Хто є власниками нафтогазових родовищ в Україні

28 березня 2018

Третина приватних компаній, що займаються видобутком нафти та газу в Україні, знаходиться під контролем публічних діячів або їх найближчих партнерів. Серед них – народні депутати, впливові олігархи та скандально відомий екс-міністр епохи Януковича.

Розвиток власного видобутку нафти і природного газу є складовою частиною державної стратегії щодо енергетичної незалежності та безпеки України.

Це завдання набуває особливої важливості під час конфлікту з Росією, що, намагаючись досягти своїх політичних цілей, шантажує Україну та ЄС перебоями в постачаннях газу.

На цьому фоні уряд постійно запевняє, що іноземні інвестори незабаром з’являться, що призведе до появи нових газових свердловин, нових потужностей і робочих місць. Проте всі ці обіцянки залишаються порожнім піаром через небажання влади зробити видобувний ринок максимально прозорим і відкритим для добросовісної конкуренції.

У той же час політики та пов’язані з ними олігархи контролюють українські надра в ручному режимі і використовують різні маніпуляції, щоб приховати це. Зокрема, вони подають недостовірну інформацію в державному реєстрі.

Відсутні ефективні механізми перевірки цієї інформації як при видачі дозволів, так і на етапі дослідження або розробки родовищ. Це створює серйозні ризики корупції та відштовхує можливих добросовісних інвесторів.

Народ України, який за Конституцією є власником надр, також має право знати, хто насправді є бенефіціарами видобутку нафти та газу в країні.

Важливим кроком до прозорості є отримання достовірної інформації від власників ліцензій. Наприклад, через запровадження санкцій проти компаній, що надають недостовірні дані про своїх бенефіціарів.

Поки цього не буде зроблено, аналітики та юристи громадської організації "Центр протидії корупції" вирішили провести власну інформаційну розвідку, щоб виявити реальних бенефіціарів приватних компаній, які займаються видобутком нафтогазових родовищ України.

Лояльний закон

На початок лютого 2018 року Україна видала понад 474 спеціальні дозволи на експлуатацію нафтогазових ділянок надр. З них 267 належать державним підприємствам, а 204 – приватним компаніям.

Що стосується державних компаній, то майже всі спецдозволи з очевидних причин контролюються підприємствами Групи "Нафтогаз".

З’являється логічне запитання - хто ж володіє приватними компаніями, які отримали державні надра на своє використання?

Справа в тому, що, з одного боку, законодавство зобов’язує всі юридичні особи зазначати в реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) інформацію про кінцевого бенефіціара. З іншого – закон дозволяє цього не робити.

Юридична особа сама визначає, хто є її кінцевим бенефіціаром. Більше того, компанія може навіть заявити, що бенефіціара у неї немає. Неподання реєстратору інформації про кінцевого власника карається штрафом від 5,1 до 8,5 тисяч гривень – для компаній такого масштабу це сума, м’яко кажучи, символічна.

Механізмів перевірки інформації про бенефіціарного власника, поданої до ЄДР, закон не передбачає. Відповідальність за подачу недостовірних даних законодавством не визначена.

Така лояльність з боку закону відкриває можливості для корупції та зловживань з боку бізнесу.

Хто вони - бенефіціари

Половина дозволів на користування надрами належить 114 приватним фірмам. 83 з них володіють лише одним спецдозволом, одна компанія має 19, а найбільшу кількість – 38 – зосередив група з 14 компаній, що контролюються однією особою.

Зазначені 19 дозволів належать ТОВ "Іст Юроуп Петролеум". Раніше фірма була відома як ТОВ "Голден деррік" і пов’язувалася з Едуардом Ставицьким, колишнім міністром енергетики та вугільної промисловості. За даними "Економічної правди", наразі компанія контролюється російсько-українським олігархом Павлом Фуксом.

38 дозволів належить групі з 14 компаній, які, опосередковано, контролює скандально відомий екс-міністр уряду Азарова Микола Злочевський.

За "бенефіціарним критерієм" приватні компанії можна поділити на кілька груп.

Перша група - компанії, що вказали своїх бенефіціарів. До них належить 86 компаній з 114.

28 компаній вказали іноземців як своїх бенефіціарів.

натиснути для збільшення

Проте, за даними з публічних джерел аналітики ЦПК змогли виявити, що в 16 з цих 86 компаній бенефіціари, імовірно, відрізняються від заявлених у ЄДР. Ці компанії відносяться до другої групи.

Третя група – компанії, які правдиво вказали своїх кінцевих власників. Правдивими дані експерти ЦПК вважають про бенефіціарів 37 компаній. Дані, що вони подають, підтверджують інформація з інших публічно доступних джерел: з офіційних сайтів компаній, інших держреєстрів, повідомлень у ЗМІ тощо.

Про бенефіціарів 28 компаній в реєстрі взагалі відсутня інформація.

Серед компаній, які володіють нафтогазовими спецдозволами, майже немає відомих міжнародних корпорацій або іноземних видобувних компаній, які систематично інвестують у розвиток цієї галузі.

Публічні діячі - володарі дозволів

Третина приватних компаній, що займаються видобутком нафти і газу, контролюється публічними діячами, тобто особами, які виконують або виконували певні публічні (політичні) функції в державі або є близькими союзниками таких осіб.

Одинадцять публічних діячів володіють 25% (107) всіх нафтогазових дозволів, виданих в Україні (474). В їхніх руках – більше половини всіх дозволів, що належать приватним компаніям.

Хто вони?

Олігархи Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук, Рінат Ахметов, Павло Фукс, народні депутати Ігор Котвицький, Вадим Новинський, Леонід Козаченко, Юхим Звягільський, Олександр Онищенко та екс-міністр екології уряду Азарова - Микола Злочевський.

натиснути для збільшення

Спосіб володіння традиційний - через офшорні компанії за "матрьошковим принципом".

Наприклад, офіційно Пінчук не є бенефіціаром жодної компанії на ринку видобутку нафти та газу. Група з 11 українських фірм належить двом компаніям з Кіпру: Geo-alliance Oil-Gas Public Limited та Geo-Alliance Oil Gas One Ltd. Перша компанія володіє другою (матрьошковий принцип - коли одна компанія контролює іншу).

До серпня 2012 року Geo-alliance Oil-Gas Public Limited належала Geo Alliance Group Limited, яка в аудиторському звіті за 2012 фігурувала як "материнська компанія", що "діє в інтересах Віктора Пінчука та його родини".

Коломойський та Боголюбов також офіційно не вказуються як бенефіціари недержавних компаній, що мають спецдозволи. Проте через низку офшорів можна знайти їх зв’язок зі СП "Полтавська газонафтова компанія", яка має 6 спеціальних дозволів на користування надрами.

Зараз найбільша кількість виданих у приватні руки дозволів належить структурам Злочевського, а сам екс-чиновник, якого нещодавно реабілітували українські правоохоронці, безперешкодно повернувся в Україну, щоб відновити свій видобувний бізнес.

Автори звіту - аналітики та юристи ГО "Центр протидії корупції" – протягом 5 місяців проводили інформаційну розвідку, що мала три основні завдання:

- з’ясувати, як компанії-власники спеціальних дозволів дотримуються законодавчих норм та зазначають кінцевих бенефіціарів у ЄДР;

- дослідити, наскільки правдивими є дані про власників приватних компаній, які мають спецдозволи;

- описати найбільш цікавини приклади "приховування" бенефіціарів.

Інформація про бенефіціарів, що відрізняється від офіційно зазначеної компанією, є обгрунтованим припущенням авторів звіту, актуальним станом на лютий 2018 року і може бути уточнена на основі нових даних.

Поділитися