Рахунок за опалення став труднощами для українців

25 січня 2022

Нові елементи у рахунках за опалення та гарячу воду, які повинні були пояснити, як складається загальний рахунок, спричинили багато питань серед громадян.

У листопаді та грудні українці отримали змінені рахунки за тепло та гарячу воду, в яких більшість споживачів вперше помітили нові елементи. Постачальники запевнили, що загальна сума не збільшилася, оскільки додаткових нарахувань не було. Стверджували, що підприємства просто роз'яснили, з чого складається плата згідно з новими вимогами. Проте у багатьох платіжки таки стали вищими, а нові, додані до старих, складники перетворили рахунок на справжній ребус. Багато людей не можуть зрозуміти, за що вони сплачують.

“Українська енергетика” дослідила, чому відбулись зміни у рахунках і з яких складників складається сума, що нараховується щомісяця тепловиками.

Зміни у рахунках почались із двоставкового тарифу в різних містах

Раніше рахунок від підприємства теплокомуненерго був зовсім зрозумілим для населення, оскільки містив лише два рядки: за центральне опалення та гарячу воду. Більшість міст використовували одноставковий тариф, коли ціна залишалась сталою протягом опалювального сезону. Цей тариф включав вартість теплової енергії, а також внески за обслуговування та заміну теплолічильників. Багато міст досі користуються одноставковим тарифом.

Двоставковий тариф запроваджений у ряді міст з 2006 року. Постачальники запевняють, що його структура та витрати аналогічні тим, що у одноставковому тарифі, різниця лише в розподілі суми на дві частини: умова постійної та умова змінна. Перша сплачується протягом року, а друга – тільки в опалювальний період.

“Умовно змінна складова враховує витрати на енергоресурси, необхідні для виробництва тепла, тобто газ, електрику,” – роз’яснює Богдан Камінський, заступник директора з економічних питань ЛМКП “Львівтеплоенерго”. “Ці витрати щомісяця відрізняються, оскільки залежать від погодних умов та споживання теплової енергії. Щодо умовно постійної складової – сюди входять інші витрати, такі як вода, зарплата, податки, матеріали, ремонт, амортизація тощо, які залишаються приблизно однаковими від місяця до місяця.”

Фахівець зазначає, що щоб визначити умовно-постійні витрати тарифу (грн за Гкал/год), береться планова річна сума, яка ділиться на 12 місяців. Таким чином, кожен споживач платитиме однакову суму кожного місяця незалежно від використання теплової енергії.

“Умовно постійна частина визначається таким чином: кожен будинок має певне приєднане теплове навантаження (сумарне максимальне тепло на опалення, вентиляцію, кондиціювання, технологічні потреби та гаряче водопостачання) відповідно до проєкту. Це навантаження може варіюватись в залежності від фактичного споживання,” – пояснює Богдан Камінський.

Зазвичай навантаження зменшується через утеплення, наголошує він, отже, на кожний будинок є свій показник. Цей показник множиться на тариф, а далі розраховується вартість теплового навантаження для кожного помешкання в залежності від його площі.

Умовно постійна частина сплачується протягом року, незалежно від використання теплової енергії. Це дозволяє мешканцям платити менше взимку, а постачальникам рівномірно отримувати кошти протягом року.

Чому в грудні з'явилися нові елементи у рахунках

До листопада минулого року в рахунках, які виставляли тепловики мешканцям багатоквартирних будинків, зазвичай було три складники: нарахування за центральне опалення, нарахування за гарячу воду та загальна сума. Проте в грудні 2021 року українці (а деякі у січні 2022) отримали дещо змінену інформацію.

Приклад рахунка, який отримали мешканці Києва

Джерело: КП “Київтеплоенерго”

У рахунках з'явилися нові рядки щодо абонентського обслуговування (окремо за теплову енергію і гарячу воду). Крім того, стало помітним виокремлення таких складників у платі за теплову енергію, як функціонування систем опалення та гарячого водопостачання (позначені як ФСО і ФСГ відповідно). Деякі споживачі помітили в платіжках нарахування за місця загального користування (МЗК), а хтось – частку середнього споживання, виділену зі загального споживання теплової енергії будинком. Невелика кількість людей також побачила рядок “тепло для приготування гарячого водопостачання” у своїй платіжці.

Такі нововведення в рахунках пов'язані зі змінами в законодавстві про надання житлово-комунальних послуг. Зміни передбачають нову структуру плати (нові рядки у рахунках) за опалення та гарячу воду. Також з 1 листопада 2021 року було змінено порядок розподілу обсягів послуг, спожитих у будинках, відповідно до нової методики. А ще, за новим законом, стали чинними публічні договори приєднання.

“Раніше в законом були передбачені три моделі надання комунальних послуг в багатоквартирному будинку: за індивідуальними, колективними договорами та договорами з колективним споживачем,” – каже Дмитро Левицький, юрист у сфері ЖКГ, член правління ОСББ. “Згодом, в закон були внесені уточнення, і з'явилася можливість укладення індивідуальних договорів через публічний договір приєднання (механізм публічної оферти).”

Це означає, що постачальник комунальних послуг публікує на своєму веб-сайті або веб-сайті органу місцевого самоврядування пропозицію укласти договір (з текстом та умовами). Якщо мешканці багатоквартирних будинків (співвласники) не ухвалять рішення про відмову від цієї моделі, через 30 днів вони вважатимуться стороною публічного договору, що приєдналася до його умов.

“Наші споживачі вперше побачили зміни у платіжках у грудні. Деякі теплопостачальники публікували публічні договори раніше, тому у них абонентська плата з'явилась на місяць раніше,” – зазначає представник “Львівтеплоенерго” Богдан Камінський.

Слід зазначити, що нові рядки у платіжках не є однаковими для всіх споживачів. Вони варіюються в залежності від постачальника тепла, договору між сторонами, а також від встановлених приладів у будинку та квартирах (як-от лічильники тепла та гарячої води).

Приклад рахунка, який отримали мешканці Львова

Рахунок одного з мешканців Львова

Що включає абонентська плата

Одним із нових рядків у рахунках стала абонентська плата. Кому та чому підприємства теплокомуненерго нараховують її?

“Абонплата визначена законом про комерційний облік теплової енергії та водопостачання (із змінами, внесеними законом про врегулювання окремих питань у сфері ЖКП),” – розповів Костянтин Лопатін, директор СП “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго”. – Абонентська плата нараховується, якщо у проєкті будинку передбачені системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.”

Абонентська плата, по суті, є платою мешканців за послуги, пов’язані з розподілом обсягів тепла і гарячої води, адмініструванням, а також за обслуговування і заміну будинкових лічильників тепла та гарячої води.

Абонентська плата – це, по суті, платіж за послуги, пов'язані з розподілом обсягів тепла та гарячої води, адмініструванням, а також за обслуговування і заміну будинкових лічильників.

“Абонплата включає такі витрати: укладення договору на надання комунальної послуги, розподіл спожитих послуг між користувачами, нарахування і вимагання плати за ці послуги. Окрім того, в абонплату входять витрати на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії (якщо вони є в будинку), а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням споживачів за індивідуальними договорами (зокрема, не включаючи обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем),” – пояснив директор ТОВ “Рівнетеплоенерго” Олександр Ющук.

Для обслуговування внутрішньобудинкових систем споживачі повинні укласти з підприємством теплокомуненерго (або іншим) окремий індивідуальний договір.

“Раніше такої можливості не було, але тепер законодавець передбачив, що теплопостачальники можуть надавати таку послугу на договірній основі,” – уточнив Богдан Камінський.

Як видно зі списку витрат, які входять у плату за абонентське обслуговування, кошти на обслуговування будинкових теплолічильників, які раніше були включені в тариф на централізоване опалення, тепер виділені.

“Раніше плату за обслуговування та заміну будинкових лічильників тепла і гарячої води мешканці багатоквартирних будинків сплачували у вигляді внесків. Тепер ці витрати інкорпоровані у плату за абонентське обслуговування,” – пояснив представник КП “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін.

Проте абонентська плата нараховується не всім мешканцям. Чи сплачуватиме її споживач, залежить від укладеного договору на теплопостачання та гаряче водопостачання.

Якщо споживач укладає колективний договір, тоді він не сплачує абонентську плату”, стверджує Богдан Камінський, заступник директора з економічних питань ЛМКП “Львівтеплоенерго”. – У цьому випадку підприємство доставляє теплову енергію просто до будинку, а далі споживач повинен сам розподілити її у своєму помешканні. Якщо справами будинку займається ОСББ чи управляюча компанія, тоді вони можуть займатися розподілом. Для цього мешканці (не менше 50% власників житлової площі) повинні прийняти відповідне рішення і дати доручення управителю чи голові ОСББ укласти колективний договір.”

Якщо споживач укладає колективний договір, тоді він не сплачує абонентську плату...

Отже, все залежить від обраної форми обслуговування будинку.

ОСББ можуть відмовитися від абонентської плати, отримуючи теплову енергію безпосередньо від теплокомуненерго та безпосередньо нараховувати це.

“Це економічно вигідно, але ОСББ не бажають цим займатися. Оскільки серед мешканців є боржники за тепло і гарячу воду, і ОСББ не хоче мати справу з позовами, судами та стягненням боргів,” – говорить Богдан Камінський.

Якщо мешканці будинку не вибрали модель управління, то за замовчуванням укладається індивідуальний договір. І в цьому разі розподіл теплової енергії здійснює постачальник тепла. Внаслідок цього споживачі сплачують абонентську плату.

Для мешканців будинку з ОСББ, які отримують послуги теплопостачання на основі індивідуальних договорів, формат платіжки не змінюється в порівнянні з мешканцями будинку без ОСББ. Однак платіжки з іншою структурою плати за тепло можуть отримати мешканці будинку з ОСББ, де люди отримують послуги теплопостачання на основі колективного споживання. У такому випадку платіжки надаються кожному мешканцю безпосередньо управителем будинку,” – пояснив Костянтин Лопатін.

Варто зазначити, що мешканці, які не споживали тепло чи гарячу воду через відключення від мережі (наприклад, власники індивідуального опалення), повинні платити за абонентське обслуговування.

Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування, якщо не споживав послугу, або у разі відключення його квартири або нежитлового приміщення від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

За словами представника “Київтеплоенерго” Костянтина Лопатіна, розмір абонплати є сталим і не залежить від площі окремого приміщення. Оскільки абонплата не є комунальною послугою, то державою встановлено тільки її граничний рівень. Від липня 2021 року абонплата становить 33,74 грн. Однак фактичний розмір абонплати в містах може бути різним, але завжди менший за встановлений граничний показник.

Плата за абонентське обслуговування є незмінною. Вона нараховується щомісяця і не залежить від кількості осіб, що проживають у квартирі.

Обслуговування внутрішньобудинкових систем: за що ми платимо

Багато мешканців не розуміють нові складники у платіжках: “ФСО” або, як зазначили деякі постачальники, “витрати теплоенергії на функціонування системи центрального опалення”, а також “ФСГ” або “витрати теплоенергії на функціонування системи гарячого водопостачання”.

У рахунках клієнтів тепер відображається функціонування систем опалення та гарячого водопостачання. Ці витрати виділяються із загального обсягу теплової енергії, спожитої будинком, відповідно до методики розподілу між споживачами,” – каже Костянтин Лопатін.

Зрозуміти, про які саме витрати йдеться, складно. За словами тепловиків, ФСО та ФСГ представляють теплову енергію, що втрачається під час функціонування внутрішньобудинкових систем, якщо вони є в будинку.

ФСО та ФСГ - це вартість тепловтрат у системах будинку,” навів приклад член “Львівтеплоенерго” Богдан Камінський. – У квартирах мешканців є радіатори, але до них веде трубопровід, і під час постачання тепла та гарячої води по трубах виникають тепловтрати. Їх розраховують для правильного та справедливого розподілу між мешканцями. Власники квартир, які від’єдналися від теплопостачання, вважають, що їх це не стосується. Але всі жителі повинні брати участь у витратах на утримання будинку.”

Фахівець навів приклад, що якщо в будинку є п’ять квартир, які від’єднані від центрального опалення, раніше їх витрати не нараховували, а розподіляли лише на решту мешканців. Тепер витрати покладаються на всіх. Як наслідок, плати для тих, хто раніше платив за всіх, трохи зменшуються. Проте загальний платіж не змінюється, підходячи до показника будинкового теплолічильника.

Новий підхід до витрат усуває несправедливість, коли людина не використовує гарячу воду з централізованої системи, проте отримує тепло через сушарку для рушників. Тепер, за словами Богдана Камінського, кожен сплачуватиме за те, що отримує.

Місця загального користування – це не лише під’їзди з батареєю

Походження нарахувань за опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень викликало найбільше непорозумінь серед людей. Адже нарахована сума часто була найбільшою після витрат за опалення у квартирі. Залежно від площі помешкання, плата за МЗК може сягати близько 100 гривень для двокімнатної квартири до 700 гривень для власника з автономним опаленням.

Якби тепловики не виділили цю частину і не звернули на це уваги у платіжках, багато людей залишились би не в курсі, що вже давно сплачують за МЗК.

За словами директора “Рівнетеплоенерго” Олександра Ющука, раніше в платіжках не відображали МЗК, оскільки його включали в загальну кількість гігакалорій. Тепер “місця загального користування” відокремлені.

“Таким чином, загальна сума та кількість гігакалорій залишились незмінними,” – додав він.

Проте деякі теплопостачальники раніше виділяли МЗК у рахунках.

“В нас МЗК вказувались у рахунках, але не для всіх будинків, а лише для тих, в яких є квартири, від’єднані від системи. Для решти мешканців витрати на опалення МЗК не виділялись,” – прокоментував заступник директора з економічних питань “Львівтеплоенерго”.

У чатах мешканці запитували один одного про величезні суми за МЗК, якщо у під’їздах взагалі немає батарей опалення, або вони є лише одні на всі поверхи. І тому логічно запитувати, чому за МЗК потрібно платити.

Але насправді місця загального користування – це не лише під’їзди. Вони включають різні частини будинку, такі як ліфти, вестибюлі, коридори, підвали тощо, відзначили в “Рівнетеплоенерго”.

Постачальники тепла підкреслили, що мешканці багатоквартирного будинку є спільними власниками всіх допоміжних приміщень і повинні покривати витрати на утримання будинку відповідно до площі своїх квартир.

“Якщо споживачі отримують тепло у своїх квартирах, для його доставки знадобляться труби. Вони також, як батареї, виділяють теплову енергію, завдяки чому будинок обігрівається. Щоб будівля не промерзала та не руйнувалась, вона повинна бути при певній температурі. І труби, які проходять через місця загального користування, також допомагають в підтриманні цієї температури,” – пояснив Богдан Камінський.

Як зазначив представник “Львівтеплоенерго”, немає потреби виокремлювати місця загального користування у старих будівлях, де санітарні зони старі, але присутній підрахунок тепла на вході. Якщо ж будинок новий і в ньому є відключені квартири, тоді витрати тепла треба буде розраховувати та розподіляти між всіма мешканцями пропорційно до їх площі.

Відключення від теплової мережі не є підставою для звільнення від участі у витратах на місця загального користування, зазначив Олександр Ющук, директор “Рівнетеплоенерго”. Всі, хто погасили свою долю, які не отримують послуг, мають право на покриття витрат на утримання місць загального користування, адже сусіди, які користуються централізованим опаленням, за це платять менше.”

Зокрема, ще у 2020 році Верховний Суд зазначив, що плата за опалення місць загального користування обов'язкова незалежно від того, чи є автономне опалення у вас.

Крім того, в “Рівнетеплоенерго” наголосили, що мешканці, які погодили проект на індивідуальне опалення і відключились від мереж централізованого теплопостачання, також повинні укласти договір на опалення місця загального користування.

“Мінімальна частка” й “тепло для ГВП” – нарахування не для всіх

У деяких будинках мешканці помітили у своїх платіжках рядок “мінімальна частка”. Цей рядок стосується мінімальної частини середнього споживання з загальної кількості спожитої теплової енергії. Втім, таке пояснення нічого не пояснює для людей.

Як рахують постачальники тепла, мінімальну частку нараховують лише для власників квартир, які несвоєчасно надають показники або передають їх, які близькі чи дорівнюють нулю.

Мінімальну частку нараховують мешканцям, приміром, будинку з горизонтальним розведенням, які перекрили подачу тепла до своїх квартир. Але, навіть якщо їх лічильник показує нуль, це не означає, що в їхній квартирі зимою холодно. Помешкання обігрівається сусідніми квартирами та коридорами. Тому, щоб сусіди не залишалися в безвихідному положенні, власникам – слухи ж за теплоту потрібно платити мінімальну частку,” – пояснив Богдан Камінський.

Щодо нарахувань за “тепло на гаряче водопостачання”, це стосується людей, які уклали колективний договір. Це, наприклад, споживачі, яким не потрібно купувати гарячу воду в теплокомуненерго, тому що в будинку є індивідуальний тепловий пункт. Мешканці набувають тільки теплоносій, адже самостійно забезпечують гарячу воду.

Аналіз складників рахунка показує, що зрозуміти всі нарахування надзвичайно важко. Вони варіюються в залежності від постачальника, договору з ним та обладнання в квартирі (як-от лічильники тепла та гарячої води). А це передбачає безліч нюансів. Методики нарахувань та пояснення теплопостачальників на веб-сайтах складні, що ускладнює розуміння громадянами своїх витрат. Рахунок став для них справжнім ребусом, який поки що залишається нерозв'язним.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Світлана ОлійникТеги:платіжка за тепло теплокомуенерго опаленняПоділитись