Кооперативний рух: що необхідно для розвитку енергетичних спільнот в Україні

20 червня 2024

В Європі існує понад 9 тисяч енергетичних спільнот різних форм власності. В Україні ж це поки що є рідкісним явищем, хоча закон дозволяє створювати енергоспільноти у формі кооперативів.

Фото: Shutterstock

Виробництво "чистої" енергії на рівні громад спеціалісти називають енергетичною демократією. У країнах ЄС зараз налічується понад 9 тисяч енергетичних спільнот різних форм власності, які використовують місцеві ресурси для забезпечення громад власною енергією. В Україні ж енергетичні спільноти поки залишаються рідкісними та є сферою для експериментів. 

Зараз ситуація вимагає від споживачів нових підходів до енергозабезпечення. Руйнування російською агресією значної частини української енергогенерації призвело до нестабільності енергопостачання на всіх рівнях. Тож на фоні екстрених і стабілізаційних відключень електроенергії та зростання тарифів фахівці відзначають значний інтерес місцевої влади та споживачів до можливостей виробництва енергії на локальному рівні.

Що демонструє європейський досвід? З чого почати та на що звернути увагу, які формати спільнот і можливості фінансування рекомендують експерти? З цими питаннями та практичними порадами детально розбиралась "Українська енергетика".

Енергетичні спільноти засновані на активних громадянах

Термін "енергетичні спільноти" був введений у законодавство Євросоюзу Четвертим енергетичним пакетом "Чиста енергія для всіх європейців" (2019). У цій концепції виділяються два типи об’єднань: спільноти громадян (citizen energy communities) та спільноти відновлюваної енергетики (renewable energy communities).

В директивах пакету вказана важлива роль енергоспільнот у системі ЄС, хоча такі локальні об’єднання з’явились понад сто років тому. Сьогодні громадська енергетика визначається як фінансова та оперативна участь або власність громадян чи членів громади в проєктах з відновлювальної енергетики.

По своїй суті, енергетичні спільноти – це об’єднання громадян, які спільно володіють і управляють проектами з відновлювальної енергетики.

Фахівці зазначають, що внаслідок створення "зелених" енергетичних спільнот мешканці отримують економічні, соціальні та екологічні переваги.

"Громадяни отримують суттєві економічні вигоди, такі як нова додана вартість і робочі місця, зниження цін на енергію, демонополізація енергетичної системи, а також впровадження інновацій і нових бізнес-моделей", – зазначає Юлія Айхгофер, експертка з розвитку зелених спільнот.

Серед соціальних переваг експертка виокремлює інтеграцію громадян у стійкі економічні процеси, зростання соціальної згуртованості та підвищення прозорості, інклюзивності й екологічної свідомості.

Переходячи на відновлювальні джерела енергії, громади також підвищують свою енергетичну незалежність від викопних палив і прискорюють "зелену" трансформацію регіону, що надає їм екологічні переваги у порівнянні з іншими громадами.

Проводячи аналіз реальної ситуації з енергетичними спільнотами, Андрій Андрусевич, старший аналітик РАЦ "Суспільство і довкілля" підкреслює, що в Україні енергетичні спільноти залишаються рідкісним явищем, і експерти говорять лише про декілька десятків кейсів.

Водночас він зазначив, що вся відома практика зосереджена навколо енергетичних спільнот у сфері використання ВДЕ, а найпоширеніший приклад – муніципальний енергетичний кооператив "Сонячне місто".

Цей кооператив утворено у 2018 році, а три сонячні електростанції загальною потужністю 200 кВт на муніципальних дахах Славутича згодом приєднались до мережі для продажу електроенергії за "зеленим" тарифом.

Експерт наголошує, що в європейському законодавстві немає заборон щодо форми, в якій можуть створюватись спільноти, важливо лише дотримуватись принципів відкритості та добровільності. У багатьох випадках спільноти формуються у вигляді кооперативів, що наразі є єдиною законодавчо визнаною формою спільнот в Україні. При цьому він зазначив, що наше законодавство також перебуває на стадії змін, і це слід враховувати.

Створення енергоспільнот є стратегічно важливим для України, адже відповідає критеріям відновлення після війни, інтеграції в ЄС і досягнення енергетичної, екологічної та кліматичної безпеки, підкреслює Андрій Андрусевич.

Для успішної реалізації енергетичного проєкту недостатньо просто мати ідею, важливо також зацікавити людей – це дозволить зібрати команду та сформувати спільноту. Для цього необхідні довіра та лідерство, без яких побудувати успішну енергетичну спільноту неможливо, вважає експерт.  

Європейський досвід демонструє успішні формати

Нові можливості для громад і громадян підтверджують результати успішної діяльності в Німеччині енергетичних кооперативів як найрозповсюдженішої форми енергоспільнот. За оцінками фахівців, їх частка в загальному обсязі виробництва електроенергії з відновлювальних джерел у Німеччині становить 3,5%.

Наразі, за даними 2023 року, Німеччина налічує понад 900 енергетичних кооперативів, створених за останні два десятиліття. Понад 220 тисяч учасників цих об’єднань вже інвестували в сектор ВДЕ приблизно 3,3 млрд євро, повідомила Юлія Айхгофер.

Завдяки діяльності енергетичних спільнот у 2021 році в Німеччині було вироблено 8 ТВт·г "чистої" електроенергії, що призвело до скорочення викидів CO₂ на 3 млн тонн.

"За даними досліджень, кожен другий споживач або, навіть, кожен другий громадянин у Євросоюзі має потенціал стати виробником відновлювальної енергії. Це значне число, і енергетичні спільноти є одним із механізмів для боротьби з енергетичною бідністю", – підкреслює фахівчиня з розвитку "зелених" спільнот.

Сонячна генерація є найпопулярнішим напрямком для енергосистем, проте державні інструменти також сприяють розвитку капіталомісткіших видів генерації, зокрема вітрової енергії.

"Правила будівництва вітрових електростанцій вимагають, щоб місцеві учасники (мешканці або муніципалітети) володіли не менше 25% акцій вітрових електростанцій", – розповіла експертка. – "Цей підхід призвів до створення 21 вітроелектростанції, які повністю або частково належать громадянам, з близько 150 вітровими турбінами".

Серед успішних прикладів експертка наводить кооператив "Energieland 2050" у регіоні Штайнфурт. 298 вітрових турбін з потужністю понад 570 МВт генерують близько 35% річного споживання електроенергії в регіоні.

Вітровий парк кооперативу "Energieland 2050" в одній з громад Німеччини. Фото: buergerwind-neuenkirchen.de

Частка вітроенергетики в районі Штайнфурт постійно зростає. З 2016 року тут було збудовано 10 громадських вітрових електростанцій зі загальним обсягом інвестицій 300 мільйонів євро.

"Енергетичний перехід починається просто біля нашого порогу. Ми хочемо зробити свій внесок у це через спільний проєкт вітроенергетики", – йдеться в зверненні до мешканців громади Нойєнкірхен, розміщеному на сайті кооперативу. – "Ми хочемо розвивати вітроенергетику не через примус, а в унісон з місцевими жителями та природою".

Німеччина: мешканці або муніципалітети повинні володіти щонайменше 25% акцій вітрових електростанцій

Довіряючи членам спільноти, власний капітал у їхні проєкти вітрової енергії за майже півтора десятиліття інвестували понад 3500 громадян. Окрім забезпечення прямих доходів та доданої вартості, кооператив також створює робочі місця, надає послуги експлуатації та технічного обслуговування, а також забезпечує доступ до регіональної "зеленої" електроенергії для людей, вказують місцеві фахівці та зазначають позитивний вплив на регіональну економіку.

Оперативні дані онлайн фіксує Energy Monitor для району Штайнфурт, що показує, як працюють встановлені вітрові й сонячні парки й біоенергетичні установки. Обсяги децентралізованої генерації з ВДЕ в цій громаді дозволяють Штайнфурту стати кліматично нейтральним районом до 2040 року.

Громадські слухання щодо будівництва вітропарку на етапі залучення мешканців громади Нойєнкірхен до енергоспільноти, 2017 рік. Фото: buergerwind-neuenkirchen.de

Ще один приклад організації громадської вітроферми знаходиться у спільноті Гільхенбах, що має населення 15,6 тисяч мешканців у Північному Рейні-Вестфалії. Парк з п’яти вітрогенераторів був побудований у співпраці з ТОВ RothaarWind.

Це було непросте завдання, зазначає місцевий мешканець Гюнтер Пулте, керівник RothaarWind, який займається виробництвом енергії з вітру в регіоні. Компанія першою отримала дозвіл від Міністерства навколишнього середовища на розташування вітрогенераторів у лісі, дотримуючись усіх рекомендацій.

“Найсильніше вітер дме в горах, а ці гори в Зауерланді та Зігерланді вкриті лісами. Тому моя перша вітряна турбіна мала з’явитися в лісі. Але на той момент установлення вітрових турбін у лісі було заборонено указом земель Північного Рейну-Вестфалії, тож довелося подолати певний опір та бюрократичні перешкоди”, – розповідає експерт про досвід побудови першої турбіни.

Інвестиції у вітропарк склали 15,48 мільйона євро, місто має частку в цій компанії. В енергетичну спільноту входить 88 акціонерів, відкриті дані містять пропозиції купівлі акцій для залучення нових інвестицій.

Встановлена потужність вітропарку Гільхенбах становить 10 МВт, а вітрові турбіни щорічно генерують 21 млн кВт·год. Цієї кількості достатньо для забезпечення електроенергією 26 тисяч людей за ціною 8,5 євроцентів за кВт·год.  

Вітрова станція забезпечує робочі місця для місцевих жителів та вирішує екологічні проблеми, зменшуючи викиди CO2 на 21 тисячу тонн на рік.

Наразі в громаді йде підготовка до будівництва нової вітрової станції, роботи були відтерміновані майже на два роки для розгляду й врахування екологічних питань збереження біорізноманіття в регіоні. 

Процес будівництва громадського вітропарку в спільноті Гільхенбах. Фото: rothaarwind.de

Економічний зиск для громади від вітропарку виглядає наступним чином: чотири лісові кооперативи отримують дохід від оренди землі під вітропарком, частину цих коштів вони передають до благодійного фонду місцевих клубів.

Кооператив на етапі будівництва отримує прибуток від продажу електроенергії будівельним компаніям, банкам, що фінансують будівництво, та місту. Місто отримує не лише торговий податок, а й муніципальний податок, сплачуваний оператором електромереж, котрий залежить від кількості виробленої електроенергії. За оцінками, це близько 140 тисяч євро на рік.

Серед основних напрямків діяльності енергоспільнот у Німеччині Юлія Айхгофер виділяє сонячну й вітрову енергетику, постачання електроенергії, теплопостачання, біоенергетику та акумуляцію.

Портрет середньостатистичного енергетичного кооперативу в Німеччині. Дані: SHAREs empowering communities

Експертка поділилася візуалізацією, яка показує, як виглядає середньостатистичний енергетичний кооператив в Німеччині. Вона підкреслила, що 95% членів енергокооперативів – це фізичні особи, тобто звичайні мешканці громад, які вклали свої кошти в громадську енергетику.

З чого почати та де шукати ресурси

Орієнтуючись на успішний європейський досвід, Юлія Айхгофер зазначає важливі кроки для створення енергетичних спільнот. Серед них:

● Формувати партнерство з місцевими стейкхолдерами для створення і зміцнення спільної власності;
● Оцінювати унікальні енергетичні потреби та ресурси конкретної громади;
● Обирати технології, які найкраще підходять для генерування відновлювальної енергії для цієї громади;
● Визначити варіанти фінансування та механізми отримання доходів для забезпечення життєздатності проєкту;
● Створювати необхідну інфраструктуру та залучати громаду для реалізації проєкту.

Енергоспільнота може отримувати доходи від продажу енергії чи послуг, відзначає фахівчиня.

Так, наприклад, електроенергія, вироблена установками ВДЕ, продається або за ринковою ціною в мережу, або за фіксованою ціною в рамках договору купівлі-продажу електроенергії. У разі, якщо енергія продається членам кооперативу, який у такому випадку є продюсером та постачальником, електрична енергія реалізується членам спільноти за вартістю плюс невеликі адміністративні витрати. Зазвичай ця ціна є нижчою ринкової, що дозволяє зменшити суми в рахунках для членів кооперативу.

Продаж послуг членам спільноти також приносить дохід. Наприклад, енергетична спільнота, що пропонує спільне використання електромобілів, зазвичай діє за щомісячною абонентською платою.

Залучення фінансування від членів громади, краудфандинг і краудінвестиції – важливі напрямки фінансування, які підтверджують зацікавленість громади та вагомість її діяльності. Це дає мешканцям можливість безпосередньо інвестувати в місцеві енергетичні проєкти.

Для України напередодні важливо просувати створення енергетичних спільнот, зазначають експерти

Кооператору "Сонячне місто" вдалося зібрати перший мільйон гривень на побудову СЕС всього за три тижні завдяки внескам членів. Наразі в кооперативі "Сонячне місто" близько 100 членів. Кожен вкладник має один голос під час голосування незалежно від кількості паїв. Один пай еквівалентний 500 доларам США. Серед інвесторів є міський голова Славутича Юрій Фомічов.

Зараз першочергово важливо просувати створення енергетичних спільнот в Україні, відзначають експерти. Навіть невеликі пілотні проєкти, які продемонструють моделі організації та фінансування, можуть спонукати енергетичну громадську рух.

Так, наприклад, завдяки краудінвестиціям у Сербії вже відкрито сонячну станцію потужністю 8 кВт на даху громадських будівель, а в Албанії сонячна система потужністю 3 кВт забезпечує зрошення земельних ділянок.  

Джерелом фінансування можуть бути державно-приватні партнерства, коли місцева влада співпрацює з приватними організаціями для часткового фінансування. 

Зараз є великий потенціал для залучення "зелених" кредитних ресурсів та фінансування з європейської програми EU Ukraine Facility, а також світових фондів і банків (European Fund for Sustainable Development Plus, EBRD, World Bank, Bankwatch тощо), нагадав Юлія Айхгофер.

Експерти зазначають, що з часом засновники енергетичного виробничого кооперативу "Вогник" на Луганщині в 2019 році залучили фінансування від європейського фонду.

Спільнота обрала виробництво тріски з деревини. Запланована діяльність передбачала постачання тріски до споживачів, а також виробництво й установку спеціалістичних котлів для тріски з подальшим сервісним обслуговуванням. 

Допомогли придбати обладнання організаторам кооперативу Норвезька рада у справах біженців NRC, яка надала грант на купівлю гілкоріза, бензопил і дробарки, що подрібнює деревину на тріску. У перший рік існування спільнота виготовила продукцію та встановила у пайовиків котли тривалого горіння, які показали хорошу ефективність в роботі з тріскою, але на жаль, у 2022 році обладнання пропало під час обстрілу. Зараз основна команда знаходиться в Тернополі та працює над новим проєктом.

Спираючись на попередній досвід діяльності виробничого кооперативу "Вогник", його керівник Геннадій Леляков зазначив, що важливо створювати енергетичні спільноти обов’язково мотивованими людьми, адже прибуток є необхідною умовою для розвитку, в іншому випадку проєкти стануть неактуальними.

Що стосується отримання енергії з біомаси, експерт упевнений, що це має бути сервіс на основі абонентських платежів, подібний до послуг газопостачання або електропостачання, аби пайовики були впевнені, що отримуватимуть паливо відповідної якості в установленому графіку. При цьому рішення про збереження чи відмову від централізованого постачання має базуватись на детальному аналізі з огляду на специфіку обставин. 

В Україні реалізується освітній проєкт щодо створення енергоспільнот

З метою зміни ситуації та підтримки створення спільнот, які просувають сталий розвиток проектів з відновлювальної енергетики, наразі реалізується партнерський проект між спільнотами wechange eG (Берлін) та ГО "Агенція сталого розвитку "Синергія" (Вінниця). Загальний дворічний проект "Енергетичні спільноти для стійкої України" реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН. Протягом другого року німецькі та українські фахівці працюють у громадах і впроваджують найкращі практики та підходи для створення енергетичних спільнот.

Вже було проведено кілька тренінгів, воркшопів, кейс-чемпіонатів, де українські команди з різних міст навчались створювати енергетичні проєкти, що відповідають запитам реальних громад, а також навчальні поїздки на об’єкти з відновлювальної енергетики. Освітній процес проходить у форматі вебінарів з експертами, де зацікавлені сторони з різних регіонів України навчаються підходам до створення та фінансування спільнот, знайомляться з регуляторною базою, розбирають основні компоненти проєкту та аналізують помилки.

У травні 2024 року 20 активних учасників та учасниць пройшли навчання на тренінгу для лідерів енергетичних спільнот під час Літньої школи створення спільнот зеленої енергетики RE-ENERGIZE UKRAINE. Наразі готують наступний етап – хакатон кращих проєктів зі створення енергетичних спільнот.

Учасники Літньої школи створення спільнот зеленої енергетики, місто Вінниця. Фото: citizenenergy.com.ua

У рамках проєкту "Зелене відновлення України: підтримка демократизації відновлювальних джерел енергії та енергетичних спільнот" фахівці  створили практичний посібник зі створення енергетичних спільнот. 

Посібник акцентує на аналізі та обґрунтуванні актуальних фінансових, правових і соціальних умов для розвитку руху з утворення зелених енергетичних спільнот в Україні на місцевому рівні та розробці дорожньої карти для громад і прихильників відновлювальної енергетики. Проєкт реалізує за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.

Таким чином, в сфері створення енергетичних спільнот Україна знаходиться на початковій стадії, відзначають експерти. Умови для розвитку таких проєктів створює потреба в забезпеченні енергією та подоланні енергетичної бідності, що є актуальним для більшості громад. Запуск процесу створення громадських енергетичних проектів можуть активізувати економічні вигоди, комунікації зі стейкхолдерами та ретельна підготовка громад із урахуванням досвіду успішних проєктів.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:Євросоюзтарифи на електроенергіюпроєктизелена енергіяЄвропейська зелена угодарозподілена генераціяенергобезпекаСЕСВЕСзаконодавствоГромадаПоділитись