“Енергоострів” Умань – досвід реагування на атаки

25 січня 2023

Енергетичні компанії Умані та споживачі обмінялись досвідом щодо енергозабезпечення міста під час аварійних відключень

Атаки Росії на енергетичні об'єкти зобов'язують місцеву владу та фахівців з “Уманських електричних мереж” вирішувати складні задачі.

Однією з особливостей Уманської громади є те, що місто не підключене до енергомереж області Черкаси, а отримує енергію з різних регіонів.

Яким чином в Умані долають дефіцит електрики, чи мають резервні енергетичні джерела, та що роблять підприємства, щоб підтримати виробництво? На ці та інші питання відповіла “Українська енергетика”, спілкуючись з представниками влади, енергетиками та підприємцями міста.

Масштабні атаки виявили вразливі місця

Критична інфраструктура міста неодноразово піддавалася знеструмленню через вороже втручання з осені 2022 року. Російські дрони та ракети завдали шкоди енергетичній інфраструктурі, яка забезпечує електрикою місто Умань та навколишні території.

Перше велике вимкнення сталося 22 жовтня минулого року, коли місто залишалось без електрики протягом майже доби, як розповіла мер Умані Ірина Плетньова.

Водночас енергетики швидко відреагували, і електропостачання почало відновлюватись. За словами мера, комунальним службам було легше працювати, оскільки в той час в Умані ще не розпочався опалювальний сезон, і тепломережа не вимагала електрики.

Проте ситуація з енергопостачанням залишалася напруженою кілька днів. Протягом тижня постачальники скорочували споживану потужність спочатку до 3 МВт, а згодом до 10 МВт. У нормальних умовах максимальне навантаження міста в зимовий період становить 60 МВт.

Представники Уманської міської ради та “Уманських електричних мереж” обговорили ситуацію з електропостачанням у громаді. Фото автора

“Цей тиждень став найскладнішим для Умані, адже мережа, яка забезпечує наше місто, була настільки пошкоджена, що її відновлення викликало труднощі. Однак водоканал зумів забезпечити водопостачання за допомогою декількох потужних генераторів. Хоча електрики не було, вода в домах залишалася”, – зазначив перший заступник міського голови Олег Ганіч.

На той момент об'єкти водовідведення також залишалися без електрики. Після доби повного знеструмлення “Уманські електричні мережі” запропонували вирішення ситуації: фахівці використали наявні 3 МВт для живлення всіх каналізаційно-насосних станцій і станцій очищення стічних вод. Завдяки швидкій комунікації, енергетичні задачі були виконані.

У мерії зазначили, що в цей час населення відчувало певне нерозуміння ситуації.

“Люди вимагали від нас інформації, але деякі дані ми не змогли оприлюднити в ЗМІ. Наприклад, про причини знеструмлення та точки обстрілів. Під час тижневого безсвітлового періоду ми зобов'язані були донести відомості до мешканців”, – пояснив Олег Ганіч.

Характеристики енергозабезпечення Умані

Сьогодні, з огляду на енергетичну обстановку в Черкаській області, діють графіки відключень електроенергії: зелені (чотири години з електрикою, дві без), жовті (три години зі світлом та три без), та червоні (дві години зі світлом, чотири години без). 

Проте погодинні графіки в Умані, яка об’єднує місто та інші філії, відрізняються від загальнообласних. 

Аварійні відключення у громаді відбуваються під час надзвичайних ситуацій, здебільшого через ракетні удари ззовні по енергетичним підприємствам та генераційним станціям, які знаходяться значно далі від Умані.

“Наш енерговузол отримує елементи живлення не з мереж, які постачають залишок Черкаської області. Ми забезпечені енергетично між собою, тому використовуємо графіки відповідно до потужностей, наданих з боку живлення”, – пояснив Сергій Ченчик, директор “Уманських енергетичних мереж” (УЕМ), які є частиною ПАТ “Черкасиобленерго”. 

Директор УЕМ Сергій Ченчик пояснює, що енергетична мережа Умані є незалежною від “Черкасиобленерго”. Фото автора

“Ми намагаємося створити кращі умови для споживачів. Не можу оцінити, як це нам вдається, але постійно працюємо над цим. Важливо, що наші мережі повністю готові до розподілу електроенергії відповідно до можливостей станції та нашого споживання”, – запевнив директор УЕМ.

Пріоритет на об’єкти критичної інфраструктури

Друга хвиля відключень відбулася вже під час опалювального сезону, наприкінці листопада. Вона продемонструвала, що найбільш вразливою є надмірна централізація теплопостачання.

“На момент аварійної ситуації, електрики вистачило лише для живлення декількох котелень, а не всіх критичних точок міста,” – пояснила голова міської ради Ірина Плетньова.

Тоді, завдяки зусиллям енергетиків, місто отримало 10 МВт за півдоби. Цього вистачило, щоб запевнити енергозабезпечення критичних об’єктів та постачання тепла в домівки: мешканці почали отримувати електрику за графіком “три на три”.

Однак енергетики та міська влада вважають, що у разі тривалих знеструмлень варто перейти до розподілених систем обігріву міста.

Вимкнення під час опалювального сезону засвідчили, що надмірна централізація теплопостачання є вразливим місцем

Тому у мерії заздалегідь попередили мешканців, що в ситуації технічного блекауту потрібно буде спустити воду з системи опалення, щоб запобігти замерзанню та розриву труб.

Щодо водопостачання та водовідведення, у місті наголосили, що роботу системи буде забезпечено. 

“Чотири основні об’єкти, які задіяні у перекачуванні та очистці стоків, працюють цілодобово,” – запевнив Сергій Ченчик, директор УЕМ. “Міські та районні лікарні забезпечені живленням від акумуляторів та автоматичними перемикачами з однієї лінії на іншу, аби підтримувати стабільне живлення з двох напрямків. Безперебійне живлення мають кілька водонасосних станцій, які подають воду у будинки, інші ж відключаються та працюють на генераторах.”

Промисловість переходить на нічний графік

Під час перших відключень електроенергії восени 2022 року підприємства припиняли свою діяльність на тиждень. Тоді постало питання, як подолати дефіцит енергії.

У мерії повідомили, що деякі виробники вже мають альтернативні джерела енергії. Наприклад, на “Уманському тепличному комбінаті” встановлені газогенератори, а рівно рік тому ТОВ “Уманьпиво” запустило дахову сонячну електростанцію. 

Однак ці установки покривають лише частину енергетичних потреб.

Щоб зберегти виробництво великим підприємствам-споживачам рекомендовано перевести їхню діяльність на нічний графік. Це рішення узгодили під час зустрічі представники міської ради та підприємств.

Підприємства отримали можливість організувати свій графік роботи з 23:00 до 6:00, коли немає пікових навантажень, і доступна потужність дозволяє працювати.

“Вже зараз нічними графіками користуються такі підприємства, як ПрАТ “Вітаміни”, ПрАТ “ЛекХім”, ДП “Лікеро-горілчаний завод” та “Державний елеватор”, що займається відвантаженням зерна до портів Одеси для забезпечення країн Африки та Азії,” – перелічив Сергій Ченчик.

Водночас, підприємства мінімізують споживання, аби підтримувати виробництво, піклуватися про своїх працівників та сплачувати податки. Вночі сумарна потужність, яку споживають підприємства, становить 10-12 МВт.

Відключення змінюють енергетичні звички споживачів

Використання споживачами енергії безпосередньо впливає на стабільність системи, зазначили енергетики. Масове вмикання потужних електроприладів одразу після подачі електрики створює пікове навантаження. 

Експерти закликали споживачів “якщо можливо, не вмикати все одночасно”. 

Проте з часом паніка у людей вщухла, і вони навчилися управляти своїм часом відповідно до графіків.

Наразі, щоб зменшити піки навантажень, спеціалісти подовжують період підключення ліній приблизно на півгодини, розповів директор УЕМ. 

Друга хвиля аварійних відключень в листопаді мешканці Умані сприйняли спокійніше, оскільки були більш підготовлені.

“Ми усвідомлюємо, що енергетики та влада роблять все можливе. Я живу на восьмому поверсі, і зараз, навіть коли немає світла, у нас є вода. Тобто в певні години є підкачка води на верхні поверхи. Опалення теж є, хоча й не таке, як звикли, але витрати терпіти можна,” – прокоментувала ситуацію мешканка Анна Слуцька. “Щодо споживчих звичок, я та мої знайомі відгукнулися на заклик влади бути корисними для електросистеми. На загал, ми розуміємо, що зараз важливо потриматися заради спільної мети.”

Вона також додала, що 14 січня цього року після зриву великого енергетичного об'єкта місто змушене було перейти з “зеленого” графіка на економний “червоний”. І уманцям доводиться адаптуватися до нових умов. 

Серед основних потреб, поряд з продуктами і електроенергією, мешканці називають зв'язок та доступ до інформації.

Мешканці Умані безкоштовно заряджають телефони в одному з пунктів обігріву. Фото Уманської міської ради 

Крім того, значне підвищення цін на послуги стало ще одним наслідком вимушених відключень, пов'язаних з використанням генераторів. 

“Коли критична інфраструктура не підключена або має живлення по аварійних графіках, ми вимушені працювати на генераторах, що призводить до позанормового споживання пального. Це автоматично підвищує вартість послуг. Виникають проблеми з попередньою підготовкою, наприклад, у лікарнях, на водо- та теплопостачальних об'єктах,” – прокоментувала цю ситуацію голова міської ради Ірина Плетньова. 

Наприклад, міський водоканал у листопаді 2022 року через використання генераторів втратив 2,2 млн грн. Тобто, навіть за графіком “три на три”, підприємство зазнало значних збитків через покупку пального. Ці витрати вони не можуть закласти у тариф, тому звертаються до міської влади за їх компенсацією.

Щоб зменшити пікові навантаження, спеціалісти подовжують період включення ліній на півгодини

Уманська міська рада розробила плани дій для забезпечення енергетичної безпеки громади: облаштування “пунктів незламності”, приміщень для обігріву та заохочення підприємств до їх розміщення у своїх приміщеннях. 

В критичних ситуаціях, якщо не буде газу, світла і тепла, місто облаштовує підвальні приміщення в будинках з “буржуйками”. У такі часи туди можуть піти люди, які не можуть покинути місто. 

Також у місті готують квартальні котельні до автономного функціювання, а також вивчають можливість використання наявних установок на відновлювальних джерелах енергії. 

Гранули з біомаси – резерв для комунальників

Теплопостачання у місті залежить від доступності електрики та газу. Квартальні котельні наразі забезпечені генераторами, які підключаються під час відключень у будь-який час, зазначив перший заступник міського голови Умані Олег Ганіч.

Наприкінці 2022 року на одну з найбільших квартальних котелень міста встановили новий генератор потужністю 500 кВт. Якщо не буде збоїв у постачанні газу, ця котельня зможе забезпечити близько 20% мешканців міста.

Крім того, в місті функціонують кілька котелень на об’єктах освіти та соціального захисту, які можуть працювати на гранулах з біомаси, а також декілька котелень, що використовують вугілля. 

В даний момент більш вигідно використовувати газ, оскільки вартість гігакалорії з газу на пільгових умовах для теплокомуненерго нижча, ніж з гранул. Однак використання біомаси в Умані розглядається як резервний варіант для виробництва теплової енергії. 

“У випадку, якщо не буде газу, ми маємо резерв для забезпечення обігріву приблизно 30% населення. У місті є шість чи сім квартальних котелень змішаного типу, які можуть працювати і на газі, і на гранулах. На жаль, 70% мешканців ми не зможемо підтримати, оскільки в даний час альтернативних джерел енергії у місті немає,” – навів невтішний сценарій Олег Ганіч.

На майбутнє в Умані заплановано будівництво альтернативних котелень та відмову від централізованого опалення міста. За словами чиновника, на це може піти два-три роки. 

“Уманьпиво” працює над автономним режимом СЕС

 Компанія “Уманьпиво” два роки тому провела тендер на встановлення власної сонячної електростанції як допоміжного джерела живлення. Основною метою цього проєкту було використання стабільної енергії для експортного виробництва та економічна вигода від власної генерації.

Наприкінці 2021 року на дахах виробничих та адміністративних будівель встановлено більше тисячі сонячних панелей. Після року експлуатації станція вийшла на потужність близько 650 кВт.

В умовах стабільного функціонування підприємства частка власної енергії від загального споживання складає близько 20%. Тобто при споживанні 50 кВт потужності, 10 кВт з них генерується на власній сонячній станції, пояснив головний енергетик “Уманьпиво” Олександр Закернечний.

Вартість електроенергії, яку підприємство отримує від СЕС, нижча, ніж промислова тарифна ціна, яка становить до 6 грн за кВт-год. Проєктна вартість виробленої енергії наразі складає 0,83 грн за кВт-год.

Дахові станції на корпусах підприємства “Уманьпиво”. Фото Rayton

Однак під час аварійних відключень електроенергії восени 2022 року через російські атаки, робота сонячної станції також була зупинена. Головний енергетик підприємства пояснив, що станція не була налаштована на автономний режим.

“Наша СЕС була створена для забезпечення власних потреб. Наразі станція виконує функцію допоміжного джерела електрики. В першу чергу ми використовуємо електроенергію з СЕС, а коли її недостатньо, добираємо з енергомережі. Проте вона не працює без електрики з мережі,” – пояснив спеціаліст. “Принцип роботи наших інверторів дозволяє СЕС генерувати електроенергію лише при наявності енергії з мережі.”

Таким чином під час аварійного відключення компанія не отримувала електроенергію від власної станції.

Зважаючи на обставини воєнного часу, у січні 2023 року компанія встановила потужний дизель-генератор, щоб забезпечити автономну роботи. Його використовують, коли електроенергія з мережі відсутня. Спеціалісти зазначають, що нове обладнання потребує розв'язання технологічних задач, зокрема забезпечення спільної роботи сонячної та дизельної електростанцій.

“Зараз ми розробляємо проект для вдосконалення обладнання, що дозволить інверторам сонячних батарей працювати в парі з генератором. Хоча для цього потрібні додаткові технічні рішення та фінансові інвестиції, ми маємо намір це реалізувати,” – підкреслив головний енергетик “Уманьпиво”.

Компанія не планує купувати акумулятори для зберігання надлишкової енергії, оскільки не вважає це економічно вигідним. Крім того, це розтягне термін окупності станції, який на момент проектування становив близько п'яти років.

Щодо нарощування потужностей СЕС, він зазначив, що споживання електрики підприємством залишається стабільним. Також обмежує можливості подальшого розвитку площа заводських дахів, які можна використати для встановлення панелей.

Приклад Умані показує, що надмірна централізація енергетичних систем під час війни стала вразливим місцем критичної інфраструктури. Тому міська рада попереджає мешканців про потенційні проблеми з життєзабезпеченням міста у разі аварійних ситуацій і організує пункти обігріву. Крім того, місто направляє зусилля та ресурси на забезпечення розподіленої генерації та резервного енергозабезпечення для критичних об'єктів теплопостачання і водовідведення. Щоб збалансувати добові графіки, енергомісткі підприємства міста зменшили споживання енергії й перейшли на нічний режим роботи. Мешканці, відповідальний бізнес і комунальні служби ставляться з розумінням до енергетичних обмежень і намагаються шукати шляхи підтримки не лише завдяки дизельним генераторам, а й реалізації проектів з відновлювальними джерелами енергії.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:електричні мережі, водоканал, війна, теплова генерація, енергобезпека, котельні, ВДЕПоділитись