Виробники енергії з ВДЕ можуть отримати механізм підтвердження походження за рік

12 жовтня 2022

Торгівля енергією з ВДЕ підвищить конкурентоспроможність цього сектору, якщо буде введено документ, що підтверджує її "зелене" походження. Проте, створення механізму гарантій походження електричної енергії ще триває.

У зв'язку з Європейським зеленим курсом на низьковуглецеву економіку, фахівці відзначають зацікавленість ЄС в імпорті відновлювальної енергії з України. Однак українські експортери поки що не готові надати документи, що підтверджують "зелене" походження електроенергії, виробленої з ВДЕ в Україні. Механізм видачі гарантій походження (ГП) "зеленої" енергії все ще розробляється.

З закликом пришвидшити узгодження механізму підтвердження походження енергії для забезпечення попиту на енергію з ВДЕ та стабілізації галузі, до державних органів звертаються представники асоціацій виробників відновлювальної енергії.

Що таке гарантії походження і як просувається їх впровадження в Україні? Які очікування у профільних асоціаціях відновлювальної енергетики від механізму ГП? Чи сприяє визначення ГП енергії енергетичному переходу? Про ці та інші впливи механізму ГП на сектор ВДЕ "Українська енергетика" у співпраці з коаліцією "Енергетичний перехід" запитала експертів та фахівців галузі.

ГП є інструментом підтвердження походження енергії

Гарантія походження енергії — це електронний документ, що видається за запитом виробника ВДЕ, який підтверджує виробництво певної частки або обсягу енергії з відновлюваних джерел.

Експертка з правових питань у сфері ВДЕ Марина Грицишина зазначила, що наразі в ЄС гарантії походження для ВДЕ діють через такі основні платформи:

• Електронний реєстр, де гарантії походження можуть видаватись і передаватись між користувачами;
• Асоціації емісійних органів (АІВ), які можуть торгувати своїми міжнародними гарантіями походження;
• Торгові майданчики, де відбувається торгівля гарантіями походження як товаром між учасниками ринку.

Гарантія походження енергії — це електронний документ, що видається за запитом виробника ВДЕ, який підтверджує виробництво певної частки або обсягу енергії з відновлюваних джерел.

Європейське законодавство встановлює основні критерії для ГП:

• мати стандартну одиницю виміру — 1 МВт-год;
• для кожної одиниці енергії може бути видано не більше однієї гарантії походження;
• діяти протягом 12 місяців після виробництва енергії.

Схеми гарантії походження енергії в країнах ЄС базуються на правилах Європейської системи енергетичних сертифікатів (EECS), але ці правила були замінені на стандарт CEN-EN 16325 відповідно до нової Директиви 2018/2001 про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел (RED II).

Джерело: презентація НКРЕКП

Врегулювання механізму ГП в Україні затягнулося майже на 10 років

Концепція гарантії походження електричної енергії з відновлювальних джерел була впроваджена влітку 2013 року постановою КМУ №771 "Про затвердження Порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії".

Проте, як підкреслює виконавчий директор ГС “Асоціація сонячної енергетики України” Артем Семенишин, чинна нормативна база не дозволяє видавати гарантії походження виробникам електроенергії з відновлювальних джерел для використання в Україні, а також не передбачає їх обігу і визнання за кордоном.

“Галузеве законодавство, зокрема, закон України “Про ринок електричної енергії”, не передбачає принципів видачі, обігу, реєстрації та правового статусу гарантій походження. Зокрема, закон насамперед визначає лише поняття гарантії походження електричної енергії”, — акцентував спеціаліст.

У 2013 році, коли в Україні вперше було запроваджено механізм гарантій походження електроенергії, він не був затребуваний ані виробниками енергії з ВДЕ, які працювали за "зеленим" тарифом, ані бізнесом, що на той час не виявляв зацікавленості у купівлі "зеленої" електроенергії.

Проте ситуація змінилася, як через зростання попиту на електроенергію з ВДЕ з боку споживачів в ЄС, так і завдяки зацікавленості українських споживачів.

Це пов'язано з ініціативою розробки Дорожньої карти участі України у прийнятому в ЄС Зеленому курсі щодо досягнення цілей кліматичної нейтральності, зокрема, в аспекті екологізації економіки та запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання.

“Крім того, впровадження механізму видачі гарантій походження може призвести до зменшення обсягу перехресного субсидування на ринку електроенергії, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню заборгованості на ринку електроенергії. Важливо, що відмова від перехресного субсидування є вимогою ЄС, виконання якої досі не здійснене Україною”, — підкреслила Наталія Литвин, координаторка проєктів ГО "Екоклуб" та коаліції "Енергетичний перехід".

Які на сьогодні існують бар'єри для запровадження видачі гарантій походження електроенергії з ВДЕ

Законодавчі питання щодо гарантій походження електричної енергії в Україні наразі регулюються законом України “Про альтернативні джерела енергії” та постановою Уряду від 27.07.2013 № 771.

В документі обов’язок щодо видачі гарантій походження електричної енергії з відновлювальних джерел покладено на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, проте в установі зазначили, що згадані нормативно-правові акти вже застаріли та не відповідають вимогам європейського законодавства.

Чому чинний нормативний акт не працює на практиці та які бар'єри заважають видачі гарантій походження електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел пояснили в Держенергоефективності.

По-перше, зазначена постанова №771 потребує суттєвого оновлення через зміни в законодавстві України у сферах реформування ринку електричної енергії, інформаційних технологій, захисту персональних даних та надання адміністративних послуг.

По-друге, відповідно до вимог чинного законодавства України ключові питання щодо видачі ГП енергії мають бути визначені не постановою, а виключно законом.

По-третє, Директива 2018/2001/ЄС “Про заохочення використання енергії з відновлюваних джерел” (RED II), яку Україна має імплементувати в рамках членства в Енергетичному Співтовариства, розширює зобов'язання щодо запровадження гарантії походження, відзначили в агентстві.

Так, згідно з директивою ЄС RED II, Україна зобов’язана впровадити механізм видачі гарантії походження для електричної енергії з ВДЕ, біометану та інших видів відновлювальних газів, зокрема, водню, а також, за можливості, розширити сферу застосування гарантій походження на електроенергію з інших видів джерел і теплову енергію з ВДЕ. У документі зазначено, що вимоги до атрибутів гарантій походження усіх видів енергії мають бути однаковими. Обіг усіх видів гарантій походження має відповідати єдиному стандарту ЄС CEN-EN 16325.

Крім того, відповідно до Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC від 16.10.2015 р. Україна зобов'язується імплементувати Директиву 2012/27/ЄС “Про енергоефективність”, зокрема, в частині впровадження видачі гарантій походження електроенергії, виробленої у процесі високоефективної когенерації.

У Держенергоефективності повідомили, що на сьогодні агентство у співпраці з експертами проєкту ПРООН “Підтримка зеленого відновлення в Україні” фіналізує розробку комплексного законопроєкту щодо запровадження гарантій походження, який буде спрямований на повну імплементацію директиви ЄС RED II з цього питання. На основі цього документа можна буде перейти до створення механізму обігу гарантій походження усіх видів енергії у рамках Єдиного реєстру гарантій походження в Україні, зазначили в Держенергоефективності.

Профільні асоціації наголошують на терміновому запровадженні ГП енергії з ВДЕ

Фахівці сектору ВДЕ відзначають, що механізм гарантій походження енергії повинен стати важливим стимулом для виробництва та споживання відновлювальної енергії.

“В ситуації приєднання України до ENTSO-E механізм гарантій походження стане одним із ключових інструментів для підвищення генерації “чистої” електроенергії та забезпечення її реального експорту. Крім того, в контексті запланованого в ЄС запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування — CBAM, гарантії походження енергії стануть інструментом для мінімізації додаткового фінансового тиску на український експорт та його конкурентоспроможності”, — прогнозують у Держенергоефективності.

Проте виробники “зеленої” енергії поки що не мають змоги скористатися цими перевагами, звернув увагу Олександр Козакевич, голова "Української асоціації відновлювальної енергетики" (УАВЕ). Хоча в секторі ВДЕ і так чимало труднощів: 20% сонячних станцій і 70% вітрової енергетики не працюють через військові дії.

“Якщо ми говоримо про експорт електроенергії, то наразі неможливо виділити в його складі електроенергію з ВДЕ: покупець в сусідній країні не має змоги довести, що він купив саме "зелену" енергію. Єдине, що можна надати — це контракт із ДП “Гарантований покупець”, — наголосив керівник УАВЕ.

Фахівець висловив думку, що механізм сертифікації продукції, акредитованої за кордоном, досі в Україні не впроваджено, і підкреслив, що гарантії на електроенергію, вироблену з ВДЕ, мають бути розроблені в першу чергу, щоб задовольнити попит з боку сусідніх країн.

“Попит на "зелену" електроенергію значний, про це повідомляють і виробники-учасники Асоціації, які регулярно контактують з колегами з сусідніх країн, зокрема, Польщі та Румунії. У той же час, наразі ДП "Гарантований покупець" не може реалізувати в Україні ті обсяги виробленої енергії, які ми маємо, — наголосив Олександр Козакевич. — Водночас відомо про енергодефіцит у сусідніх країнах: вони не мають достатніх потужностей для задоволення власних потреб в електроенергії.”

Держава також зацікавлена в функціонуванні механізму ГП, оскільки він стимулюватиме процес декарбонізації та "зеленої" трансформації економіки України.

Терміновість впровадження ГП також підтверджують члени Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА). Голова правління УВЕА Андрій Конеченков зазначає, що питання гарантій походження електричної енергії з ВДЕ обговорюються кілька останніх років. Він акцентує, що це питання актуальне не тільки для виробників енергії з ВДЕ. Держава також зацікавлена у функціонуванні цього механізму, оскільки він стимулюватиме процес декарбонізації та “зеленої” трансформації економіки України.

“Проте найважливіше — те, що існує попит на ринку. Адже є споживачі, які вже давно готові купувати "зелену" електроенергію, в основному це великі закордонні компанії, які прагнуть асоціювати себе з чистою енергією. Ми вважаємо, що в період відновлення України та активного будівництва після завершення військових дій цей попит лише зросте”, — прогнозує експерт.

Представники галузі в своєму зверненні до керівників Міненерго та НКРЕКП нагадали, що адаптовану версію Директиви (ЄС) 2018/2001 щодо стимулювання використання енергії з відновлювальних джерел (RED II) Україна, як учасник Енергетичного Співтовариства, повинна імплементувати до 31 грудня 2022 року.

Проте процес затягується, а Україна поки не виконала зобов'язання та не створила систему видачі, обігу і погашення гарантій походження на електричну енергію, вироблену з відновлювальних джерел енергії.

При цьому Артем Семенишин, керівник Асоціації сонячної енергетики України, зазначає, що ГП — це сучасний інструмент, необхідний для розвитку ринку відновлювальної енергетики, який виконує основні функції: підтвердження походження енергії та підвищення цінності "зеленої" енергії.

Він вважає, що на більш розвинених ринках можлива біржова торгівля гарантіями походження, що дозволить отримувати прибуток не лише завдяки продажу "зеленої" електроенергії, але і через торгівлю самими гарантіями походження.

Крім того, під видачу гарантії походження підпадає не лише "зелена" електроенергія, але й використання відновлювальної енергії для виробництва "зеленого" водню та в ряді інших випадків. Це прямо передбачено Директивою Євросоюзу RED II, імплементацію обов'язкових положень якої Україна розпочала у 2022 році.

“Для нас питання нормативного упорядкування ГП є актуальним та важливим, оскільки ГП відкривають можливість сонячним станціям експортувати електроенергію до ЄС із підтвердженням її походження. Асоціація займається гарантіями походження та їх правовим регулюванням з січня 2021 року, коли ми почали вивчати нормативне регулювання в ЄС та міжнародний досвід використання,” — сказав експерт.

Фахівець зазначив, що механізм ГП необхідний для реалізації заявлених планів повоєнного відновлення. Зокрема, для створення кластеру виробництва водню в Україні на базі сонячної, вітрової та гідроелектроенергії, щоб досягти європейських цілей до 2030 року з декарбонізації та зменшення споживання російських енергоресурсів.

Джерело: презентація НКРЕКП

Кабмін досі у процесі визначення органів для впровадження ГП

Фахівці зазначили, що дискусії щодо вибору майбутніх адміністраторів реєстру ГП тривають вже кілька років. Вони підкреслили, що до ухвалення відповідного закону та визначення органу, який відповідатиме за процес, робота над створенням реєстру не розпочнеться.

“Серед ймовірних адміністраторів реєстру називають і оператора системи передачі НЕК “Укренерго”, і Держенергоефективності. Логічно скористатися існуючими міжнародними платформами для видачі гарантій походження, що могло б створити в майбутньому спільний простір для обігу знання з європейськими країнами,” — поділився думками Артем Семенишин. “Після синхронізації з європейською мережею ENTSO-E та при максимальному ціннісному зближенні з ЄС на тлі війни, це питання виглядає очевидним для мене.”

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, зазначив, що запровадження системи гарантії походження надає споживачам та виробникам електроенергії широкі економічні можливості, і тепер від держави залежить, чи зможуть українські виробники ними скористатися.

“Реєстр гарантій походження має відповідати Європейській системі енергетичних сертифікатів (EECS) та майбутньому стандарту CEN EN16325. Його впровадження — це хороша можливість сприяти розвитку відновлювальних джерел енергії,” — вважає експерт.

Він повідомив, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства реалізує регіональний проект, учасником якого є й Україна. Створюються електронні реєстри Гарантій походження для країн-членів Енергетичного співтовариства, і наразі головним питанням є визначення державного органу в Україні, який буде впроваджувати та вести зазначений реєстр.

Пропозиція скористатися міжнародними платформами є найкращим варіантом, оскільки розробка національних реєстрів є складним та дорогим процесом, вважають експерти Коаліції “Енергетичний перехід.”

В Українській асоціації відновлювальної енергетики також розглядають можливість підключення України до електронних реєстрів ГП, які пропонуються Енергоспівтовариством.

“Процес впровадження реєстру з платформою є надто затягнутим. Розробки мали бути реалізовані ще п’ять років тому. Зараз Енергетичне співтовариство обрало підрядника для створення системи для країн, які планують приєднатися до ЄС або мають партнерські відносини з Енергетичним співтовариством,” — вважає керівник УАВЕ Олександр Козакевич.

Він уточнив, що для України плата за користування платформою є символічною — 2,5 тисячі євро на місяць. Вона покриває витрати на експлуатацію та ведення реєстру, а також необхідні оновлення для забезпечення повної відповідності системи стандартам ЄС. Ця система може бути реалізована після підписання прямої угоди з постачальником послуг компанією Grexel. На сьогодні вже створені електронні реєстри ГП для Албанії, двох суб’єктів у Боснії та Герцеговині, Грузії, Косово, Північної Македонії, Молдови та Чорногорії. В Україні, поки що, вивчають варіанти.

На думку експертів Коаліції “Енергетичний перехід”, навіть без цієї пільги пропозиція скористатися міжнародними платформами є найкращим варіантом, оскільки розробка національних реєстрів є складною та дорогобагато вартою. Лише деякі країни-члени ЄС мають власні національні реєстрації, у той час як більшість використовує реєстри, які розробляються та обслуговуються авторитетними постачальниками.

За поглядом Олександра Козакевича, функція видачі та ведення реєстру може бути покладена на НЕК “Укренерго” — українського оператора системи передачі електроенергії. Він вважає, що національний оператор комерційного обліку має можливість швидко забезпечити високоякісну роботу, оскільки володіє початковою інформацією про кількість виробленої електроенергії та про тих, хто її виробляє.

Важливу роль у статусі адміністратора реєстру ГП також може зайняти національний регулятор у сфері енергетики (НКРЕКП).

“Україна має визначити цей механізм згідно з увагою до нарешті запроваджуваних гарантій походження для виробників енергії з ВДЕ. Це має бути орган, який може швидко підтвердити для запуску сертифіката в обігу те, що суб'єкт господарювання виробив певний обсяг "зеленої" енергії. За практикою ЄС ці сертифікати видають або регулятор, або оператор системи передачі,” — прокоментувала актуальність інституційної спроможності Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Фахівець пояснила, що такі сертифікати важливі для внутрішнього споживання, щоб доказати екологічність відповідального бізнесу, коли великі підприємства, що дотримуються екологічних стандартів, можуть підтвердити, що споживають енергію з ВДЕ.

Крім того, ГП можуть знадобитися для експорту української продукції, щоб звільнити виробника від так званого “карбонового” податку, пояснила Ольга Бабій.

Надлишок "зеленої" електроенергії буде можливим для продажу на експорт через постачальників. Завдяки механізму ГП українські виробники зможуть продавати саме "зелену" електроенергію, яка в ціні в країнах ЄС, зокрема, у Польщі, адже у значній частині електроенергія виробляється з вугілля, а також для інших партнерських країн.

“Ми маємо забезпечити "зелені" сертифікати, відповідні європейським ринкам, та одразу дотримуватись європейських стандартів у видачі, обігу та погашенні сертифікації,” — завершила членкиня НКРЕКП.

Вона зауважила, що адміністратором має бути орган, який веде реєстр підприємств-виробників та контролює їх відповідність ліцензійним вимогам. За практикою ЄС такі сертифікати видають або регулятор, або оператор системи передач.

Експертка вважає, що НКРЕКП, маючи інституційну спроможність та необхідну інформацію, готова організаційно вести реєстр ГП.

“Регулятор не має жодних перепон стати асоційованим членом Європейських профільних асоціацій для видачі сертифікатів, які будуть акредитовані в ЄС. Але також регулятор запускає механізм REMIT, і, теоретично, через цей механізм отримання даних, ми можемо бути єдиними тримачами даних щодо обсягів фізичного виробництва цих виробників. Крім того, ці сертифікати не є безкоштовними: ми можемо надавати ці адміністративні послуги, розрахувати їхню вартість, і це дозволено законом,” — перерахувала можливості регулятора Ольга Бабій.

Що до термінів, вона уточнила, що після рішення Кабміну щодо organ tagħna, що видає гарантії походження, робота проводиться згідно з дорожньою картою протягом певного періоду, заданого постановою. Ольга Бабій зазначила, що бюрократичні процедури подання документів в ЄС не є простими і проходять у п'ять етапів. Однак, спеціалісти вже змоделювали ситуацію, і за прогнозами, це можна буде реалізувати впродовж року.

Джерело: презентація НКРЕКП

Реєстр ГП енергії з біометану з’явиться раніше інших реєстрів

“Реєстр гарантій походження біометану може бути впроваджено в Україні першим, раніше ніж для ВДЕ та водню, оскільки він вже має підготовлену законодавчу базу,” — прокоментував успіхи біосектору в просуванні відповідних нормативних актів Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації (БАУ).

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану” був прийнятий у жовтні 2021 року, а вже влітку 2022 року затвердили постанову КМУ №823, де було прописано, як має працювати реєстр та терміни його розробки — шість місяців.

Отже, майбутні виробники очікують початку роботи реєстру біометану у перші місяці 2023 року.

Зобов’язання щодо ведення реєстру та видачі ГП біометану покладено на Держенергоефективності.

“Агентством проводиться активна робота щодо впровадження реєстру біометану з різними зацікавленими сторонами,” — повідомили в Держенергоефективності. — “Реєстр біометану має стати першим кроком до єдиної платформи реєстрів гарантій походження. Наразі ми шукаємо фінансування для розробки програмного забезпечення для платформи реєстрів ГП.”

Реєстр біометану має стати першим кроком до майбутньої єдиної платформи реєстрів гарантій походження, підкреслили в Держенергоефективності.

“Звучала ідея про один спільний реєстр, але ми з іншими виробниками зараз знаходимося в різних умовах. Немає сенсу чекати, коли буде готовий реєстр електричної енергії з ВДЕ, адже це може зайняти ще рік, або й два, у разі відсутності відповідної законодавчої бази,” — вважає голова правління БАУ Георгій Гелетуха. — “Щодо електрики, лише з’явився перший проект закону, але, враховуючи, що від проєкту закону до затвердження зазвичай проходить рік, потім ще певний час на розробку підзаконних актів і лише після цього можуть розпочатися роботи.”

Він уточнив, що наразі в Україні немає виробників біометану, проте існує понад 60 біогазових установок, які продукують біогаз з концентрацією метану (СН4) близько 50-55%. Щоб отримати біометан, який можна продавати у газову мережу, необхідно задіяти додаткові технології для підвищення концентрації метану до якості природного газу з 95-96%-м вмістом СН4.

“Процес масового впровадження цих технологій вже розпочато. Першим їх планують реалізувати в Чернігівській області на підприємстві Gals Agro. Другим може стати Юзефо-Миколаївський біогазовий завод на Вінниччині. Компанії вже замовили обладнання, яке має надійти цієї осені,” — поділився експерт.

Проектна потужність обладнання для очищення біогазу до біометану складає приблизно 3 млн куб. м на рік. Джерело: Gals Agro

Таким чином, компанії намічають найближчим часом ввести в експлуатацію обладнання, підключитися до газорозподільних мереж і подати перший біометан у мережу.

Георгій Гелетуха прогнозує швидкий розвиток виробництва біометану завдяки впровадженню ГП. Наступного року очікується введення до п'яти нових об'єктів, зокрема, експерт згадує установки на Теофіпольському біогазовому заводі, ПАТ “МХП” і компанії Vitagro.

Експерти, з якими ми спілкувалися, підкреслили, що виробники зацікавлені в терміновому регулюванні механізму видачі гарантій походження "зеленої" енергії. Це стане стимулом для виробництва та споживання “чистої” енергії як усередині країни, так і на експорт. Після запровадження СВАМ на кордоні з ЄС спеціалісти очікують підвищення інтересу експортерів до енергії з реєстрів ГП, отже, механізм має повністю відповідати європейським стандартам.

Експерти вважають, що зволікання із запровадженням механізму ГП шкодить галузі ВДЕ, створюючи невизначеність у планах "зеленого" відновлення України. Виробники закликають терміново вирішити законодавчі питання для запуску механізму видачі ГП для всіх видів відновлювальної енергії та визначити орган, відповідальний за адміністрування процесу.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:енергетичне співробітництвоенергоперехідзелена електроенергіянизьковуглецева економікабіометанУВЕАGreen Dealвідновлювальна енергетикаЄСНКРЕКПВДЕПоділитися