Індекс прозорості енергетики-2023: позитивні зміни попри війну

29 березня 2024

У минулому році ситуація з доступом до даних покращилася. Загальна оцінка зросла на два бали в порівнянні з 2022 роком.

Фото: Shutterstock

Фахівці вдруге проводять оцінювання прозорості енергетики в умовах повномасштабного російського вторгнення. Із лютого-березня 2022 року більшість інформації про енергетичний сектор стала недоступною для громадськості, включаючи дані про видобуток корисних копалин і фінансові звіти підприємств. Багато закритих даних не були утаємничені згідно з рішеннями державних органів, а стали недоступними за ініціативою самих компаній або інших держателів інформації.

Експерти DiXi Group дослідили, як змінилася ситуація з доступом до інформації в енергетиці за минулий рік.

Що таке індекс прозорості енергетики? 

Оцінка справжнього рівня доступності інформації та її якості є ключовими факторами для здорового розвитку сектора. Споживачі виграють від прозорості, адже це дозволяє краще орієнтуватися в їхніх правах і обов'язках. Це може бути корисно також компаніям, держструктурам, потенційним інвесторам та міжнародним партнерам України для формування планів і стратегій.

Індекс прозорості енергетики формують на основі 229 показників. У цьому році додався лише один новий, що, згідно з авторами звіту, пов’язаний із ухваленням Енергетичної стратегії України до 2050 року, яка, однак, не стала публічною. Міністерство енергетики надає лише узагальнені повідомлення про цілі стратегії, що містять наміри досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.

"Це, на жаль, знову воєнний індекс. Минулого року ми демонстрували, наскільки важкодоступною стала інформація в енергетичному секторі. Це питання безпеки, і ми це розуміємо. Однак частину закритих даних можна було б легко опублікувати. Це важливо, оскільки бізнес повідомляє, що без достатньої інформації не може ефективно планувати свою діяльність," – зазначила президентка DiXi Group Олена Павленко.

Фахівці DiXi Group досліджують прозорість енергетики за допомогою спеціально розробленого інструменту з 2018 року. Останні два дослідження проходять в умовах дії воєнного стану, що значно вплинуло на доступ до даних. Головними завданнями є об’єктивна оцінка впливу війни на інформаційну відкритість сектора та визначення можливостей для відновлення прозорості під час війни. Автори наголошують, що мета дослідження не в критиці, а в наданні допомоги, тому підготували рекомендації для державних органів, енергетичних компаній та інших учасників ринку.

"Для регулятора прозорість – це не просто концепція, а законодавча вимога, яку потрібно дотримуватись. Я радий, що минулого року через співпрацю ми змогли відновити всі реєстри регулятора та розмістити їх на сайті. Також ми додали два нові реєстри. Це реєстр учасників оптових енергетичних ринків та реєстр об’єктів ВДЕ. Я розумію, як важливо мати доступну інформацію для контролю та розвитку відповідних секторів," – зазначив член НКРЕКП Олександр Формагей.

Проблема закритості даних

У військових умовах дослідження прозорості триває вже другий рік. З початку повномасштабного вторгнення доступ до аналітичних матеріалів і даних у сфері енергетики практично закритий. Причина – запобігання розголошення інформації, яка може бути вигідною ворогу. Зміни до законодавства, відповідно до яких закрито реєстри, були внесені у березні 2022 року.

"Наш аналітичний центр минулого року проаналізував 151 набір закритих даних і виявив, що 68% з них можна було б опублікувати без змін. 24% можна опублікувати з певними доробками. Лише 7% даних визнано такими, що не підлягають публікації. Хоча у відомствах і спецслужбах є свої обґрунтування для закриття даних, це може завдати серйозної шкоди економіці," – вважає директор аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Організація підрахувала, що внаслідок закриття даних, діяльність держави в середньому щодня втрачає близько 90 млн гривень. За перші 13 місяців вторгнення економіка України недоотримала близько 36 млрд гривень.

"Ми неодноразово піднімали питання про рівень відкритості даних. Зараз є ймовірність, що у разі відсутності запиту на інформацію із суспільства, відкриття даних може бути під питанням," – зазначив заступник голови Державної інспекції енергетичного нагляду Анатолій Замулко.

Велика частина закритих даних не є результатом директивного рішення уряду чи регулятора; 33% з них закрито через офіційні заборони, в той час як 67% за ініціативою самих компаній.

"Ми провели 40 інтерв’ю з різними стейкхолдерами, включаючи журналістів і бізнес. Багато з них зазначали, що закритість даних підвищує ризики для бізнесу та вартість товарів. Це негативно позначається і на роботі аналітиків, для яких доступ до даних став значно ускладненим," – зазначила Олена Павленко.

Тим часом частина закритої інформації іноді розголошується чиновниками під час публічних виступів чи в медіа.

Результати дослідження: ситуація дещо покращилася

Головна мета дослідження – оцінити вплив війни та правового режиму воєнного стану на прозорість енергетичного сектору і визначити можливості покращення доступності даних. Експерти за минулий рік помітили деякі хаотичні зміни в закритті даних, що можна вважати природними у той час, і досліджували фактори, які негативно вплинули на відкритість даних. Розуміння цих факторів є ключем до можливого відновлення доступу до інформації. Крім того, автори рекомендують переглядати рішення про закриття даних, ухвалені за час війни, щоб визначити, які дані та інформацію можна оприлюднити, а які залишити конфіденційними.

У 2023 році було зафіксовано невелике зростання прозорості. Проте до довоєнних показників ще далеко.

"До війни спостерігалась позитивна тенденція – прозорість зростала в середньому на 6-7 пунктів щороку. Але швидке зростання прозорості можливо лише через системні зусилля та законодавчі зміни. У 2022 році показник ненадійності різко знизився на 24 пункти до неприйнятного рівня. У 2023 році наш бал зріс до 41 пункту у порівнянні з 39 у 2022 році," – зазначив заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Оцінка доступу до даних виконувалася за кількома параметрами, такими як наявність, доступність, актуальність, регулярність, використання та вичерпність інформації. Дані були розділені на 8 категорій:

• баланси;
• природні монополії;
• постачання;
• надійність та безпека;
• споживання;
• звітність;
• політика;
• органи влади.

Найвищий бал отримала категорія "органи влади" – 50 зі 100 можливих. Ця категорія вважається за показником "недостатня прозорість".

"Цікаво, що на відміну від попереднього року, коли прозорість усіх органів знизилася, цьогоріч ми відзначили підвищення прозорості у НКРЕКП та Антимонопольному комітеті. Це позитивний сигнал для покращення прозорості в других секторах, але зниження показників продовжується ще в чотирьох організаціях," – підкреслив Богдан Серебренніков.

Виявлено зниження оцінок у двох міністерствах – енергетики та захисту довкілля. Це пов'язано з новими обмеженнями на публікацію даних, а також з втратами інформації.

Результат у категорії "споживання" склав 49 балів, що також є недостатньою прозорістю. Фахівці оцінили відкритість щодо цін, тарифів та стандартів обслуговування. Проте, суттєвих змін у цій категорії порівняно з минулим роком не було.

"Фактично зникла інформація про тарифи на електроенергію, яка публікувалась раніше. Водночас покращилася якість оприлюднення цін операторів АЗС," – пояснив генеральний менеджер з розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.

Категорії "політика" та "постачання" отримали однакові оцінки 43 бали. Натомість розділ "природні монополії" продемонстрував погіршення, зменшившись до 5 балів у порівнянні з 2022 роком. Бізнес стикається з ще більшими обмеженнями на доступ до інформації.

"Вартим зауваження є той факт, що частина закритих даних доступна у відкритому доступі на сайтах західних інститутів," – додав експерт.

У категорії "звітність" прозорість була оцінена у 30 балів, що також відповідає неприйнятному рівню. Головні причини зниження – закриття розділів на сайтах компаній з фінансовою звітністю. Лише три компанії продовжили публікацію фінансових звітів.

"Навіть Міністерство фінансів відзначало, що публікація бухгалтерської звітності є важливою. Проте лише три компанії її публікують, а інші припинили звітувати," – зазначив експерт проєкту Дмитро Науменко.

Найнижчі оцінки були за категоріями "надійність та безпека" (25 балів) і "баланси" (17 балів), що відповідає рівню неприйнятної прозорості. У 2023 році ці категорії продемонстрували або незмінну динаміку, або зниження відкритості.

Висновки дослідження 

Фахівці, які аналізували прозорість енергетики в 2023 році, зазначають позитивну динаміку в доступності даних. Загальна оцінка зросла на 2 бали у порівнянні з 2022 роком, хоча інформаційна відкритість ще далека від чільних показників. Однак рівень "чорних скриньок" – даних, доступних лише в обмеженій кількості – також збільшився на два відсотки, до 36% у порівнянні з 2022 роком.

Експерти розробили рекомендації для покращення ситуації з доступом до даних, поділені на три групи, що стосуються дій як під час війни, так і після її закінчення. Заступник директора DiXi Group Богдан Серебренніков прокоментував:

"Оцінки показали, що запровадження рекомендацій може суттєво покращити прозорість за короткий термін. Наприклад, з нинішніх 41 балів можна перейти до 59 балів, відзначивши середню прозорість."

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Індекс прозорості енергетикидослідженняІндекс прозоростіDiXi GroupпрозорістьЕнергетикаПоділитись