Лінія електропередач ХАЕС-Жешув: проєкт отримав новий імпульс через війну

23 вересня 2022

Після запуску лінії в експлуатацію, Україна почне отримувати більше доходу від електроенергії, ніж від транзиту газу. Мова йде про 150 млн євро на місяць, а можливо, й більше.

Протягом перших двох тижнів вересня Україна встановила рекорд з експорту електроенергії, заробивши близько 131 млн дол. Українська електроенергія стала другою за значенням у торговому балансі, поступившись лише аграрному сектору.

Суттєві доходи отримує і оператор системи передач – ПрАТ НЕК "Укренерго". Загальна вартість доступу до міждержавних електромереж, реалізованого компанією на аукціонах з 30 червня по 18 вересня, перевищила 4,1 млрд грн. При цьому, з останньої декади серпня доходи від продажу перетину лише зростають внаслідок зростання цін на електроенергію в Європі, що має прямий вплив на ціни на перетин.

Ці дані свідчать про однозначний успіх відкритого з кінця червня експорту української електроенергії до країн Європейської системи операторів електричних мереж ENTSO-E. Тим більше, що умови для експорту є більш ніж сприятливими: на фоні рекордних цін на газ, електроенергія в Європі коштувала вже понад 1000 євро за МВт/год.

З 23 вересня українські виробники електроенергії можуть експортувати безперервно до Румунії та Словаччини загалом 300 МВт. Об'єднана європейська енергосистема ENTSO-E поступово, але впевнено, розширює обсяги доступних потужностей. Тож до кінця року Україна має намір експортувати до ЄС приблизно 800-850 МВт електроенергії на добу, прогнозує прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Якщо ціни в Європі залишаться нинішніми, експорт дозволить Україні отримувати в бюджет до 150 млн євро щомісяця або навіть більше. Європейські країни виграють теж: українська електроенергія допоможе їм відмовитися від споживання російського вугілля та зменшити використання російського газу.

Ключову роль у швидкому розширенні доступних експортних можливостей відіграє відновлення потужного інтерконектора з Польщею. Передбачається, що він запрацює вже у грудні 2022 року. Більше про інтерконектор – в огляді "Української енергетики".

Інтерконектор замість енергомоста

Українська енергосистема об'єдналася з європейською у березні 2022 року, в умовах війни. Це не тільки підвищило надійність енергопостачання для споживачів в Україні, але й відкрило нові можливості для експорту електроенергії у великих обсягах.

Експорт з України здійснювався і до 24 лютого, коли наша енергосистема була інтегрована з російською та білоруською. Частина наших генеруючих потужностей до того активно працювала в складі так званого "Бурштинського енергоострову", через що могла адаптуватися до потреб України при необхідності.

Але в той час у простої залишалася перспективна лінія електропередач, побудована ще в радянські часи, яка з'єднувала українську Хмельницьку АЕС з польським Жешувом. Клас напруги цієї лінії складав 750 кВ, що потенційно могло б забезпечити до 1000 МВт додаткових потужностей на експорт. Вітчизняне Міністерство енергетики у співпраці з ДП "НАЕК "Енергоатом" проявили зацікавленість у відновленні цього проєкту, відомого як "Енергоміст Україна-ЄС".

Згідно з планом української сторони, лінію електропередач необхідно було реконструювати, а після цього, експорт проводився б лише енергоблоком №2 ХАЕС, який, як і інші об'єкти "Бурштинського острову", мали б бути від'єднані від української енергосистеми та "переключені" на польську. Надходження від експорту стали б фінансовою основою для будівництва нових атомних блоків на Хмельницькій АЕС.

Проте, незважаючи на амбіційні плани Міністерства енергетики та "Енергоатома", реалізації проєкту заважали технічні труднощі та недостатня зацікавленість з польської сторони, яка традиційно захищала інтереси власної генерації. В результаті, великий енергоміст не вдалося втілити в життя. Але ідея реконструкції електропередачі ХАЕС-Жешув отримала новий поштовх після інтеграції української енергосистеми в ENTSO-E.

"Збільшення експорту української електроенергії – це крок до створення європейської системи енергетичної безпеки. Українська електроенергія – це гарна альтернатива російському газу на європейському ринку", – зазначила українська сторона.

Українській економіці потрібні гроші, Європі – електроенергія

Процедури комерційного експорту до ENTSO-E почалися з обмежених поставок електроенергії з однієї української ТЕС до Польщі. Клас напруги цієї лінії недостатньо високий – 220 кВ, що обмежує пропускну здатність лінії приблизно до 235 МВт. Специфіка цієї лінії полягає в тому, що вона може транспортувати електроенергію лише від зазначеної ТЕС і не може використовуватися для транзиту від інших генерацій. Однак успішний досвід з цією лінією відкрив Україні можливість вести переговори щодо відновлення великої ЛЕП ХАЕС-Жешув, які почалися навесні.

Внаслідок цього, міністр енергетики України Герман Галущенко 1 червня оголосив про підписання меморандуму з польським Міністерством клімату та навколишнього середовища щодо спільних заходів для розвитку ринкової транскордонної торгівлі електроенергією. 9 серпня 2022 року президент PSE S.A. Ерік Клоссовські та голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький підписали відповідну угоду про спільну діяльність щодо реконструкції ЛЕП. Імовірність того, що ці наміри будуть реалізовані, є дуже високою.

"Європі потрібно електрику, а Україні гроші. Це класична вигода для обох сторін", – пояснила радник міністра енергетики Олена Зеркаль.

Згідно з інформацією "Укренерго", електроенергія у східноєвропейських країнах на середину вересня коштувала 400 євро за МВт-год. Рекордне значення перевищувало 1000 євро за МВт-год. В Україні ж електроенергія поки що залишається порівняно дешевою і коштує всього 89 євро за МВт-год.

Впевненість у здійсненні проєкту підсилює підтримка з боку президента Володимира Зеленського.

"До України звертаються Молдова, Румунія, Польща та інші сусіди, щоб ми допомогли їм електрикою цієї зими. Україна готова надати підтримку", - зазначив президент, доручивши також прискорити реконструкцію електропередачі від Хмельницької АЕС до польського Жешува.

Проєкт окупиться вже в перший місяць роботи?

Після підписання меморандуму між польським та українським системними операторами, 2 вересня було оголошено тендер на реконструкцію лінії. Роботи "Укренерго" оцінили у 263,8 млн грн.

Згідно з назвою тендеру, під час ремонту клас напруги лінії буде понижено з 750 кВ до 400 кВ, також на відкритому розподільчому пристрої ХАЕС буде встановлено додатковий трансформатор. Як зазначив президент ДП "НАЕК "Енергоатом" Петро Котін, пониження класу напруги є вимогою польської сторони. Хоча для України це не є вигідним варіантом, адже зменшиться пропускна здатність лінії, відчуття зауважуватися вдалося погодитися.

Переможець тендеру – підрядник, який запропонував найнижчу ціну. Ним, за результатами аукціону від 16 вересня, стала Корпорація "СОЮЗ", що запропонувала виконати реконструкцію за 243,9 млн грн. Станом на 23 вересня статус переможця відзначений як "очікує рішення".

У КВКП "СОЮЗ" було три конкуренти: ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж", ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" та представництво "АЛІТ КОНСТРАКШН ГРУП с.р.о.". Усі три компанії надали вищі пропозиції за свої послуги, тому не змогли виграти.

Що відомо про підрядника-переможця

КВКП "СОЮЗ" контролюється одеськими ТОВ "Енергопостачання" та ТОВ "Холдинг Союз-Консалтинг". Кінцевим бенефіціаром "СОЮЗу" через ці фірми є мешканка Одеси Альона Приходько, а директором – Ігор Приходько, який раніше займався також російським енергетичним бізнесом.

На сайті КВКП "СОЮЗ" вказано, що з 2019 року компанія є учасником українського ринку відновлювальної енергетики як генеральний підрядник у будівництві промислових електростанцій, що працюють на відновлювальних джерелах енергії (ВДЕ). Компанія збудувала дві сонячні електростанції (наземні) сукупною потужністю 57,55 МВт. Вони були введені в експлуатацію у 2019 році в Миколаївській області. Це СЕС "Інгулець-1" та "Інгулець-2".

Згідно з тендерною документацією, роботи будуть здійснені в трьох областях: Рівненській, Львівській та Хмельницькій. Частину обладнання надає сам замовник – НЕК "Укренерго". Решту має постачати виконавець.

Очікується, що проєкт буде повністю завершено до 30 грудня 2022 року, хоча президент Володимир Зеленський називав іншу дату – першу декаду останнього місяця року.

"Маємо завершити реконструкцію до 8 грудня і забезпечити Польщу необхідною кількістю електрики", – зазначив Зеленський.

Як розповів голова Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Гамалій, частину робіт з української сторони виконуватиме "Енергоатом". Він готуватиме обладнання, розташоване на Хмельницькій АЕС, і свою частину роботи "Енергоатом" має намір завершити протягом трьох місяців. У Польщі ж заходи з реконструкції виконуватимуться власними силами.

Очевидно, що з пониженням класу напруги лінії про пропускну здатність до Польщі в 1000 МВт, про яку заявляють деякі посадові особи, не може йтися. Але цифра, озвучена Денисом Шмигалем, — 800-850 МВт за всіма напрямками, є реалістичною. Отже, проєкт з вартістю менше 240 млн грн має потенціал повернути вкладення вже в перший місяць роботи, особливо в умовах високих цін на електроенергію взимку.

Петро Котін додав, що в майбутньому обсяги експорту від одного лише "Енергоатома" можуть досягти 2000-2500 МВт. Адже наразі генерація просто стоїть в резерві, замість того щоб виробляти електричну енергію, але це перспектива не менше року-півтора.  

Руслана Чечуліна

Теги:ЕнергомістПольщаХАЕСУкренергоПоділитись