Річниця трагедії на АЕС у Фукусімі: які уроки можуть бути корисними для України?

28 лютого 2024

Експерти Greenpeace вважають основними помилками японського уряду в перші дні після катастрофи недостатню організацію оповіщення про небезпеку та проблеми з евакуацією мешканців із зони радіаційного забруднення

Фото: Shutterstock

Аварія на атомній станції у Фукусімі стала викликом не лише для Японії, а й для всього світу. Наслідки цього інциденту відчуваються і досі, нагадуючи про важливість забезпечення ядерної безпеки у глобальному масштабі.

У 2022 році людство вперше зіткнулося з ситуацією, коли атомний об'єкт однієї держави опинився під контролем іншої країни. Мова йде про Запорізьку АЕС, яку захопили російські війська. Під час двох років окупації Росія неодноразово доводила ситуацію на станції до критичного стану, ставлячи під загрозу як Україну, так і весь континент.

Які ж постійні загрози на ЗАЕС? Яким чином досвід ліквідації наслідків аварії на Фукусімі може бути корисним для України в разі надзвичайної ситуації? Ці питання піднімалися на вебінарі, організованому Київською школою енергетичної політики, учасниками якого стали фахівці Greenpeace Шон Берні та Ян Ванде Путте.

Аварія на Фукусімській АЕС: хронологія подій

11 березня 2011 року Японія стала свідком однієї з найбільших ядерних катастроф у світі. Аварія на АЕС у Фукусімі була викликана потужним землетрусом, що призвів до цунамі. Висота хвиль перевищила 10 метрів, і атомна станція насправді не мала шансів на виживання.

Більшість небезпечних речовин після катастрофи потрапила в Світовий океан: 80% було змито водою, а 20% осіло на суші, згідно з даними фахівців природоохоронної організації Greenpeace.

У перші дні після аварії мешканці регіону зазнали шкідливого впливу небезпечних елементів. Уряд Японії прийняв рішення створити спеціальну зону навколо АЕС, з якої мала виїхати вся населення, в радіусі 30 кілометрів, внаслідок чого сотні тисяч людей залишили свої домівки.

Проблема пошкоджених реакторів залишається значною і досі. На відміну від Чорнобиля, там немає захисних саркофагів.

"Ця зона постраждала найбільше. Звичайно, частина радіації дійшла навіть до Токіо, але саме ця територія потерпіла найбільше від радіаційного забруднення. Люди отримували зараження радіоактивними речовинами як з ґрунту, так і з повітря. Пошкодження реакторів донині є великою проблемою, оскільки потрібна була вода для охолодження активної зони, що призвело до утворення великої кількості зараженої рідини", – повідомив експерт з атомної енергетики організації Greenpeace Ян Ванде Путте.

Експерти Greenpeace були на місці катастрофи та розпочали дослідження вже через кілька днів після аварії, проводячи експертизи, зокрема морської води і, що не менш важливо, продуктів харчування, щоб оцінити рівень забруднення. Вони вивчали як рибу, так і овочі.

Цезій-137 залишатиметься дуже довго в екосистемі. Його період напіврозпаду складає 30 років, а загалом затримується на 300 років.

Водночас тривала евакуація населення. Наприклад, з одного маленького села Іїтате потрібно було вивезти близько 4600 осіб. Розпочати цю операцію відразу після трагедії не виявилося можливим. За оцінками експертів Greenpeace, у процесі евакуації відбулося певне зволікання. Аварія на АЕС у Фукусімі призвела до серйозного забруднення довкілля.

"Цезій-137 залишатиметься в екосистемі надзвичайно довго. Період його напіврозпаду – 30 років, а загалом ми говоримо про 300 років. Таким чином, забруднення ґрунтів залишиться ще на десятки років. Ситуація у Фукусімі спочатку нагадувала те, що сталося у Чорнобилі. Дерева, зокрема сосни в Японії, демонстрували морфологічні зміни, й це було пов'язано із впливом радіації", – зазначив старший ядерний спеціаліст Greenpeace Germany Шон Берні.

13 років після катастрофи: небезпека залишається

Фахівці Greenpeace проводили моніторинг радиаційного забруднення території Японії. Одне зі своїх досліджень вони виконували протягом 30 місяців: з квітня 2011 року до серпня 2013 року. Вони відзначили, що з часом загальний рівень забруднення справді знижувався, але показники окремих елементів мали нерегулярну тенденцію: то зменшувалися, то зростали. Це свідчить про можливість повторного зараження, оскільки про ізоляцію джерел забруднення й до тепер не йдеться, констатують захисники довкілля.

Японський уряд розпочав роботу з очищення території одразу після аварії. Цей процес виявився масштабним: тисячі працівників збирали та складали заражений ґрунт. В обсязі це становить близько 13 млн тонн, який потім вивезли на спеціально облаштовані сміттєзвалища.

Тисячі людей працювали над збором та укладанням зараженого ґрунту. Це колосальна робота.

"Ми також надавали допомогу одній фермі, де родина займалася сільським господарством, розташованій далеко від Фукусіми. Власники запитали, чи можуть вони продовжувати вести господарство. Ми відповіли, що так. Їм не потрібно було переїжджати, адже вони не мали дітей. Це важливо не лише зазначати небезпечні зони, а й інформувати людей про безпечні території", – вважає експерт з атомної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте.

Мільйони тонн радіоактивної води лишаються серйозним викликом для Японії. Японський уряд періодично повідомляє про скидання певної кількості цієї рідини в океан. Останнє таке оголошення було зроблено у листопаді 2023 року, коли через спеціальний тунель щоденно скидали 460 тонн води. Ще у 2021 році Японія схвалила план скидання води в океан після очищення та розведення, щоб зменшити рівень радіації. Це рішення викликало чимало критики з боку сусідніх країн та міжнародних організацій. Проте уряд Токіо стверджував, що цей процес є безпечним та обґрунтованим, отримавши підтримку від МАГАТЕ.

У листопаді 2023 року через спеціальний тунель щодня скидали по 460 тонн води.

"Останні аналізи морської води біля атомної станції свідчать про те, що рівень тритію менший, ніж максимальний, дозволений у Японії. Наш незалежний моніторинг триватиме протягом усієї тривалості скидання води, який очікується протягом десятиліть. МАГАТЕ буде продовжувати контролювати ситуацію, як у минулому, так і в майбутньому", – зазначив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Збитки від катастрофи на атомній станції у Фукусімі становлять колосальну суму. Орієнтовні оцінки варіюються від 449 до 628 мільярдів доларів.

Загалом збитки від катастрофи на АЕС у Фукусімі сягають величезних 449-628 мільярдів доларів, як повідомили в Greenpeace. Але вважати, що питання наслідків аварії вже вирішене, було б помилково.

"Люди не можуть увійти в реактор і зібрати уламки. Жоден грам ядерного пального звідти не дістали. Це піднімає питання: як же це здійснити? Важлива інформація, що вдалося дізнатися, це те, що фундамент АЕС пошкоджений – деякі опори зруйновані. Це стосується одного з реакторів. Тривожним є те, що, якщо трапляться ще землетруси, які є звичним явищем для Японії, є потенційна загроза обрушення конструкцій", – висловив свою думку старший ядерний спеціаліст Greenpeace Germany Шон Берні.

Запорізька АЕС: російські війська повинні піти

Спеціалісти Greenpeace стурбовані ситуацією на окупованій Запорізькій АЕС. Вони підкреслюють: найкращий спосіб забезпечення безпеки станції – це виведення російських військ і співробітників "Росатому" за межі України. У організації зазначають: не слід виключати ймовірність, що росіяни можуть свідомо спровокувати аварію на Запорізькій атомній станції, хоча це не обов'язково має бути катастрофа масштабу Чорнобиля чи Фукусіми, це може бути менш серйозний випадок з не менш небезпечними наслідками, що можливо особливо у випадку несприятливого розвитку подій на фронті.

"Роль уряду у взаємодії з населенням є критично важливою, якщо станеться інцидент на Запорізькій АЕС чи іншій атому станції. Люди мають слідувати порадами уряду. Але ситуація залишається дуже невизначеною. Проблеми з інформацією про забруднення або рівень радіації на самому об'єкті. На жаль, росіяни діють довільно, тому важко покладатися на дії МАГАТЕ", – вважає старший ядерний спеціаліст Greenpeace Germany Шон Берні.

Станом на 28 лютого 2024 року лінія 330 кВ, що живила ЗАЕС, залишається відключеною.

Варто відмітити, що місія МАГАТЕ на Запорізькій АЕС працює постійно. Водночас іноземні спостерігачі діють під супроводом представників "Росатому" та російських військових. Місія надає дані про рівень радіації на станції і загрози, які там виникають. Нещодавно фахівці МАГАТЕ зафіксували вибухи поблизу ЗАЕС, раніше вони повідомляли про мінування території, чітко вказуючи на винуватців з числа росіян.

"Я все ще глибоко занепокоєний ситуацією з ядерною безпекою на найбільший атомній станції в Європі, розміщеній на передовій України. Звіти наших експертів свідчать про можливість бойових дій поблизу станції. Я ще раз закликаю всі сторони дотримуватися п'яти принципів захисту АЕС і уникати будь-якого нападу або військової активності, які могли б загрожувати ядерній безпеці", – наголосив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Нещодавно через обстріли ситуація на станції знову стала критичною. ЗАЕС залишилася без лінії живлення 20 лютого, а окупанти продовжували блокуати ремонти. Станом на 28 лютого 2024 року лінія 330 кВ все ще знеструмлена.

"Якби не постійні обстріли росіян, ми б впоралися швидше. Довелося чимало чекати, поки ворог зупинив обстріл. А після отримання дозволу військових потрібно було ще й розчистити шлях для техніки, перш ніж розпочати роботи. Все це постійно переривалося вогнем противника", – повідомила пресслужба "Укренерго".

Термін придатності пального, яке використовують у реакторах ЗАЕС, скоро сплине.

Ще одна загроза для станції виникає від компанії "Енергоатом". Термін використання пального у реакторах ЗАЕС завершується найближчим часом. Питання про його заміну та процедуру виникають та залишаються без відповідей. Окрім того, з 1 лютого окупанти більше не дозволяють входити українським співробітникам на станцію, якщо вони відмовляються отримувати російські паспорти.

"Запорізька АЕС була незаконно захоплена російськими військами. Українські співробітники переживають величезний стрес, багато з них залишилися, є випадки тортур та вбивств. Ті, хто залишився, це працівники "Росатому", які не мають відповідної кваліфікації. Міжнародне товариство не до кінця розуміє, наскільки небезпечною може бути російська армія. Вони готові на все, особливо під тиском з фронту", – заявив експерт з атомної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте.

Уроки Фукусіми: рекомендації для України

Досвід Японії може бути корисним для України у випадку надзвичайної ситуації чи аварії на ЗАЕС, запевняють експерти Greenpeace. Вони підкреслюють, що особливо важливо проаналізувати перші дії японських спеціалістів після катастрофи. Багато з їхніх заходів були правильними, але згодом сталися й помилки, на які варто звернути увагу. Зокрема Greenpeace зазначає про дві ключові проблеми: погане управління евакуацією населення з забрудненої території, а також проблеми з вимірюванням рівня радіації в перші дні після катастрофи.

"Що стосується евакуації: визначення того, хто має залишити територію, а хто – ні, є важливим аспектом, яким слід довіряти урядовим рекомендаціям. Приблизно 700 осіб загинули під час евакуації з Фукусіми. Є складні рішення для людей похилого віку, маломобільних та тих, хто потребує допомоги. Парламент Японії після року після аварії вказав на помилки уряду в управлінні кризовими ситуаціями. В перші дні після катастрофи система вимірювання радіації не спрацювала (частково через знеструмлення), що призвело до евакуації в зони з найвищим забрудненням", – розповів експерт з атомної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте.

Однією з найбільших помилок японського уряду Greenpeace вважає недостатню організацію евакуації та проблеми з визначенням рівня радіаційного забруднення

В умовах надзвичайної ситуації прості рекомендації для населення Україні полягають у тому, щоб знаходитися в закритому приміщенні, закрити всіх вхідні отвори та чекати інформації від влади. Проте чи зможуть мешканці окупованих територій мати доступ до цієї інформації? Це ще один великий виклик для України, адже жодна країна ще не стикалася з проблемою окупації атомної станції й сусідніх міст. Невдовзі, у другу річницю захоплення Запорізької АЕС, Greenpeace має намір опублікувати детальні рекомендації для України на випадок ядерної небезпеки чи аварійних ситуацій.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Чорнобильська АЕСядерна безпекаЗапорізька АЕСЯпоніяЗАЕСатомна енергетикаЧАЕСПоділитись