Європа знову звертається до вугілля: енергетичні ціни досягають рекордних значень

11 серпня 2022

В результаті енергетичної кризи, викликаної росією, європейці зіштовхнулися з вибором між переходом до екологічної енергетики та забезпеченням тепла своїх домівок наступної зими.

Кам’яне вугілля, яке колись стало основою промислової революції на Заході, у 21 столітті стало найбільш забруднюючим видом пального. Країни, що об’єднали зусилля для боротьби зі змінами клімату, вирішили відмовитися від нього як від найбільш екологічно шкідливого джерела енергії. На годину переходу до більш екологічних видів пального став газ, який вважається менш забруднюючим. Проте плани Європи щодо прискорення «озеленення» енергетики зазнали краху через повномасштабну війну, ініційовану росією – ключовим постачальником газу для ЄС.

З метою швидкого зменшення залежності від російського газу, Європа була вимушена повернутися до вугілля у 2022 році. В іншому випадку існувала б загроза, що наступний опалювальний сезон не буде вдалим. Про це йдеться у матеріалі "Української енергетики".

Тимчасове відкладання "зелених" ініціатив

Перехід від забруднюючих видів енергії до так званої «чистої» енергетики став важливим аспектом екологічної політики розвинутих країн на найближче десятиліття. Стартом реалізації цієї політики вважається Паризька кліматична конференція 2015 року, на якій 147 країн домовилися про систематичне скорочення викидів вуглекислого газу. Оскільки вугільна генерація є найбільшим забруднювачем СО₂, вирішено було розпочати «зелений» енергетичний перехід саме з неї.

Більшість країн ЄС заявили про наміри максимально скоротити цей сектор. Вугілля відповідає за приблизно 40% світових викидів СО₂. Для порівняння, на нафту припадає 30%, а на газ – 20%. Саме з цих причин газ розглядалося як перехідне паливо, що дозволило б Заходу безболісно відмовитися від вугілля і зберегти темпи економічного розвитку.

На спалене вугілля припадає близько 40% світових викидів СО₂

Один із нещодавніх важливих заходів, де країни знову актуалізували свої плани щодо відмови від вугілля, стала конференція Організації Об’єднаних Націй з питань зміни клімату, проведена у Глазго у жовтні-листопаді 2021 року.

На конференції понад 40 країн і 150 організацій, серед яких і Україна, зобов’язалися поетапно відмовитися від використання вугілля. Зокрема, держави-заявники оголосили про плани щодо поступового зменшення використання викопного пального, заборону на будівництво нових вугільних електростанцій, а також припинення інвестицій у цю галузь. Великі економіки сподівались досягти цієї мети у 2030-х, в той час як країни, що розвиваються, натякали на можливість відмовитися від вугілля до 2040-х. Україна наразі має у планах відмову від цього пального до 2035 року.

Проте ці плани були зруйновані варварською війною, започаткованою росією. Вона постачала близько 40% газу для країн ЄС. Хоча відкрита військова агресія була спрямована на Україну, інші держави зазнавали газового шантажу. Залежність Європи від російських енергоресурсів стала серйозною загрозою, тому країни ЄС змушені повернутись до вугілля, аби не залишитися без опалення в зимовий період.

З 9 серпня ухвалено план ЄС зі скорочення споживання газу в усьому Союзі на 15%. Серед заходів, передбачених планом, є переведення генерації з газу на вугілля, нафту, ядерну енергію. Країни члени ЄС можуть і повинні відновлювати роботу вугільних станцій, якщо це допоможе знизити споживання газу.

На думку представника Європейської асоціації вугілля та бурого вугілля Браяна Рікеттса, вугілля зможе замінити 22 млрд кубометрів газу протягом року.

"Ми впевнені, що близько 120 террават-годин електроенергії, виробленої з газу, буде замінено кам’яним і бурим вугіллям. Це дозволить зекономити приблизно 22 мільярди кубометрів газу на рік, що є значно більше, ніж будь-який інший окремий захід", – зазначив Рікеттс.

Прогнози можуть підтвердитися, адже країни вже розпочали рух у бік вугілля навіть до вступу згаданого плану в силу. У червні 2022 року Нідерланди, Австрія та Німеччина – лідери у переході на "зелену" енергетику – зняли обмеження на виробництво електроенергії вугільними електростанціями на рівні 35% їх потужностей. Ці станції можуть працювати на повну потужність, принаймні, до 2024 року, відповідно до рішень урядів. У Німеччині планується відновити роботу щонайменше 16 вугільних станцій; перша з них вже запрацювала. Деякі з об’єктів потребують уваги, адже через їх занедбаний стан, поки що немає адекватного технічного рішення для їх інтеграції в сучасну німецьку енергосистему.

Про плани відновити вугільну генерацію заявила й Франція. Раніше країна планувала закриття останньої вугільної станції у 2024 році, але тепер ці цілі можуть бути відтерміновані.

Великобританія вперше за 30 років планує відкрити вугільну шахту через відмову від енергетичних ресурсів з росії. Також країна вирішила підготувати п’ять вугільних електростанцій для роботи в разі надзвичайного браку інших видів пального.

"В усьому світі вугільна енергетика зростає. Зниження в Китаї та Сполучених Штатах компенсується зростанням у Європі. Через високі ціни на газ і обмеження поставок вугілля замінює газ для виробництва електроенергії на ринках з вільними потужностями вугільних електростанцій. У Європі уряди відклали поетапне закриття вугільних електростанцій і зняли обмеження, аби підвищити доступність вугільної генерації і, таким чином, зменшити споживання газу для поліпшення безпеки постачання", – зафіксувало Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у звіті за липень 2022 року.

Важливо, що повернення до вугілля розглядається країнами Європи як тимчасовий захід, який не призведе до стійкого відновлення цієї галузі. Адже загалом Європа не відмовляється від свого "зеленого" курсу та очікуваного переходу на нові джерела енергії. Тому не варто чекати великих інвестицій у вугільну галузь.

"Нам ні в якому разі не слід дозволити, щоб ми потрапили в глобальний ренесанс викопних енергоносіїв, особливо вугілля", – зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Вугілля повертається і встановлює нові цінові рекорди

Стратегії Європи щодо відновлення вугільної генерації негативно позначаються не лише на екології, а й на ринкових цінах на енергоресурси. За даними МЕА, в першій половині 2022 року ціни на вугілля зросли більш ніж утричі в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Також суттєво подорожчав і газ. Як результат, оптові ціни на електроенергію на багатьох ринках зросли більш ніж утричі. Індекс цін, розрахований МЕА, на основних глобальних оптових ринках електроенергії досяг рівнів, які вдвічі перевищують середні показники за перше півріччя 2016-2021 років.

Дані щодо цін на вугілля за розрахунками Trading Economics

"Ціни на ф’ючерсних ринках вугілля свідчать про те, що складні ринкові умови збережуться протягом наступного року і далі", – підкреслили аналітики МЕА.

Прогнози щодо збереження високих цін на вугілля також підтверджуються Bloomberg:

"Ф’ючерсні контракти на вугілля з постачанням у грудні 2026 року торгуються по 233,15 дол. за тонну. На початку цього року їхня ціна становила 111,15 дол. за тонну, а на початку 2021 року – 80,8 дол. за тонну", – зазначило агентство.

Запаси поповнюватимуть без росії

Росію, як і очікувалося, виключили з числа потенційних постачальників вугілля для країн ЄС. Рішення про ембарго на вугілля для агресора було ухвалено ще в квітні. Воно набуло чинності з 10 серпня 2022 року, і під заборону потрапили закупівлі, імпорт або перевезення вугілля та інших твердих викопних видів пального в ЄС, якщо вони походять з росії або експортуються з неї.

Досить тривалий перехідний період пояснюється необхідністю знайти нових постачальників для ЄС. За оцінками BCS Global Markets, у лютому росія забезпечувала 70% потреб Євросоюзу в енергетичному вугіллі! Зараз Європа звертається до "морського" вугілля з Південної Африки, Індонезії, США, Колумбії, Казахстану і навіть з Австралії.

"Пропозицій з Південної Африки, Австралії, США, Колумбії чи Індонезії більш ніж достатньо", – зазначив голова правління німецької асоціації імпортерів вугілля Александер Бете.

Ще у лютому росія забезпечувала 70% потреб Євросоюзу в енергетичному вугіллі

Аналітичні дані служб доставки Braemar демонструють, що в червні 2022 року країни ЄС імпортували енергетичного вугілля в два рази більше, ніж роком раніше – 7,9 млн тонн. Наявні дані вказують на нові пріоритетні напрямки постачання. Так, у червні імпорт з Колумбії зріс в чотири рази і становив 1,2 млн тонн. Поставки австралійського вугілля досягли рекордного показника – 1,1 млн тонн. Південа Африка також стала новим гравцем на ринку вугілля Європи і поставила 854 тис. тонн. Імпорт з США зріс на 28% – до 618 тис. тонн. Поставки з Казахстану досягли 300-400 тис. тонн, хоча в минулому році не перевищували 70 тис. тонн.

Натомість, росія внаслідок ембарго на вугілля може втратити до чверті обсягу експорту та 8 млрд євро доходів на рік, які могли б бути витрачені на війну проти України. Втрата європейського ринку серйозно відобразиться на традиційних вугледобувних регіонах самої росії. Постраждають шахтарі Кузбасу та інших вугільних регіонів РФ. Компенсувати втрату європейського ринку наростивши азійський не буде можливим, адже транспортні можливості в цьому напрямку обмежені і швидко їх наростити неможливо.

Україна робить ставку на вугілля вітчизняного видобутку

В Україні, на відміну від Європи, виникла не просто енергетична криза, а пряма загроза енергетичній безпеці наступної зими. Тому уряд прагне створити запаси енергетичних ресурсів навіть більше, ніж необхідно для проходження опалювального періоду.

"Забезпечення запасів вугілля – це одне з пріоритетних завдань для проходження опалювального сезону. Існує затверджений план, що передбачає накопичення не менше 2,5 млн тонн вугілля на початок опалювального сезону", – повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.

Наразі, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на складах вже є 1,8 млн тонн. Кількість запасів буде поступово зростати. Наприклад, зовсім нещодавно в Україну надійшли перші вагони з гуманітарною допомогою з Австралії, що містять 79 тис. тонн вугілля марки "Г".

У подальшому надаватимуть перевагу вугіллю власного видобутку, оскільки експорт залишається забороненим. Профінансування запасів забезпечить ПрАТ НЕК "Укренерго", яке виділить для ДП "Укрвугілля" 2,5 млрд грн.

План передбачає накопичення не менше 2,5 млн тонн вугілля на початок опалювального сезону

"Відповідно до покладених урядом спеціальних обов'язків "Укренерго" надасть ДП "Укрвугілля" безвідсоткову позику у 2,5 млрд грн для купівлі вугілля за ринковою ціною", – відзначили у НЕК.

"Укрвугілля", своєю чергою, буде здійснювати закупівельні витрати та організовувати відповідальне зберігання пального.

"Пріоритет віддаватиметься вугіллю вітчизняного видобутку, аби підтримати українських шахтарів", – підкреслили в "Укренерго".

Виділений фінансовий резерв забезпечить, що протягом опалювального сезону під час війни українські теплові електростанції отримають достатню кількість пального для надійного постачання електроенергії збройним силам, цивільним споживачам, лікарням, комунальним службам тощо. Це також допоможе "Укренерго" підтримувати експорт електроенергії до Європи та забезпечувати фінансові надходження до державного бюджету.

Руслана Чечуліна

Теги: енергетичне вугілля теплова генерація ЄС ціни вугілляПоділитись