Енергетичним компаніям потрібно підтримувати можливості стажування для жінок — Юлія Галустян

27 листопада 2020

Держава повинна розвивати відповідну політику, аби створити умови праці, які були б безпечними та привабливими як для жінок, так і для чоловіків,

В Україні існує стереотипне уявлення про жінок, яке перешкоджає їхньому проникненню на ринок праці в енергетиці. В результаті лише менше третини працівників у цій сфері складають жінки. В галузі інженерії статистика ще гірша: серед усіх працівників лише 10-15% складають жінки.

З метою поліпшення ситуації необхідно запровадити цілеспрямовану державну політику, яка формуватиме ставлення до жінок та сприяла б працевлаштуванню молоді в енергетиці. Україна не є винятком у цій проблемі, адже існує міжнародний вимір цієї ситуації.

Про це в інтерв’ю розповіла експертка з гендерних питань USAID Проекту енергетичної безпеки Юлія Галустян.

У столиці стереотипи щодо жінок поступово відходять у минуле, але в регіонах вони досі суттєво впливають на ситуацію

Скільки часу ви вже займаєтеся проблемами жіночого становища?

- Я вже 27 років займаюся питаннями гендерної рівності. У цій сфері я з 1993 року, на той час питання гендеру було для багатьох абсолютно новим і незрозумілим, навіть для людей на високих посадах у державних установах. Тодішня увага держави зосереджувалася на інших аспектах, не пов'язаних із гендером.

Жінки розглядаються лише як частина сім'ї?

- Саме так. У 1997 році в Україні опублікована перша науково-аналітична доповідь під назвою «Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків в українському суспільстві». У її назві навіть не вживався термін «гендер», оскільки ми не були впевнені в тому, що він не викличе відторгнення.

Втім, поняття гендеру поступово стало розповсюдженим завдяки впливу країн, які в 90-х роках були попереду в гендерних дослідженнях.

Яким чином USAID Проект енергетичної безпеки працює над питанням гендерної рівності?

- У рамках Проекту енергетичної безпеки гендерна інтеграція є пріоритетною діяльністю за чотирма ключовими напрямками. Ми вперше вийшли на гендерну оцінку стану жінок та різних вразливих груп (молоді, людей з інвалідністю, жінок різних категорій) в енергетиці.

В Україні панує стереотипне сприйняття жінок, яке перешкоджає їхньому входженню і перебуванню в енергетиці. Ці питання залишаються під впливом стереотипів, навіть попри активні зусилля, спрямовані на гендерну рівність в Україні. Цей вплив особливо помітний у регіонах, де ситуація покращується повільніше, а в столиці спостерігаються позитивні зміни. Наприклад, зникають стереотипи про те, хто має фінансово забезпечувати сім'ю.

Коли жінка вперше стикається з дискримінацією?

- Це відбувається ще в навчальних закладах. Коли дівчата вступають на енергетичні спеціальності, їм надають менше переваги порівняно з хлопцями. Парадокс в тому, що дівчат більше серед абітурієнтів, які вступають і закінчують вищі навчальні заклади.

У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що викладачі, які працюють у технічних вишах, не стимулюють дівчат продовжувати навчання. Іноді навіть можна почути від викладачів думки, які закликають студенток залишити навчання, адже їм «потрібно виходити заміж та народжувати дітей». В результаті дівчат заохочують шукати роботу, переважно в офісі. Сьогодні зайнятість жінок у сфері енергетики становить лише близько 28% від загальної кількості працівників, а жінки займають переважно адміністративні посади.

Соціальне середовище також дуже часто впливає на вибір жінок. Часто сім'я не заохочує жінок продовжувати справу батька-енергетика. Є одиничні приклади, коли мати, яка працює в енергетиці, надихає доньку. Однак загалом немає масового інтересу серед дівчат до STEM-спеціальностей, і з цим питанням ми маємо ще багато роботи.

Серед працівників, що працюють в інженерних спеціальностях, лише 10-15% складають жінки

Ви зазначили, що в секторі енергетики близько третини жінок, проте вони переважно зайняті в паперовій роботі. А який відсоток жінок, що займаються інженерною діяльністю?

- За наявними даними, жінки складають не більше 10-15% у цій сфері.

У рамках нашого Проекту ми реалізуємо вісім грантових ініціатив спільно з різними громадськими організаціями. Усі ці проєкти стосуються гендерної рівності, потреб освітніх програм в енергетиці та залучення дівчат до роботи в цій галузі. Одне з досліджень, що проводить громадська організація «Поруч», присвячене гендерним аспектам структури зайнятості в енергетиці. Ми сподіваємося отримати результати цього дослідження наприкінці року. Ми сподіваємось, що отримаємо фахові висновки щодо особливостей зайнятості жінок і чоловіків в енергетиці.

Що має бути першим: зацікавлення жінок до таких професій чи політика держави?

- Вважаю, що потрібно розглядати цю проблему комплексно, залучивши всіх учасників. Важко сказати, що має бути первинним. Однак здається, що в першу чергу має бути державна політика, яка формує ставлення до жінок та до молоді у сфері праці в енергетиці. Державна політика має стати основою для формування відношення до жінок у сім'ї та співпраці з роботодавцями. Упродовж 25 років ми обговорюємо гендерну рівність, але в спілкуванні з роботодавцями досі стикаємося з небажанням приймати жінок на роботу через стать та вік. Освідомлення роботодавців змінюється дуже повільно, особливо в приватному секторі.

Гендерна оцінка нашого проекту продемонструвала, що під час переговорів між клієнтом та жінкою-керівницею малого енергетичного підприємства, приміром, у відновлювальній енергетиці, клієнти надають перевагу чоловікам на керівних посадах. Вони прямо заявляють, що готові співпрацювати з підприємством залежно від того, чи є його керівником чоловік. Практика показує, що жінки змушені реєструвати підприємства на чоловіків, щоб той представляв їх на переговорах.

Жінки схильні до прийняття непопулярних, але важливих рішень

Попри незадовільну ситуацію, час від часу на чолі Міністерства енергетики стоять жінки. Це, на мою думку, позитивний знак для галузі.

- Так, хоча жінок на керівних посадах у сфері енергетики обмаль. Українська статистика тут схожа на європейську. Це міжнародна проблема, з якою ми активно займаємося разом з міжнародною спільнотою.

Потрібно говорити не лише про кількісне збільшення жінок на керівних посадах. Якщо ми обираємо жінок на такі посади, то очікуємо, що вони захищатимуть та представлятимуть інтереси жінок загалом.

На сьогодні ми прагнемо до того, щоб у представницьких структурах та бізнесі було не менше 40% жінок. Залучаючи більше жінок, ми змінюємо підходи до прийняття рішень. Вважається, що жінки мають більш гнучкий мислення і схильні приймати іноді непопулярні, але необхідні рішення.

Який розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками в секторі енергетики?

- Загалом зарплата жінок на 22% менша, ніж у чоловіків у кожній іншій галузі. У секторі енергетики цей розрив становить близько 30-35% через те, що жінки частіше займають нижчі позиції. В топ-менеджменті здебільшого працюють чоловіки, тому їхня заробітна плата вища загалом.

На однакових посадах заробітна плата у жінок на приватних підприємствах може бути нижчою, оскільки її формує керівник. У державних компаніях розрив у зарплаті між жінками і чоловіками на однакових посадах часто відсутній або прямий.

Необхідно відзначити, що Україна приєдналася до міжнародної ініціативи щодо рівної оплати праці жінок і чоловіків. Коаліція за рівну оплату праці - це міжнародна ініціатива, спрямована на зменшення розриву в оплаті праці між жінками та чоловіками і запровадження принципу рівної оплати за однакову працю в усіх країнах та усіх секторах. Приєднання до даної коаліції - це важливий крок у виконанні зобов'язання України щодо зменшення розриву в оплаті праці взятого країною у рамках міжнародної ініціативи "Партнерство Біарріц", до якої Україна приєдналася у серпні 2020 року.

Енергетичні компанії повинні розвивати стажування, щоб залучати талановитих студенток інженерних спеціальностей до отримання досвіду під керівництвом наставників

Ви згадали, що USAID Проект енергетичної безпеки працює за чотирма основними секторами енергетики, відповідно до яких відбувається дослідження. Також Проект провів гендерну оцінку енергетичної галузі. Чи могли б ви коротко розповісти про цю оцінку та її рекомендації?

- Так, USAID Проект енергетичної безпеки провів оцінку гендерних питань та вразливих груп в енергетичній галузі для виявлення пріоритетних проблем, на основі яких сформувалась гендерна діяльність Проекту. Оцінка фокусувалася на двох основних аспектах: 1) з якими труднощами та можливостями стикаються жінки та молодь, зокрема молоді жінки, під час роботи в енергетичному секторі, і 2) які умови викликають вразливість споживачів в побуті у зв’язку із змінами в енергетиці?

Рекомендації за результатами оцінки направлені як для енергетичних компаній, так і для державних установ, зокрема закладів освіти, щодо того, як зробити їй привабливішою для жінок та молоді. Наприклад, енергетичним компаніям слід створити можливості для стажування, щоб залучати талановитих студенток інженерних спеціальностей і забезпечити їм досвід під керівництвом наставників. Також слід розробити програми для визнання жінок на технічних та керівних посадах, створити можливості для кар'єрного зростання інших жінок у компанії.

Які підприємства з «традиційної» енергетики ви можете відзначити?

- Наприклад, КП «Київтеплоенерго». Це перше унікальне підприємство, яке усвідомлює важливість запровадження гендерної рівності. У рамках нашій гендерної діяльності в USAID Проєкті ми реалізували 4-місячну тренінгову програму з гендерної рівності для працівників. Проводились тренінги, на яких пояснювалось, що таке гендер, гендерна рівність та користь від активнішого залучення жінок. Після цього на «Київтеплоенерго» вперше серед енергетичних компаній був створений гендерний комітет. Я б хотіла особливо відзначити заступницю директора з інвестицій та перспективного розвитку КП «Київтеплоенерго» пані Юлію Орел, за підтримки якої був створений та активно функціонує гендерний комітет. Зауважу, що гендерний комітет вже має статус дорадчо-консультативного органу, склад якого призначається наказом керівництва.

Також гендерний комітет за підтримки USAID Проекту створений на підприємстві ДП «Оператор ринку». Це підприємство цього року в рамках щорічного конкурсу, організованого Жіночим енергетичним клубом України, було визнано найкращою енергетичною компанією, яка інтегрує свою діяльність з гендерною політикою. Це важлива подія для нас, адже вона демонструє конкретні результати.

Ще одне підприємство, з яким ми активно співпрацюємо над розробкою та впровадженням гендерної політики — це НЕК «Укренерго». Її співробітники проходили тренінг з гендеру, тому в планах є створення гендерного комітету.

На вашу думку, чи можуть бути професії, заборонені для жінок?

- Я вважаю, що таких професій не повинно бути. Наприклад, жінкам заборонили працювати в шахтах. Але на приватних копальнях жінки працюють. При цьому ці копальні небезпечні як для чоловіків, так і для жінок. Умови праці повинні бути однаково безпечними для всіх. Держава, роботодавці та всі зацікавлені сторони повинні забезпечити такі умови праці.

Лана Боровська, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись