Індекс прозорості енергетики-2022: відомості про третину індикаторів недоступні

23 березня 2023

Воєнний стан призвів до зниження інформаційної відкритості в енергетичному секторі до критично низького рівня

Аналітичний центр DiXi Group підготував та представив дослідження "Індекс прозорості енергетики" за 2022 рік – випуск, що мав унікальність через підготовку під час воєнного стану в Україні.

Команда аналітичного центру до початку війни регулярно розробляла подібні продукти з 2018 року. Мета Індексу полягає в оцінці фактичного стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі України, проведенні комплексного аналізу прозорості, виявленні слабких місць та моніторингу прогресу. Основним "вигодонабувачем" від підвищення прозорості є споживач, оскільки краща доступність і якість інформації посилює його позиції у захисті своїх прав і сприяє раціональнішій економічній поведінці. Більш прозорі та конкурентоспроможні ринки сприяють покращенню обслуговування споживачів та справедливій ринковій ціновій політиці.

Слід зазначити, що після публікації пілотного випуску за 2018 рік, протягом трьох наступних років відкритість інформації стабільно зростала. Якщо в першому Індексі прозорість енергетики оцінили на 43 бали зі 100, то у 2021 році оцінка вже становила 63, що свідчило про середній рівень прозорості. Тренд зростання був постійним, хоча й помірним, адже покращення прозорості є складним системним процесом. Однак загальний тренд давав підстави сподіватися на готовність української енергетики перейти до зони доброї прозорості.

Проте запровадження правового режиму воєнного стану у 2022 році призвело до суттєвих обмежень у доступності інформації та даних в країні з огляду на потребу у забезпеченні національної безпеки. Це призвело до різкого падіння рівня прозорості. Це також видно у воєнному випуску Індексу: за підрахунками аналітиків DiXi Group, інформація повністю відсутня або закрита за 34% індикаторів.

Детальніше про новий випуск Індексу та підходи до аналізу прозорості інформації під час війни можна дізнатися у матеріалі "Української енергетики".

Кількість "чорних скриньок" у прозорості даних зросла удвічі

Автори нового випуску Індексу встановили, що прозорість енергетичного сектору України в 2022 році впала до критично низького рівня, становлячи всього 39 балів зі 100 можливих. У порівнянні з 2021 роком, оцінка зменшилася на 24 бали. Згідно зі шкалою оцінки, поточний рівень прозорості вважається "недопустимим" і є найнижчим за всю історію досліджень.

Однак, як зазначили в аналітичному центрі DiXi Group, вагомі обмеження у відкритості інформації є прямим наслідком запровадження правового режиму воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Також через війну з росією були частково втрачено можливості для повноцінного збору, систематизації та публікації даних розпорядниками. Це стосується кадрових втрат, законодавчих змін, що дозволяють суб'єктам господарювання не подавати звітність під час воєнного стану, надання органам влади та державним підприємствам права зупиняти чи обмежувати роботу інформаційних систем, а також інші фактори та форс-мажори.

Обмеження відкритості інформації та даних в країні є прямим наслідком запровадження правового режиму воєнного стану з 24 лютого 2022 року

Обмежена відкритість даних ставила під сумнів доцільність підготовки нового Індексу. Адже чим менше інформації доступно, тим складніше її аналізувати.

"Враховуючи те, що ми спостерігаємо у сфері відкритості даних, у нас був три варіанти щодо публікації Індексу. Ми розглядали можливість не публікувати його взагалі, зробити його у скороченому форматі або продовжити випускати в повному обсязі. Врешті-решт, ми вирішили, що варто випустити повний Індекс. Це дозволить показати, до якого рівня ми вимушено знизилися. Але також ми хочемо продемонструвати, що можна зробити під час воєнного стану для певного відновлення прозорості, а що – вже після закінчення війни, щоб стимулювати відкритість даних", – сказав експерт DiXi Group Богдан Серебренніков.

Експерти висловили занепокоєння, що частина інформації насправді взагалі не є доступною в публічному просторі. Такі прогалини в даних позначаються в Індексі як "чорні скриньки", оцінка за ними дорівнює "нулю". Таким чином, відповідно до оцінок аналітичного центру, кількість "чорних скриньок" в секторі зросла більш ніж удвічі – з 16% у 2021 році до 34% у 2022. Отже, зараз інформація є закритою або зовсім відсутня більш ніж за третиною індикаторів.

Ключових факторів, що сприяли зниженню прозорості, всього три, а саме: директивна заборона на оприлюднення даних, ініціативе рішення розпорядників даних або суб’єктів звітування обмежити обсяг публічних даних або зупинити їх публікацію; а також – "туман" війни.

"Третій фактор має синтетичний характер і не пов’язаний безпосередньо із законодавчими змінами. Він об’єднує ряд дестабілізуючих змін, що викликані війною, які спричинили втрату можливості розпорядників даних публікувати інформацію", – прокоментували автори Індексу.

А перші два фактори мають законодавчий характер і виникають через зміни в законодавстві, які заборонили публікувати певні дані або дозволили обмежити їх оприлюднення.

"Коли ми побачили, що дані були доступними до воєнного стану, але стали недоступними, ми визначали природу цього зниження. Чи причиною стала директивна заборона публікувати дані, наприклад, постанова №349 НКРЕКП, що містить перелік даних, які ліцензіати мають закрити, чи ініціативне рішення розпорядників, які також отримали таке право через законодавчі зміни. Таким чином, ми намагалися оцінити, який внесок у прозорість внесли керовані фактори, що впливають на закриття даних", – розповів про нюанси роботи з Індексом Богдан Серебренніков.

Тотальне закриття даних було виправданим під час найвищої невизначеності під час війни, але розпочинається час змін на краще

Загалом, експерти дійшли висновку, що тотальне закриття даних було необхідним під час найбільшої невизначеності під час війни, проте вже настав час змінювати цю ситуацію на краще. Необхідно здійснити детальну переоцінку чутливості даних і можливих ризиків від їх публікації.

"Ми розробили більше 80 рекомендацій на основі проведеного аналізу. Всі вони адресні, для конкретних органів влади та учасників ринку. Ми будемо їх доводити до відома, щоб навіть під час воєнного стану досягти кращих показників. А після можливого скасування воєнного стану, ми будемо відстежувати, як відбуватиметься відновлення", – прокоментував Богдан Серебренніков.

Державні органи готові відновлювати прозорість

Пропозиції від експертів DiXi Group щодо можливостей відновлення публікації даних знаходять підтримку. Протягом останнього року розпорядники інформації вже змогли сформувати уявлення про те, яка інформація повинна залишатися закритою під час воєнних дій, а яку можна продовжувати публікувати. Про підходи до розкриття інформації, зокрема, розповіли представники Міністерства енергетики та Національної комісії, яка регулює сфери енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

"На даний момент ми визначили так: якщо якась інформація є на межі чутливості, ми її публікуємо доти, поки Служба безпеки України не визначить, що її варто закрити з огляду на її можливе зловживання. Тому ми відходимо від попередніх принципів і максимально все відкриваємо. А якщо з’являться зауваження від правоохоронних органів, будемо закривати", – сказав заступник міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Фарід Сафаров.

Він додав, що незалежні експерти можуть допомогти міністерству покращити рівень прозорості, надавши рекомендації щодо того, що конкретно бракує у публічному просторі.

"Збільшення відкритості даних – це один з небагатьох позитивних моментів, які можна відчути уже зараз. Адже жоден державний орган не може самостійно провести самоаналіз. Але сторонній погляд може підвищити нашу ефективність", – зазначив Фарід Сафаров.

Міністерство енергетики має намір дослідити: які запити є у суспільства на інформацію, які дані є безумовно чутливими, а також яким чином та на якій стадії можна отримувати цю інформацію від розпорядників

За його словами, міністерство планує вивчити запит суспільства на ту чи іншу інформацію, чітко визначити, яка частина даних є безумовно чутливою, а також з'ясувати, як і на якій стадії можна отримувати цю інформацію з боку розпорядників.

"Кожне джерело має відповідати за свій напрямок. Ми готові видати розпорядження всередині міністерства, щоб зобов'язати відповідальні організації або структурні підрозділи надавати інформацію. Але для цього потрібно мати чітке уявлення про формат і періодичність цієї інформації", – зазначив Сафаров.

Енергетичний регулятор має дещо інший погляд на фактор прозорості. Комісія зазначила, що попри послідовну підтримку курсу на відкритість даних, можливості в цьому напрямку наразі обмежені. Що можливо – це пошук компромісного варіанту, який би враховував інтереси суспільства, але не призводив до розкриття справді чутливих даних.

Перед війною НКРЕКП мала одні з найвищих показників відкритості, досягаючи 71 балу зі 100. Станом на зараз прозорість органу суттєво знизилася та оцінюється як "недостатня"

Слід зазначити, що до війни НКРЕКП характеризувалася одним з найвищих показників прозорості, маючи 71 бал зі 100. На даний момент прозорість органу зменшилася і вважається "недостатньою". Що стало причиною і які можливі варіанти для поліпшення ситуації, розповів представник Нацкомісії Олександр Формагей.

"Комісія завжди підтримувала намагання відкривати якомога більше даних про свою діяльність та ліцензіатів. Вважаємо, що доступність відкритих даних є підґрунтям для ринкової економіки і контролю з боку суспільства. Ми активно працювали над цим, і, як показують попередні Індекси, до війни ми були лідерами у цій ініціативі. Після початку війни ми суттєво обмежили публікацію даних. Це призвело до значного зниження показників Індексу прозорості, і ми це усвідомлюємо. Це – реальна ситуація", – зазначив представник НКРЕКП.

При цьому, НКРЕКП продовжує працювати над розробкою нормативно-правових актів для підвищення власної прозорості після закінчення бойових дій. Протягом 2022-2023 років комісія схвалила зміни до ліцензійних умов для ключових гравців на ринку природного газу та електричної енергії, що зобов'язують їх публікувати агреговану інформацію у форматі відкритих даних за певними категоріями. Ці зміни набудуть чинності після завершення війни.

"Я також чув слушні пропозиції під час презентації щодо можливості публікації даних із затримкою або з аналізом їх чутливості, відокремлюючи чутливу інформацію від загальної маси. Отримавши рекомендації від DiXi Group, готові передати їх на опрацювання відповідним підрозділам та провести спеціалізовану нараду Комісії для обговорення шляхів відкриття даних. За підсумками ми зформуємо дорожню карту для того, аби з урахуванням побажань СБУ задовольнити запит суспільства на доступ до публічної інформації", – сказав Олександр Формагей.

DiXi Group відновить оцінювання прозорості в міжнародному контексті

На тлі відновлення та покращення прозорості в Україні, аналітичний центр DiXi Group планує проведення досліджень у міжнародному контексті. Це аналіз здійснюватиметься щодо прозорості в різних країнах і допоможе з’ясувати, наскільки ситуація в Україні відрізняється від інших країн, що стимулюватиме певну конкуренцію в сфері відкриття даних.

Один із продуктів, який вже існує в цьому напрямку, – Міжнародний індекс прозорості енергетики. До війни експерти встигли підготувати два його випуски і наразі готові відновити дослідження.

"Ми розвиватимемо Міжнародний індекс, оскільки це сприяє кращому змагальному духу між урядами у сфері покращення прозорості секторів. Ми плануємо також візуалізацію цього інструменту, щоб усі могли ознайомитися з його результатами", – анонсував Богдан Серебренніков.

Географічно цей індекс включатиме країни регіону. Перший Індекс порівнював Україну, Грузію та Молдову як учасників Енергетичного Співтовариства. До другого випуску додали Румунію, яка вже є членом ЄС і стала певним еталоном для інших країн регіону.

"У наступному Індексі ми плануємо ще більше розширити географію, включивши ряд країн, що не входять до Європейського Союзу. Вважаємо, що порівняння між державами підштовхує національні уряди до реформ і підвищення прозорості у відповідному секторі", – додав експерт.

Крім того, Індекс прозорості послужить основою для розробки нового аналітичного продукту від DiXi Group – Панелі індикаторів енергетичної безпеки. Цей інструмент планується презентувати вже у квітні 2023 року. Панель оцінюватиме можливості країн протистояти ризикам у сфері енергетичної безпеки.

"Ми проведемо порівняння за чотирма країнами: Україна, Грузія, Молдова та Румунія. Це буде пілотний проєкт, тому буде цікаво побачити результати", – поділився планами директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

Руслана Чечуліна

Теги:Поділитись