Експерти вважають, що рівень готовності до ризиків енергетичної безпеки в Чорноморському регіоні потрібно підвищити

25 травня 2023

Аналітичний центр DiXi Group спільно з партнерами провів дослідження, яке виявило недостатню інституційну готовність країн Чорноморського регіону до ризиків енергетичної безпеки.

У процесі дослідження експерти DiXi Group в партнерстві з Watchog.MD (Молдова), World Experience for Georgia (Грузія) і Expert Forum (Румунія) проаналізували готовність країн Чорноморського регіону до загроз енергетичної безпеки. Аналіз базується на 40 показниках, охоплює три енергетичні ринки і п'ять категорій, що описують ключові етапи розробки політики в енергетичній безпеці: від оцінки ризиків до звітування.

Внаслідок військової агресії Росії проти України та її економічних наслідків для Європи енергетична безпека стала важливим пріоритетом як для ЄС, так і для Енергетичного Співтовариства. Проте результати дослідження показали, що рівень інституційної готовності до загроз енергетичної безпеки у всіх країн-учасників є досить низьким. Україна, зокрема, отримала одні з найгірших показників.

Дослідження охоплює чотири країни: трьох членів Енергетичного Співтовариства (Грузію, Молдову, Україну) та одну державу-члена ЄС (Румунію) для порівняння. Загальний бал для Румунії становить 58, для Молдови - 31, для Грузії - 15, а для України - 14 із 100 можливих.

"В Україні відсутні важливі документи та механізми для оцінки ризиків у сфері енергетичної безпеки, зокрема в газовій та електричній галузях. Крім того, оприлюднення результатів таких оцінок також затримується. Загальний бал за цю категорію складає 7 із 100", - зазначається в дослідженні.

Досить низька оцінка України викликана наслідками війни, зокрема закриттям доступу до великої кількості даних та документів, які вважаються чутливими, відзначають експерти.

Індикатори енергетичної безпеки

Ці результати свідчать, на думку експертів, про конкретні прогалини, які країни-учасники повинні усунути, щоб створити більш стійкі і надійні енергетичні системи.

Експерти також рекомендують Міністерству енергетики України і Національній комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вжити необхідні організаційні, регуляторні та інші заходи для спільної оцінки ризиків та визначення сценаріїв криз у енергетичному секторі в співпраці з ЄС та партнерами з Енергетичного Співтовариства.

"Необхідно, щоб інституційна структура у сфері енергетичної безпеки не була просто набором розрізнених планів відомств, що формально виконують міжнародні зобов'язання. Справжня система має на увазі узгодженість різних політичних інструментів. Наприклад, відсутність адекватної оцінки ризиків або недостатність ресурсів в енергетиці призведе до нижчої якості подальшого планування. В результаті, звітування про розроблені плани буде безглуздим", - підкреслив аналітик DiXi Group Андрій Урста.

Важливо також, щоб інституційна структура у сфері енергетичної безпеки враховувала рівень регіонального співробітництва, включаючи спільну оцінку ризиків і створення механізмів солідарної допомоги.

"Оскільки ринки є взаємопов'язаними, загрози в одній країні впливають на інші. Найефективніший підхід до боротьби з транскордонними ризиками - це міжнародне співробітництво. При цьому Україна має усі шанси стати регіональним двигуном цих процесів, адже наш енергетичний сектор наразі стикається з реальними ризиками, яких раніше не було у країнах ЄС. Україна вчиться протидіяти цим викликам та може поділитися з європейськими партнерами досвідом, який буде корисним для них", - зазначив Урста.

Аналітики вважають необхідним підвищити прозорість політики в сфері енергетичної безпеки. Прозорість забезпечує підзвітність державних органів, одночасно підвищуючи обізнаність учасників ринку та ширшої суспільності щодо актуального стану справ, що дозволяє проводити належний моніторинг.

Повна версія дослідження Energy Security Scoreboard доступна для ознайомлення.

Теги:Румуніядослідженняенергетична безпекаМолдоваDiXi GroupГрузіяУкраїнаПоділитись