Біоенергетиці загрожує криза через борги "Гарантованого покупця" — Гелетуха

13 червня 2020

Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха поділився із “Українською енергетикою” інформацією про справжню вартість "зеленого" тарифу, а також про труднощі, які виникають в галузі через заборгованість "Гарантованого покупця".

Біоенергетика в Україні наразі не є надто розвиненою в порівнянні з іншими альтернативними формами генерації — проте галузь має величезний потенціал, здатний зрости в 250 разів. Для цього, на думку виробників, потрібно переглянути методи розрахунків з підприємствами, а також внести зміни в деякі законодавчі ініціативи.

Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха підкреслює, що за останні кілька місяців виробники електроенергії з біомаси та біогазу отримують розрахунки лише на рівні 5%. Це може призвести до кризової ситуації в галузі, що вплине на 3,5 тисячі працівників.

Яка позиція України в порівнянні з країнами Європейського Союзу щодо вартості "зеленого" тарифу для виробництва електроенергії з біомаси й біогазу?

За даними, Україна займає 13-те місце серед 15 країн ЄС, які застосовують "зелений" тариф для заохочення виробництва електроенергії з біомаси й біогазу. У нашій країні один з найнижчих тарифів у секторі біоенергетики в порівнянні з країнами ЄС.

Подивіться на інфографіку, підготовлену Біоенергетичною асоціацією. Вона чітко показує, що Україна "відстає" в тарифах.

Звідки ж взялося переконання, що у нас найвищі тарифи на електроенергію з біомаси й біогазу?

Вважаю, що це частина недобросовісної PR-кампанії супротивників зеленої енергетики в цілому. Твердження про найвищі у світі "зелені" тарифи поширюється в інформаційному просторі вже кілька років і, на жаль, використовується для формування негативної репутації відновлювальної енергетики.

Які фактори впливають на собівартість виробництва електроенергії з біомаси та біогазу?

По-перше, ціна обладнання. Для ТЕС/ТЕЦ на біомасі вона становить 2500-3000 Євро/кВт ел. Для ТЕС/ТЕЦ на біогазі — 2700-3500 Євро/кВт ел.

По-друге, вартість пального та сировини. Орієнтовна ціна твердого біопального (дрова, тріска, тюки соломи) — 1000-1200 грн/т; сировини для біогазових установок (силос кукурудзи) — 700-900 грн/т.

Яка ж буде окупність проєктів таких електрогенеруючих установок?

Для типових електрогенеруючих проєктів на біомасі і біогазі простий термін окупності складає 5-7 років, внутрішня норма рентабельності (IRR) — 15-20%.

Останнім часом виробники ВДЕ скаржаться на те, що ДП "Гарантований покупець", який зобов'язаний закуповувати всю "зелену" електроенергію, накопичує борги перед альтернативною генерацією. Як справи в біоенергетиці?

За останні три місяці рівень оплати ДП "Гарантований покупець" для виробників електричної енергії з біомаси й біогазу становив приблизно 5% на місяць. Такий рівень оплати критично важливий для проектів, що виробляють електричну енергію з вітчизняної сировини, оскільки паливно-сировинна частка цих проектів досягає близько 60%.

Ми вважаємо, що в таких умовах біоенергетичні проекти перебувають у дискримінаційній ситуації в порівнянні з іншими виробниками електричної енергії з ВДЕ, які отримують енергію з "безкоштовних" сонячних і вітрових ресурсів.

Дуже важливо поновити оплату "Гарантованим покупцем" вартості відпущеної електроенергії з ВДЕ.

На сьогодні вже подано кілька судових позовів проти виробників електричної енергії з біомаси та біогазу щодо стягнення боргів за несплату за постачене паливо/сировину. Біоенергетика подає SOS сигнал. Ще донедавна успішна галузь відновлювальної енергетики, в яку інвестовано понад 1,5 млрд євро, може зупинитися. Без роботи можуть залишитися 3500 працівників. Разом з їхніми сім'ями постраждає понад 10 тисяч людей, які хочуть жити і працювати в Україні. Ми закликаємо уряд терміново втрутитися, щоб запобігти цій ситуації.

Якщо "Гарантований покупець" не розрахується найближчим часом хоча б на рівні 60%, біоенергетичні об'єкти призупинять свою діяльність. Це призведе не тільки до втрати тисяч робочих місць, але й до забруднення навколишнього середовища, погіршення санітарно-епідемічної ситуації та значительного підвищення ризику пожеж. Адже, в першу чергу, біогазові станції працюють як очисні споруди на великих аграрних підприємствах і полігонах побутових відходів. Їхня зупинка може випадково призвести до трагедії, подібної до тієї, що сталася на Грибовицькому сміттєзвалищі Львова в 2016 році.

Як держава може на законодавчому рівні підтримати виробників електроенергії з біомаси та біогазу?

Необхідно поліпшити законодавство України, хоча б в кількох аспектах.

Слід зафіксувати в законодавстві, що у випадку недостатності в "Гарантованого покупця" коштів для проведення повних розрахунків, оплата за відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах, що використовують альтернативні джерела енергії з біомаси й біогазу, приймаючи до уваги значну паливно-сировинну частину, соціальні та екологічні завдання і наслідки їхньої діяльності, не може бути меншою за 60 відсотків суми, яка підлягає оплаті.

Також потрібно звільнити котельні й ТЕС/ТЕЦ, які працюють на біомасі, від сплати податку на викиди СО2.

У всьому світі біомаса є визнаним СО2-нейтральним паливом, оскільки під час росту рослини поглинають такий самий обсяг СО2, який потім вивільняється при її спалюванні.

І на останок, важливо легалізувати в Україні виробництво й використання біометану. Для цього пропонуємо надати визначення терміна "біометан" як біогазу, що відповідає стандартам на природний газ для подачі до газотранспортної та газорозподільної системи або для використання в якості моторного пального.

Також рекомендуємо встановити зелений тариф на електроенергію з біометану на рівні, аналогічному електроенергії з біогазу: 0,124 євро за кВт-год. Крім того, слід створити державний реєстр для обліку виробництва і споживання біометану.

Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики

Теги:Поділитись