Енергетична безпека: чому українські громади все частіше обирають ВДЕ

25 жовтня 2023

Громадськість повинна активно залучатися до енергетичного переходу. Це ключовий соціальний аспект, який визначає енергетичний перехід як план дій для досягнення енергетичної безпеки та незалежності.

Фото надані авторами статті

Ракетні удари з боку агресора минулої зими свідчать про те, що їхньою головною мішенню є руйнування енергетичної інфраструктури нашої країни. Ворог регулярно погрожує світові підривом Запорізької АЕС, намагається знищити електростанції та підстанції, намагаючись завдати шкоди економіці, позбавити цивільних осіб базових умов для життя: водо- та теплопостачання, паралізувати заклади, життєво важливі для населення, такі як лікарні та очистні споруди.

Внаслідок енергетичної кризи, викликаної масованими ракетними ударами в 2022 році, Україна отримала дизельні генератори, які за потужністю дорівнюють одному атомному енергоблоку.

"В Україну привезли 669,4 тис. генераторів, з них більшість – 643,8 тис. було імпортовано підприємствами, ще 25,5 тис. принесли громадяни", – наводить дані нардеп Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

Україна припинила експорт електроенергії до європейських країн, а уряд закликав населення ощадливо використовувати електроенергію, зокрема в години пік.

Запобігти, щоб зберегти

Поки міністр енергетики Герман Галущенко закликає громадян купувати генератори та павербанки, деякі територіальні громади в Україні намагаються подивитися на ситуацію більш стратегічно і встановлюють сонячні електростанції. Це рішення допоможе забезпечити енергопостачання та підстрахувати критичну інфраструктуру (зазвичай це лікарні, водоканали та очистні споруди) від можливих відключень.

"В минулому році вся Україна та наша медична служба пережили складну зиму. Цього року ми розуміємо, які загрози можуть з'явитись від ворога. Тому заздалегідь готуємось до опалювального сезону. Всі медичні заклади вже мають генератори, критичні потреби повністю забезпечені. Також важливо впроваджувати сучасні технології, які зміцнять нашу енергетичну безпеку. Зокрема, встановлення сонячних станцій, яких зараз уже оснащено 32 медичних заклади", – заявив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Погляди міністра щодо СЕС поділяє низка українських екологічних організацій. Серед них є громадська організація "Екоклуб" з Рівного, яка впроваджує проекти зі встановлення СЕС на лікарнях, водоканалах і дитсадках у великих і малих громадах України. Однією з цілей організації є допомогти з оснащенням критичної інфраструктури територіальних громад України сонячними електростанціями для захисту від втрати електропостачання. Станом на 1 жовтня вже реалізовано чи розпочато 15 проектів у містах: Суми (лікарня), Житомир, Звягель (лікарня, водоканал, дитсадок і ліцей), Броди, Кременчук, Рівне, Дубно, Ніжин, Миколаїв, Кодима, Чорноморськ, Бровари, Хотин.

Як вдалося реалізувати такі проекти та які результати

Лікарня. У грудні 2022 року лікарня у місті Звягель, що на Житомирщині, отримала альтернативне джерело енергії – СЕС потужністю 32,4 кВт. Це спроможне забезпечити роботу 11 апаратів штучної вентиляції легень у реанімаційній частині лікарні.

Кошти на цей проект отримала ГО "Екоклуб" в рамках кампанії Sustainability4Ukraine. Це 24-годинний вебатон, під час якого організації з усього світу проводять лекції на тему сталого розвитку і заохочують слухачів до збору коштів. Влітку 2022 року "Екоклуб" отримав 840 тис. грн.

Завдяки СЕС медзаклад за перші вісім місяців роботи станції зекономив 154 тис. грн. Як раніше повідомив керівництво лікарні, за зекономлені кошти планують придбати медичне обладнання та медикаменти або відремонтувати одне з відділень лікарні.

"Дизельні генератори неефективні. Це не вирішення нашої проблеми, а короткострокове рішення, небезпечне для довкілля та дороге. Сонячна енергія надає нам енергію безкоштовно. Ми прагнемо зберегти кошти для інших цілей і покращити умови життя та роботи наших мешканців", – підкреслив Микола Боровець, міський голова Звягельської громади.

Звягель: міська лікарня, водоканал і басейн у дитсадку

Водоканал. Депутати міської ради, слідом за лікарнею, 14 березня 2023 року виділили із бюджету громади 6 млн грн на встановлення СЕС для "Звягельводоканал". Це підприємство обслуговує більше ніж 30 тис. жителів громади.

За попередніми розрахунками, робота станції допоможе зменшити річне споживання електроенергії підприємства на 164 тис. кВт-год. Це покриє річну потребу в електроенергії на 11%. А прогнозована економія на витратах електроенергії становитиме 921 тис. грн на рік (по тарифу 5,62 грн/кВт-год).

Басейн у дитсадку. У червні 2023 року депутати Звягельської міської ради внесли поправки до Плану економічно-соціального розвитку громади. Було вирішено облаштувати СЕС на базі Центру дитячого розвитку "Дельфін" (дитсадок у районі "Болгарбуд"). Ініціатори проекту – секретар міської ради Оксана Гвозденко та депутатка Валентина Тростенюк, - вирішили направити на його реалізацію свої "депутатські кошти", які цьогоріч виділили на виборчі округи з міського бюджету у сумі 500 тис. грн від кожної обраниці громади. Запуск СЕС передбачає економію електроенергії і модернізацію системи енергопостачання будівлі. Завдяки цьому, басейн у садочку працюватиме цілий рік, а не лише сезонно.

Місцева рада вже враховує економічну доцільність та технічну можливість встановлення СЕС у дитячому садку №1 та гімназії №1 міста Звягель.

Суми: міська лікарня, дитина лікарня

На початку літа 2023 року у Сумах встановили сонячну електростанцію для Центральної міської клінічної лікарні. Її потужність – 60 кВт. Кошти на встановлення – 27 500 євро зібрала ГО "Екоклуб" спільно з жертводавцями з Польщі, Чехії та Німеччини. Решту – 18 600 євро – виділили з бюджету громади.

Центральна міська клінічна лікарня у Сумах – це багатопрофільний заклад, щоденно обслуговуючий близько 400 пацієнтів: лікарі проводять до 30 оперативних втручань, виконують понад 100 рентгенівських знімків.

Сонячна електростанція у медзакладі працюватиме в парі з генератором. Її робота дозволить заощадити кошти, які планувались на пальне. Попередні розрахунки демонструють економію електроенергії у розмірі 457,5 тис. грн на рік. Зекономлені кошти виділять на впровадження енергоефективних заходів в інших медичних закладах. В майбутньому планується встановлення електростанції для Дитячої клінічної лікарні імені Святої Зінаїди.

"Місто розташоване біля російського кордону, тому область постійно обстрілюється. За допомогою цих пілотних проектів – встановлення сонячних електростанцій на комунальних закладах – ми прагнемо налагодити довготривалу співпрацю з громадськими організаціями, які допомагають громадам стати енергетично незалежними. Такою організацією є "Екоклуб". Ми знаємо про успішні проекти в інших населених пунктах України і сподіваємося, що Суми стануть одним із таких прикладів", – сказала начальниця відділу екології, енергозбереження та розрахунків за енергоносії Сумської міської ради Марина Драніченко.

Дубно: міська лікарня

Цього літа на даху Дубенської міської лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 43,6 кВт. Вона повинна покривати 30% енергетичних потреб медзакладу.

Загальний бюджет проекту станції склав 1 418 217 грн. Частину коштів отримали від Посольства Федеративної Республіки Німеччини через ГО "Екоклуб" – 987 500 грн. Іншу частину виділили з міського бюджету – 430 717 грн.

Медзаклад обслуговує близько 169 тис. жителів міста та прилеглих населених пунктів. У лікарні виконуються складні операції, тому безперебійне електропостачання є критично важливим.

"Не так давно Дубенська міська лікарня отримала ангіограф, комп’ютерний томограф та інші дорогі прилади. Це обладнання споживає багато електроенергії, отже, лікарня має забезпечити їх безперебійність у критичних ситуаціях. Сонячна електростанція зможе робити це надійно та зекономити кошти в порівнянні з генератором", – наголосив Віктор Красовський, директор Дубенської міської лікарні.

Житомир: міська лікарня

Восени 2022 року у Житомирі об'єкти критичної інфраструктури працювали в умовах знеструмлення. Будівлі лікарні неодноразово відключали від електрики на періоди від 2 до 20 годин. Місцева влада шукала альтернативні джерела енергії, щоб підживити критично важливу інфраструктуру. Цього року, 15 червня, ГО "Екоклуб" спільно з іншими організаціями встановили на даху лікарні сонячну електростанцію потужністю 48 кВт.

"Уже є перші результати роботи СЕС на лікарні у Житомирі: з 10 по 25 липня станція згенерувала 3 279 кВт-год електроенергії. Це дозволило заощадити близько 21 тис. грн. За попередніми розрахунками, економія за рік становитиме близько 300 тис. грн, які будуть використані на розвиток лікарні", – повідомила координаторка проектів ГО "Екоклуб" Олена Кондратюк.

Це перший досвід Житомира у встановленні сонячних електростанцій для критичної інфраструктури. Варто зазначити, що місто планує до 2050 року повністю перейти на відновлювальні джерела енергії. За попередніми розрахунками, робота СЕС дозволить заощадити лікарні до 307 тис. грн (за діючими тарифами). Зекономлені кошти наміряються витратити на енергоефективні заходи.

Рівне: стоматполіклініка

Встановлення сонячної електростанції для Рівненської обласної стоматологічної поліклініки завершилось 1 жовтня 2023 року. Проектна потужність станції становить 40 кВт. Очікується, що щороку вона вироблятиме 42 023 кВт-год, що відповідатиме 36% споживання енергії будівлі. Зекономлені кошти – близько 150 тис. грн за існуючим тарифом – можуть бути використані на інші потреби або на збільшення потужностей станції.

Загальна вартість проекту становить 3 411 330 грн (включно з ремонтом даху). Із цієї суми: 25 тис. євро (981 236 грн за курсом НБУ на березень 2023 року) – кошти Посольства Німеччини; 2 370 000 грн – кошти муніципалітету; 60 000 грн – вклади ГО "Екоклуб".

Бровари: дитяча лікарня

Сонячну електростанцію для дитячого корпусу Броварської багатопрофільної клінічної лікарні планують встановити до кінця 2023 року. Тут лікується понад 25 тис. дітей щороку. Наявність сонячної станції дозволить медичному закладу працювати незалежно від електропостачання загальної мережі. Запланована потужність СЕС – 60 кВт. Бюджет проекту складає 40 тис. євро, з яких 10 тис. євро виділяються з місцевого бюджету, а 30 тис. євро отримані від шведського благодійного фонду Alba Care.

"Ми знаємо, як це – жити в умовах відключень електрики. Тому для нас важливо розвивати альтернативні джерела енергії. Цим проектом ми показуємо свою готовність реалізовувати проекти відновлювальної енергетики та покращувати енергетичну безпеку", – зазначив Ігор Сапожко, міський голова Броварів.

Ніжин: пологовий будинок

СЕС на даху пологового будинку та водоканалу у Ніжині також планують запустити до кінця цього року. Кошторис кожного проекту складає 100 тис. євро.

СЕС потужність 130 кВт на комунальному підприємстві "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" буде встановлено в рамках проекту від німецького фонду міжнародного співробітництва GIZ.

"Реалізація цього проекту дозволить станції згенерувати 152 000 кВт електроенергії на рік, що значно зменшить витрати комунального підприємства на оплату енергоносіїв", – повідомив міський голова Ніжина Олександр Кодола.

Місто також стало учасником проекту Фонду "Жовто-блакитна сила" з підвищення енергобезпеки соціальної інфраструктури, у рамках якого планується встановлення сонячної станції і в місцевому пологовому будинку, що дозволить покрити 40% потреб в енергоспоживанні.

Броди: генератор для водоканалу

На початку року водоканал у Бродах отримав благодійну допомогу у вигляді дизельного генератора потужністю 80 кВт, який, за словами керівництва, повністю покриває потреби системи водозабору. Проте Бродівська громада не зупинилася на цьому: місцева рада виділила кошти для встановлення сонячної електростанції для водоканалу.

На це передбачили з бюджету 3 600 000 грн. Мережева електростанція буде встановлена на трьох об'єктах комунального підприємства "Бродиводоканал". Виробництво електричної енергії оцінюється у 106 634 кВт-год на рік, що покриє 13,5% річних потреб підприємства.

Кременчук: міська лікарня. Фото: Лайт Хаус Енергозбереження

Нещодавно сонячна електростанція запрацювала у Кременчуцький міській лікарні на Полтавщині. Заступниця міського голови, Ольга Усанова, відзначила, що місто отримало суттєві пошкодження в області за час війни, тому місцева лікарня вже зіткнулася з труднощами електроживлення та використовувала генератор для забезпечення роботи установи. Проте потужності в 30 кВт було недостатньо.

СЕС потужністю 60 кВт почала діяти у медустанові з вересня. Загалом лікарня щорічно споживає близько 516 тис. кВт-год електроенергії. Нова станція зможе покривати близько 8% цих витрат. Що стосується фінансової економії, то лікарня щорічно заощаджуватиме приблизно 230 тис. грн на оплаті комунальних послуг по тарифам 2022 року.

Кошти для реалізації проекту були отримані від організації WECF та Elektrizitätswerke Schönau. Загальна вартість встановлення – 1 755 800 грн. З бюджету громади виділили 400 тис. грн для виготовлення документів і ремонту даху.

До слова, сонячна станція у Кременчуці також встановлена в одній з місцевих шкіл, що дозволяє закладу заощаджувати 229 тис. грн за тарифами 2022 року.

Вознесенськ: водоканал

Сонячну електростанцію потужністю 50 кВт Вознесенський водоканал отримав у співпраці з ГО "Екоклуб" та посольством Норвегії у 2020 році. А на початку 2023 року ініціативою місцевої ради була побудована ще одна СЕС потужністю 150 кВт, щоб населення не залишилося без водопостачання під час аварійних відключень.

Зараз СЕС покриває близько 45% енергетичних потреб насосної станції в електроенергії. Навіть під час повного відключення електрики, вона зможе деякий час підтримувати роботу водоканалу та забезпечувати населення водою.

Що далі?

Кожен з вищезазначених проектів реалізований завдяки співпраці між громадськими організаціями, міжнародними фондами, закордонними партнерами та українськими громадами, спрямованої на забезпечення енергетичної стабільності через відновлювальні джерела енергії для об'єктів критичної інфраструктури в умовах війни. Результати вже відчутні. Це підтверджується понад 400 запитами до ГО "Екоклуб" від українських тергромад з проханням про допомогу у встановленні сонячних станцій на комунальних об’єктах.

У рамках цього, навесні 2022 року стартував проект "Сонячна допомога Україні", який продовжує свою діяльність, допомагаючи вести пошук фінансування, партнерів та надає експертну підтримку всім зацікавленим тергромадам.

ВДЕ – страховка від блекаутів і стратегічний крок післявоєнної реконструкції

У липні 2023 року українці спожили майже третину виробленої з енергії сонця електроенергії. Це свідчить про зростаючу популярність відновлюваних джерел енергії серед побутових та промислових споживачів. Децентралізована інфраструктура станцій ВДЕ дозволяє знизити ризики пошкоджень в порівнянні з централізованими атомними або теплоелектростанціями. У зв'язку з цим використання ВДЕ стає питанням національної енергетичної безпеки, що вже відображається у заявах державних лідерів. Раніше президент України Володимир Зеленський висловлював намір, що Україна має стати лідером у виробництві сучасної "зеленої" енергії, що дозволить створити децентралізовану енергосистему.

Підтримує ідею генерації енергії з відновлювальних джерел та децентралізації енергетичної системи, як населення України, так і аналітики. Згідно з дослідженням громадської організації "Екодія", 84% опитаних підтримують цю ідею.

ГО "Екоклуб" наприкінці вересня взяла участь у комітетських слуханнях по впровадженню четвертого Енергопакету в Україні, які організував Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП. Організація наголосила на пріоритетності ВДЕ в післявоєнній відбудові та надала пропозиції для комітету з рекомендаціями до розробки законопроектів щодо проектування ринку відповідно до вимог четвертого Енергопакету ЄС.

Таким чином, громадяни повинні стати активними учасниками енергетичного переходу. Це важливий соціальний компонент, при якому енергетичний перехід є не просто заміною одних великих компаній на інші, а насправді деталізованим планом, що веде до енергетичної безпеки та незалежності для громадян.

Марія Доманська, коаліція "Енергетичний перехід
Співавторка Наталія Литвин, ГО "Екоклуб"

Теги: зелений перехід регіони енергобезпека СЕС ВДЕ ГромадаПоділитись