Юлія Усенко: довіра інвесторів до “зеленої” енергетики щодня знижується

29 серпня 2022

Через військові дії та стабільне невиконання угод з інвесторами сектор ВДЕ опинився на межі банкрутства. Держава повинна зберегти цю галузь і представити плани її відновлення після війни, вважає експертка.

Наприкінці серпня 2022 року НАК “Укренерго” заборгувала виробникам ВДЕ за “зеленим” тарифом близько 14,5 млрд гривень. Це може призвести до фактичного призупинення роботи багатьох об'єктів галузі.

Чому критично важливо зберегти сектор “зеленої” генерації під час війни? Які кроки слід вжити для уникнення банкрутства виробників енергії з відновлювальних джерел? Які причини спровокували різкий ріст заборгованості у цій галузі? На ці та інші питання відповіла Юлія Усенко, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку (SDIA).

Юлія Усенко має спеціалізовану освіту в енергетиці, займалася енергозбутовою діяльністю, супроводом проектів у цій сфері і брала участь у розробці законодавчих ініціатив, спрямованих на реформування ринку електричної енергії.

На даний момент організація, яку вона очолює, займається питаннями енергоефективності, відновлювальної енергетики і диверсифікацією постачання енергоресурсів. Загалом SDIA реалізує програми, що сприяють енергетичному переходу в Україні, основна мета якого — декарбонізація енергетичного сектору.

Чому важливо підтримувати “зелену” енергетику під час військових дій?

Україна повинна бути готовою до сучасних викликів. Можна припустити, що раніше декларації та прийняття нормативних актів стосовно розвитку ВДЕ в Україні в основному свідчили про бажання держави інтегруватися у світову спільноту для спільної боротьби зі зміною клімату і слідувати Європейському Зеленому курсу. Але після початку війни проблеми безпеки стали пріоритетними. Проблема енергетичної залежності від російських джерел енергії, яка не нова, стала ще більш актуальною для всього демократичного світу.

Вирішення газової залежності Україна почала ще понад вісім років тому, поступово переходячи на газозаміщення в секторі теплопостачання. Бачачи скептицизм з боку багатьох, які стверджували, що це неможливо, я вважаю, що ми справилися з цим завданням досить успішно.

Існує безліч прикладів успішної реалізації проектів з альтернативними паливними джерелами та заходами з енергоефективності в різних галузях (громадські будівлі, побут, промисловість тощо), які демонструють, що це реально.

Однак під час війни стали очевидними слабкості існуючої енергетичної системи через атаки на енергетичну інфраструктуру, блокування постачань енергоресурсів і загрозу ядерного тероризму. Це вимагає запровадження часткової децентралізації мереж і ставить під питання використання власних енергоресурсів. У цьому зв'язку важливою є перспектива розвитку “зеленої” енергетики в Україні.

Європейський Союз також активізує розвиток ВДЕ та енергоефективності не лише для досягнення кліматичних цілей, а щоб зменшити залежність від російських енергоресурсів, які насправді фінансують агресію.

Отже, зараз вкрай необхідно зберегти галузь та забезпечити певні стимули для подальших інвестицій у ВДЕ в Україні. Ми повинні показати, що підтримка цієї галузі є пріоритетом для держави.

Стабільна робота існуючих виробників “зеленої” енергетики під час війни подасть позитивний сигнал для інвесторів, стосовно планування нових проектів та подальшого розвитку ВДЕ.

Якщо ж ми не збережемо діючий сектор електрогенерації з ВДЕ, це призведе до втрати довіри інвесторів, які раніше вкладали кошти в проекти “зеленої” енергетики в Україні.

Галузь зазнає занепаду з кожним днем з об'єктивних причин, зокрема, внаслідок війни. Наприклад, у ДТЕК через воєнні дії зупинили всі вітрові станції.

Якщо ми зараз не збережемо діючий сектор електрогенерації з ВДЕ, це вплине на довіру інвесторів, які вже вклали кошти в проекти “зеленої” енергетики

Усі виробники ВДЕ, які працюють на ринку, потрапили у важкі умови. Мова йде не лише про ризики обстрілів станцій, але й про серйозні обмеження з боку держави, які підтримують виробників ВДЕ.

Щоб не втратити довіру інвесторів, уряд має продемонструвати конкретні дії щодо відновлення галузі після війни. За останні півроку ухвалювались рішення, які довели галузь ВДЕ до межі банкрутства.

Які ваші враження від дій влади та ситуації в секторі ВДЕ?

Основні кроки, зроблені виконавчою владою стосовно виробників ВДЕ під час війни, не були на користь “зеленому” сектору. Послідовність подій нагадує спроби вивчити реакцію учасників ринку для подальшого визначення формату і меж підтримки.

На жаль, такий підхід не прийнятний, якщо мова йде про справжню, а не декларативну підтримку. Тут важливо враховувати фінансову спроможність виробників у ситуації обмежень. Затягування з прийняттям та виконанням рішень щодо підтримки існуючих виробників ВДЕ збільшує ризики їх банкрутства.

Що стосується великих проектів, більшість з них є іноземними інвестиціями, які мають більше шансів вистояти до закінчення війни, можливо, за рахунок інших сегментів ринку.

Прогнозувати ефективність нестандартних рішень в умовах війни досить складно. Навіть якщо їм вдасться покрити основні витрати, важко гарантовано отримати беззбитковий фінансовий результат.

Наразі фінансова спроможність малих виробників ВДЕ є значно нижчою. Їхні зусилля для забезпечення роботи не досить, щоб не зупиняти виробництво електричної енергії без державної допомоги.

На національному рівні розробляються плани “зеленого” післявоєнного відновлення, де особлива увага приділяється енергетичному сектору, включаючи ВДЕ. Однак реалізувати ці плани в умовах кризи буде складно.

До речі, зростає інтерес Європи до енергії з відновлювальних джерел через план REPowerEU. Це відкриває нові можливості для експорту “зеленої” електроенергії з України.

На національному рівні триває розробка “зеленого” плану післявоєнного відновлення. Проте реалізувати справжні “зелені” плани в поточних обставинах буде важко.

Щоб перетворити перспективи на реальні можливості, Україні необхідно запровадити ефективну систему гарантій походження відповідно до стандартів ЄС, що дозволить підтвердити джерело виробництва електричної енергії для подальшої торгівлі. Доки це не реалізовано, можливості експорту “зеленої” електроенергії з альтернативних джерел, відбуваються лише на розмовах.

Які нормативні акти обговорюються наразі?

Наприкінці липня Верховна рада ухвалила проект закону, яким передбачається можливість продажу “зеленої” електроенергії на інших ринках. Ці зміни не є новими, оскільки раніше законодавство не забороняло виробникам ВДЕ продавати енергію на ринках без фіксованого “зеленого” тарифу.

Єдине обмеження для переходу на інші ринки стосувалося процедурних питань, пов'язаних із поверненням до групи “Гарантованого покупця” та встановленими умовами для продажу електроенергії за “зеленим” тарифом, оскільки така практика раніше не існувала.

Прийнятий законопроект передбачає право виробників продовжувати продаж електроенергії за “зеленим” тарифом “Гарантованому покупцю” після тимчасових продажів на інших ринках.

Проте я не очікую масового переходу виробників на вільний ринок. Якби вони були готові продавати енергію умовах ринку, то, напевно, вже робили б це під час попередньої фінансової кризи, яка пов'язана з затримками виплат за “зеленим” тарифом.

Наступні зміни також надають виробникам ВДЕ, які відмовилися від державної підтримки, можливість укладати угоди про стабілізацію ціни на електричну енергію. У цих договорах будуть визначені пролонги ціни на ринку та діапазони її коливання, в межах якого надається послуга. Коли ринкова ціна електричної енергії перевищує верхній рівень, закріплений в договорі, виробник купує у споживача послугу за нижчим рівнем, коли ринкова ціна падає.

Це нововведення можна розцінити як передумови для впровадження віртуальних/фінансових корпоративних PPA (ред. – віртуальні PPA є фінансовими домовленостями між виробником ВДЕ та приватним покупцем, які продають/купують енергію на ринку і укладають контракти на різницю, щоб пом’якшити коливання цін на енергію).

Я вважаю, що цей інструмент буде використовуватись, переважно для нових проектів. Существуючі об'єкти ВДЕ розроблялися на основі механізму повернення інвестицій через “зелений” тариф. Інвестори розраховують на виконання гарантій держави, а не на нові механізми підтримки.

Однак позитивні новини також для існуючих виробників ВДЕ. Важливий крок був зроблений Регулятором (НКРЕКП) щодо питання небалансів, згідно з постановою. Після початку війни в Україні виникли певні питання щодо обсягів енергії, яка не постачалась виробниками ВДЕ.

До кінця року правові відносини між сторонами в схемі розрахунків “Укренерго” – “Гарантований покупець” – “виробники ВДЕ” повинні бути узгоджені згідно з цією постановою. Залучення Регулятора є критично важливим, адже є сумніви щодо самостійного вирішення цих питань.

Очікування щодо практичної реалізації деяких норм для виробників ВДЕ?

Навіть після ухвалення норми про права щодо електроенергії за “зеленим” тарифом, залишаючись у групі “Гарантованого покупця”, перехід на інші ринки для багатьох з них є ризикованим.

Попри повернення до продажів електроенергії “Гарантованому покупцю”, у виробників ВДЕ немає достатньо досвіду роботи у біржових сегментах. Вони не мають можливості для підготовки в умовах війни.

Навчанню, як уникнути збитків, знадобиться два-три місяці. Після переходу на інші ринки, виробники ВДЕ несуть відповідальність за небаланси і втрачають право на компенсацію за недовідпущену енергію.

Вони повинні швидко реагувати на ситуацію зміни ціни та знати, як бути конкурентоспроможними. Стає очевидно, що конкурувати без досвіду з іншими учасниками ринку, які вже мають досвід кількох років, є затруднено.

На початку війни виробники “чистої” енергії зіткнулися з ще кількома викликами.

Це проблеми небалансів та вимушені обмеження. Через падаюче споживання зменшився попит на електроенергію на внутрішньому ринку, і виникла потреба припинити генерацію, щоб підтримати баланс у енергосистемі.

Виробники ВДЕ, змінюючи графіки постачання енергії відповідно до вказівок “Укренерго”, були змушені сплачувати за небаланс, не отримуючи компенсацію. “Гарантований покупець” сприймав ці зміни як відхилення від прогнозу виробництва електричної енергії.

Внаслідок неефективної комунікації між “Укренерго” і “Гарантованим покупцем”, виробники ВДЕ опинилися в складному становищі. З одного боку, добре, що Регулятор взявся за це питання, з іншого — існує побоювання, що його вирішення затягнеться.

Триває також робота над поліпшенням методики розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансів. У цьому процесі беруть участь усі зацікавлені сторони: виробники ВДЕ, “Укренерго”, “Гарантований покупець”, Регулятор. Хоча чи вдасться зменшити штрафи за небаланс, наразі незрозуміло.

Що призвело до різкого зростання заборгованості перед виробниками “зеленої” енергії?

По-перше, існує боргова історія минулих періодів, коли “Укренерго” та “Гарантований покупець” не дійшли згоди щодо актів прийому-передачі послуг із збільшення обсягів виробництва електроенергії з відновлювальних джерел.

Оскільки кошти за цю послугу забезпечують подальші розрахунки за “зеленим” тарифом, недосягнення угод призвело до заборгованості “Гарантованого покупця” перед виробниками ВДЕ.

Станом на серпень 2022 року “Гарантований покупець” за заявами виробників ВДЕ, має заборгованість на рівні 14,5 млрд гривень.

По-друге, більш суттєвим є зміна порядку розрахунків за електроенергію для виробників ВДЕ.

У березні 2022 року наказом №103 Міненерго гроші з рахунків “Гарантованого покупця” були направлені на погашення боргу перед ДП “Енергоатом”.

У квітні 2022 року даний наказ було скасовано, і підписано новий наказ №140, що встановив новий порядок розрахунків “Гарантованого покупця” з виробниками ВДЕ.

Новий порядок для кожного виробника залежно від джерела енергії — сонця, вітру, біомаси, біогазу, малих ГЕС — ліцензувати певний відсоток середньозваженого “зеленого” тарифу за 2021 рік. Залишок коштів після розрахунків з виробниками ВДЕ знову ж направлявся до ДП “Енергоатом”.

У липні 2022 року наказом Міненерго №206 було частково переглянуто відсотки оплати за “зеленим” тарифом для окремих ВДЕ: незначне підвищення для сонця та вітру (до 18%) і значне збільшення (до 75%) для біомаси. Цей порядок розрахунків діє і досі.

Історія змін алгоритму розрахунків із виробниками ВДЕ 

У чому ризики для виробника енергії з ВДЕ? 

Виробник ВДЕ втрачає не лише неповну оплату за постачену електроенергію (бо йдеться про певний відсоток від “зеленого” тарифу), але й втрати через курсову нестабільність, відповідно до періодичного перегляду “зеленого” тарифу, як передбачено законом “Про альтернативні джерела енергії”.

Наразі перегляд “зеленого” тарифу без урахування курсових коливань НБУ не відбувається. Виробники ВДЕ мають борги у валюті, а “зелений” тариф — це шлях повернення інвестицій у їхніх проектах.

В умовах війни виробники ВДЕ розуміють заходи, вжиті в енергетичній сфері, але і тут має бути баланс. Окрім вимушених обмежень, представники галузі спостерігали явне переважання підтримки атомної генерації, за рахунок коштів, призначених для виплат за “зеленим” тарифом.

Чи не варто визнати, що пріоритетом держави є атомна генерація? Тоді дії виконавчої влади стали б зрозумілішими, а інвестори змогли б зрозуміти, в якому напрямку рухатися.

Що необхідно зробити державі для збереження сектору ВДЕ? 

Як уникнути банкрутства виробників ВДЕ? 

Я не вважаю, що перспективи добрі. Час упущено, тож інвестори переглядають свої можливості перейти в інші сфери.

Зокрема, в біогазовий сектор. Певно, вони вже розглядають розвиток біометанових проектів. Стосується це і електростанцій, адже не всі зможуть знайти нових споживачів чи залучити інвестиції для інших проектів.

Приміром, ТЕЦ на біомасі, напевно, переорієнтуються на виробництво теплової енергії для промислових споживачів. А ті, які не зможуть залучити інвестиції або знайти споживачів, швидше за все, закриються.

Що стосується ВЕС, їхні об'єкти в зоні проведення військових дій зупинено з об’єктивних причин. Безпечні зони на заході можуть мати певну роботу, але вони не можуть забезпечити ефективність, порівнюючи з тими, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Якщо йдеться про великі потужні проекти, переважно СЕС, то іноземні інвестори, думаю, зможуть перебратися чисто через фінансовий ресурс. Можливо, вони скористаються правом продажу електроенергії на інших ринках, щоб отримати певні доходи.

Якщо уряд декларує підтримку “зеленої” генерації та вказує на те, що післявоєнне відновлення має бути орієнтоване на розвиток ВДЕ, необхідно переходити до реальних дій, а не суперечити намірам і планам.

Однак далі планування неясне, оскільки нема чіткого розуміння, як триватиме війна, яка буде політика щодо ВДЕ, і чи можливі державні підтримки.

Кроки з боку урядовців мають бути послідовними і своєчасно оприлюдненими. Якщо вони говорять про підтримку “зеленої” генерації та післявоєнне відновлення, яке має базуватися на розвиткові ВДЕ, слід переходити до дій, що не суперечать заявленим намірам та планам.

випуск зелених облігацій.

Якщо питання заборгованості буде вирішено, можна переходити до наступного кроку: створити умови для розвитку нових “зелених” потужностей, задовольняючи плани післявоєнного відновлення. У цьому напрямку вже формуються законодавчі ініціативи: підготовка до “зелених” аукціонів, застосування контрактів на різницю, feed in premium тощо.

Насамперед, уряд має терміново розробити та оприлюднити план дій для стабілізації сфери ВДЕ та визначити джерела повернення заборгованості перед існуючими виробниками “зеленої” енергетики. Вся галузь чекає конкретних рішень.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:зелена генераціяGreen DealбіоенергетикаенергонезалежністьмеморандумСЕСзелений тарифВЕСВДЕПоділитись