Хто отримав вигоду від нового "зеленого" закону – інтерв'ю з директоркою ЄУЕА

31 липня 2020

Директорка Європейсько-Українського Енергетичного Агентства (ЄУЕА) Олександра Гуменюк висловила свою думку щодо останніх змін у законодавстві у галузі "зеленої" енергетики та про майбутні можливості розвитку цієї сфери

Сьогодні президент Зеленський підписав Закон про підтримку виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, й інвестори сприйняли це по-різному. Лише дві профільні асоціації підписали меморандум перед прийняттям закону. Одна з них – Європейсько-Українське Енергетичне Агентство (ЄУЕА). Компанії, що входять до нього, вже збудували в Україні 2,9 ГВт вітрових і сонячних електростанцій (разом з тими, що ще будуються). Сума їхніх інвестицій в українську дію складає приблизно 3,5 мільярда євро.
Ми розмовляємо з директоркою ЄУЕА Олександрою Гуменюк про ставлення інвесторів до останніх змін у законодавстві та їхнє бачення перспектив розвитку галузі.

На вашу думку, хто більше виграв від ухвалення нового Закону (№3658) щодо покращення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел: держава, споживач чи бізнес? 

Я вважаю, що немає однозначних переможців. Але насамперед є багато тих, хто постраждав. Ситуація виникла не через позитивні фактори, а через накопичені проблеми в енергетичному секторі. Варто зазначити, що переговори та очікування змін тривали рівно рік, що ніяк не сприяло залученню інвестицій навіть в інших галузях. Багато бізнес-проєктів, не тільки в енергетиці, перейшли в режим спостереження, щоб дізнатися, як буде вирішуватися ситуація в "зеленій" енергетиці. Найкращим варіантом стало підписання меморандуму та готовність погодитися на зниження "зеленого" тарифу. Після ухвалення закону у другому читанні Україна стала однією з країн, які вводять ретроспективні зміни у своєму законодавстві. 

Що отримали інвестори від цих змін? 

Інвестори отримали знижений, але не реструктуризований "зелений" тариф. Він міг би бути реструктуризованим, якби відбулося зниження і одночасне продовження дії їхніх договорів на "зеленому" тарифі. Але цього не сталося.

Чи виграв, можливо, споживач? 

Споживач отримав вигоду на довгострокову перспективу. Завдяки наполегливості представників відновлювальної енергетики, були виявлені всі недоліки енергетичної системи України. Крос-субсидування, надмір посередників при купівлі і перепродажу електричної енергії... Вся державна система енергетики була настільки занедбана, що кінцевий споживач виявився постраждалою стороною. Держава підтримує різні напрямки енергетики, але цю підтримку можна було б реалізувати ефективніше. 

Система вимагає термінових змін і реформ. Ми підписали меморандум, щоб зрозуміти, що держава повинна зробити для виходу з цієї ситуації. Я вважаю, що це й є позитивним. 

Найголовніше зараз – почати отримувати платежі від Гарантованого покупця...

Як ринок оцінює останні зміни в законодавстві? Чим вони задоволені, а чим розчаровані?

Відзначу, що як директор агентства я спостерігаю реакцію різних інвесторів, багатьох приватних, українських та іноземних компаній. Це економіка, і кожен випадок індивідуальний. Багато очікувало продовження договорів про викуп електричної енергії за зеленим тарифом (PPA) на два роки, зокрема для інвесторів у сонячну енергетику. Але на жаль, цього не відбулося, незважаючи на те, що були надіслані листи від міжнародних фінансових установ, дипломатичних організацій, які просили захистити інвесторів. Лунала навіть думка, що не ми просимо продовження договорів PPA на два роки, а банки, щоб мати стабільні бізнес-проєкти. 

Ми вважаємо, що неприйняття цієї поправки залишає відчуття незавершеності тривалих переговорів. Якби вона була ухвалена, це вирішило б більшість питань. Цей момент був настільки важливим не лише для бізнесу, а й для банківського сектора та міжнародної спільноти, що коли цього не сталося, ми ніби повернулися у період до переговорів, в невизначеність. Тобто однозначної відповіді на запитання щодо ставлення бізнесу немає – одні стали абсолютно негативно налаштованими, інші ж планують виконати свої проєкти у визначені терміни і повернути свої інвестиції. 

Що, на вашу думку, є найважливішим та спільним для всіх інвесторів? 

Найважливіше зараз – почати отримувати платежі від Гарантованого покупця. Яким буде їх обсяг, наскільки вони будуть своєчасними, є одним із ключових критеріїв оцінки ситуації. 

Прийняття закону та підписання меморандуму вплине на рішення інвесторів звертатися до суду? 

Інвестори не звертаються до суду, оскільки чекають вирішення ситуації з неплатежами. Тому для них параметром буде те, коли розпочнуться виплати за "зеленим" тарифом, заплановані на 1 серпня. Далі видно буде, наскільки держава виконає свої зобов'язання щодо погашення накопиченої заборгованості. Згідно з меморандумом, весь борг, накопичений з березня, має бути виплачений частинами до кінця 2021 року, з яких 40% повинні бути сплачені до кінця поточного року. Тому важливо, як відбуватиметься акумуляція фінансових ресурсів для погашення заборгованості. Це суттєві фактори, які вплинуть на остаточне рішення щодо звернення до арбітражних судів. Я повторюю, що говорю з позиції спостерігача, який підтримує безпосереднє спілкування з інвесторами. 
Що ви думаєте про ставлення бізнесу до державних гарантій незмінності законодавства? 

На сторінці пана Геруса в Facebook ми помітили, що він планує зареєструвати новий законопроєкт, що стосується "зеленої" енергетики. Багатьох стурбувала прийнята поправка №1203, що забороняє зміни в законодавстві, крім тих, які стосуються захисту національної безпеки та податкового законодавства. Тож у податкове регулювання можуть вноситися зміни, і це викликає певні побоювання у інвесторів, однак ми не втрачаємо надії на розуміння з боку наших депутатів. 

Чи можна сказати, що новий закон відображає положення меморандуму?

Меморандум став результатом довгих переговорів, і досягти компромісу без взаємних поступок неможливо. Якщо інвесторам запропонували зниження тарифів, то з держави також вимагалося виконання низки зобов'язань. Наразі інвестори сподіваються на регулярні виплати за "зеленим" тарифом, повернення вже існуючої заборгованості, а також на виконання низки інших пунктів, які викладені в меморандумі, за які відповідальний не лише парламент, а насамперед Кабмін, Міністерство енергетики й регулятор (НКРЕКП).

Про які очікування йдеться? 

Виплати за "зеленим" тарифом надходять з двох джерел. По-перше, від продажу електроенергії на ринку за ринковими цінами, а компенсація здійснюється з тарифу на передачу "Укренерго". Проте тариф на передачу в даний момент недостатньо високий, щоб покривати компенсації "зеленого" тарифу. В одна з вимог меморандуму – підвищення тарифу на передачу, установленого регулятором. У зв'язку з коливаннями цін на ринку, підвищення тарифу на передачу, ймовірно, матиме мінімальний вплив на кінцеву ціну для непобутових споживачів – приблизно 5-6%. НКРКП вже ухвалило рішення про зростання тарифу на передачу 11 липня, але, з нашої точки зору, цього недостатньо. Ми чекаємо, яким чином це позначиться на регулярних платежах.

Наступна вимога – необхідність щорічного перегляду прогнозного балансу для подальшого коригування тарифу на передачу. Тариф має бути адекватним, аби уникнути повторного виникнення боргової ями, і його потрібно переглядати частіше. Перегляд, своєю чергою, пов'язаний з прогнозним балансом. 

Ми також вимагали затвердити річні квоти протягом двох місяців з моменту ухвалення нового закону про зміни в "зеленому" тарифі. Це стосується системи аукціонів. Багато інвесторів є націленими на участь в аукціонах. Система аукціонів мала стартувати з січня 2020 року, а ми вже наприкінці липня, і квоти досі не оголошені. 

Далі – перегляд цінових обмежень для Гарантованого покупця на ринку на добу наперед. Наразі ГарПок не має змоги продавати електроенергію з відновлювальних джерел за ринковою ціною через ці обмеження. Якщо їх скасувати, залучені кошти зможуть бути використані для виплат виробникам електроенергії з відновлювальних джерел.

Також дуже важливим моментом є технічний стан енергетичної системи України, вона застаріла. Для того, щоб приєднати нові об'єкти генерації з ВДЕ та забезпечити стабільні постачання електричної енергії, потрібно підвищити гнучкість системи. Тому потрібні конкурси щодо будівництва генераційних потужностей та заходів з управління попитом. Для цього потрібно ухвалити нормативно-правові акти, що стимулюватимуть системи балансування та накопичення енергії. Згідно з даними "Укренерго", щоб не переплачувати виробникам за невироблену електричну енергію, потрібно створити балансуючі потужності – 4 ГВт до 2021 року: 2 ГВт накопичувачів енергії та 2 ГВт потужностей на маневрових технологіях. Цей процес досі не може бути ініційованим через наявність блокуючих факторів. Тому необхідно зрозуміти, в чому полягає ненадійність цього механізму.

Наступним важливим моментом є компенсація виробникам з ВДЕ за обмеження у виробництві електричної енергії через вказівки диспетчера системи передачі. Згідно з законом, передбачена повна оплата за такі відключення, але механізм розрахунків відсутній. По факту, відключення проходять непропорційно: для маленької електростанції і великої відключення становить 1 МВт. Наразі наше агентство входить у робочу групу із іншими асоціаціями при "Укренерго", щоб розробити механізм компенсації, що забезпечить ясність джерела виплат — це вкрай важливо для реалізації цього механізму.

Важливою розбіжністю стало відсутність продовження договорів про продаж електроенергії за "зеленим" тарифом на два роки для проєктів із зниженням тарифу на 15%...
 

Які важливі питання залишилися невирішеними законом? 

Закон не може охопити такі питання, як механізм компенсації, про який ми говорили, або забезпечити своєчасні платежі за "зеленим" тарифом. Він також не відповідає на запитання щодо періодичності перегляду тарифу на передачу "Укренерго". Закон закрив питання зниження "зеленого" тарифу, кінцевих термінів реалізації проєктів і впровадження механізму аукціонів. Тому законодавча влада зробила все, що було в її силах. 

Проте існує безліч інших аспектів, на які Верховна рада не має впливу. Це завдання центральних органів виконавчої влади. Ми сподіваємося, що позитивні зміни відбудуться в комплексі, і законодавство — це лише частина зміни. У цілому ухвалений закон відповідає меморандуму, однак відсутність продовження договорів про продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом на два роки для проєктів, що підпали під зниження тарифу на 15%, є єдиною суттєвою розбіжністю. Ці договори діяли до 2029 року, проте позитивним для інвестиційного клімату України було б продовжити їх на два роки в разі зниження "зеленого" тарифу. Це не відбулося. Це є наша "ложка дьогтю".
 
Щодо меморандуму, чи було важко досягти консенсусу всередині агентства під час підготовки його положень?

Для переговорів були обрані представники Європейсько-українського енергетичного агентства, які безпосередньо брали участь у підготовці документів, тобто так звана Медіативна Команда. Координатором команди став Юрій Кубрушко, керуючий партнер IMEPOWER, член Ради ЄУЕА, зі спеціалізацією у стратегічному, інвестиційному, фінансовому та регуляторному консалтингу в енергетичному секторі України. Працювала ціла команда, яка провела величезну роботу, до якої також входили Аліна Свідерська, член Ради ЄУЕА, менеджер з розвитку бізнесу компанії Скатек Солар, Магнус Йохансен, член Ради ЄУЕА, генеральний директор NBT в Україні, та Ходсон Торнбер, засновник UkrWindInvestments LLC. Дуже вдячна нашій медіативній команді за те, що за рахунок їхньої професійності та небайдужості до сектора, щасливо враховано погляди всіх членів ЄУЕА. Особливо дякую голові Ради ЄУЕА Матсу Лундіну та всім членам за швидке прийняття рішень. Без посередництва нам було б значно важче вести переговори. Тому величезна подяка Дірку Бушлє і Янежу Копачу за важливу роль, яку відіграв Секретаріат Енергетичного співтовариства у вирішенні галузевих проблем. Щодо представників державної влади, то мушу зізнатися, вести переговори з ними дуже складно через часту зміну їхніх особистостей. Але слід особливо відзначити відмінну професійну підготовку представників Міністерства енергетики, які брали участь у переговорах на заключних етапах.

Вважаю, що найголовніше тепер — докласти зусиль для стабілізації сектору ВДЕ та виправдати очікування кожного інвестора, від фермера у Херсоні до великої публічної компанії в Норвегії, адже сектор ВДЕ охоплює понад 800 компаній і 25 000 домогосподарств, які встановили сонячні панелі на дахах. 

Олеся Натха, спеціально для "Української енергетики"
 

Теги:зелена енергетикаВДЕПоділитись