ЄС шукає компроміси між доступною енергією і "зеленим" переходом

27 грудня 2022

Європа, все ще, ставить амбітні кліматичні цілі. Але конфлікт в Україні та викликана ним енергетична криза змушує спільноту насамперед дбати про проходження зимового періоду.

Країни Європи вже протягом півтора року стикаються з безпрецедентною енергетичною кризою, що так чи інакше впливає на зусилля, пов'язані з боротьбою зі змінами клімату. Хоча 27-ма щорічна конференція ООН зі зміни клімату підтвердила прихильність до мети обмежити глобальне потепління до 1,5°C у порівнянні з доіндустріальними рівнями, можна помітити певні зміни у реальних підходах західних країн.

Темпи зменшення викидів можуть сповільнитися, а ядерна енергетика може знову стати прийнятним джерелом енергії. В цьому матеріалі обговорюються результати воркшопу для журналістів секретаріату Енергетичного співтовариства.

Енергетична криза vs "зелене" майбутнє

Експерти Головного світового енергетичного форуму описують 2023 рік як "період безпрецедентної невизначеності" у сфері енергетики та охорони довкілля. Конфлікт в Україні підірвав основи енергетичної архітектури і безпеки Європи, закріпивши кінець десятиліття критичної залежності від російського імпорту викопного пального, такого як нафта, газ і вугілля. Виникає зрозуміла реакція — відмова від російських енергоресурсів не пройшла безболісно, тому споживачі Європи зіткнулись із надто високими цінами на газ і, як наслідок, на електрику.

Наслідки кризи особливо відчули в Німеччині, де навіть у мирний час тарифи на комунальні послуги були надзвичайно високими через численні податки та збори, які складають більше половини вартості тарифів. Ще на початку 2022 року Німеччина була однією з найбільш залежних від російського газу країн. Проте війна в Україні змусила країну переглянути свій енергетичний профіль і разом з продовженням підтримки відновлювальних джерел енергії, Німеччина докладає зусиль для пошуку нових джерел постачання викопних ресурсів.

На початку 2022 року Німеччина була однією з найбільш залежних від російського газу країн. Війна в Україні змусила її переглянути свій енергетичний профіль.

Досягнення Німеччини у заміні російського трубопровідного газу на різноманітні постачання зрідженого газу (LNG) варто відзначити. Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що такий підхід є "хорошим сигналом" для енергетичної безпеки країни. У найближчих планах Німеччини — мати не менше семи-восьми терміналів для прийому LNG, хоча на початку року їх ще не було.

Приклади Німеччини демонструють, що такі виклики виникли перед усіма країнами Європейського Союзу, хоча масштаби проблем відрізняються в залежності від енергетичного профілю кожної країни та її залежності від Росії.

Хоча Європейський Союз загалом успішно реагує на енергетичну кризу, у боротьбі зі змінами клімату відзначаються негативні тенденції. Наприклад, організація Global Witness звертає увагу на зростання впливу промисловості викопних видів пального на кліматичні переговори. А ті, хто відвідав цьогорічну конференцію, говорять про невтішні результати.

Втрата відданості принципам боротьби зі змінами клімату проявляється також у практичних рішеннях ЄС. Нещодавно країни-члени голосували за послаблення законодавства, що стосується скорочення викидів метану у нафтогазовому секторі, всього через кілька тижнів після обіцянки на COP27 зробити більше для боротьби з потужними парниковими газами.

"Ніхто не розуміє, як Європа, так віддана проблемі змін клімату, може зайняти таку слабку позицію уряду щодо метану", — прокоментував це міністр енергетики Люксембургу.

Ключ до розуміння цієї позиції полягає в неготовності урядів країн ЄС змусити споживачів платити високі ціни за швидший перехід на відновлювальні джерела енергії. Проте ситуація не є безнадійною. В довгостроковій перспективі Європа все ще планує дотримуватись амбітних кліматичних цілей.

Країни ЄС скоріше дотуватимуть домогосподарства, аніж відмовляться від "зеленого" курсу

Структура тарифу для німецьких домогосподарств

Джерело:

Як видно з графіку, підготовленого "Мережею чистої енергії", німецькі споживачі останні два роки сплачували до 21% тарифу на підтримку "зеленої" енергії. Все ж більшість споживачів підтримують енергетичний перехід країни. Німеччина, у свою чергу, шукає способи полегшити фінансовий тягар для споживачів, не відмовляючись від принципів "зеленого" переходу.

"Природний газ — не наше майбутнє", — заявив канцлер Шольц, підкреслюючи, що країна не відмовляється від мети стати кліматично нейтральною до 2045 року.

Уряд Німеччини в лютому 2022 року прийняв широкий план фінансових послаблень для домогосподарств, включаючи скасування податку на відновлювальну енергію. Цей крок, за оцінками уряду, дозволить зекономити споживачам електроенергії 6,6 мільярда євро, а додаткові витрати на "зелену" енергію мають покриватися за рахунок бюджету.

Широкий план фінансових послаблень дозволить споживачам в Німеччині заощадити 6,6 мільярда євро.

Довгострокові плани передбачають введення так званої "кліматичної надбавки" для громадян, щоб компенсувати зростання витрат на енергію, викликане підвищенням цін на пально, що емітує велику кількість CO₂. Також передбачено збільшення субсидій на соціальне житло з урахуванням вищої вартості викопного пального для опалення у 2022 році.

У контексті підвищення цін на електрику та амбітних планів ЄС щодо скорочення викидів CO₂, цікаво, що з 6 липня 2022 року Європейський парламент підтримав пропозицію Єврокомісії щодо включення атомної енергетики до категорії екологічно сталих видів діяльності для інвесторів. Чи допоможе це швидше досягти кліматичних цілей, не роблячи споживачів надто збитковими?

Як західний світ "подружиться" з ядерною енергією

Ставлення західних країн до ядерної енергетики до 2022 року характеризувалося в цілому негативно. Це підтверджується кількістю країн, що експлуатують атомні електростанції: лише 13 з 27 членів ЄС використовують ядерну енергію, лише дві країни будують нові реактори. В період з 2007 по 2022 рік в Європі не запустили жодного нового атомного об'єкта.

Однак після визнання ядерної енергетики прийнятною для сталих інвестицій, ставлення країн ЄС до цієї технології змінилося на більш прихильне, хоча і не перекинулося на 180 градусів.

Франція покладає найбільші надії на ядерну енергетику. До 2050 року країна планує збудувати 14 нових реакторів. Один з об'єктів вже зараз перебуває в стадії будівництва.

Франція має намір збудувати 14 нових ядерних реакторів до 2050 року.

Ще один новий реактор зараз зараз у Фінляндії, де в цілому вже працює п'ять атомних установок. Додаток шостого реактора підвищить частку ядерної енергетики в країні до 60%.

Кілька країн лише починають приготування до власного ядерного майбутнього. Наприклад, Польща має намір побудувати свою першу атомну електростанцію, щоб зменшити використання забруднюючих вугілля. Перший польський ядерник має запрацювати до 2033 року. Уряд Польщі вважає атомну енергію цілком екологічною, тому обрав цю технологію для заміни вугільних ТЕС.

Однак інші країни ЄС дотримуються більш помірного підходу до ядерної енергії. Наприклад, Німеччина, хоча і не планує активного розвитку атомної енергетики, вирішила продовжити терміни експлуатації своїх АЕС. У жовтні стало відомо, що Німеччина продовжить термін служби трьох своїх атомних електростанцій, які планували закрити до кінця року, до середини квітня 2023 року. Таким чином, уряд Шольца прагне пом'якшити наслідки енергетичної кризи цієї зими. Що буде з атомними заводу в подальшому поки незрозуміло. Але вже присутні пропозиції про продовження терміну їх роботи ще на рік, до 2024 року.

Німеччина планує продовжити термін експлуатації трьох атомних електростанцій до середини квітня 2023 року.

Однак серйозним викликом для ядерного "ренесансу" в Європі залишається часткова залежність галузі від росії в закупівлях урану та імпорті ядерного пального. Оскільки санкцій проти російського ядерного сектору до сих пір немає у жодному пакеті, ЄС не поспішає відмовлятись від постачань з рф. Проте альтернативи наявні: нарощення закупівель урану в Казахстані, переведення російських і радянських АЕС на паливо Westinghouse.

Ще одна проблема, що заважає країнам рішуче підтримати розвиток ядерної енергетики, — це невизначеність підходів до захисту навколишнього середовища у контексті утилізації відпрацьованого ядерного пального та інших відходів. Після розв'язання цього питання, ядерна енергетика може отримати більше прихильників.

А що в Україні?

Згідно з щорічним звітом секретаріату Енергетичного співтовариства, Україна, попри війну, зберігає свій раніш задуманий кліматичний курс та цілі зі зниження споживання енергоресурсів. Однак на практиці, із зрозумілих причин, не може досягти значних успіхів у цих сферах. Актуальним питанням залишається виживання країни під час війни, що виводить на перший план навіть над кліматичними зобов’язаннями.

Прикладом може слугувати тимчасове послаблення вимог до пального, що сталося в березні 2022 року. Тоді було дозволено використовувати бензини та дизельне паливо класів Євро-3 і Євро-4, а також спростили процедури імпорту нафтопродуктів.

Зіткнувшись із необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури, український уряд вдався до ряду заходів, що ставлять під загрозу охорону довкілля.

"Неекологічні" зміни також стосуються деяких політиків. Як згадує звіт ЕС, реагуючи на назрілу необхідність відновлення енергетичної інфраструктури, уряд України змушений впроваджувати ряд рішень, що погіршують екологічну ситуацію в країні. Наприклад, проекти відновлення енергетичної інфраструктури були звільнені від оцінки впливу на довкілля (ОВД).

ЕС не заперечує проти запровадження термінових заходів, але підкреслює, що вони повинні бути тимчасовими та відповідати інтересам національної безпеки.

"Виняток щодо проходження ОВД запроваджено для відновлення регіонів, що постраждали від ведення бойових дій. Кожен конкретний випадок має відповідати національним інтересам або приносити суттєву користь для цивільних потреб", — прокоментували в ЕС ситуацію з ОВД.

Більше висновків від співтовариства наразі недосяжні, адже доступ до екологічної інформації за умов воєнного стану є обмеженим. Тож секретаріат ЄС обмежується загальними рекомендаціями, наголошуючи на необхідності підготовки оновленого Національного плану з енергетики та клімату, а також закликає продовжити рух у напрямку розвитку законодавства та програм з енергоефективності.

Проте важливо зазначити, що від України очікують виконання цих рекомендацій. Секретаріат неодноразово підкреслював, що ухвалення ключових документів стане основою для планування сталої відбудови країни.

"Очевидно, що питання виживання, відновлення критичної інфраструктури та нормального проходження зимового сезону набули першочергового значення після нападів на критичну інфраструктуру. Однак окрім екстрених потреб, ключовими для України є справи зеленого відновлення. Незважаючи на війну, Україна не відмовляється від своїх цілей та рішень, спрямованих на декарбонізацію. Україна продовжує працювати в напрямку декарбонізації та зеленого відновлення, а також над оновленням Енергетичної стратегії, що стане основою для інших стратегічних документів, зокрема Національного плану», — коментує експертка DiXi Group.

Інвестиції під відновлення отримають проекти, що врахують кліматичні прагнення ЄС

Дотримання Україною кліматичних амбіцій Європи сприятиме залученню інвестицій для відновлення, а також отриманню широкої підтримки міжнародної спільноти, про що вже неодноразово наголошували експерти та політики.

"Амбітні цілі України щодо готовності вступу в ЄС до кінця 2024 року вимагають дотримання екологічного напрямку у реформах, а отже й у відновленні. До війни Україна заявила про підтримку політик в рамках Європейського зеленого курсу, реалізація якого націлена на досягнення кліматичної нейтральності Європи", — зазначили аналітики DiXi Group у звіті про рекомендації щодо "зеленого" відновлення України.

Амбітні наміри України щодо готовності вступу в ЄС до кінця 2024 року вимагають дотримання екологічного напрямку у реформах, а отже й у відновленні.

Енергетичне співтовариство вважає, що першими об'єктами, у відновлення яких залучатимуть інвестиції, стане система енергетичного забезпечення домогосподарств. Тому, в першу чергу, Співтовариство радить зосередитись на оцінці потенціалу високоефективної когенерації та ефективного централізованого теплопостачання.

"Це стане хорошою основою для майбутніх інвестицій у даний сектор в контексті відновлення країни після війни", — зазначається у щорічному звіті.

DiXi Group рекомендує формувати загальну енергетичну політику України після війни на чотирьох основних принципах: декарбонізація, енергоефективність, диверсифікація джерел постачання та глибша інтеграція з енергосистемою ЄС. Дотримуючись цих принципів, знайти міжнародні інвестиції може бути можливим у будь-якій сфері.

Руслана Чечуліна

Теги:Поділитись