Коли Україна запровадить сучасний облік споживання енергії

01 грудня 2022

На сьогодні приблизно 90% лічильників електроенергії та 99% лічильників газу в Україні обслуговуються контролерами, які відвідують домівки споживачів. Як тільки країна стане членом ЄС, їй знадобиться ввести сучасний облік

Спосіб, яким ми ведемо облік споживання енергії, безпосередньо впливає на можливість зменшити витрати на електрику та газ, а також на здатність енергокомпаній надавати якісні послуги. Це в результаті може забезпечити значну економію енергії, що є актуальним для українців та європейців під час зростання цін на енергетичні ресурси. Більше того, питання енергетичних послуг є однією з проблем, які необхідно вирішити, щоб країна могла стати повноправним членом ЄС. На даний момент енергетичні підприємства в Україні вже отримують нове обладнання від європейських донорів. Отже, якщо вже відновлювати, то з дотриманням сучасних стандартів.

Національний облік: від дому до дому

Близько 90% лічильників електроенергії та 99% газу в Україні перевіряються контролерами, які відвідують споживачів. Розподільчим компаніям, окрім перевірок та підрахунків, потрібно протягом трьох-п’яти днів щомісяця отримувати дані від близько 12 млн споживачів газу та 15 млн споживачів електроенергії.

Для споживачів передача показників щомісячно є незручною. Розподільчим компаніям витратно підтримувати великий персонал для перевірок та обробки, тому іноді вони використовують приблизні показники або аналізують "температурний коефіцієнт", щоб зберегти баланс.

Проблема обліку енергоресурсів в Україні полягає у тому, що він наразі тільки підраховує витрати. Держава покриває різницю між ринковими цінами та тарифами для населення, виявляючи збільшення втрат в мережах, а вартість встановлення лічильників закладається у тариф на розподіл, з надією зрозуміти споживацьку поведінку.

Розподільчим компаніям потрібно протягом трьох-п’яти днів щомісяця отримувати дані від близько 12 млн споживачів газу та 15 млн електроенергії

На відміну від України, в ЄС, особливо в країнах з добре розвинутою енергетичною системою, облік енергоресурсів працює на отримання економічних вигод, де особиста свобода споживання закінчується, коли починаються необґрунтовані витрати (як для споживачів, так і для енергосистеми).

Звичайний споживач в ЄС, як правило, не розуміє, чому він повинен платити більше за електрику під час пікового навантаження, якщо може перенести споживання на інший час або встановити сонячні панелі з акумуляторами. Правильним вибором для нього є уникання споживання. Якщо ж вибирається споживання, пріоритетом стає відновлювана генерація, в той час як газ, вугілля та електрика з атомних станцій, до яких так звикли українці, опиняються в кінці списку.

По-європейськи: облік для усвідомленого споживання

Чому це є мрією? Оскільки рішення про впровадження смарт-обліку приймаються національними урядами на основі проведених досліджень та пілотних проектів.

Не для кожної країни чи енергоресурсу смарт-облік є вигідним. Це пов'язано з тим, що створення ІТ-інфраструктури для смарт-обліку у масштабах ЄС є складним завданням: темпи впровадження залежать від регулятивних норм (залучення споживачів до ринку, обмін інформацією, модернізація інфраструктури, діяльність розподільчих компаній), наявності фінансів та готовності споживачів до нових технологій у сфері енергетики.

Причини затримок у впровадженні смарт-обліку в різних країнах

Проте деяким країнам ЄС вже вдалося реалізувати цю мрію: в Естонії покриття "розумними" лічильниками сягнуло понад 98% (станом на 2017 рік), у Фінляндії – 100% (2013 рік), в Італії – 95% (2011 рік), на Мальті – 80-85% (2014 рік), в Іспанії - 100% (2018 рік), у Швеції – 100% (2009 рік). Більш детальна інформація наведена у таблиці. Однак, відповідно до оцінок Єврокомісії, до 2024 року середній показник впровадження в ЄС має досягти 77% для електроенергетичного сектору та 44% для газу.

Які переваги вже приніс ЄС смарт-облік?

В цілому в масштабах ЄС реалізація розумних технологій має забезпечити економію у розрахунках до 5,1 млрд євро на рік.

Згідно з даними пілотних проектів в ЄС, смарт-лічильники, в середньому, забезпечують економію в 230 євро на рік на газі та 270 євро на рік на електриці за точку обліку (серед різних категорій споживачів, постачальників, операторів розподільних систем тощо), а також середньорічну економію енергії до 10%.

Країни ЄС помічають найбільшу операційну економію внаслідок впровадження смарт-обліку завдяки дистанційному зчитуванню лічильників; зменшенню нетехнічних втрат (наприклад, адміністративних чи шахрайських); зниженню платіжок для споживачів в результаті підвищення енергоефективності.

Смарт-лічильники, в середньому, забезпечують економію 230 євро на рік на газі та 270 євро на рік на електриці за точку обліку

Додаткові переваги смарт-обліку для споживача значною мірою залежать від його ролі на ринку, цінових стимулів для регулювання споживчої поведінки та ІТ-інфраструктури в енергетичному секторі.

Ще одним важливим наслідком впровадження смарт-технологій в ЄС є розвиток "просюмерів", енергетичні кооперативи та енергетичний шерінг. Серед нових послуг, що стали можливими, – оптимізація зарядки електромобілів, балансуючі послуги домогосподарств та віртуальні акумулюючі потужності.

Джерело: EUSEW2022

Тенденції смарт-обліку: ІТ-системи, дата-хаби, енергокооперативи

Найбільш очікуваними новаціями смарт-обліку в ЄС наразі є ІТ-системи енергоменеджменту для смарт-лічильників; архітектура та безпека дата-хабів, а також сумісність і оптимізація технологій. Розглянемо детальніше.

ІТ-системи енергоменеджменту потрапили до цього списку, оскільки досвід показує, що споживачі стикаються з труднощами в управлінні власним попитом і пропозицією, незважаючи на інформаційні кампанії. Натомість ІТ-рішення підвищують ефективність у зміні споживчої поведінки.

В рамках щорічної конференції Європейського тижня сталої енергії було представлено пілотне програмне забезпечення "Alice" (дослівно “Аліса”, агент для розумного управління енергією), яке використовує штучний інтелект для оптимізації споживання. Програма базується на машинному навчанні, автоматизації та UX для формування профілю споживача, аналізує ринкові ціни та сигнали, взаємодіє з користувачем через функціонал "помічника" та здатна інтегруватися з приладами для управління ними.

У контексті підвищення сумісності та технологічної оптимізації новинкою є пристрій COFY box, розроблений іспанською мережею енергетичних кооперативів REScoopVPP, який об’єднує різні типи техніки та лічильники в єдину мережу, що підходить для спільного використання енергії в рамках кооперативу. Цей інструмент об’єднує систему енергоменеджменту Carbon Co-op Home та прототип COFY, розроблений EnergieID та Гентським університетом; він в змозі аналізувати динамічні ціни, моніторяти споживання та забезпечувати оптимальний контроль над енергоспоживанням побутових приладів.

Джерело: rescoopvpp.eu

Особливу увагу в ЄС у процесі проектування приділяють дата-центрам. Цей пріоритет пов'язаний з наявністю штучних бар'єрів на національних ринках для доступу третіх осіб до даних смарт-обліку. Незважаючи на посилені вимоги Єврокомісії до обміну даними, розподільчим компаніям в окремих країнах вдається утримувати споживачів від створення об’єднань поза їх ліцензійними територіями або уникати передачі даних іншим компаніям.

Наприклад, в Іспанії існує протиріччя двох стандартів для вирішення проблеми з даними, оскільки місцеві розподільчі компанії блокують формування енергетичних кооперативів на сусідніх ліцензійних територіях. Ось один з варіантів – створення централізованого дата-хабу під керівництвом оператора передачі, як це зробили Норвегія (ElHub), Бельгія (ATRIAS). Інший приклад – Німеччина, яка запровадила "зіркоподібну" структуру обміну між лічильником та іншими учасниками ринку через стандартизований інтерфейс. Метод Німеччини гарантує максимальний захист даних, адже кожна сторона ринку – постачальник послуг, оператор мережі – має незалежне з’єднання з лічильником. Більше того, споживач може вибрати незалежного оператора обліку.

Для розвитку розумних технологій реалізується понад 400 проектів у 45 країнах з загальною сумою інвестицій більше 3 млрд євро

Кожен із зазначених підходів до обміну даними має свої переваги, тому в ЄС також ведуться дискусії щодо комбінації централізованих та децентралізованих практик. У рамках проектування дата-центрів кілька проектів та компаній, зокрема, працюють над розробкою принципів побудови гібридних дата-центрів. Мова йде про принципи сумісності даних, відкритих стандартів та протоколів, гнучкості процедур та регуляторних особливостей.

Проблема обміну даними в масштабі ЄС також піднята в Плані дій з цифровізації енергосистеми, який було нещодавно опубліковано. Цей план передбачає створення цифрових "двійників" енергомереж країн ЄС, починаючи з 2022 року, на основі смарт-обліку, розробку правил для енергетичного дата-хабу ЄС до 2024 року та поступове впровадження смарт-обліку з використанням технологій 5G та 6G.

Детальна інформація щодо споживання з смарт-лічильників також може бути корисною для зменшення рівня енергетичної бідності. В ЄС наразі працюють над ідентифікацією енергетично вразливих споживачів на основі даних про їх споживання і рахунки. Одним з інструментів є POWER-TARGET - інструмент, розроблений в рамках програми ЄС POWERPOOR, що проводить оцінку витрат, формує рекомендації для зміни споживчої поведінки та пропонує варіанти залучення до програм фінансування енергоефективності.

Вибравши деталі, слід зазначити, що для забезпечення проривів у розумних технологіях наразі реалізується понад 400 проектів у 45 країнах з загальною сумою інвестицій більше 3 млрд євро. Неповний список проектів наведений у таблиці, також доступна інформація щодо діючих інноваційних хабів.

Чому це актуально для України?

Коли Україна стане членом ЄС, їй обов’язково знадобиться вирішити питання смарт-обліку. Чи повинна держава продовжувати утримувати громадян, субсидуючи тарифи, а енергетичні компанії – лише обслуговувати "пасивних" споживачів? Чи станеться перехід на усвідомлене споживання, підтримуване розподільчими компаніями, що володіють потрібною інфраструктурою?

Якщо українці колись відчують потребу в усвідомленому споживанні, наступним кроком у запровадженні сучасного обліку буде державне дослідження його рентабельності. Найбільш оптимально ці заходи поєднувати з кількома пілотними проектами (включно з віддаленими регіонами), аби перевірити результати.

У разі отримання позитивного результату рентабельності для переходу на смарт-облік, Україна, згідно пакету законодавства "Чиста енергія для європейців", повинна забезпечити 80% кінцевих споживачів новими лічильниками протягом семи років, при цьому частина вартості лічильників покривається споживачами.

В результаті дослідження може виявитися, що рентабельність є негативною. Ризики невдачі можуть бути пов'язані з відсутністю динамічних тарифів для домогосподарств і малих підприємств, перешкодами для залучення населення до розподіленого генерування, низьким рівнем цифровізації в мережах та роздрібному ринку, відсутністю стимулів для інновацій і нових послуг для домогосподарств, а також відсутність зв’язку між заходами щодо подолання енергетичної бідності та енергоефективності.

У разі негативної рентабельності країна повинна повторювати подібні дослідження кожні четверо років або частіше, аж до отримання позитивного результату.

Згідно з пакетом законодавства "Чиста енергія для європейців", Україна повинна забезпечити 80% кінцевих споживачів новими лічильниками протягом семи років

Сьогодні українці часто отримують прохання знизити споживання енергії в певний час. Введення сучасного обліку, хоч і часткове, полегшило б цю задачу, адже функцію вимикання приладів під час вечірнього піку можна було б автоматизувати через мобільний додаток. Ті, хто не вдома, уникнули б труднощів з передачі показників лічильника, оскільки вони надходили б автоматично. До того ж, споживачі навіть зараз, при фіксованих тарифах, за допомогою зонного обліку та використання акумулюючих або відновлювальних потужностей могли б значно зекономити на платіжках.

Нещодавно Кабінет міністрів України ухвалив концепцію впровадження "розумних мереж" до 2035 року, що включає в себе впровадження смарт-обліку. Однак успіх зусиль держави залежить від підтримки споживачів, готових до економії. На українцях тепер лежить відповідальність, чи зможе відновлення стати можливістю для впровадження смарт-обліку з використанням новітніх технологій та української винахідливості.

Вікторія Ткачук, аналітик DiXi Group

Теги:"розумний" облік електроенергіїоблік газуОблік теплаITрозумні технологіїПоділитись