Енергетична верба – українське "золото пального"
Українське "паливне золото" – енергетична верба
22 червня 2021
Проекти в галузі біоенергетики вже сьогодні можуть покращити екологічну ситуацію в Україні та знизити витрати на опалення, принаймні для бюджетних установ.
Розвиток біоенергетичних проектів та переведення об'єктів теплопостачання на біомасу за останні кілька років стає популярним у Україні. Одним із найвідоміших прикладів є місто Славутич, де найбільша котельня на біомасі забезпечує теплом майже половину міста.
А таких прикладів все більше. За словами представників ТОВ "Укрспецтепло", вже в шести областях – Київській, Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Одеській і Тернопільській – біомаса використовується для обігріву міст. Біоенергетична асоціація стверджує, що альтернативне паливо може повністю замінити споживання газу в Україні, з можливістю навіть для експорту.
"Українська енергетика" відвідала місто Обухів, де також вже реалізуються локальні біоенергетичні проекти. Ми ділимося досвідом виробників біотепла у нашому репортажі.
В Україні приблизно 5 млн га земель, які не підходять для сільськогосподарського використання. Раніше ці території вважалися "неперспективними" і оброблялися традиційними забруднюючими методами. Але тепер у неврожайних українських землях з'являється можливість для більш екологічного розвитку.
Там, де погано росте пшениця, добре росте енергетична верба. Вона прекрасно адаптується до супіщаних, мулуватих і суглинкових ґрунтів. Ці рослини можна висаджувати навіть у несприятливих умовах, оскільки верба ефективно поглинає викиди СО2.
Цю ідею реалізує ТОВ "Енергетична верба", яке досліджує нові сорти енергетичних рослин. В Обухові вони започаткували першу дослідну плантацію, яка продемонструє потенціал вирощування енергетичної верби вздовж автомобільних шляхів. На 3 гектарах землі уздовж регіонального автошляху Р19 компанія висадила 45 тисяч саджанців енергетичної верби, представивши 19 різних сортів, адаптованих до українських умов.
Експериментальна плантація енергетичної верби
"Ми прагнемо довести "Укравтодору", що їхні смуги вздовж доріг можуть бути використані для екологічних цілей. Верба вбирає велику кількість вуглекислого газу і робить це швидко", - зазначив керівник ТОВ "Енергетична верба" Леонід Мележик.
Він підкреслив, що обухівська плантація є результатом трирічної роботи над новими сортами верби. Однак не всі нові сорти переходять до промислового використання, в відборі беруть участь тільки ті, які демонструють найкращі результати.
Результати дослідження можна буде повноцінно оцінити лише через три роки, оскільки саме стільки потрібно, щоб енергетична верба виросла до шести метрів. Потім плантацію чекає "жнива" – збір сировини за допомогою спеціального комбайна, що відразу перетворює дерево в щепу. Важливо, що після цієї процедури рослини не гинуть і через три роки знову виростають достатньо для повторного збору.
"Верба – це українське золото," – запевняє Леонід Мележик. "Вона може замінити вугілля і газ. Немає потреби в пелетах чи чомусь подібному. Ми одразу отримуємо готову сировину для спалювання. Якщо використати хоча б третину маргінальних земель, українці можуть заробляти до 60 млрд грн на рік."
Керівник Держенергоефективності Костянтин Гура
Цю думку підтримує і Державне агентство з енергозбереження та енергоефективності. Відомство вважає, що розвиток біоенергетики є найкращим шляхом України до відмови від імпортного газу.
"У 2020 році ми витратили 7,5 млрд доларів на імпорт нафтопродуктів, газу та вугілля. З них близько 2 млрд тільки за газ. Це величезні кошти, які могли б залишитися в Україні завдяки біоенергетиці. Максимальний потенціал заміщення газу становить 37 млрд кубометрів на рік. Лише половини цього достатньо, щоб відмовитися від імпорту газу, що минулого року склав 16 млрд кубометрів", - підкреслив важливість біоенергетики Костянтин Гура.
Однак для реалізації цього плану важливо всебічно оцінити економіку біоенергетичних проектів. Аналіз показує, що найбільш економічно вигідно вирощувати енергетичну вербу на відстані до 100 км від споживача (електростанції, котельні). Тому доцільно розвивати цілі біоенергетичні комплекси: плантація плюс котельня.
В Обухові споживачем енергетичної біомаси є котельня потужністю 2 МВт, яка працює на різних видах твердого біопального і вже 6 років забезпечує гаряче водопостачання для Обухівської районної лікарні. Саме туди ми вирушаємо після візиту на плантацію.
Котельня використовує відходи соняшника, сої, гарбузового насіння, тирси, щепи. Це різноманіття рятує об'єкт від дефіциту пального: управителі котельні скаржаться, що іноді біомасу доводиться везти навіть з Чернігова.
"Біомаса є дешевою, але немає постійного джерела постачання. Не існує способів гарантованого отримання ресурсу на протязі 7 років. Коли є різні відходи: щепа, солома, соняшник, це бізнес. Власник обирає сам," - розповідає Леонід Мележик.
Однак є позитивні моменти. Тепло з біомаси обходиться дешевше, ніж тепло з газу. Завдяки котельні на біомасі місто економить понад 600 тис. гривень щорічно. У 2017 році був прийнятий закон про стимулюючий тариф на теплову енергію з альтернативних видів пального, що дозволяє продавати тепло з альтернативного пального за ціною 90% від вартості газу. Інвестори скористалися цими перевагами: через цю норму в країні встановлено понад 2000 МВт нових потужностей, які виробляють теплову енергію з місцевих видів пального.
Dва котли об'єкта обухівської котельні, кожен по 1 МВт, працюють на 60% потужності. Взимку вони обігрівають 20 тисяч квадратних метрів: територію лікарні, розташовані поблизу склади та обухівське ДП "Укрвакцина". Влітку котельня забезпечує гарячу воду.
"З бюджетними установами легше домовитися. Завдяки цьому лікарня отримує тепло дешевше, приблизно на 15-20%", - зазначає керівник "Енергетичної верби".
Нам демонструють процес перевантаження біосировини на паливний склад, який займає близько 400 м². Щепу обережно заливають у спеціальне приміщення для зберігання, де вона захищена від вологи і зручна для завантаження у котел.
Леонід Мележик демонструє гостям насадження енергетичної верби
Після огляду котельні ми переходимо до конференції "Чи готова біоенергетика зробити Україну енергонезалежною?". Держенергоефективності та спікери презентують ініціативи, які допоможуть масово розвивати біоенергетичні проекти по всій Україні.
"Ми працюємо над новою 5-річною програмою, в рамках якої плануємо компенсувати частину відсотків за кредитами на створення плантацій енергетичних рослин. Сподіваємося, що уряд підтримає нашу ініціативу", - заявив Костянтин Гура.
Він також нагадав, що Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією за участю представників парламенту підготувало 5 законопроектів, які сприятимуть розвитку біоенергетики:
- Законопроект стимулювання вирощування енергокультур
- Законопроект розвитку ринку твердих біопалив
- Законопроект розвитку ринку біометану
- Законопроект встановлення нульової ставки податку на СО₂ для установок на біопаливі
- Законопроект розвитку ринку рідких біопалив
"Ми продовжуємо працювати над законопроектами з усіма сторонами. Для повноцінного розвитку біоенергетики та залучення інвесторів потрібні чіткі правила гри, створення ринків попиту та сировини", - підкреслив голова Держенергоефективності.
Леонід Мележик додає: окрім законодавчої роботи, важливо провести широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію на місцевому рівні.
"Як показує практика, інвесторам важливо мати гарантований ринок постачання сировини та збуту виробленої енергії. Тому доцільно створити карту доступних ТЕЦ, ТЕС та котелень, а також земель для вирощування енергетичних культур," - зазначає він. Учасники конференції розглядають можливість розробки такої карти найближчим часом.
Багато питань залишаються відкритими для біоенергетики: чи вдасться розповсюдити досвід малих міст на більші населені пункти? Чи вдасться переконати ТКЕ, що перехід на біопаливо – кращий шлях, ніж постійна боротьба з державою за дешевий газ? Чи вдасться звільнити виробників пального з біомаси від податку на СО2?
З огляду на те, що в Україні в частині опалення суттєво недосягається національний план щодо впровадження відновлюваних джерел енергії до 2020 року, для маневру залишається ще багато можливостей.
Автор: Руслана ЧечулінаТеги:Поділитись
