Клімат змінюється – змінюється підхід до управління ризиками клімату

31 серпня 2021

Михайло Рушковський, керівник департаменту з управління ризиками ДТЕК, аспірант КНУ ім. Т. Шевченка, випускник програми «Стратегічні трансформації в енергетичних ринках» KSEP

Енергетика проходить зміни. Які перетворення ви спостерігаєте в бізнесі у зв'язку з цим?

- Так, енергетика зазнає змін. У наш бізнес впроваджуються стандарти ESG – вагомий тренд, який спонукає промисловість здійснювати діяльність інакше. Безумовно, це цікавить великі енергетичні компанії України. ДТЕК став одним з перших в Україні учасником Глобального договору ООН та розробив Стратегію ESG.

ESG (Environmental, Social, and Corporate Governance) – екологічне, соціальне та корпоративне управління – це набір характеристик управління компанією, що підтримує її участь у вирішенні екологічних, соціальних та управлінських викликів.

Важливою частиною стандартів ESG є створення ефективної системи управління ризиками, яка є необхідною у корпоративному управлінні.

У своїй професійній і науковій діяльності я розумію, що разом з цими змінами повинні прогресувати і функції ризик-менеджменту. З метою цього ми розробили Стратегію розвитку ризик-менеджменту до 2025 року, що відповідає загальнокорпоративним та ESG цілям. Новим напрямком розвитку ризик-менеджменту є створення системи управління кліматичними ризиками.

Отже, можна стверджувати, що управління кліматичними ризиками також є складовою сучасних змін в енергетиці?

- Справді. Одним із ключових рушіїв у цьому напрямку є рекомендації TCFD, перше видання яких було опубліковано у 2017 році.

TCFD (The FSB Task Force on Climate-related Financial Disclosures) - Робоча група з питань розкриття фінансової інформації, пов'язаної зі змінами клімату, при Раді з фінансової стабільності, що складається з 32 представників провідних компаній G20.

Для деяких західних країн обов'язковим стало висвітлення принципів та підходів до управління кліматичними ризиками у їхніх річних звітах. Розробляються внутрішні моделі, які ілюструють вплив кліматичних змін на бізнес (наприклад, збільшення температури на 1,5°С, 2°С, 4°С). Це не проста формальність при складанні звітів для інвесторів. Пригадаймо зимовий період, коли було аномально тепло і недостатньо снігу. Багато європейських компаній, зайнятих у газовій сфері, розпочинали опалювальний сезон з повними сховищами газу, стикнувшись з проблемами ліквідності. Зазвичай влітку вони закачували газ і починали отримувати прибуток на початку сезону. Але в разі аномальної теплоти газ стає дешевшим, і його споживання знижується. Для покриття можливого касового розриву потрібно залучати додаткові фінанси. Це яскравий приклад впливу кліматичних змін на бізнес.

Кліматичні ризики вже сьогодні мають значний фінансовий вимір. Сучасний прогресивний бізнес повинен створити ефективну систему управління такими ризиками, яка, крім безпосереднього впливу на компанію, є також важливим сигналом для суспільства, регуляторів, інвесторів. Це, в свою чергу, може зменшити вартість зовнішнього капіталу, що залучається.

Фото - KSEP.

Кому легше впроваджувати такі системи: великим бізнес-групам чи малим підприємствам?

- Розгляньмо приклад середнього бізнесу – це може бути вітрова або сонячна електростанція. На певному етапі компанія може потребувати зовнішнього фінансування. Це можуть бути українські «супердорогі» кошти або «дешеві» європейські. Якщо залучати фінансування у рамках, наприклад, European Green Deal, відсоток може сягати майже 0 або здійснюватись за рахунок грантових програм. Однак, щоб отримати ці кошти, компанія повинна дотримуватись стандартів ESG та ефективно управляти кліматичними ризиками. Більш того, існують інвестиційні фонди, які вкладають у компанії з такими практиками.

Як здійснюється управління кліматичними ризиками у компанії?

- Враховуючи великий спектр діяльності в енергетичному бізнесі, ДТЕК вже сьогодні стикається з численними кліматичними ризиками, які потребують управління.

Напрямки діяльності ДТЕК охоплюють видобуток вугілля та природного газу, виробництво електроенергії на сонячних, вітрових і теплових електростанціях, розподіл електроенергії та постачання її споживачам, оптову торгівлю енергоресурсами на українському та закордонному ринках, надання клієнтам продуктів та послуг для раціонального використання енергоресурсів, а також розвиток мереж швидкісних зарядних станцій.

В цілому кліматичні ризики поділяються на дві основні категорії – транзитні та фізичні ризики.

Транзитні ризики стосуються переходу до низьковуглецевої економіки та можуть викликати великі політичні, правові, технологічні та ринкові зміни для боротьби з кліматичними проблемами. Залежно від природи, швидкості та характеру цих змін, транзитні ризики можуть суттєво вплинути на фінансові та репутаційні показники компаній. Наприклад, підвищення цін на викиди парникових газів, витрати на введення «зелених» технологій, зміни у споживчих уподобаннях, більша увага фінансових установ до управління кліматичними ризиками та впливи бізнесу на навколишнє середовище.

Фізичні ризики, в свою чергу, однозначно пов’язані з фінансовим впливом кліматичних змін на компанії. Наприклад, шкода активам, порушення логістичних ланцюгів, брак ресурсів, повені та зміни рівня води, що є наслідком природних катастроф і зміни клімату.
Для управління цими ризиками наша команда ризик-менеджменту будує необхідну систему, яка охоплює усі етапи: від ідентифікації, оцінки та обробки до подальшого моніторингу кліматичних ризиків. Також важливим є створення відповідної інформаційної моделі, яка забезпечить управління кліматичними ризиками на всіх рівнях корпоративного управління.

Чи можете навести приклади, як сьогодні компанія управляє кліматичними ризиками?

- Так, один із напрямків реалізації ініціатив з управління кліматичними ризиками – це конкретні заходи. Прикладом може слугувати ініціатива нашого департаменту, спрямована на розробку фінансового захисту активів відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) від негативного впливу кліматичних змін на силу вітру в зонах вітрогенерації.

Термін служби звичайної вітрової електростанції складає кілька десятиліть. Зміна клімату може впливати на життєздатність проекту вітрової електростанції, особливо за умов значних кліматичних змін. Наш аналіз свідчить про зменшення вітрових ресурсів в регіоні Азовського моря і зростання волатильності, що призводить до нижчих мінімумів і вищих максимумів. Для захисту від негативної волатильності наша команда розробляє програму індексного страхування, що допоможе бізнесу ВДЕ уникнути негативного фінансового впливу від несприятливих змін клімату на територіях, де розташовані електростанції. Розробка такої програми вимагає створення відповідної моделі та формули для розрахунку негативних відхилень.
Ефективне управління кліматичними ризиками збільшує вартість бізнесу та підвищує ESG-рейтинг, сигналізуючи стейкхолдерам, що бізнес успішно управляє своїми ризиками та швидко адаптується до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Фото - KSEP.

Які сучасні освітні тренди існують для управлінців у сфері енергетики, які прагнуть глибше розуміти технічні аспекти?

- Раніше в енергетичному секторі на керівних постах переважали технічні фахівці, які мали необхідні здібності, щоб здобути ті знання. Чому так?
В Україні існує класична академічна база – університети та інститути. Однак існує проблема, характерна не лише для енергетичного сектору, але і для всієї освітньої сфери. Студенти зазвичай отримують хорошу теоретичну підготовку, але вона часто відірвана від практики. Приходячи на роботу, вони чують скучну фразу: забудьте все, що ви вчили в університеті. Це створює відмінність з європейськими бізнес-школами, які демонструють, як застосовувати фундаментальні знання на практиці. Саме тому я вирішив отримати післядипломну освіту в програмі МВА в Європі.
Зараз отримати таку практичну бізнес-освіту стає можливим і в Україні. З'являються перші ініціативи: Київська школа енергетичної політики (KSEP), Львівська школа економіки. KSEP займається конкретним сегментом великого енергетичного бізнесу: це шанс на практиці дізнатися, як електрика з'являється у лампочці і як з цього можна заробити гроші. Подібна освіта заповнює прогалину між класичними економічними теоріями та технічною специфікою енергетичного бізнесу.
Запит на ці знання існує. Таким чином, можливо, варто інтегрувати прикладні освітні курси в класичну університетську освіту. Це можна реалізувати через проведення спеціальних курсів. Адже такі прикладні знання потребують не тільки досвідчені фахівці, які знали б, чого хочуть. Студенти можуть спробувати свої сили в великих енергетичних компаніях, маючи базові знання.

"Українська енергетика"

Теги:Поділитись