Конференція СОР26, “зелені” гази, декарбонізація - Наші сподівання

03 листопада 2021

Перед проведенням Конференції ООН щодо зміни клімату COP26 багато уваги з боку екологічної спільноти було зосереджено на підготовці українського пакету документів і очікуваннях від цієї важливої кліматичної події

© Adrian Dennis / Pool via AP

Перед Конференцією ООН з питань зміни клімату COP26 екологічна спільнота активно обговорювала, яких результатів слід очікувати від заходу та яку позицію презентує делегація України на конференції у Глазго з 31 жовтня до 12 листопада 2021 року.

Крім того, в жовтні відбувся саміт Україна-ЄС, на якому сторони обговорювали деталі співпраці в енергетичній галузі. У медіа також активно піднімали питання декарбонізації та впровадження відновлювальних газів, які мають поступово замінити викопні природні ресурси.

Більше інформації про події місяця в сферах клімату, ВДЕ та охорони навколишнього середовища представлено в огляді “Української енергетики”.

Наші сподівання від СОР26

Перед COP26 експертне середовище в Україні активно аналізувало, чого очікувати на заході та які пропозиції буде озвучено делегацією України на конференції в Глазго.

COP – англійська абревіатура Conference of the Parties, що перекладається як “конференція сторін”. З 1994 року ООН щорічно організовує глобальні кліматичні зустрічі.

У Глазго проходить 26-та конференція держав, які зобов’язалися стабілізувати рівень парникових газів в атмосфері та підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Цей міжнародний договір підписали 197 країн.

Активіст біля місця проведення конференції COP26 Climate Change, Глазго. Джерело – rte.ie

У процесі підготовки Міндовкілля повідомило, що Україна представить оновлений Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди, який визначатиме політику декарбонізації української економіки на найближчі десять років.

Про плани і пріоритети України перед поїздкою на СОР26 розповіла заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук 22 жовтня під час круглого столу з міжнародними партнерами.

Вона зазначила, що пріоритетами після НВВ є формування планів дій, розробка фінансової стратегії, системи кліматичної архітектури та моніторингу реалізації на державному рівні.

Більш детальну інформацію про плани української делегації, очолюваної віцепрем’єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною, представив вже колишній міністр Роман Абрамовський. Він уточнив, що делегація буде працювати над отриманням фінансування для досягнення кліматичних цілей України.

Крім того, за його словами, країна приєднається до кількох міжнародних ініціатив: “Зелені мережі – одне сонце, один світ”, програми переходу від вугілля до чистої енергії та лідерства в індустріальній трансформації.

Також на етапі підготовки уряд прийняв рішення про приєднання України до Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану.

Мета ініціативи – зменшити глобальні викиди метану на 30% до 2030 року в порівнянні з 2020 роком. Це передбачає зменшення викидів у сільському господарстві, у відходах та енергетиці. Окремі механізми фінансування для скорочення викидів під час видобутку та транспортування вуглеводнів буде забезпечено міжнародними інститутами.

Якими були українські активності в перші дні СОР26 

На першому пленарному засіданні СОР26 1 листопада виступили лідери країн і урядів. Свою оцінку кліматичної ситуації висловив у промові президент Володимир Зеленський, підтвердивши цілі оновленого НВВ та підкресливши, що реалізація кліматичних зобов’язань залежить від надійного та довгострокового фінансування, зокрема в рамках Зеленого кліматичного фонду.

Також президент поділився своїми думками про кліматичну політику у публікації. Основна ідея Володимира Зеленського полягає в тому, що зупинити катастрофічні зміни клімату ще можливо, і дії держав та бізнесу протягом цього десятиліття мають величезне значення.

Члени офіційної делегації також аналізують перебіг зустрічей на конференції, оцінюючи кліматичну політику України як частину загальноєвропейської зеленої трансформації.

Про досягнення, які Україна представляє на кліматичному саміті, повідомив член делегації, керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він зазначив, що “Ми запустили систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів на промислових підприємствах, ухвалили законодавство в сфері обігу озоноруйнівних речовин та стратегію екологічної безпеки до 2030 року”.

На початку конференції 1 листопада відбувся захід високого рівня, присвячений кліматичній політиці України, який організувала Українська асоціація бізнесу та торгівлі (УБТА) у партнерстві з Chatham House та в тісній співпраці з МЗС України. Учасники конференції “Україна 2030: Шлях до зеленого переходу” обговорювали стратегії для української декарбонізації.

Учасники позитивно оцінювали прогрес енергетичного переходу в Україні, але відзначили, що він відстає від середньосвітових показників екологічної стійкості. Було підкреслено, що українська політика декарбонізації потребує узгодженої стратегії між приватним сектором, державою та недержавними суб’єктами.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зауважила, що оновлений НВВ України до Паризької угоди – це збалансоване політичне рішення, але його недостатня амбітність пов’язана з розвитком промислового сектору.

Експерти з питань клімату також активно коментують теми, розглядалися на зустрічі.

Так, аналітик Андрій Андрусевич відзначив, що представники українського бізнесу висловлюють обережні позиції щодо декарбонізації.

Керівниця відділу клімату ГО Екодія Євгенія Засядько закликала президента України надати більше конкретики, зокрема про терміни відмови від вугілля, підтримку відновлювальних джерел енергії, забезпечення енергоефективності, виділення коштів на реалізацію кліматичної політики та пошук внутрішніх ресурсів для виконання недостатньо амбітних цілей.

В українській делегації також повідомляють, що під час СОР26 Володимир Зеленський провів понад 20 зустрічей з лідерами іноземних держав, обговорюючи питання співпраці у боротьбі зі змінами клімату та європейської інтеграції України.

Кулуари Конференції ООН з питань змін клімату COP26. Джерело - Facebook Андрій Єрмак

На СОР26 планується проведення Саміту з декарбонізації “Забезпечення нульового викиду вуглецю”. Організатори запланували дискусії, які “охоплюють ключові сектори боротьби за зелене майбутнє”.

Організатори запрошують всі зацікавлені сторони. 9 та 10 листопада в режимі онлайн учасники саміту розглянуть шляхи прискорення переходу до ВДЕ, скорочення викидів парникових газів у сільському та аграрному секторі, декарбонізацію будівель, перехід до нульового викиду в транспортному секторі, об’єднання всіх рівнів влади для швидкої декарбонізації, питання гендеру, індустрію моди, сфери освіти та науки.

На саміті Україна - ЄС згадали про декарбонізацію та СВАМ

У спільній заяві за підсумками жовтневого саміту Україна – ЄС сторони підкреслили необхідність посилення зусиль для подолання кліматичних викликів відповідно до Угоди про асоціацію та до Паризької угоди.

Серед інших питань Україна представила на саміті свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). У відповідь високі чиновники ЄС запевнили, що підтримають Україну у її “зеленому” переході.

Підсумки зустрічі обговорюються енергоекспертами та виробниками. Фахівці підкреслюють, що українській владі доцільно скористатися пропозицією ЄС щодо розвитку політики вуглецевого ціноутворення в контексті CBAM, який планується впровадити з 2023 року.

Біометан в Європі наразі дешевший за природний газ

Експерти відзначають важливу роль відновлювальних газів, зокрема біометану, для вуглецево нейтральної економіки та охорони навколишнього середовища.

“Біометан з часом почне конкурувати з природним газом” – прогноз експерта Георгій Гелетуха з “Української енергетики” справдився раніше, ніж очікувалося, через різке зростання цін на природний газ.

Міжнародна асоціація природного газу CEDIGAZ повідомляє, що в третьому кварталі 2021 року спотові ціни на газ в Європі зросли в 2,5 рази і в 2,3 рази в Азії, а за дев’ять місяців року ціни в Європі та Азії показали рекордне зростання на 357% та 107% відповідно.

Аналітики вважають, що короткострокова перспектива, як і раніше, залежить від нерегульованості, зокрема щодо постачання російського газу. Вони стверджують, що можливе зниження цін у листопаді залежатиме не тільки від Росії, а й від зимових температур у Європі та постачання від інших виробників, таких як Норвегія. Прогнози свідчать про можливість подальшого зростання до квітня 2022 року.

“На даний момент виробництво біометану вигідніше, ніж те, що є на ринку природного газу. Скільки це триватиме – важко сказати, але ситуація позитивна”, – зазначила президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко на Сьомому газовому форумі, що відбувся в Києві.

Експертка уточнила, що Міжнародне енергетичне агентство прогнозує зниження собівартості виробництва біометану у 2040 році ще на 25% у порівнянні з поточним рівнем. Країни-імпортери природного газу будуть зацікавлені у переході на виробництво біометану, враховуючи сталість цього продукту. Вона також зазначила, що кількість біометанових установок в Європі за два роки збільшилася в півтора рази, а деякі країни починають інтегрувати біометан у свої магістральні газопроводи.

Собівартість виробництва біометану знижується, тоді як природний газ б'є цінові рекорди, - Олена Павленко

Експерт з біоенергетики Георгій Гелетуха також відзначає, що біометан може замінити природний газ в мережах, оскільки має однакові фізико-хімічні властивості і не потребує істотних змін у законодавстві та регуляціях.

Проте законодавча підтримка для розвитку біометану теж зростає.

21 жовтня 2021 року було ухвалено закон, що вносить зміни до Закону України “Про альтернативні види пального” для розвитку виробництва біометану.

Цей документ вводить до законодавства України визначення терміна “біометан”, як біогазу, що відповідає стандартам природного газу для постачання до газотранспортних та газорозподільних систем або для використання у якості пального.

Також закон встановлює порядок формування реєстру біометану для обліку в системі та визначає принципи гарантій походження біометану.

В Біоенергетичній асоціації України підкреслюють важливість цього документа для галузі, оскільки біометан може суттєво сприяти досягненню нейтральності у газовому секторі як відновлювальне паливо, використовуючись для виробництва теплової та електричної енергії, як паливо для транспорту і як сировина для хімічної промисловості.

Біометановий завод. Джерело -cedigaz.org

Можливості на майбутнє – “зелений” водень

Тим часом НАК “Нафтогаз України” у партнерстві з німецькою компанією RWE Supply & Trading працює над пілотним проектом вартістю близько 500 млн євро для виробництва “зеленого” аміаку.

Про це у жовтні повідомив голова правління компанії Юрій Вітренко. Він зауважив, що терміни реалізації проекту залежать від різних сценаріїв. “Ми розглядаємо різні варіанти, в найкращому разі це займе рік, але можливо і більше”, – припустив Ю. Вітренко.

Раніше у RWE Supply & Trading повідомили, що компанії досліджуватимуть взаємовигідне співробітництво в усіх етапах, від виробництва та зберігання екологічного водню та аміаку в Україні до його імпорту до Німеччини в рамках ініціативи H2Global.

У спільному меморандумі йшлося, що Нафтогаз та RWE розглядають комерційні можливості постачання “зеленого” водню з України на європейські ринки, зокрема на основні ринки RWE.

“Водень буде ключовим в декарбонізації, оскільки деякі галузі не можуть бути електрифіковані за допомогою відновлювальних джерел енергії. RWE як партнер у цій галузі є частиною цього рішення,” – зазначив Ульф Керстин, член правління RWE Supply & Trading.

Але за словами Вітренка, цей значний пілотний проект залежатиме від регуляторних рамок як на європейському ринку, так і в Німеччині.

“Індустрія “зеленого” водню нова. Наразі навіть немає остаточного рішення німецького уряду стосовно того, як він буде розвивати водневу енергетику в Німеччині, і це безпосередньо вплине на рентабельність проекту,” – зазначив голова правління “Нафтогазу”.

Наразі посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен прогнозує, що майбутнє України не в транзиті газу, а у відновлювальному водні.

Цю думку підтримує енергетичний експерт Станіслав Казда, директор з розвитку РГК. Він вважає, що Україні, як країні, що проголосила курс на вуглецеву нейтральність, слід спочатку забезпечити внутрішні потреби у “зеленому” водні, а лише потім експортувати до ЄС його надлишок.

Крім того, він зазначає, що в Німеччині усвідомлюють водневий потенціал України, але потенційні партнери розуміють, що для цього потрібні масштабні інвестиції, які вимагають надійного захисту прав інвесторів.

Новини з сектору ВДЕ 

Хоча цього року інвестори виявляли низьку активність у відновлювальній енергетиці, компанія Nordex повідомила про підписання угоди на постачання 14 вітротурбін потужністю 67,2 МВт для проекту ВЕС “Сколе”, що є першою інвестицією компанії Eksim Holding в Україні. Встановлення турбін у Львівській області планується розпочати у березні 2022 року.

Крім того, є дві новації, які, за повідомленнями експертів, покращують діяльність сектора відновлювальної енергетики.

У Міненерго анонсували новий законопроект для ВДЕ-генерації, включно для установок домогосподарств. Виробники “зеленої” електроенергії зможуть працювати за механізмом Feed-in-Premium, що запроваджує контрактну систему для виробників з альтернативних джерел замість фіксованих платежів за “зеленим” тарифом.

За даними Міненерго, цей механізм, що добре зарекомендував себе в інших європейських країнах, дозволить українським виробникам стати незалежними учасниками ринку.

Інша новина – ДП “Гарантований покупець”, який закуповує відновлювальну електроенергію, з 1 жовтня підприємство надає в тестовому режимі прогнози виробникам ВДЕ за новою системою прогнозування від Enercast.

Відомо, що відхилення прогнозу від фактичного виробництва стали вдвічі точнішими та становлять до 5%. Система почала діяти в червні 2021 року. Наразі дані публікуються для інформаційних цілей і не знімають зобов'язань з виробників подавати власні прогнозні обсяги.

Активності Міндовкілля у жовтні

Міністерство, окрім масштабних підготовок до кліматичної конференції в Глазго, працювало над реєстром забруднювачів і брало участь в організації висадки дерев.

Автоматизований реєстр викидів (РВПЗ), що містить дані про 4 тисячі українських підприємств-забруднювачів, є онлайн-сервісом, завдяки якому Україна відкриває для своїх громадян доступ до інформації про стан довкілля, що передбачено Орхуською конвенцією.

В Україні підтримали глобальний проект Greening of the Planet з відновлення екосистеми планети та боротьби зі змінами клімату. Наприкінці місяця в країні пройшла масштабна висадка дерев – українці висадили около 3 мільйонів дерев за один день. Акцію організував український благодійний фонд “Озеленення України” за підтримки Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України та Державного агентства лісових ресурсів України.

Українці на акції Greening of the Planet. Джерело - facebook.com/roman.vlasenko

Кліматичний саміт у Глазго, декарбонізація та поступова заміна природного газу на відновлювальні гази залишатимуться актуальними темами у листопаді, оскільки кліматична конференція тільки стартувала, а експерти прогнозують подальше зростання цін на кінцеві викопні енергоресурси.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:COP26НВВ2зелений воденькліматичні зміникліматична нейтральністьбіометанПоділитись