Жорсткі умови на прикордонні: як міста в зоні бойових дій готуються до зими

23 серпня 2023

Декілька жителів багатоквартирних будинків у регіонах, які постраждали від війни, складають графіки ввімкнення світла для поверхів і квартир, аби запобігти розморожуванню систем опалення у разі тривалих блекаутів.

14 жовтня відновили газопостачання для перших 500 абонентів Ізюма. Фото: "Харківміськгаз"

Через два місяці розпочнеться опалювальний сезон. У Міністерстві енергетики запевняють, що всі заплановані на цей період ремонти енергетичних об'єктів виконуються згідно з графіками. Однак зазначають, що найскладніше з підготовкою до зими стоїть у прикордонних з рф областях, включаючи Херсон, Запоріжжя, Чернігів, Харківську та Сумську області.

“Ситуація надзвичайно складна там, де тривають регулярні обстріли. Це стосується Херсона та Харкова, де постійно піддаються атакам наші бригади. Миколаїв має відносно нормальну ситуацію, але в Запоріжжі постійні обстріли. Чернігів і Сумська область також у складному становищі. Це найбільш проблемні регіони”, — підкреслив міністр енергетики Герман Галущенко.

Чи готові жителі прикордонних міст до опалювального сезону, враховуючи досвід минулого року? На жаль, не усі будинки, пошкоджені рашистами в регіонах близько до фронту, мають нові вікна. Це означає, що якщо в них подаватимуть централізоване тепло, воно просто вивітриться. А що буде, якщо тепла не буде?

“Українська енергетика” запитала представників компаній-управителів, як жителі прифронтових міст готуються до зими.

Ізюм: досвід минулої зими стане в пригоді

Жителі п’ятиповерхового будинку в Ізюмі, де з 2016 року працює ОСББ “Добробут-Ізюм”, зараз обмірковують, як уникнути ситуації, яку вони пережили в минулому році. Практично з березня 2022 року до січня 2023 року будинок залишався без електрики, тепла, газу та води. Опалення було відновлено тільки 31 грудня 2022 року, після перевірки централізованих мереж і видалення радіаторів з двох квартир. Зараз гаряча вода проходить лише по стояку.

“Коли 2022 року почалась війна, і ворог наступав, у березні у місті відключили світло, — згадує Марина Науменко, голова ОСББ “Ізюм 6+8”. — Відтак насоси перестали працювати, але вода залишилась у трубах. Її злили в тих місцях, де це було можливим. Оскільки цокольний поверх в нашому будинку зайняв підприємець, доступ до якого після початку війни став неможливим, вода залишалась у трубах. І коли настали морози, вона замерзла і труби розірвало.”

У той час у будинку мешкало більше половини жителів. Але через постійні бомбардування та відсутність тепла, світла, води та газу люди почали виїжджати. Не покинули власні домівки жителі 12 квартир — 21 особа, які все ще живуть там, здебільшого пенсіонери, яким нікуди йти.

Отже, мешканці, які залишились у будинку, змушені були виживати і пристосовуватись до умов війни. Воду шукали у приватних будинках, які мали свердловини. Їжу готували на дровах просто в дворі. Взимку температура в квартирах опускалась до 5-7 градусів нижче нуля, спати в таких умовах — справжнє випробування. Люди ходили по квартирах в шубах, валянках, хустках, шапках.

Так вони виживали у лютому і березні. Лише у квітні 2022 року, після визволення міста від окупантів, до будинку почали повертати електрику, воду та газ. Проте опалення так і не було. Хоча люди могли обігріватись електричними приладами, це було нелегко, оскільки майже всі вікна були знищені. Жителі намагались закрити або затулити їх, чим могли, проте це стосувалося лише їхніх квартир. В інших помешканнях гуляв вітер.

Марина Науменко з початку війни жила в приватному секторі поряд із будинком, проте постійно спілкувалась із сусідами і часто відвідувала свою квартиру, в якій лишились тварини: кіт, папуга, хом’як і африканські равлики. Останні не витримали зими, але решта вижила, і жінка була змушена приходити їх годувати і прибирати.

Бійці ЗСУ звільнили Ізюм 10 вересня.

“На щастя, будинок витримав, бо не отримував прямих влучань, але практично всі вікна були зламані, та дах зазнав ушкоджень від вібрацій (утворились тріщини). Оскільки моя квартира на останньому поверсі, вона так само, як і інші на п’ятому, страждала від дощів. На жаль, міська рада на наші прохання про допомогу чи хоча б співфінансування робіт відповіла, що таких, як ми, багато, а коштів у місцевому бюджеті наразі немає. Треба шукати спонсорів та інвесторів. Сказали чекати,” — розповіла представниця ОСББ.

На жаль, міська рада на наші прохання по допомогу чи, принаймні, співфінансування робіт, чи матеріалів відповіла, що таких, як ми, багато, а коштів у місцевому бюджеті наразі немає. Потрібно шукати спонсорів та інвесторів. Сказали чекати…

Але жителі не могли чекати, адже їхні будинки підтоплювались. У травні вони за рахунок залишків на рахунку ОСББ відремонтували дах, витративши близько 30 тис. грн. Щодо вікон, то люди закривали їх хто плівкою, хто ковдрами, хто дерев’яними плитами (OSB-плитами), а потім намагались вже отримувати ці плити через волонтерів і міськраду.

“В цілому минулий опалювальний сезон ми пережили нормально. Нам пощастило, бо котельня, яка поряд з будинком, також не постраждала, тому ми мали тепло. Але у будинку немає багатьох вікон, і закрити їх бодай клейонкою ми не могли, бо не мали доступу до багатьох квартир (жителі виїхали і не залишили ключів). Таким чином, навіть при подачі тепла до будинку, він не нагріється, а у квартирах не буде тепло. Проте люди, які залишились зимувати, не замерзли,” — зазначила Марина Науменко.

За її словами, мешканці будинку сподіваються, що новий опалювальний сезон пройде нормально, але готуються до гіршого. Наразі ОСББ долучили до проекту з КП “Жилкомсервіс”, який передбачає встановлення вікон замість OSB-плит. Але йдеться про 40% вікон від загальної кількості — з 162 знищено 66. Оскільки у людей сьогодні немає коштів, то доводиться чекати на допомогу від міста.

Загалом ситуація в Ізюмі на сьогодні досить спокійна. Напади трапляються рідко, хоча до лінії фронту всього 70 км. В 21 квартирі знову планують зимувати жителі, в основному люди похилого віку. Як вони боротимуться з холодом у разі відключень?

Генераторів у людей немає, адже для нього потрібно пальне, а його ніхто купувати не буде. Скидатись на пальне жителі не збираються, бо не мають грошей. Внесок до фонду ОСББ (4,50 грн за 1 кв. м) наразі сплачують лише 12% співвласників квартир. Минулої зими люди виживали без світла, заряджаючи свої мобільні та ліхтарики в “Пунктах незламності”. Так само буде і цього року — знову ховатимуться в підвалі під час тривоги.

Внесок до фонду ОСББ (4,50 грн за 1 кв. м) сьогодні сплачують лише 12% співвласників квартир…

“Там у нас раніше було складське приміщення, де до створення ОСББ знаходився ЖЕК, — пояснила голова ОСББ. — Минулого року ми діяли поспіхом, а тепер плануємо підготуватись краще. Зокрема, плануємо відновити туалет у підвалі, який колись там був, але згодом став непотрібний. Через це минулої зими замість туалету використовували відро. Оновимо запаси води у великих пляшках. Підготуємо місця для сидіння, відремонтуємо двері, які викривило ударною хвилею від вибухів.”

Буржуйки у будинку немає. Кажуть, її пропонували волонтери, але люди відмовились: в їхньому сховищі немає можливості вивести трубу, тому їжу готували на вулиці. Правда, для цього довелося порізати на дрова всі дерева та кущі поблизу.

Ізюм. Фото: t.me/synegubov

“Я думаю, що в найгіршому випадку, якщо мешканці раптом знову залишаться без тепла і світла, то грітимуться, накрившись ковдрами. Досвід уже є, — сказала Марина Науменко, голова ОСББ. — Наш будинок, шкода, ніколи не брав участі у проектах з енергоефективності, тому він не утеплений, у ньому немає індивідуального теплового пункту тощо. Раніше люди не підтримали такі ідеї, оскільки боялися, що для співфінансування з Фондом енергоефективності потрібно буде брати кредит. До речі, ОСББ, яке поряд з нами, взяло кредит на з подібний проект, а тепер — війна. Вони в скрутному становищі. Тому ми сподіваємося лише на те, що встигнемо до зими поставити вікна.”

Правління ОСББ домовляється з мешканцями, які виїхали, щоби передати ключі, аби можна було встановити вікна в їх квартирах, коли до цього дійде.

У нас на рахунку ОСББ зараз приблизно 9 тис. грн, але я ще не розрахувалась, наприклад, з двірником. До того ж, витрати будинку щомісяця становлять близько 154 тис. грн. Звідки брати гроші — невідомо. Отже, ніяких глобальних робіт не плануємо,” — додала Марина Науменко.

У той же час жінка переконана, що оскільки люди пройшли такі важкі випробування, то зможуть пройти нові, якщо це буде потрібно. Головне, аби місто не зазнало бомбардувань і обстрілів.

Жителі Сум готують генератори на “чорний день”

Більшість будинків у Сумах забезпечені централізованим опаленням. Тому підготовка до зими відбувається відповідно до затверджених стандартів.

“Ще наприкінці травня були подані плани по підготовці до нового опалювального сезону, згідно з якими перевіряється запірна арматура та інше обладнання,” — розповів Роман Гученко, голова правління асоціації ОСББ “Сумщина”, віце-президент Всеукраїнської ради голів ОСББ. — Безпосередньо перед опалювальним сезоном розпочнеться випробування мереж у будинках.”

Деякі будинки з автономним опаленням приймають рішення використовувати альтернативну електричну енергію, аби бути готовими до короткочасних вимкнень електрики.

“Безумовно, ця фраза “альтернативна енергія” виглядає досить гучно. У більшості випадків йдеться про закупівлю генераторів (якщо їх ще немає). Для того, щоб підтримувати в будинку більш-менш нормальну температуру, яка дозволить системі не розмерзнутись у разі тривалих блекаутів, мешканці складають графіки увімкнення певних поверхів і квартир. Декілька ОСББ вже підготували відповідні плани,” — зазначив Роман Гученко.

Передача генератора. Фото: Роман Гученко

Серед робіт, які зараз виконуються фахівцями в будинках: проведення незалежної проводки, аби могли працювати двоконтурні котли, які є в квартирах.

Члени правління ОСББ готуються до різних аварійних ситуацій не лише на рівні управлінців, але й звичайні мешканці. Люди сприймають це дуже серйозно, оскільки мають досвід минулого року й знають усі різновиди небезпеки, з якими можуть зітнутись, враховуючи, що область не так далеко від фронту.

“Суми знаходяться всього за 30 км від кордону, — зазначив Роман Гученко. — Що можуть зробити співвласники у своїх багатоквартирних будинках? — запастися генераторами, пальним, і якщо підвал може слугувати простим укриттям, його потрібно облаштувати (звісно, якщо там зможуть жити люди). Адже зрозуміло, якщо ТЕЦ, які генерують тепло, вийдуть з ладу, то співвласники зможуть грітись лише разом у підвалі.”

Як зазначив очільник Асоціації ОСББ “Сумщина”, більшість підвалів навіть не підходять для простих укриттів. Втім, мер Сум повідомив, що міська рада виділить кошти для проведення внутрішніх комунікацій, щоб у будинках могли зробити просте укриття. Проте багато людей не сподіваються на це. У разі відсутності тепла в квартирах більшість планують виїхати до приватного сектору. Адже буржуйку не можна встановити в кожному підвалі. І навіть якщо її поставити, підвали мають невелику площу, і не можуть вмістити всіх жителів. Крім того, жити у підвалах літнім людям або жінкам з дітьми реально лише кілька днів, максимум — тиждень.

Більшість підвалів не придатні навіть для найпростішого укриття…

Роман Гученко пам’ятає, як мешканці ОСББ, яким він керує, провели минулу зиму, коли були відключення світла і проблеми з подачею тепла. Тоді в будинку з 300 квартир залишилось приблизно 20 жителів.

“Добре, що у нас було автономне опалення і газ, — підкреслив він. — Коли вмикали світло, будинки трохи прогрівались. Під час обстрілів люди ховалися в підвалах. Однак загалом наші підвали не призначені для тривалого проживання. Але, так чи інакше, ми маємо готуватись до того, що якийсь час (у разі атаки) ми маємо бути в них. Тож необхідно запасти паливом, генераторами, їжею, водою.”

До слова, ОСББ, яким керує Роман Гученко, купило генератор наприкінці травня 2022 року. Тоді його вартість становила приблизно 18 тис. грн, хоча тепер подібний коштує близько 8 тис. грн.

Він зазначив, що для будинків з даховими котельнями ситуація складніша. Щоб газовий котел працював у котельні багатоквартирного будинку, потрібно мати генератор, вартість якого сьогодні становить щонайменше 1 млн грн. Таким чином, якщо у будинку 100-200 квартир, співвласники не зможуть фінансово його придбати. Торік ОСББ таких будинків (в їх місті п’ять) звертались до міського голови щодо фінансування або співфінансування генераторів, але ця пропозиція не була розглянута. Тож людям доведеться грітись, як вийде. На жаль, сонячні електричні станції нереальні, оскільки їх вартість занадто висока.

“Сонячні панелі, якщо встановлюють в багатоповерхівках, то за спонсорські кошти, — зазначив Роман Гученко. — Проблема в тому, що для великих будинків потрібно купити велику кількість панелей, аби вони давали необхідну кількість електрики для роботи котлів та іншого обладнання. Так, панелі можуть дати певну кількість електрики для освітлення, але не для всіх мешканців. Крім того, вартість необхідного обладнання та вартість генерованої електрики нині несумісні. Тому таких проектів будинкових СЕС сьогодні майже немає. Купувати сонячні батареї лише для освітлення дуже дорого. Дешевше буде купити акумулятори та заряджати гаджети через генератор.”

Серед співвласників ОСББ сьогодні немає коштів. Програми з надання кредитів діяли до війни. Зараз банки не видають кредити. Люди можуть скористатись лише програмою Фонду енергоефективності для встановлення індивідуального теплового пункту, але початковий внесок ОСББ має становити 40%. Таких коштів також немає.

“На додаток, ІТП працює від електрики і бере тепло з центральної мережі. Таким чином, якщо у місті не буде тепла, ІТП не буде працювати. Якщо зникне електроенергія, він не зможе виконувати свої функції, працюючи під тиском, який даватиме місто,” — додав голова правління Асоціації ОСББ “Сумщина”.

Як завжди, важливо прислухатись до вказівок місцевих органів самоврядування, наприклад, коли слід спускати воду з систем.

“Якщо у мешканців є автономне опалення, ми радимо наразі закупити акумулятори, конвектори, перетворювачі. Оскільки, якщо у будинку є газ, але немає світла, то від акумулятора (навіть автомобільного) двоконтурний котел може працювати більше доби, не вимикаючись. А якщо його вмикають час від часу, щоб підтримувати температуру у квартирах, ефект буде значно тривалішим,” — міркує Роман Гученко.

Людям, які живуть у будинках із централізованим опаленням, варто мати чіткий план дій у разі тривалого відключення світла. Наприклад, можна переїхати до дачі чи до знайомих, з якими вже треба домовитись. Та починаючи з вересня, головам ОСББ варто особисто відвідати кожну квартиру (а не писати у загальний чат) та зібрати інформацію про те, хто з мешканців залишатиметься зимувати у будинку, а хто ні. Щоб мати уявлення про ситуацію.

Людям, які живуть у будинках із централізованим опаленням, варто мати чіткий план дій у разі тривалого блекауту. Наприклад, переїзд на дачу чи до товариша, з яким слід уже домовитись…

“Якщо у людей буде опалення через поверх чи два, то ми розуміємо, що загалом температура в будинку не опуститься нижче 10 градусів, і все буде нормально. До того ж, така інформація допоможе органам місцевого самоврядування оперативно приймати рішення. Наприклад, у разі розселення, вивезення людей тощо. Замість паніки та ситуації, коли ніхто не знає, за що хапатись, має бути чітка і зважена позиція,” — підкреслив представник ОСББ Сумщини.

У Запоріжжі акцент на комунікаціях

Марина Гордиман керує чотирма ОСББ у Запоріжжі. Три з них — це практично ідентичні дев’ятиповерхівки з чотирма під’їздами кожна. Одна дев’ятиповерхівка має всього один під’їзд.

Жінка почала свою діяльність в ОСББ у 2014 році: у дев’ятиповерхівці на чотири під’їзди з 144 квартирами. У цьому будинку у 2017 році за кошти мешканців утеплили фасад, і в ньому тепер тепло навіть за мінімального підігріву взимку: температура у квартирах не знижується нижче 19 градусів.

Мешканці мають велику удачу, оскільки дев’ятиповерхівка розташована на одній гілці з пологовим будинком, тому її ніколи не відключали від опалення, навіть в минулому сезоні.

Інші будинки утеплені не повністю, а лише частково, завдяки зусиллям мешканців.

Проте люди готуються до гірших сценаріїв. Щодо альтернативного електропостачання, кажуть, що тут нічого нового не придумати, оскільки будинок великий, а коштів немає. Мешканці запастились акумуляторами, павербанками, щоб можна було протриматися без світла деякий час.

“До чого готуємось зараз — за необхідності злити всю воду з системи, щоб уникнути її замерзання і пошкоджень, — розповіла голова ОСББ. — Якщо нас відключать і у будинку не буде тепла, ані електрики, то надіємось на комунікації з нашою котельнею. Вона повинна повідомити нас, коли необхідно злити воду, і тоді це зробить сантехнік.”

Збираємося злити всю воду з системи, щоб уникнути її замерзання і пошкоджень…

Марина Гордиман розповіла, що минулого року представники влади рекомендували жителям Запоріжжя, у разі можливості, виїжджати з сім’ями до приватного сектору. Адже там хоч можна грітися печами. Приблизно 50% мешканців виїхали. Половина квартир досі порожні. Проте приблизно половина людей залишаються, а частина з тих, хто нині виїхав, планують повернутися у вересні.

“Будемо діяти за фактом,” — планує Марина Гордиман. — У нас газові плити, генераторів немає. Завдання для всіх зрозуміле: забезпечити порядок в електричних мережах. Ми перевірили всі контакти, клемники, автомати, оскільки перепади напруги можуть порушити систему, й періодично потрібно все підтягувати. Зараз, як здається, все в порядку.”

Будинок ОСББ “Чарівний світанок”, Запоріжжя. Фото: Марина Гордиман

Голова ОСББ відзначила, що у двох ОСББ завдяки “теплим” кредитам мешканці встигли ще до війни повністю замінити електричну мережу. Завдяки цьому, сподіваються, що протягом опалювального сезону не виникне жодних проблем.

“Тепер просто слідкуємо, щоб усі комунікації були в хорошому стані, щоб усе працювало. А якщо раптом щось відключити, щоб це не вплинуло на будинок. Потрібно перевірити, чи все гаразд в елеваторному вузлі, чи всі стояки зібрані, тобто чи закінчили роботи власники квартир, які хотіли щось поміняти,” — додала Марина Гордиман.

Вона згадала про минулий опалювальний сезон. За її словами, він пройшов досить м’яко. Навіть якщо відбувалися які-небудь аварійні відключення, то при відсутності електрики протягом дня, після цього системи та обладнання нормально запускались.

“Сподіваємось, що в новому сезоні ситуація не буде такою критичною, тому що наші хлопці на фронті працюють,” — підкреслила голова ОСББ.

Отже, підготовка до опалювального сезону багатоквартирних будинків у прифронтових містах має як спільні закономірності, так і особливі аспекти залежно від конкретних потреб будинку та міста. Більшість мешканців намагатимуться виїхати зимувати в більш спокійні міста чи, принаймні, на приватні ділянки. Залишитися зимувати у своїх квартирах здебільшого вирішать люди похилого віку. У разі відключення тепла і електрики їм доведеться, в кращому випадку, використовувати генератори, а в гіршому — обігріватися лише за допомогою теплого одягу та ковдр. Лише залишиться сподіватися, що навіть якщо відключення електрики й стануться, то вони будуть нетривалими.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:війнаОСББопалювальний сезоненергоефективністьПоділитись