Індивідуальний тепловий пункт – перший етап модернізації багатоквартирного будинку

23 лютого 2021 Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Експерти рекомендують починати реновацію житлових багатоквартирних будинків не з утеплення, а з впровадження індивідуального теплового пункту.

Щоб зменшити витрати на комунальні послуги, мешканці багатоквартирних будинків часто першочергово вирішують утеплити фасад. Вони сподіваються на суттєве скорочення споживання тепла, проте зазвичай не досягають бажаних результатів. Інженери-теплоенергетики стверджують, що першим кроком термомодернізації будинку повинно стати не утеплення, а установка індивідуального теплового пункту (ІТП).

“Українська енергетика” розпитала фахівців та голів ОСББ, що таке ІТП і чому починати термомодернізацію варто саме з його установки.

Що таке ІТП?

На сьогоднішній день близько 90% будинків мають лічильники тепла, тому першим заходом з енергомодернізації фахівці вважають установку ІТП. Але що це таке?

“ІТП – це основа системи опалення, – говорить Олександр Гут, спеціаліст із проектів термомодернізації в житловому секторі. – Це набір приладів, призначених для з'єднання внутрішньобудинкових систем опалення, гарячого водопостачання та вентиляції з тепловою мережею.”

За словами фахівця, функції ІТП включають облік тепла, коригування параметрів (температури, тиску) та проведення додаткових заходів для забезпечення роботи внутрішньобудинкової системи опалення в злагодженні з тепловою мережею. Адже параметри теплоносія, який надходить в будинок з тепломережі, суттєво відрізняються від тих, що використовуються у внутрішньобудинкових системах.

“Нарешті, в нормах зазначено, що в кожному будинку, незалежно від наявності центрального теплового пункту, повинен бути також індивідуальний тепловий пункт. Останній, на відміну від центрального, призначений для приєднання до тепломережі окремої будівлі або її частини. Тобто наявність кількох ІТП у великому будинку – це норма, якщо будинок великий, з великими потребами в теплі та кількома контурами опалення, гарячого водопостачання тощо. Є випадки, коли в одній будівлі встановлено три або більше ІТП. Це нормально. Насправді, ІТП для кількох будинків – це ненормальне.

ІТП може бути підключений за залежною або незалежною схемою, зазначає фахівець. Підключення за залежною схемою означає, що теплоносій надходить до споживачів безпосередньо з центральної мережі. Оскільки така схема не потребує додаткового обладнання, вона дешевша за незалежну. Однак у разі аварій, пов'язаних із зламаними трубопроводами теплової мережі, її недостатньо також для внутрішньобудинкової системи опалення, адже вона безпосередньо залежить від мережі.

Незалежне підключення передбачає використання теплообмінника для під'єднання систем теплоспоживання до зовнішнього джерела тепла, що дозволяє гідравлічно відокремити внутрішньобудинкові системи від температурних коливань теплової мережі. Це означає, що система опалення будинку не піддається впливу перепадів тиску та якості теплоносія. Наприклад, у разі аварії в тепломережі опалювальна система, підключена незалежно, не припинить роботу. Крім теплообмінника, незалежна схема підключення ІТП включає такі обов'язкові елементи, як розширювальний бак та автоматична лінія поповнення системи опалення.

Спочатку – ІТП і балансування, а потім – утеплення 

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в Україні 80% багатоповерхових будинків потребують модернізації. Це може зменшити рахунки співвласників житла, насамперед, за опалення, яке найзначніше впливає на фінансові витрати. Після цього слідують витрати на гаряче водопостачання. Проте, часто зміни в приміщеннях починають з утеплення, сподіваючись, що це допоможе зберегти тепло взимку та зменшити витрати. На жаль, така економія може виявитися нерелевантною.

“Зменшення втрат тепла на 30-40% на тлі того ж споживання енергоносія призводить до підвищення температури в приміщеннях вище гігієнічних норм, що призводить до дискомфорту; мешканці змушені відкривати вікна, втрачаючи тепло,” – ділиться Олексій Корчміт, голова Української асоціації енергосервісних компаній.

Крім того, утеплення фасаду є дорогим процесом, і сплатити всю суму відразу співвласники не можуть, внаслідок чого їм доводиться роками розплачуватися.

“Теплоізоляція зовнішніх конструкцій (зокрема стін) має термін окупності, зазвичай, від 10 років, – зазначає Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. Крім того, він підрахував, що модернізація системи опалення (особливо завдяки контролю індивідуального теплового пункту) та утеплення можуть забезпечити економію 40-60%. У той час, лише утеплення стін (без системи контролю) може або зовсім не дати економії, або вона буде до 10%, – додає фахівець.

Звичайно, для скорочення терміну окупності можливо взяти участь у програмі Фонду енергоефективності “Енергодім” і отримати компенсацію до 70% витрат на енергоефективні заходи. Проте, по-перше, цю можливість мають лише ОСББ. По-друге, для отримання компенсації за утеплення стін, спочатку необхідно виконати прописані Фондом заходи: встановити лічильник теплової енергії, індивідуальний тепловий пункт, замінити котел, теплоізолювати або замінити трубопроводи, провести балансування системи опалення.

“Першим етапом термомодернізації будинку має бути регулювання системи опалення, – підкреслює Олексій Корчміт. – Такий підхід базується на рекомендаціях Світового банку щодо досягнення енергоефективності будівлі в три етапи: обліковане споживання, контрольоване та енергоефективне. Перш ніж почати, необхідно встановити усі сучасні прилади обліку тепла (лічильник теплової енергії). Потім треба встановити ІТП як основний інструмент регулювання та споживання тепла для всього будинку. Важливо, що він забезпечує реальну економію 15-25% теплової енергії в багатоповерхівках. Тільки після цього можна переходити до інших енергоефективних заходів, залежно від можливостей мешканців.

Реальні результати впровадження ІТП

ОСББ “Едем” (м. Ніжин, Чернігівська обл.) було засноване в 60-квартирному п’ятиповерховому будинку, зведеному в 1998 році. Буда на з білої силікатної цегли є порівняно холодною. Система опалення будинку була розбалансована, окремі стояки – недогріті. Мешканці вирішили виправити ситуацію з опаленням, і у вересні 2019 року встановили індивідуальний тепловий пункт. Тепер вони можуть порівняти попередній опалювальний сезон із попередніми.

Будинок ОСББ “Едем”

“Теплолічильник був встановлений у будинку 2001 року, – розповідає Любов Мацапула, голова правління ОСББ “Едем”. – Отже, з 2001 по 2019 рік (поки не було ІТП) споживання тепла будинком становило 305-425 Гкал за опалювальний сезон. Після установки ІТП ми завершили попередній опалювальний сезон, споживши майже 200 Гкал. Середня економія в порівнянні з попередніми роками склала 35%. Температура в будинку вирівнялася, хоча повністю однаковою вона бути не може через різні вікна у мешканців та інші нюанси. Наприклад, верхній поверх завжди холодніший. Проте тепер тепло подається більш рівномірно, і навіть торцеві стояки, які раніше були погано опалені, стали теплішими.

Зараз ОСББ планує реалізувати заходи пакету Б (“Комплексний”) програми “Енергодім” від Фонду енергоефективності – теплоізоляцію труб і фасаду будинку.

Задоволеністю результатами установки ІТП також можуть похвалитися в столичному ОСББ “Зої Гайдай, 7”.

Зої Гайдай, 7

Це ОСББ було створено 2017 року в будинку, зведеному в 1976 році. 

“Наш будинок доволі специфічний, – розповідає Олександр Запорожець, керуючий справами ОСББ “Зої Гайдай, 7”. – В ньому 8 під’їздів. Спочатку будинок складався з двох дев’ятиповерхівок: однієї з чотирьох під’їздів та іншої, що стояла перпендикулярно на певній відстані, з трьох під’їздів. У 1978 році між ними був зведений 12-поверховий будинок, об’єднавши таким чином дві дев’ятиповерхівки. Тепер у нашому будинку 291 квартира.

Раніше тепло в будинок надходило через дві різні системи: дев’ятиповерхівка отримувала тепло через залежну систему, а 12-поверхова частина (один з корпусів) – через незалежну систему. Вони регулювалися центральним тепловим пунктом (ЦТП), який зазвичай обслуговує 5-7 будинків, тому ОСББ потрібно було вирішити, встановлювати два чи один ІТП у цій складній будівлі. Звернувшись до кількох спеціалістів, ми їх прорахували і вибрали найбільш оптимальний варіант з технічної та економічної точок зору. Встановили один ІТП – автоматичний, погодозалежний, із балансуванням усіх стояків.

“Я б порівняв цей комплекс пристроїв зі змішувачем у ванній, оскільки завдяки йому можна регулювати кількість гарячої води (теплоносія): не брати її занадто багато, випускаючи згодом холодну. ІТП дозволяє брати стільки гарячої води, скільки потрібно,” – підкреслив представник ОСББ.

Завдяки професіональній реалізації енергомодернізації в будинку, мешканці отримали ефект, на який сподівалися згідно з проведеним перед цим енергоаудитом.

“До установки ІТП у більшості квартир було спекотно, і мешканці постійно провітрювали їх. Проте у торцевих кімнатах (на деяких стояках) було холодно, – ділиться Олександр Запорожець. – Але всі співвласники платили однаково, і суми були високими. Після установки ІТП і часткового утеплення фасаду будинку (восьми торців, через які йшло тепло) економія тепла в нашому ОСББ за сезон склала приблизно 40% у порівнянні з подібними будинками. Загалом, чим холодніше на вулиці, тим менше ми можемо заощаджувати, і навпаки – чим тепліше, тим більше економія. Це пов'язано з тим, що за допомогою ІТП нагрів скорочується до необхідного рівня замість максимального. Наш орієнтир, за який проголосували більшість мешканців будинку, – це 21 градус тепла в квартирах.”

Джерела фінансування ІТП

За словами голови правління ОСББ “Едем”, вартість матеріалів та робіт по установці ІТП склала приблизно 575 тисяч грн. У 2019 році ОСББ отримали “теплий кредит” на 555 тисяч грн на 5 років. Того ж року Фонд держенергоефективності компенсував понад 268 тисяч грн, Ніжинська міська рада у 2020 році – 30 тисяч грн тіла кредиту, Чернігівська обласна державна адміністрація – 10% від 18% річних за 2019 рік. У 2020 році ОСББ повернули відсотки лише за перший квартал, далі на це в області коштів не було.

“Решту коштів для погашення кредиту ми отримували з витрат на утримання будинку, – пояснює Любов Мацапула. – Щомісячний платіж ОСББ (тіло кредиту з відсотками) складав 14,086 грн. Ми виплачували їх з липня 2019 року по лютий 2021 року. Таким чином, ми щойно закрили кредит цього місяця. Окремих внесків з кожної квартири не було. До прийняття рішення про установку ІТП внесок на утримання будинку й території становив 2 грн з квадратного метра, а після установки – 5 грн. Власне, за рахунок цього внеску ми щомісячно погашали кредит з відсотками. Тепер, коли ми розрахувалися за кредит, внесок не будемо зменшувати, а навпаки, в листопаді підвищили ще на 1 грн, адже вже зареєстрували заявку на участь у програмі “Енергодім” від Фонду енергоефективності. У вересні 2020 року ми уже провели енергоаудит (обов’язковий етап для участі в програмі).”

Фінансування енергоефективних заходів у ОСББ “Зої Гайдай, 7” відбувалося дещо по-іншому. Після установки ІТП мешканці взяли на себе обов’язок замінити вікна й частково утеплити будинок (саме 8 торців). Щоб виконати відведені роботи, вони брали участь одразу в кількох програмах з енергоефективності. Завдяки “теплому кредиту” вони встановили ІТП та замінили вікна, а часткове утеплення здійснили з дотриманням київської міської програми “30/70”.

Скільки це коштувало мешканцям? “Коли ми створили ОСББ, то запровадили так званий ремонтний фонд – 1 грн з квадратного метра, це 17,5 тисяч грн з будинку, – пояснює Олександр Запорожець. – Проте одразу вирішили, що кошти в цьому фонді мають накопичуватися й витрачатися виключно на заходи з енергоефективності. Я знаю, що багато ОСББ роблять менш платіжі, ніж це було в ЖЕКу, але це помилковий шлях, який не дозволяє ОСББ розвиватися. Об'єднання створюються не для зменшення внесків, а для здешевлення споживання ресурсів. Мешканці досягають більшої економії, але не одразу, а поступово.”

Вклавши в енергоефективні заходи 1 гривню з квадратного метра, за 43 місяці (починаючи з липня 2017 року і закінчуючи січнем 2021) співвласники житла фактично витратили 43 грн з квадратного метра. Таким чином, за словами співрозмовника, мешканці, наприклад, двокімнатної квартири (50 квадратних метрів) вклали 2150 грн. Водночас за минулий опалювальний період та частину поточного (листопад-січень) вони отримали економію в 68 грн з одного квадратного метра.

“І це лише за півтора сезони! – підкреслює представник ОСББ. – Це 150% економії! Отже, витративши одну гривню, співвласник отримує економію в 1,5 гривні. Зараз наша одна гривня з квадратного метра йде на обслуговування теплого кредиту (2,7 млн грн, які ми взяли на 5 років). На даний момент нам залишилося погасити 400 тисяч. Це нормально, адже ми все одно економимо більше. Ми могли б виплатити кредит зараз, але краще накопичити кошти у фонді й зробити будинок ще більш енергоефективним. Отже, погасити кредит зараз менш вигідно, ніж вкладати в енергоефективність, яка може становити 60% і більше.

Вартість ІТП залежить від ряд факторів

Фахівці не радять мешканцям, які обирають ІТП, орієнтуватися на мінімальну ціну й пояснюють, чому вартість комплексу може варіюватися.

“Вартість ІТП, в першу чергу, залежить від кількості систем, які ми підключаємо до теплової мережі, – говорить Олександр Гут. – По-друге, вартість ІТП залежить від потужності систем, які підключаються до теплової мережі, адже це впливає на розміри обладнання, тобто на його продуктивність. Згідно з ДБН В.2.5-67:2013, всі будівлі до 11 поверхів включно можуть підключатися до теплової мережі за залежною схемою, а будівлі з 12 поверхами та вище – лише за незалежною. Проте для всіх будівель рекомендована незалежна система (через теплообмінник).”

Чому так? На практиці, пояснює фахівець, якщо будинок підключений за залежною схемою, то при аварії у тепловій мережі система опалення будинку зупиняється й підлягає заповітрюванням. Відновлення її роботи після ліквідації аварії може займати багато часу. Натомість за незалежної схеми такого не відбувається.

“Якщо ми говоримо про будинки з вертикальною П-подібною однотрубною системою опалення, то пуск після аварії в тепломережі (через заповітрювання верхніх поверхів та інші нюанси) може тривати тиждень або навіть кілька тижнів. І якщо аварії трапляються часто, і люди постійно скаржаться на тривалу відсутність тепла, то краще мати незалежну систему, хоча вона й дорожча,” – зазначає співрозмовник.

Він відзначає, що минулого року в тендерах на установку ІТП, які проходили на майданчику ProZorro, вартість встановленої системи “під ключ” (з проектом, монтажем) 1 Вт теплової потужності ІТП за залежною схемою коштувала близько 1,3-1,5 грн. Якщо порахувати за верхньою межею, то для двопід’їздного дев’ятиповерхового будинку (приблизно 300 кВт потужності системи опалення) ІТП обійшовся приблизно у 450 тисяч грн. За незалежною схемою, вартість 1 Вт потужності ІТП доходила до 1,8-2 грн. Тобто для описаного будинку вартість становила приблизно 540-600 тисяч грн.

Хто встановлює та обслуговує ІТП

Фахівці зазначають, що установкою ІТП займаються ліцензовані компанії (які мають монтажно-будівельні ліцензії). Вони несуть відповідальність за монтаж і введення ІТП в експлуатацію (має бути акт приймання та введення в експлуатацію).

“Обслуговування, експлуатація внутрішньобудинкових мереж та пов'язаних пристроїв, які регулюють теплоспоживання, – відповідальність споживача, – каже Олексій Корчміт. – Отже, якщо в домі діє ОСББ або ЖБК, то відповідальність покладається на них.”

Проте мешканці можуть передавати обслуговування та експлуатацію сервісним компаніям.

Наприклад, ІТП в ОСББ “Едем” за договором на два роки було передано в обслуговування підприємству з Чернігова, яке виконувало роботи по установці ІТП. Керування ним здійснюється дистанційно – через комп’ютер.

“Люди розуміють, що їм потрібно мати щонайменше технічний огляд ІТП, оскільки використовується складний комплекс пристроїв, який вимагає належного обслуговування. Саме тому вони доручають цю роботу сервісним компаніям. Це абсолютно правильно,” – зазначає Олександр Гут.

“Експлуатацію ІТП можна передати будь-кому, наприклад, компанії теплоенерго, – додає Олексій Корчміт. – Але це викликає конфлікти інтересів, оскільки компанія теплоенерго прагне максимізувати продажі теплової енергії, а споживач – оптимізувати витрати. Тож ОСББи зазвичай краще найняти сервісну компанію для експлуатації ІТП.”

Експерти, з якими ми спілкувалися, переконують, що для успішної термомодернізації квартирних будинків слід починати не з утеплення стін, як думає більшість мешканців, а з установки ІТП. Саме регулювання існуючої системи опалення допоможе вирішити проблему недостатнього або надмірного опалення в окремих квартирах, зменшити витрати на тепло на 15-25% та відповідно, витрати в платіжках. Завдяки цій економії установка такої системи може швидко окупитися – за 2-3 роки. Тому, упевнені експерти, установка індивідуального теплового пункту повинна бути першим кроком у реновації будинку.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитись