Енергетики вивчають способи відновлення або заміни теплової енергетики

25 квітня 2024

Масовані атаки на теплові електростанції призвели до значних пошкоджень або знищення більшості потужностей української вугільної генерації. Фахівці вважають малоймовірним повне відновлення та підкреслюють потребу в системних рішеннях.

Фото: ДТЕК

Внаслідок нещодавніх обстрілів українських енергетичних об’єктів, зокрема, 22, 29 березня та 11 квітня, було завдано серйозних ушкоджень тепловій генерації. За оцінками експертів, велика частина обладнання не підлягає відновленню. Енергетичні компанії поки що не готові прогнозувати, чи зможуть пройти зиму без відключень.

Візит фахівців та журналістів на один з об’єктів теплової генерації компанії ДТЕК, організований Київською школою енергетичної політики навесні 2024 року, продемонстрував масштаб руйнувань і зміни тактики агресора. Спеціалісти відзначають, що росіяни наразі намагаються знищити соціальну інфраструктуру і системи життєзабезпечення, щоб підірвати опір всередині країни.

Про загальний стан енергетичних об’єктів найбільшої в Україні енергогенерувальної компанії та подальші дії після візиту на одне з постраждалих підприємств дізналася "Українська енергетика" у фахівців компанії та експертів галузі.

На теплових станціях продовжують ліквідацію наслідків обстрілів

На запит "Української енергетики" щодо масштабу руйнувань і вартості відновлення постраждалих ТЕС у "ДТЕК Енерго" підкреслили, що в березні-квітні 2024 року агресор пошкодив або знищив більше 80% теплової генерації компанії.

Обладнання енергоблоків компанії зазнало різного ступеня руйнування – від 50% до повного, а також було знищено багато будівель теплоелектростанцій. За попередніми підрахунками, відновлення ушкоджених теплоелектростанцій вимагатиме більше 9,2 млрд грн (230 млн доларів) на обладнання, а також 3,2–4,0 млрд грн (80–100 млн доларів) на проведення відповідних відновлювальних робіт.

Керівник департаменту однієї з потужних ТЕС ДТЕК, яка була атакована російськими ракетами у 2024 році, розповів виданню про ситуацію на підприємстві.

"Протягом одного тижня ми зазнали двох обстрілів. Як наслідок, виявляються серйозні руйнування технологічного обладнання, станція втратила близько 80% генерувальної потужності. Тому наразі потрібно провести великий обсяг відновлювальних робіт," - зазначив він.

Завод також постраждав минулого року, тому намагався захистити обладнання, використовуючи антидронові сітки і бетонні укриття. Проте це не спрацювало під час прямого ракетного удару.

З особливостей нещодавніх атак керівник департаменту ТЕС відзначив, що агресор влучив саме в найважливіше обладнання блоків. Спеціаліст ТЕС пов’язує це з удосконаленням засобів ураження противника і підкреслює, що станція потребує зміцнення протиповітряної оборони, оскільки всі подальші ремонти можуть бути марними без належного захисту.

 
Неспроможність бетонних огороджень призвела до серйозних пошкоджень обладнання ТЕС. Фото ТЕС ДТЕК

Наразі на обстріляних теплоелектростанціях "ДТЕК Енерго" тривають роботи з ліквідації наслідків обстрілів і дефектації обладнання. Енергетики працюють у цілодобовому режимі і докладають усіх зусиль для швидкого відновлення потужностей, констатують у компанії.

Юристи компанії разом із розглядом питання відповідальності агресора за пошкоджені активи.

"ДТЕК Енерго" фіксує всі випадки завданої шкоди для подальшого юридичного реагування. Це безперервний процес, адже атаки на об’єкти компанії тривають, відзначають у компанії.

"Група ДТЕК має практичний і успішний досвід у подібних справах. У листопаді 2023 року Міжнародний арбітражний суд у Гаазі повністю задовольнив позов ДТЕК против росії за захоплені активи в незаконно анексованому Криму, – повідомили в компанії. – Арбітраж присудив країні-агресору виплатити компанії компенсацію в розмірі $267 млн, включаючи проценти та судові витрати. Нарахування процентів триватиме до повної виплати всієї суми збитків. Судовий процес за позовом "ДТЕК Крименерго" тривав із 2017 року".

Машинний зал однієї з пошкоджених ТЕС. Фото ТЕС ДТЕК

Державна вугільна енергетика, як і приватна, також зазнала серйозних руйнувань під час атак росіян на енергетичну інфраструктуру в березні-квітні 2024 року.

Так, 11 квітня після масованого обстрілу Трипільської ТЕС на Київщині компанія ПАТ "Центренерго" повідомила про втрату 100% власної генерації.

Керівництво "Центренерго" наголошує на ролі теплової енергетики разом із вітчизняними вуглевидобувними підприємствами у боротьбі з агресією.

Співробітники ТЕС окреслюють свої подальші плани

Загалом починаючи з початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну, ворог атакував теплоелектростанції групи ДТЕК понад 170 разів, підрахували в компанії. В цих атаках 49 працівників отримали поранення, троє з них загинули.

Під час березневих атак постраждали троє енергетиків, уточнили у ДТЕК. Всі працівники мають медичну страховку, а роботодавець повністю забезпечує лікування та реабілітацію, включаючи матеріальну допомогу у разі поранень через обстріл.

"Українська енергетика" спілкувалася з одним із співробітників ТЕС, який отримав поранення під час березневих обстрілів. Інженера накрило вибуховою хвилею на робочому місці. Пізніше він зрозумів, що отримав поранення ноги, яке було пробито уламком ракети.

"Після цього обстрілу я реально усвідомив, що міг загинути. Якби був поруч у машинному залі, я б не мав шансів на спасіння," - розповів фахівець.

По завершенню лікування та реабілітації він планує повернутися до роботи, оскільки фінансове забезпечення тисяч людей залежить від діяльності підприємства. За півстоліття роботи ТЕС у містечку сформувалися ціли десятки династій енергетиків.

Щодо співробітників, керівник департаменту ТЕС зазначив, що всі працевлаштовані, зайняті на експлуатаційних та відновлювальних роботах. Місцева влада надає посильні внески на відновлення обладнання, але потреби є величезними, тому компанія сподівається на підтримку з боку держави.

Фахівці станції наголошують на необхідності швидкого пошуку альтернативних джерел теплової енергії для міста. Раніше ТЕС забезпечувала теплову енергію місту за рахунок відбору тепла від парових турбін блоків. Тепер це стане неможливим, що ускладнить осінньо-зимовий сезон 2024-2025.

За оцінками технічного персоналу, відновлення пошкодженого обладнання та приміщень може тривати від кількох місяців до кількох років, в залежності від складності та вартості робіт. З термінового обладнання ТЕС критично потрібні трансформатори, системи збудження та захисту блоків.

Звертаючись до держави та міжнародних партнерів, директор цієї ТЕС сподівається на різні форми підтримки.

"Зовнішня допомога дозволить швидше подолати труднощі, які виникають на нашому та інших підприємствах, – говорить керівник ТЕС. – Зараз жоден великий бізнес без зовнішньої підтримки не здатен впоратися з втратою таких обсягів потужностей."

При цьому директор підкреслює, що теплові електростанції мають величезну соціальну відповідальність перед споживачами. Він відзначив, що підприємство очікує на рішення, які дозволять отримати обладнання з-за кордону зі знижками або з відтермінуванням оплат, та розраховує на таку підтримку разом із державними енергетичними компаніями.

Проте, ключовим питанням для всіх підприємств галузі, керівник ТЕС вважає забезпечення захисту повітря, що включає системи ППО та необхідну кількість ракет для них.

Спільні зусилля – запорука успіху

Велику частину коштів на відновлення теплової генерації компанія виділяє з власних ресурсів, наголошують у ДТЕК.

На основі даних компанії, в 2023 році на відновлення та ремонт на ТЕС витрачено майже 4 млрд грн, ще 1,3 млрд грн інвестицій пішло на критичне та резервне обладнання для захисту від нових атак, і ще 7 млрд грн стали інвестиціями компанії у видобуток вугілля на шахтах для забезпечення потреб теплової генерації.

Проте, фахівці підкреслюють, що руйнування від останніх атак є безпрецедентними, і без об’єднання зусиль Міністерства енергетики, енергетичних компаній та міжнародних донорів відновити потужності неможливо.

Українські енергетичні компанії потребують термінової технічної допомоги від міжнародних партнерів. Міністерство енергетики консолідує потреби всіх компаній. Мова йде насамперед про трансформатори, генератори, парові турбіни, регуляційні системи, вузли та компоненти для ТЕС і розподільчої інфраструктури.

У ДТЕК також чекають на допомогу. Наразі компанія сформувала список критичних блочних трансформаторів, виготовлення яких триватиме не менше 8 місяців.

"Ми визначили перелік дорогого обладнання для відновлення енергоблоків (генератори, турбіни тощо) і вже спілкуємося з потенційними донорами/фондами щодо фінансування, виготовлення або безкоштовного постачання, якщо таке можливе. Також ми направили запити до відповідних органів для допомоги у відновленні пошкоджених покрівель ТЕС," - діляться у компанії.

Вартість відновлення потужностей, які втрачені через атаки росіян на ТЕС, у ДТЕК оцінюють у 350 млн доларів. Керівництво компанії попереджає, що Україна може зіткнутися з дефіцитом електроенергії в пікові періоди влітку та взимку через втрати 8 ГВт потужностей.

Трансформатори складають значну частину обладнання, що потребує оновлення. Фото ТЕС ДТЕК

Експерти підкреслюють необхідність сталих рішень для відновлення

Генерувальні компанії визнають, що енергетичні об’єкти потребують зовнішнього захисту для запобігання новим руйнуванням. Тому компанії закликають до міжнародної підтримки у зміцненні оборони енергооб'єктів та відновленні вже пошкоджених ТЕС. Проте з фінансуванням відновлення вугільних станцій існують певні обмеження.

Оскільки фінансування з інституцій ЄС на даний момент переважно спрямоване на розвиток низьковуглецевої енергетики, великі теплова електростанції опиняються у "сірих зонах" відновлення, незважаючи на їх істотну роль в енергетичній безпеці України, зазначають у Київській школі енергетичної політики.

Експерти також розглядають можливості відновлення пошкоджених ТЕС.

"Враховуючи велику потребу України в маневровій генерації, швидке відновлення тих потужностей, що можуть бути відновлені, стало б оптимальним і вчасним рішенням," – вважає Галина Трипольська, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Водночас, експертка вказує на те, що повне відновлення великих генеруючих потужностей, що працюють на вугіллі, є сумнівним у довгостроковій перспективі.

"Термін будівництва таких станцій значний, а враховуючи очевидний тренд щодо відмови від вугілля, Україні буде важко знайти кошти для зведення нової вугільної генерації. Окрім того, централізована генерація показала свою уразливість перед військовими загрозами," – підкреслює спеціаліст. – "Звідси, з 2026 року, може запрацювати механізм коригування вуглецю на кордоні (CBAM), якщо не буде домовленості про інші терміни для України.".

Ці фактори змушують шукати альтернативи, що їх можна запровадити швидко з технічної точки зору, вважає Галина Трипольська. Це, передусім, може бути пов’язане із децентралізованою генерацією на природному газі (газопоршневі й газові турбіни, паротурбінні технології, загальна потужність до 2,5 ГВт) та відновлювальними джерелами енергії (біомаса, відходи, теплові насоси тощо).

Ідею збалансованого підходу до відновлення вугільних ТЕС і залучення альтернативних джерел генерації підтримує Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Він вважає, що плани вивести вугільну генерацію з експлуатації до 2035 року обумовлені не лише новим курсом на євроінтеграцію, декарбонізацію та розвиток "зеленої" енергетики, а й тим, що за десять років ці станції можуть перестати ефективно виконувати свої функції.

"Можливо, варто мати певну частину генерації на випадок аварійних ситуацій. Звичайно, тримати в резерві великі станції є економічно недоцільним. З одного боку. Та з іншого боку, вугільні електростанції часто перебувають у "старому" стані і не підпадають під програми відновлення," – розмірковує експерт. – "Однак, певні потужності все ще можуть залишитися, але для цього повинні бути механізми фінансування їх підтримки."

Важливим фактором для оперативного відновлення роботи пошкоджених вугільних ТЕС Олександр Дячук вважає їхнє розташування у районах, що не мають інших генераційних можливостей, але в яких тепер є підприємства, переміщені з зон бойових дій, які потребують стабільного енергопостачання.

"Я вважаю, що треба активізувати комунікації з міжнародними агентствами і країнами Європейського Союзу з проханнями про допомогу у ремонті станцій та постачанні обладнання, обґрунтовуючи важливість енергії для повноцінного життя населення," – пропонує Олександр Дячук.

Отже, звертатися по допомогу потрібно в контексті спільної вигоди – це трансформація енергетики до децентралізованих рішень, відновлення та "озеленення" з перехідним періодом використання газових потужностей і подальшим розвитком енергії з ВДЕ, зокрема біоенергетики, зазначає фахівець.

"Вирішивши це питання, Україна могла б закрити більше половини своїх потреб, залучивши ресурси біоенергетики. Йдеться не лише про спалювання твердих біоресурсів, а також про біогаз, біометан і рідкі види біопального," – прогнозує Олександр Дячук.

Таким чином, Україні необхідні термінові інвестиції в дистрибуцію електричної енергії, зокрема, використанню ВДЕ, новітніх технологій для підвищення ефективності та безпеки енергетичних об’єктів, а також розробка довгострокових планів зі зменшення залежності від імпортних ресурсів, зазначають фахівці в Київській школі енергетичної політики.

Разом з тим фахівці звертають увагу на те, що така розбудова потребує часу, який потрібно виграти в умовах постійних атак на енергетику. Тому критично важливим для державних і приватних ТЕС є доступ до фінансування для відновлення, де це можливо, і для модернізації інших енергетичних потужностей. У зв’язку з високими витратами на нове обладнання та технології, компанії сподіваються на підтримку з боку уряду, міжнародних організацій та бізнесу.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:вугільні ТЕСвідновлювальна енергетикавійнаенергетична безпекаПоділитися