Зелений курс: перші кроки експертів для відновлення України

10 червня 2022

Українська влада оцінює відновлення країни щонайменше у 600 млрд доларів.

Які масштаби збитків в енергетичному секторі України через російського агресора? Які кроки є пріоритетними для відновлення економіки? Як повоєнне відновлення повинно враховувати цілі "Зеленого курсу"? На ці запитання відповіли аналітики та експерти в галузі екології та енергетики.

Збитки української економіки та стан об’єктів ВДЕ

Четвертий місяць Україна зазнає щоденних руйнувань від агресора. За даними KSE Institute на 25 травня, збитки інфраструктури складають приблизно 105,5 млрд доларів, з яких пошкодження житлового фонду оцінюються майже у 40 млрд доларів, а активи підприємств постраждали на понад 11 млрд доларів.

Об’єкти енергетичної інфраструктури зазнали серйозних руйнувань, причому сектор відновлюваної енергетики постраждав суттєво через своє масове розташування в окупованих Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. З початку березня близько 70% вітрових станцій не здійснюють роботу.

Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначає, що на початок травня було відомо про знищення, щонайменше, п’яти мегаватних вітротурбін на станціях компаній "Сивашенергопром" та "Віндкрафт Україна" в Херсонській області.

Крім того, згідно з оцінками експертів, близько 50% промислових СЕС на півдні України зазнали пошкоджень, було знищено значну кількість підстанцій, ліній електропередач, та розграбовано обладнання.

Об’єкти біоенергетики, які генерують електричну та теплову енергію з біомаси, не мають такої концентрованості, вони розподілені по території країни, переважно поблизу населених пунктів і великих агрокомпаній. На сьогодні відомо, що були знищені близько 10% встановлених потужностей біоенергетики, повідомив голова ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

На його думку, у зоні бойових дій перебувають активи на суму понад 5,5 млрд доларів, ще майже 4 млрд доларів інвестицій знаходяться під загрозою у сусідніх регіонах.

Сектор відновлюваної енергетики несе значні збитки. Наприклад, вітрові електростанції виробили у три рази менше енергії, ніж в аналогічний період 2021 року. Генерація сонячних електростанцій знизилася на 40%.

Сонячна станція у місті Мерефа (Харківська область) після ракетного обстрілу в ніч на 28 травня 2022 року. Джерело: slk.kh.ua

Україна очікує на підтримку міжнародних партнерів для відновлення енергетичних об’єктів. У квітні 2022 року Енергетичне співтовариство створило фонд для відновлення української енергетичної інфраструктури, зруйнованої війною. Передбачається, що його донорами стануть міжнародні компанії, держави-члени ЄС, які будуть фінансувати проєкти відновлення, враховуючи екологічні аспекти.

Однак Україні потрібно визначити пріоритетні напрямки відновлення, щоб бути готовою до отримання міжнародної допомоги. Зараз незалежні експерти надають уряду допомогу в оцінці потреб сектору.

Спочатку треба визначити риси “зеленого” розвитку

“На даний момент у нас немає готових рішень для майбутнього відновлення”, – підкреслив Андрій Андрусевич, старший аналітик ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.

Експерти центру працюють над концепцією “зеленого” відновлення і наразі мають більше питань, ніж відповідей, зазначив аналітик.

“Зрозуміло, що загальні рамки — це rebuild better (відбудувати краще), тобто неможливо просто відтворювати за старими схемами”, – прокоментував він завдання, перед якими стоїть Україна.

Тільки визначивши основні аспекти “зеленого” розвитку, можна говорити про довгострокове планування й відповідно коригувати тактику відновлення. Перед експертами, на його думку, виникає кілька питань.

В енергетичній сфері “зелене” відновлення може безпосередньо підпорядковуватися цілям енергетичної безпеки країни

По-перше, необхідно чітко зрозуміти, що таке “зелене” відновлення: чи це лише енергетика, чи також сільське господарство, транспорт; яку роль має відігравати природоохоронний сектор у планах відновлення.

По-друге, Андрій Андрусевич вважає, що необхідна суспільна та політична відповідь на питання: які цілі “зеленої” відбудови в контексті загальних завдань повоєнного відновлення. Наприклад, в енергетичній галузі “зелене” відновлення може бути безпосередньо пов'язане із цілями енергетичної безпеки держави, вважає експерт.

По-третє, експерт зазначає, що в рамках “зеленого” відновлення не можна обмежуватися лише декларацією цілей.

“Потрібно розробити практичні механізми та інструменти, які забезпечать інтеграцію екологічних та кліматичних завдань в усю секторальну роботу з відновлення. На мою думку, потрібні нові гнучкі інструменти, особливо, на першому етапі відбудови”, – резюмував Андрій Андрусевич.

Зруйновану інфраструктуру потрібно відновлювати за новими стандартами

Ситуація в Україні через війну є складною та нестабільною, зокрема, у сфері відновлення житла: наразі є необхідність відповідати взаємовиключним вимогам – швидко забезпечити житлом, при цьому воно повинно будуватися за стандартами енергоефективності. Таку думку висловив енергоексперт, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.

“Іде війна, й межі цієї війни непередбачувані. Тому спочатку потрібно швидко розселити людей, що втратили житло. Це можна вирішити з мінімальними витратами, відновивши або ущільнивши те, що маємо, – вважає експерт. – А вже потім займатися модернізацією міст, покращенням будівель та інфраструктури й говорити про нові “зелені” рішення.”

Святослав Павлюк нагадав, що в Євросоюзі навіть в мирній ситуації дозволяли собі модернізувати до 1% житлового фонду на рік, і він вважає, що з донорською підтримкою Україна може дозволити собі модернізувати 10%.

“Ми розраховуємо, що донорами відновлення житла, будівель та інфраструктури стануть Європейський банк реконструкції та розвитку, а також інші кредитні установи. Вони вимагатимуть від нас дотримуватися тих же принципів, які є перспективними в ЄС, зокрема, будівництва житла з нульовим енергоспоживанням і забезпечення енергетичного та теплового постачання з мінімальними викидами СО2”, – зазначив експерт.

Водночас він уточняє, що гроші на відновлення не прибудуть швидко і їх використання вимагатиме наявності розроблених стратегій, планів, проєктів. На його думку, міста, які швидко сформують ці пакети, матимуть вищі шанси на залучення цих коштів.

“А до моменту появи донорської допомоги нам доведеться виживати практично власними силами. Тому треба вже зараз думати над тим, як ми пройдемо наступну зиму без коштів і відновленого житла”, – резюмує Святослав Павлюк.

Крім того, він прогнозує розвиток локалізованих енергетичних систем, які поєднають генерацію та споживання на місці.

“Ми будемо рухатися до нових форм енергозабезпечення міст, що базується на розгалуженій малій генерації. Також потрібно враховувати наші зобов'язання стати кліматично нейтральними до 2060 року, тому зруйновану інфраструктуру – як генерацію, так і споживання – потрібно відновлювати за новими стандартами.”

Житловий будинок у Києві після ракетного удару 26 лютого 2022 року. Джерело: ДСНС України

Експерт застерігає від спокуси витратити кошти благодійних фондів на закупівлю тимчасового житла – вагончиків чи контейнерів.

“Якість таких житлових умов буде нікчемною і це не допоможе запустити нашу економіку. Це допоможе економікам інших країн, а ми залишимося з непотребом, який ще й доведеться утилізувати. Тому варіант з масштабними тимчасовими містечками не є вирішенням, оскільки потрібно відразу будувати капітальне житло максимально швидко”, – наголошує Павлюк.

Житлова політика в Україні має базуватись на економічній політиці

Важливе завдання підготовки до етапу відновлення економіки України, на думку Святослава Павлюка, – це визначення нової економічної географії країни.

Експерт констатує, що деякі міста вже не будуть такими, якими були до війни. У більшості міст є заводи стратегічного значення для оборони, і поки вони не знищені, їх потрібно перенести в інші регіони, разом із працівниками.

“У нас майже повністю зруйнована логістика на сході країни, тому терміново необхідно розвивати логістику на західному кордоні, що ставить величезні виклики для цих проєктів. До них приєднаються міста, житло – людей потрібно переселяти туди, де вони зможуть знайти роботу”, – зазначив експерт. – “Якщо ми запропонуємо контейнерні ящики людям, які евакуювалися з дітьми за кордон, вони не повернуться. Вони не поїдуть жити у контейнерний ящик, навіть якщо він здається комфортним за європейськими стандартами. Таким чином ми програємо цю битву за наших людей.”

Не відміняти процедури захисту довкілля

Основні завдання, які має вирішувати Україна під час повоєнного відновлення, прокоментувала Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції у 2019-2022 роках.

По-перше, необхідно вирішення всіх системних юридичних та фінансових проблем розвитку відновлюваних джерел енергії для виробництва електроенергії та тепла. Ще до війни технології відновлювальної енергетики були найдешевшою опцією в порівнянні з розбудовою нових атомних або модернізацією вугільних станцій. Тепер це також питання енергетичної безпеки та зменшення залежності від російських ресурсів.

Наступний етап розвитку має базуватись на плануванні з урахуванням найкращих технологій та практик відновлення інфраструктури промисловості й міст, де зазнано значних руйнувань. Експертка пропонує залучити міжнародних планувальників та, за потреби, підвищити стандарти технологій будівництва, а також не скидати з рахунків процедури оцінки впливу на довкілля.

Важливим кроком у напрямку європейського майбутнього України Ірина Ставчук вважає прийняття всіх базових реформ у сфері захисту довкілля, енергетики та транспорту. Експертка переконана, що слід створювати юридичні та економічні основи для руху України в новому напрямку.

Траншеї та вогневі позиції російських військ у Рудому лісі неподалік Чорнобильської АЕС, 16 квітня 2022 року. Джерело: Єфрем Лукацький / AP

Ппроєкти повоєнного відновлення повинні враховувати кліматичні цілі

Аналітичний центр DiXi Group підтримує принципи “зеленої” відбудови України. Експерти центру, разом з низкою громадських організацій вважають, що метою відновлення України має бути не повернення до передвоєнного стану, а повноцінна реставрація та інтеграція до європейського співтовариства, з акцентом на сталий розвиток та врахування Європейського зеленого курсу (ЄЗК), що є також вимогою копенгагенських критеріїв для вступу до ЄС.

При цьому директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович усвідомлює значну невизначеність щодо тривалості війни та масштабу руйнувань, оскільки відновлення вимагатиме не лише відновлення будівель, а й систем тепло- та водопостачання.

Однак він вважає, що потрібно визначити етапи та принципи відновлення вже зараз, щоб потім швидше розпочати ці процеси. Експерт зазначив, що процес відновлення може відбуватися у три етапи.

Перший етап: короткостроковий, стосується підготовки України до зимового сезону, щоб забезпечити теплом населення за існуючих умов.

Другий стосуватиметься швидких заходів з відновлення логістики, повернення її у передвоєнний стан, а також відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури, які будуть актуальними у майбутньому.

Третій етап буде довгостроковим і братиме до уваги структурні перетворення в економіці, коли стане зрозуміліше, яке населення за певною територією, попит та виробничий потенціал можуть бути сформовані.

Роман Ніцович уточнює, що принципи ЄЗК мають бути застосовані до другого та третього етапів відновлення України.

“Звичайно, що наразі не йдеться про впровадження принципів ЄЗК під час швидких ремонтів, щоб відновити мінімальні життєві умови, – зауважив експерт. – Проте їх необхідно вже визначати, оскільки багато міжнародних донорів, у тому числі фінансові установи, враховують тривалі цикли планування, і повинні включати це у свої програми вже зараз”.

Україні потрібно вдосконалити нормативну систему, щоб отримати статус кандидата в ЄС, нагадує експерт.

 “Наша евроінтеграція повинна прискоритися. Це неможливо без врахування принципів ЄЗК, особливо у сферах енергетики, екології, промислових питань, а також у транспорті та сільському господарстві, – вважає Ніцович. – Тому потрібно планувати ці питання вже зараз, щоб чітко комунікувати з тими організаціями та міжнародними фінансовими установами, які будуть готові допомогти. Це також сигнал для приватних інвесторів, які прагнуть взяти участь у цих процесах”.

Серед пріоритетних напрямів для України експерт виділяє енергоефективність.

У контексті відмови від імпорту газу з Росії та Білорусі, він прогнозує певний дефіцит енергоресурсів, тому технічні й технологічні рішення під час відновлення повинні базуватись на ефективному споживанні енергії.

“Кожен проєкт відновлення повинен враховувати, або принаймні передбачати такий ефект. Тож, коли ми говоримо про відновлення, наприклад, житлового фонду, котелень, систем теплопостачання, електро- та газопостачання, потрібно враховуати ефективність споживання”, – зауважує Роман Ніцович.

Фінансування проєктів має дедалі більше умов, пов’язаних з досягненням кліматичних цілей та зменшенням екологічного впливу.

Наступним кроком, на думку експерта, має стати розвиток відновлювальної енергетики. Україна має великий потенціал співпраці з ЄС у реалізації проєктів ВДЕ, які раніше планувалися у рамках ЄЗК, але стали ще більш актуальними після рішення про відмову від російських енергоресурсів.

“Україна має великий потенціал у секторі біомаси та біометану, що може допомогти суттєво зменшити обсяги імпортованого газу. Також важливо розвивати ВДЕ у сфері виробництва електроенергії. Тут Україна також має, що запропонувати”, – вважає Роман Ніцович.

Водночас експерт підкреслює, що Україні потрібно напрацювати бачення щодо вирішення проблем з розрахунками з виробниками енергії з ВДЕ, які існували до війни, але стали ще актуальнішими після її початку. Вирішення фінансових, нормативних та технологічних проблем дозволить інтегрувати в енергосистему більше проєктів ВДЕ.

Опитані експерти погоджуються, що поки триває активна фаза війни, основні зусилля будуть спрямовані на опір агресору, підтримку життя людей, енергетичної інфраструктури та економіки. Але для відновлення країни та нового будівництва владі потрібне довгострокове планування, нові технологічні стандарти та екологічні вимоги для подальшої євроінтеграції, інакше українська економіка не зможе досягти сучасного рівня розвитку.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги: Green Deal війна довкілля екологіяПоділитись