Індекс прозорості енергетичного сектора: Україна втратила позиції через конфлікт

23 липня 2024

На думку фахівців, дві треті даних про діяльність енергетичного сектора можуть бути відкритими для суспільства. Це не завдасть шкоди національній безпеці та допоможе у боротьбі з російською дезінформацією.

Фото: Shutterstock

Дослідження індексу прозорості енергетики проводили вже втретє на міжнародному рівні. Новий аналітичний звіт за 2023 рік охопив чотири країни: Україну, Молдову, Грузію та Румунію. Методи підрахунку індексу дозволяють враховувати широкий спектр критеріїв, таким чином забезпечуючи повне відображення ситуації в енергетичному секторі кожної з цих країн. Важливо також відстежувати якісні зміни шляхом порівняння прогресу індексу у різні роки.

“Ми вважаємо індекс важливим інструментом для адвокації, оскільки він надає загальні та конкретні рекомендації для зацікавлених сторін. Зокрема, для державних органів, компаній та інших зацікавлених осіб. Ці рекомендації мають на меті покращення розкриття інформації та даних у секторі”, – зазначив заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков.

Дослідження індексу прозорості енергетики включає більш ніж 120 різних індикаторів. Аналітичні вимірювання ґрунтуються на вимогах законодавства Європейського Союзу та кращих практиках розкриття інформації. Загалом індекс складається з восьми основних категорій: баланси, природні монополії, постачання, надійність і безпека, споживання, звітність, політика та державні органи влади. Оцінювання проводиться за шкалою від 0 до 100 балів.

Наприклад, у категорії “баланси” йдеться про прозорість публікації даних всього енергетичного балансу. Природні монополії передбачають аналіз інформації від операторів електромереж та газомагістралей.

Новий випуск Індексу прозорості енергетики презентували аналітики DiXi Group, спільно з WEG World Experience for Georgia і WatchDog.MD.

Україна: більшість даних про енергетику можуть бути відкритими

Ситуація з прозорістю даних у енергетиці зазнала суттєвих негативних змін. Причиною цього є війна Росії проти України та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру країни. З одного боку, аналітики зазначають, що Україні вдалося впровадити більшість норм законодавства Євросоюзу. Однак з іншого боку, їх реалізація значно сповільнилася через військові дії. Питання безпеки стало пріоритетом, і на початку повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів вирішив закрити доступ до даних про енергетику, які раніше були відкритими.

“Ми переконані, що прозорість залишається важливою. Це одна з основних умов відновлення нашого енергетичного сектору, тому для політиків важливо знайти ідеальний баланс між безпекою та прозорістю, щоб уникнути зайвих ризиків для системи та забезпечити її тривалий розвиток”, – сказав генеральний менеджер з розвитку ринку DiXi Group Андрій Урста.

На думку аналітиків, вони детально аналізували, яку інформацію уряд ухвалив закрити від представників ринку, експертів, громадськості та журналістів. Це стосується більш ніж 150 наборів даних. У DiXi Group відзначили, що 68% з цих даних знову можуть стати відкритими без загрози національній безпеці. Ще 24% можна оприлюднити з певними коригуваннями, щоб не дати росіянам корисну інформацію. І лише 7% даних варто залишити в таємниці.

68% закритих даних можуть бути знову опубліковані без шкоди для національної безпеки

В цілому прозорість енергетики України під час війни зазнала значних змін. Раніше країна займала друге місце серед порівнюваних держав, однак з 2022 року ситуація помітно погіршилася по семи категоріях. Дослідники виділили, що ринок електроенергії зіштовхнувся з більшими обмеженнями, аніж ринок газу, що є цікавою тенденцією. Найсильніше падіння відбулося у категорії “надійність і безпека”, де зниження склало 50 пунктів.

“Це дослідження надає конкретні інструменти та аргументи для діалогу з владою, щоб спільно переглянути дані в секторі. Оцінити, що і як можна відкрити, щоб боротися з дезінформацією та маніпуляціями, захищаючи Україну на інформаційному фронті від Росії. Отже, якщо ми розглянемо індекс енергетичної прозорості з цього кута, я вважаю, це сприятиме багатьом цікавим і напруженим дискусіям, що буде дуже корисно”, – додала президентка DiXi Group Олена Павленко.

Прозорість українського енергетичного сектору за платформи оцінювання перебуває на неприйнятному рівні. Найгірші показники Україна має у шести категоріях. Ситуація дещо краща з прозорістю даних природних монополій та споживання, де країна отримала бали нижче середнього, що вказує на достатній рівень прозорості.

Краще в ситуації виглядають дані про державні органи влади. Фахівці оцінили цей критерій на середньому рівні. Отже, в загальному рейтингу енергетики Україна набрала 38 балів, що є найнижчим показником серед чотирьох країн, які брали участь у дослідженні.

На третьому місці опинилася Молдова – 57 балів. На другій сходинці – Грузія з показником 73 бали. Лідером індексу стала Румунія з 86 балами. І хоча ця країна є членом ЄС, їй не вдалося досягти відмінних результатів за всіма критеріями. Наприклад, найбільші проблеми виникли з прозорістю державних органів, зокрема міністерства енергетики.

“Між нашими країнами-учасницями існують різниці. У Румунії та Молдові міністерство енергетики зазвичай менш прозоре, ніж регулятори. Натомість у Грузії та Україні ситуація протилежна: у нас міністерство енергетики має вищий бал, ніж відповідний регулятор”, – зазначив Андрій Урста.

Крім того, фахівці підготували ряд рекомендацій для поліпшення рівня прозорості в енергетичних секторах країн. В Україні аналітики вважають, що швидкий прогрес без загроз для безпеки можливий завдяки публікації річних звітів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також щоквартальних звітів ринку. Крім того, регулятор має періодично публікувати інформацію про впровадження сучасного обліку газу та електроенергії. Кабінет Міністрів повинен розробити порядок переходу до ринкових цін на електроенергію та газ.

Грузія: досягнення в енергетичних ринках

Прозорість даних грузинського енергетичного сектора отримала досить високу оцінку. Країна набрала 73 бали, що свідчить про добрий рівень прозорості. Грузія досягла найбільшого прогресу в енергетичних ринках: як газовому, так і електричному.

Що стосується електроенергії, уряд у Тбілісі двічі відкладав відкриття ринків на добу наперед, а також балансувального ринку та ринку допоміжних послуг. Зрештою, Грузія вирішила впровадити перехідну модель, що відбулося 1 липня 2024 року. У країні тепер функціонує схема добровільної торгівлі електроенергією на біржі.

Щодо оптового ринку природного газу, його запуск поки що невідомий. В даний час торгові операції здійснюються за двосторонніми контрактами.

“Індикатори оцінюють прогрес, переважно в контексті лібералізації ринків, законодавства та регулювань. Тому деякі показники поки що не можуть бути застосовані до Грузії, оскільки у нас немає повністю лібералізованих ринків електроенергії та газу. Безумовно, електрика більш просунута в реформуванні”, – додала старша аналітикиня організації World Experience for Georgia Тутана Кварацхелія.

Також дослідники відзначили, що Грузія досягла значного прогресу в енергоефективності. Вже завершено ревізію всіх будівель, де працюють державні органи. Був створений спеціальний реєстр, який став доступним для громадськості.

Грузинський уряд затвердив Національний план з енергетики та клімату у червні 2024 року. А раніше, 24 квітня 2023 року, Грузія підписала Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, яка лежить в основі вуглецево нейтрального майбутнього країни.

Аналізуючи ключові показники Грузії в Індексі прозорості енергетики, можна помітити, що відмінні оцінки країна отримала лише в категоріях баланси та звітність. Проблемною залишається прозорість органів державної влади, де Грузія отримала низький бал – нижче середнього, що становить 50 балів.

Прозорість даних грузинської енергетики фахівці оцінили досить високою. Країна набрала 73 бали. Найбільший прогрес Грузія досягла в енергетичних ринках

Автори дослідження представили кілька рекомендацій. По-перше, грузинській владі варто прискорити реформування газового сектору та впровадження Директиви ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу. Крім того, енергетичний регулятор країни має забезпечувати публікацію інформації про тарифи на газ, а також даних про установку індивідуальних лічильників. Хоча такі реєстри розробляються, вони поки що не є доступними для громадськості.

Також, на думку авторів звіту, необхідно забезпечити, щоб оператори мереж публікували програми комплаєнсу та звіти про їх виконання. Енергетичні компанії зобов’язані подавати повну фінансову звітність, аудиторські висновки та звіти з управління.

“Ще одна рекомендація стосується антимонопольного органу та створення реєстру отримувачів державної допомоги, що постійно рекомендується Енергетичним співтовариством. Однак ми все ще не маємо цього реєстру, адже чітко не визначено, хто має нести відповідальність за його створення – Антимонопольний комітет чи Регуляторна комісія”, – зазначила Тутана Кварацхелія.

На сьогодні Грузія також не має спеціального державного органу, відповідального за енергоефективність і відновлювальну енергетику. Це питання повинно бути в компетенції Міністерства економіки та сталого розвитку.

Молдова: прогрес не є значним

Загалом прозорість енергетичного сектору Молдови відповідає середньому рівню. У якісних показниках, зокрема на ринках газу та електроенергії, країна за рік показала невеликий прогрес – лише одне підвищення балу в порівнянні з 2022 роком.

Відмінну оцінку Молдова отримала лише в категорії балансів. Найгірші показники відзначені в звітності, де прозорість перебуває на незадовільному рівні, лише 38 балів зі 100 можливих.

Наприклад, оператор газотранспортної системи Молдови не опублікував дані про законтрактовані та доступні потужності з транспортування природного газу. Інформація про балансування системи, витрати та доходи також недоступна. Оператори газорозподільних мереж хоч і публікують звіти, але ці документи часто неповні. Наприклад, “Молдовагаз” не включила весь борг перед “Газпромом” до свого фінансового звіту.

“Одна з проблем, яка ще залишається, полягає в тому, що енергетичний ринок є високо монополізованим, зокрема газовий сектор, який наразі контролюється на 95% компанією “Молдовагаз”, що належить молдовському уряду та “Газпрому”, – зазначив експерт організації WatchDog.MD Іон Бутмалаі.

Прозорість енергетики Молдови відповідає середньому рівню. За якісними показниками, країна показала малий прогрес на ринках газу та електроенергії

Енергетичний регулятор країни ухвалив нові правила ринку електроенергії. Проте, експерти вважають, що законодавство потребує удосконалення. Молдовський уряд також не розробив критерії оцінки потенціалу когенерації та ефективного централізованого теплопостачання і охолодження. Влада Молдови також відстає від планів щодо скорочення викидів від великих установок.

“В даний час існує лише звіт, який має на меті показати поточний стан в цій сфері. Проте він не є комплексним і не є достатнім”, – додав Іон Бутмалаі.

Головні рекомендації, запропоновані дослідниками Індексу прозорості, здебільшого стосуються енергетичних ринків Молдови. Зокрема, молдовському регулятору слід затвердити правила надання послуг балансування. Усі оператори мереж (як в електроенергетиці, так і в газовому секторі) повинні розробити онлайн-інструменти для розрахунку тарифів на послуги та перевірки потужностей.

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитись