ЄЗК: регулювання викидів парникових газів

27 серпня 2021

CBAM сприятиме створенню рівних умов для зменшення викидів вуглецю

14 липня 2021 року Єврокомісія ухвалила пакет ініціатив під назвою «Fit for 55», який включає низку законодавчих пропозицій для розв'язання проблеми викидів парникових газів та переходу на чисті технології й «зелену» енергетику. Які будуть зміни?

• Система торгівлі викидами ЄС (СТВ) вводить обмеження на викиди (cap) для окремих галузей економіки, яке щорічно зменшується. Раніше СТВ охоплювала близько 40% усіх викидів ЄС. Нові зміни до СТВ дозволять розширити це охоплення, включивши нові сектори, такі як морський транспорт, а також запроваджуючи нову СТВ для транспорту та будівництва з 2026 року. Зобов'язання щодо зниження викидів у секторах, що підпадають під СТВ, буде збільшено з 40% до 61% до 2030 року (від рівня 2005 року).
• Регламент розподілу зусиль (РРЗ) для скорочення викидів парникових газів. Близько 60% викидів ЄС, які не підпадали під СТВ, регулюються відповідно до РРЗ. На додаток до СТВ, яка використовує ринковий підхід для скорочення викидів, РРЗ визначає обов'язкові цілі на національному рівні для зменшення викидів на основі ВВП на душу населення. Під час перегляду регламенту рівень амбіцій скорочення викидів підвищено з 30% до 40% в порівнянні з рівнем 2005 року.
• Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Ця ініціатива має на меті захистити промисловість ЄС від „витоку вуглецю”, тобто перенесення виробництв в регіони з меншими вимогами щодо скорочення викидів парникових газів в порівнянні з ЄС. Це створить умови для зменшення викидів як у ЄС, так і у всьому світі та запобігатиме витісненню вуглецевих виробництв за межі ЄС. 
• Норми щодо врахування викидів парникових газів та їх поглинання в секторі землекористування, зміни землекористування та лісового господарства (LULUCF) встановлюють загальну ціль ЄС щодо вилучення вуглецю природними поглиначами на рівні 310 млн тонн викидів CO₂ до 2030 року, та досягнення кліматичної нейтральності в секторах LULUCF до 2035 року.
• Зміни до норм, що встановлюють стандарти викидів CO₂ для легкових автомобілів та мікроавтобусів. Ці зміни пришвидшать перехід до безвикидної мобільності, вимагаючи скорочення викидів від нових автомобілів на 55% до 2030 року та на 100% до 2035 року в порівнянні з 2021 роком; з 2035 року всі нові автомобілі повинні мати нульові викиди.
• Ініціативи ReFuelEU Aviation та FuelEU Maritime націлені на скорочення викидів у авіаційному секторі та декарбонізацію морського транспорту шляхом збільшення використання та виробництва альтернативних видів пального.

В основному, CBAM має на меті забезпечити рівні умови для скорочення викидів вуглецю, зобов'язуючи імпортерів певних товарів сплачувати вартість вуглецю в еквіваленті ціни ETS відповідно до кількості викидів під час їх виробництва. 

Відповідно до пропозиції Єврокомісії, CBAM впровадять спочатку в рамках перехідного етапу до кінця 2025 року. На початку CBAM поширюватиметься на групу товарів зі значними викидами, зокрема:

• Цемент;
• Залізо та сталь;
• Алюміній
• Добрива;
• Електроенергія.

США, Китай та інші країни вже висловили занепокоєння щодо цієї ініціативи. 

Ситуація в Україні

У березні 2021 року була створена робоча група для консультацій з Єврокомісією щодо узгодження підходу до застосування в Україні майбутнього "вуглецевого податку" (СВАМ). В уряді також активно працювали над тим, щоб СВАМ передбачав особливий правовий режим для України. 

Незважаючи на те, що в документі немає згадок про Україну, є положення, які можна трактувати як можливі преференції для України. Зокрема проект регламенту щодо СВАМ визначає:

• особливий правовий режим для країн, які є сторонами Угод про асоціацію, що підтримують процеси декарбонізації;
• визнання інтеграції третьох країн у ринок електроенергії ЄС як важливого чинника прискорення переходу до енергетичних систем з новими відновлювальними джерелами;
• наголошення на особливому режимі для електроенергії, при цьому визнання необхідності знайти технічні рішення для забезпечення застосування CBAM до електроенергії, що імпортується з таких країн на території ЄС:
  • Якщо технічні рішення не будуть знайдені, треті країни можуть отримати звільнення від CBAM до 2030 року, при дотриманні певних умов. Зокрема, країни повинні розробити "дорожню карту" та взяти на себе зобов'язання запровадити механізм ціноутворення на вуглець, що відповідатиме цінах у Системі торгівлі викидами ЄС, а також зобов'язатися досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року та гармонізувати своє національне законодавство з законодавством ЄС в питаннях охорони навколишнього середовища, клімату, конкуренції та енергетики.
  • Ці преференції можуть бути скасовані в будь-який момент, якщо виникнуть підстави вважати, що країна не виконує свої зобов'язання або не запровадила до 2030 року систему торгівлі викидами, еквівалентну EU ETS.
• Перехідний період – з 2023 до 2025 року. Протягом цього часу CBAM буде функціонувати без фінансової корекції, щоб забезпечити поступове впровадження механізму та зменшити ризики негативних впливів на торгівлю. 
• Декларанти повинні звітувати щоквартально про фактичні викиди під час виробництва імпортованих товарів протягом перехідного періоду, розкриваючи прямі та непрямі викиди, а також будь-які ціни на вуглець, сплачені за кордоном.

Матеріал підготовлено з підтримкою Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках грантового компонента проекту EU4USociety. Цей матеріал відображає думки авторів і не обов'язково виражає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Теги:викиди СО2Green DealПоділитись