Кудрицький: в Україні вже усвідомили, що приєднання до ENTSO-E неминуче

11 червня 2021

На шляху до інтеграції з європейською енергетичною системою залишилося зробити ще три основні кроки: отримати висновок про технічну підготовленість, сертифікувати «Укренерго» та пройти тестування енергосистеми в ізольованому режимі.

У 2023 році Україна планує стати частиною європейської енергетичної мережі – спільної континентальної системи операторів передачі електрики ENTSO-E. Після синхронізації виробники електроенергії в Україні отримають доступ до нових платоспроможних ринків, а трейдери та споживачі – до різноманітних постачальників з новими умовами. Також зникне необхідність обмежувати імпорт з Білорусі та Росії, оскільки Україна фізично відідеться від об'єднаної з ними системи.

Обговорюючи, як саме проходитиме процес об’єднання, які завдання стоять перед Україною, а також про можливі трудності на шляху до синхронізації, голова правління ПрАТ «НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький поділився своїми думками з «Українською енергетикою».

Яка структура енергосистеми України та Європи? Чи є суттєва різниця між ними?

- Енергосистема України складається з двох частин. Головна – «Об'єднана енергосистема України» (ОЕС України), що охоплює приблизно 96% споживання енергії. Інша частина – «острів Бурштинської ТЕС». ОЕС України та «острів» повністю ізольовані один від одного, між ними немає фізичних потоків електрики. Водночас «острів Бурштинської ТЕС» фізично з'єднаний з європейською енергосистемою, тоді як ОЕС України – з енергосистемами Росії, Білорусі та Молдови.

Обидві системи – ОЕС України, яка з'єднана з Росією та Білоруссю, та «острів Бурштинської ТЕС», що підключений до Європи – працюють з однаковою частотою – 50 Гц, але вони не синхронізовані. Це означає, що генератори на обох сторонах обертаються з однаковою частотою, але не синхронно.

Для кращого розуміння, можна провести аналогію з серцями двох людей: вони можуть мати однаковий пульс (70 ударів за хвилину), але це не означає, що їхні серця працюють у синхронному ритмі. Частота однакова, але удари не синхронізовані.

Якщо ОЕС України буде синхронізовано з європейською системою, ми отримаємо єдиний енергетичний простір, де всі елементи, мережеві підстанції та інфраструктура в Україні, Чехії, Іспанії, Італії та інших країнах Європи матимуть фізичний зв'язок і працюватимуть синхронно.

Що потрібно технічно зробити для синхронізації з європейською енергосистемою?

- Фактично, необхідно відокремити кілька ліній, що з'єднують нас з Росією та Білоруссю, а також зв'язати кілька мережевих елементів на заході України, які розділяють «острів Бурштинської ТЕС» та ОЕС України.

Підготовка до синхронізації – це складний технічний процес. Щоб нас прийняли, внутрішня стабільність енергосистеми та правила управління повинні бути на одному рівні з європейськими стандартами. Європейці повинні бути впевнені, що ми не створимо їм проблем.

Ще один важливий аспект – інтеграція ринків.

Нам ніхто не дозволив би об'єднатися з ENTSO-E, якби структура нашого ринку електроенергії не відповідала європейським зразкам.

Європейські партнери кажуть, що ми повинні відповідати їхнім вимогам з технічної та інституційної сторони. Реформа 2019 року (початок роботи нової моделі ринку після набуття чинності основної частини Закону України «Про ринок електричної енергії») була спрямована на гармонізацію роботи українського та європейського ринків.

Де конкретно відбуватиметься з'єднання з Європою?

- У трьох точках, що розташовані на периметрі «остро́ва Бурштинської ТЕС».

Точки з'єднання української енергосистеми з ENTSO-E. Ілюстрація «Укренерго»

Перша – підстанція (ПС) 750 кВ «Західноукраїнська», на якій є дві відкриті розподільчі установки (ВРУ) 750 кВ і 330 кВ. Кожна ВРУ фізично розділена на дві частини, одна з яких працює на ОЕС України, а інша – на «острів Бурштинської ТЕС», що має зв'язок з європейською системою. Потрібно зробити так, щоб обидві розподільчі установки були з'єднані.

Друга точка – повітряна лінія (ПЛ) 220 кВ Львів Південна - Стрий. Один її кінець знаходиться в ОЕС України (це ПС 330 кВ «Львів Південна»), а інший – в зоні «острова Бурштинської ТЕС» (ПС 220 Кв «Стрий»).

Третя точка, де відбувається з'єднання з Європою, – це сама Бурштинська ТЕС, на якій також є розподільча установка, що розподіляє електроенергію по різних лініях. Вона також, як і ВРУ на ПС 750 кВ «Західноукраїнська», поділена на дві частини.

Отже, все необхідне обладнання вже існує?

- Так, нам лише потрібно відновити зв'язок і ввімкнути відповідний вимикач.

Багато говорять про те, що енергосистема України суттєво застаріла. Чи може це стати проблемою? Наскільки ми готові до синхронізації?

- Якби наша інфраструктура мала серйозні недоліки і була ненадійною, ми б не змогли отримати підписи більшості системних операторів зони континентальної Європи ENTSO-E під угодою про умови майбутнього об'єднання наших мереж.

У європейських країнах не всі технічні засоби є суперсучасними, і не всі повітряні лінії нові. Але це не означає, що ця інфраструктура ненадійна. Важливо також розуміти, що ENTSO-E не вимагає від нас, щоб усі електростанції та підстанції в Україні були абсолютно новими.

У цьому сенсі синхронізація не означає, що потрібно здійснювати глобальні зміни. Всі необхідні інвестиції в розвиток мережі вже виконані. Європейські вимоги свідчать про те, що в момент, коли в енергосистемі відбувається подія, реакція енергоблоків теплових, атомних та інші електростанцій має залишатися на прийнятному рівні. Наприклад, якщо аварійно відключать один з енергоблоків, інші повинні взяти на себе цю потужність і збільшити своє навантаження, щоб компенсувати втрату. Тут важливі швидкість реакції та безліч інших параметрів. Такі параметри є предметом дослідження можливості синхронного об'єднання енергосистем України та Європи, яке проводить Консорціум операторів системи передачі ENTSO-E. У 2019-2020 роках «Укренерго» зібрало та підготувало дані для підтвердження нашої енергосистеми, на основі яких тепер створена математична модель та проводяться розрахунки стійкості при синхронній роботі з європейською мережею.

В результаті цього дослідження європейці прагнуть зрозуміти, чи адекватно наша енергосистема реагує на збурення згідно з європейськими стандартами і параметрами, а також як синхронізація вплине на стабільність обох енергосистем.

Остаточний технічний висновок європейців надійде у формі звіту щодо досліджень, які ENTSO-E проводить для нас. Цей звіт ми очікуємо восени, хоча влітку вже знатимемо попередній виклад і обговоримо його з європейцями.

Коли ми отримаємо фінальний звіт ENTSO-E, можливі рекомендації щодо ряду поліпшень, які можуть зменшити можливі технічні проблеми. Проте ми розраховуємо, що це не буде щось глобальне і встигнемо все до 2023 року. Основні інвестиційні проекти з боку «Укренерго» та виробництв вже реалізовані.

Отже, можна стверджувати, що висновок ENTSO-E буде в переважній більшості позитивним?

- На даний момент висновків немає, тому обговорювати їх було б невірно. Але з тієї інформації, яку ми зібрали, тестуючи наші електроблоки, можна зробити припущення, що є підстави для оптимізму. Вважаємо, що наша енергосистема впорається з можливими збуреннями, що можуть виникнути. Таким чином, приєднання України не стане проблемою для європейських країн.

Які ще кроки, окрім технічних заходів для виконання стандартів ENTSO-E, ще планується реалізувати?

- У нас є ще кілька завдань. По-перше, ми повинні завершити сертифікацію НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі європейського зразка. Регулятор вже ухвалив попереднє рішення про сертифікацію за моделлю ISO. Тепер воно має бути підтверджене Секретаріатом Енергетичного співтовариства, а потім остаточно затверджене українським регулятором.

По-друге, потрібно протестувати роботу енергосистеми в ізольованому режимі. Ми маємо фізично відірватися від енергосистеми Росії та Білорусі, не підключаючи себе до Європи. В такому режимі наступного року ми повинні провести декілька днів тестування взимку та влітку.

Багато хто в Україні вважає, що це свого роду тест на виживання. Однак слід зазначити, що робота в ізольованому режимі є дійсно технічним викликом для будь-якої енергосистеми. Але основною концепцією цього тесту є щось інше.

ENTSO-E вже проводило тестування наших електроблоків, але це було в рамках певної програми. Кожен блок тестувався окремо, без решти енергосистеми. Тепер європейці хочуть перевірити дані, які ми зібрали для створення математичної моделі енергосистеми, в реальному режимі. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, як в реальних умовах системи блоки працюють спільно. Чи підтверджуються ті параметри та характеристики, які ми отримали під час тестування окремо, при спільній роботі.

Коли ми підключені до енергосистеми Росії та Білорусі, будь-яка проблема в українській енергосистемі може бути компенсована за рахунок потужності з сусідньої системи. Тому для виявлення можливих проблем в українській енергосистемі ми повинні знеструмити її від сусідніх систем і перевірити, як вона справляється сама.

Чи братиме участь у тестах Бурштинський енергоострів, якщо він вже синхронізований з ENTSO-E?

- Ми вважаємо, що так і має бути. Його буде підключено до української енергосистеми, і ми тестуватимемо разом з Молдовою.

З Молдовою?

- Так, Молдова підключається разом з нами. Проект фактично називається «Синхронізація енергосистеми України і Молдови з енергосистемою континентальної Європи». Очікується, що коли ми приєднаємося до ENTSO-E, Україна буде очолювати контрольний блок, маючи відповідальність за балансування своєї енергосистеми та відповідальність за балансування молдовської.

Чи існує ризик, що, від'єднавшись від Росії та Білорусі, вони не захочуть знову нас включити?

- Я вважаю, що такі тестування не є чимось незвичним чи таким, що суперечить нашим угодам про паралельну роботу з Росією та Білоруссю. Ми можемо в межах існуючих контрактів надіслати їм запит, що на визначений період ми переходимо в ізольовану роботу. Програму відключення наших ліній ми узгодимо з ними заздалегідь, тому це не буде несподіванкою для операторів енергосистем РФ та РБ. Тому я не бачу жодних причин, чому вони не можуть нас знову підключити.

Наразі, поки ми працюємо з Росією та Білоруссю, у нас є певна пропускна потужність на межі з цими країнами, яка може бути використана для імпорту чи аварійної допомоги. Чи вистачить потужностей після об’єднання з ENTSO-E?

- У 2016 році проводили дослідження, за якими було виявлено, що ми маємо близько 2,2 ГВт пропускної спроможності міждержавних ліній з Європою. Натомість з Білоруссю та Росією у нас загалом 2,7 ГВт. Це приблизно однакові значення. Критичного зниження пропускної спроможності не відбудеться. Потрібно також відзначити, що навіть взимку вся пропускна спроможність з Росією і Білоруссю не використовувалася. Тому ми не відчуємо дефіциту в порівнянні з сьогоднішньою ситуацією.

Крім того, очевидною перевагою приєднання до ENTSO-E стане можливість імпорту та експорту електроенергії на ринкових засадах. По суті, комерційні перетоки між Україною та країнами ЄС будуть визначатися відповідно до цін на електроенергію на ринках.

Наприклад, якщо в українській енергосистемі ціна буде вищою, ніж у Словаччині, відбудеться імпорт. Якщо в українській енергосистемі ціна буде нижчою, ми спостерігатимемо експорт. Виробники шукатимуть можливість продати свою електроенергію, що створить нову реальність на ринку. Якщо зараз білоруські та російські постачальники не можуть брати участь у функціонуванні українського ринку через особливості їхнього законодавства, то після синхронізації європейські виробники та трейдери отримають таку можливість. Це, у свою чергу, додасть конкуренції на внутрішньому ринку та дасть можливість українським електростанціям знайти нові ринки для реалізації продукції.

Слід також згадати про збут надлишкової електроенергії, наприклад, як це було в травні-червні 2021 року. Якби ми вже були синхронізовані з Європою, напевно, ми змогли б експортувати певні обсяги до країн, де ціни значно вищі.

Ви зараз згадаєте про «зелену» енергію? Чи слід очікувати на нові потужності в цьому напрямку до об'єднання з європейською енергосистемою?

- Ключовим є наше оцінювання того, чи здатна наша енергосистема наразі впоратися з додатковими потужностями з відновлюваних джерел. Протягом березня-травня ми активно обмежували таку генерацію, вже після того, як використали всі доступні ресурси балансування системи. Очевидно, що на сьогодні українська енергосистема без приєднання до Європи досягла межі, коли не може сприймати нові «зелені» потужності.

Проте, якщо ми приєднаємося до ENTSO-E, з'явиться можливість продавати цю електроенергію, замість її обмеження. Так, можливо, за не дуже високими цінами. Але це, безперечно, краще, ніж взагалі не виробляти електрику та все ще компенсувати виробникам вартість «зеленого» тарифу.

«Укренерго» впевнене, що об'єднання відбудеться в 2023 році без затримок?

- Щодо проекту синхронізації завжди існувала критика і багато казалось неможливим. Спочатку стверджували, що укладення договору з ENTSO-E про умови синхронізації неможливе, потім – що наші старі електроблоки не пройдуть тестування, далі йшлося про те, що сертифікація не можливе, оскільки ринок функціонує неправильно. Наразі ж кажуть, що не зможемо пройти тест у ізольованому режимі, оскільки це потрібно тривати 6 місяців або рік. І так далі.

Здається, що зараз і учасники ринку, і органи влади вже усвідомили: синхронізація може відбутися. Наша мета – досягти цього в 2023 році, коли ми перейдемо на спільну роботу з європейською енергосистемою.

Скільки коштів загалом необхідно буде витратити на синхронізацію?

- Це залежить від того, як вести підрахунки. Було здійснено заходи для ENTSO-E, але вони також потрібні були і для самої енергосистеми. Наприклад, реконструкція систем керування електроблоками або будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська», що з'єднала північ Луганщини з рештою енергосистеми.

Якщо врахувати всі проекти, що мають подвійну мету, ця сума коливатиметься в межах 350-360 млн євро за всі роки. Якщо ж говорити про витрати, пов'язані безпосередньо з ENTSO-E, то мова йде фактично лише про витрати на дослідження та тестування електроблоків, які становлять приблизно 10-15 млн євро. Значна частина з цих витрат покривається грантовими коштами USAID та USEA, частина – кредитами Світового банку. Таким чином, фінансове навантаження на споживачів є практично непомітним. Це незначні витрати в порівнянні з потенційними вигодами від майбутньої торгівлі з ринками Європи.

Руслана Чечуліна, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись