Ринкова модель: чи витримає система Net billing конкуренцію з "зеленим" тарифом

17 липня 2023

Уряд обіцяє впровадження нового механізму обліку та розрахунків за електроенергію з відновлювальних джерел енергії, особливо для приватних домогосподарств та бюджетних установ. Однак комплексна програма все ще перебуває на стадії розробки.

Фото: Shutterstock

На підпис президента України чекає нещодавно ухвалений Верховною Радою законопроєкт №9011-д. Цей документ є комплексним і містить зміни до ряду законодавчих актів України, що стосуються відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи. У кінці червня його підтримали 279 народних депутатів.

"Через обстріли та окупацію Україна втратила 75% вітрової генерації та понад 20% – сонячної. Це серйозні втрати для нашої енергосистеми. Проте, навіть у таких умовах, відновлювані джерела енергії роблять значний внесок в енергетичний баланс країни. Сприяння розвитку відновлюваної енергетики є одним з пріоритетів ", –  заявив міністр енергетики Герман Галущенко, коментуючи ухвалення законопроєкту.

Завдяки новому закону, серед іншого, народні депутати запровадили в Україні Net billing – механізм обліку та розрахунку за "зелену" електроенергію. Парламентарі вважають, що ця система має на меті стимулювати розвиток ВДЕ. Закон також вводить поняття "активного споживача". Хто підпадає під цю категорію та як працюватиме Net billing – вивчила "Українська енергетика".

Чому Україні потрібен Net billing

Децентралізація енергетичної системи є одним з ключових аспектів виживання та розвитку української енергетики в умовах війни. Минулі осінньо-зимові місяці виявили слабкі місця в галузі. Через масовані російські атаки багато областей часто залишалися без світла. Ворог влучав у відкриті розподільчі системи, що розривало ланцюг "виробник енергії – споживач".

"Руйнування енергосистеми росіянами продемонструвало, що ми повинні розвивати розподілену генерацію, при якій споживач максимально близький до джерела енергії. Такі джерела можуть і повинні включати маленькі "зелені" електростанції. Вони є найдешевшими в плані собівартості виробленої електроенергії і не потребують пального, дефіцит якого стає все більш помітним", – підкреслила членкиня Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Інна Совсун.

Руйнування енергосистеми росіянами показали, що ми потребуємо розвитку розподіленої генерації: коли споживач максимально наближений до джерела енергії.

На початку цього року уряд приступив до написання спеціального законопроєкту, який вимагав рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Документ було внесено до парламенту і ухвалено. У законі міститься низка заохочень для розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні, включаючи Net billing.

"Законопроєкт дає можливість споживачам електричної енергії стати активними учасниками ринку та посилити власну енергетичну безпеку завдяки використанню механізму самовиробництва електроенергії. Тобто споживачі можуть встановлювати генерацію для особистих потреб, а надлишок електроенергії можна буде продавати в мережу за ринковими цінами", – відзначали у Міністерстві енергетики України після ухвалення документу.

Що таке Net billing

Net billing – це механізм чистого вимірювання електроенергії та розрахунків за неї. Він діє в ряді країн, але для України є нововведенням. Система чітко регламентує взаємодію між споживачами та виробниками електрики. Наприклад, домогосподарство має сонячну електростанцію на даху. Вона генерує різну кількість електроенергії в залежності від пори року. Влітку, при ясній погоді, виробництво буде збільшеним, що може призвести до надлишків. Взимку, навпаки, домогосподарство потребує більшої кількості електричної енергії.

"Якщо є надлишок електричної енергії, постачальник купує цю електричну енергію за ринкову ціну, і ці кошти зараховуються на рахунок споживача. В іншому випадку, коли недостатньо генерації з власної сонячної установки, споживач може використовувати ці кошти для оплати електроенергії, яку він отримує з мережі", – пояснив один зі співавторів ухваленого закону, колишній державний експерт Міненерго Владислав Максаков.

Система Net billing не передбачає додаткового субсидування на ринку, тобто всі розрахунки ведуться "живими" грошима. Багато експертів вважають цей механізм самозбалансованим. Проте всі деталі процедур ще має узгодити Національна комісія з регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

"Будуть чітко прописані процедури: як домогосподарство віддає і як воно отримує електроенергію. Відповідно, буде укладено і договір між споживачем і постачальником", – розповіла членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Net billing має на меті стимулювати розвиток ВДЕ, забезпечуючи енергоавтономність домогосподарств. Однак використання коштів із спеціального рахунку на інші цілі закон не забороняє.

Новий механізм не призначений для заробітку на продажу електричної енергії, наголошують у Міненерго. Насамперед, Net billing має стимулювати розвиток ВДЕ, сприяючи енергоавтономності домогосподарств. Однак закон не забороняє використовувати кошти з спеціального рахунку для інших цілей.

"Ці кошти можна використовувати для оплати електроенергії, але у разі залишку їх можна знімати. Тобто можна таким чином витрачати, або на інші потреби", – пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус.

Що стосується тарифів, домогосподарство продає електрику в мережу за ринковою ціною на добу наперед, водночас купуючи за ціною для побутових споживачів, тобто 2,64 грн за кВт-год.

Статус "активного споживача"

Новий закон вводить поняття "активних споживачів". До цієї категорії можуть входити як побутові, так і непобутові власники установок генерації. Таким чином, це відноситься до домогосподарств, комунальних закладів (школи, лікарні тощо) та бізнесу. Основна умова: споживачі не повинні бути просто покупцями електрики, а переважно генерувати її.

"Цю нову систему можуть використовувати як приватні домогосподарства, так і малий та середній бізнес, який потребує встановлення власних "зелених" установок для виробництва електрики. Обмеження - це потужність станції. Для домогосподарств вона становитиме до 30 кВт, хоча середня потужність до 10 кВт буде більш ніж достатньою для власних потреб. Для невеликого бізнесу обмеження становитиме 50 кВт в залежності від споживання, для середнього - відповідно до їх споживання", – роз’яснила особливості нового закону Інна Совсун.

Нова система може бути використана як приватними домогосподарствами, так і малим і середнім бізнесом.

У законі, незважаючи на точно вказані цифри та безліч проголосованих поправок від народних депутатів, фахівців галузі та профільних асоціацій, присутні ряд суперечливих норм. На одну з них вказує директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

"Визначено, що максимальна потужність генеруючих установок не повинна перевищувати приєднаної потужності споживача. Але одночасно допускається, наприклад, для домогосподарства, що потужність може бути до 30 кВт. Отже, не зовсім зрозуміло, як це працюватиме, якщо зазвичай максимальна договірна потужність такого споживача становитиме 3 або 5 кВт. Тоді як потужність на інверторі може бути вищою, якщо установка, наприклад, до 30 кВт", – навів приклад він.

Активними споживачами також можуть бути бюджетні організації, як-от лікарні та школи. У їхній енергетичній автономії Кабмін особливо зацікавлений.

"Якщо ми дивимося в майбутнє, то Net billing може бути дуже цікавим для об’єктів соціальної сфери. Наприклад, уявімо віртуальну сільську школу влітку, коли всі вчителі у відпустці. Тоді споживання електричної енергії мінімальне. Дахова сонячна станція може максимально виробляти, а потім цю електричну енергію можна використовувати в навчальний період. І саме в цей час місячна вартість енергії є мінімальною. Це дуже вдалий варіант", – ділився роздумами голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

"Зелений" тариф ще не зникне, принаймні на найближчий час

Новий закон не скасовує "зелений" тариф. Він лишається в силі до 2030 року, відповідно до законодавства. Net billing функціонуватиме паралельно. Основна відмінність між ними полягає в тому, що "зелений" тариф не може існувати без бюджетного субсидування. Держава покриває різницю між реальною вартістю виробництва електроенергії з відновлювальних джерел та ціною, за якою її продають.

"Відчутна різниця між "зеленим" тарифом (16-18 євроцентів) та ринковою ціною (близько 4 євроцентів) змушує власників електростанцій максимально відпускати дорогу електрику в мережу для отримання прибутку. Різке зростання кількості генеруючих установок приватних будинків за такої моделі призведе до збільшення видатків на компенсацію різниці", – інформує Міненерго.

Нині суттєва різниця між тарифами "зеленого" та ринковими цінами спонукає власників електростанцій максимізувати відпуск дорогої електроенергії у мережу задля отримання прибутку.

Заборгованість перед виробниками "зеленої" енергії зростає. Наприклад, у червні показник виплат промисловій генерації впав до рекордно низького рівня 46,5%. Ці дані надає ДП "Гарантований покупець". Водночас "Укренерго" має борг перед державним підприємством у 21,5 млрд грн.

"Заборгованість виникла через обставини воєнного стану. Компенсація частини різниці "зеленого" тарифу закладалась у тариф на передачу для "Укренерго". Оскільки ця компанія найбільше постраждала від бомбардувань, всі кошти спрямовуються на відновлення енергетичної системи. По-друге, компанія у 2022 році недоотримала частину доходу через значне зменшення обсягів передачі. Третій фактор – несвоєчасні розрахунки учасників ринку, що також зумовлено фінансовими труднощами "Укренерго". Але зараз ситуація дещо покращилася, і розрахунки поліпшились", – стверджує Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Право користуватися "зеленим" тарифом нові власники генераторів отримуватимуть лише за певних умов. Основна умова – використання частини виробленої електроенергії для власних потреб. Надлишки, відповідно, можна продавати в мережу. Державна політика є простою: усі суб’єкти повинні переходити на самовиробництво.

Ризики Net billing

З моменту введення Net billing він безпосередньо конкурує з "зеленим" тарифом. Експерти аналізують, чи витримає нова система та чи оберуть "активні споживачі" саме Net billing.

"Існує два варіанти, і я вважаю, що більшість з них, якщо не всі, скористаються вже існуючою опцією, яка дозволяє побудувати домашню сонячну станцію до 30 кВт та продавати надлишок потужності за "зеленим" тарифом. А згодом, можливо, поступово перейдуть на систему Net billing", – вважає Андрій Герус, голова парламентського комітету з питань енергетики.

Обмеження об'єму електроенергії, яку дозволяється продавати в мережу, можуть вплинути на привабливість моделі Net billing.

Один з факторів, що можуть вплинути на привабливість Net billing для "активних споживачів", полягає в обмеженнях на продаж електроенергії. Закон чітко визначає ці межі. Це, у свою чергу, пов'язано з основною ідеєю механізму, що полягає у забезпеченні власних потреб споживача, а не у продажу. Проте це може негативно відобразитись й на інвестиційній привабливості Net billing. Якщо термін окупності обладнання значно зріс, це уповільнить розбудову розподіленої генерації.

"Кількість електроенергії, що відпускається, не може перевищувати 50% від приєднаної потужності споживача. Тобто, якщо у вас приєднана потужність 5 кВт, ви можете продавати тільки електрику, вироблену на 2,5 кВт", – пояснив Роман Ніцович.

Крім того, очікується зменшення "зеленого" тарифу для домогосподарств на 10% починаючи з 2024 року з метою заохочення "активних споживачів" обирати саме Net billing.

Щоб зробити Net billing привабливим для населення, необхідно або лібералізувати тарифи, або знизити витрати на встановлення панелей і систем акумуляції енергії.

"Єдині способи зробити Net billing привабливим для людей це лібералізація тарифів або здешевлення установки панелей та накопичувачів енергії. Це стосується досвіду Польщі, де до 50% вартості встановлення компенсують для населення. Вони досягли величезних успіхів, збільшивши генерацію такими самоспоживачами у понад 40 разів всього за чотири роки. Зараз понад мільйон сімей мають власні панелі. Лише за рік їм вдалося запустити кілька ГВт малих "зелених" потужностей, яких нам може не вистачати взимку," – переконана Інна Совсун, членкиня парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу.

Впровадження Net billing не завершується лише прийняттям закону. Ще треба розробити ряд підзаконних актів. Держава обіцяє підтримку новій системі. Уряд планує розробити комплексну програму, від реалізації якої залежатиме успіх впровадженої моделі обліку та розрахунків за електроенергію з ВДЕ, а також те, чи сприятиме Net billing розвитку галузі.

"У прогресивних країнах "зелену" енергетику розвивають завдяки двом чинникам: можливості отримати фінансову підтримку та високих тарифів для всіх споживачів, що робить "зелену" енергетику конкурентоспроможною. У нас буде складно розвивати цей сектор без обох чинників, тому потрібно чітко визначити, що ми можемо зробити, і здійснити ці плани. Необхідно уникати обіцянок, як у випадку з "зеленим" тарифом, а реально оцінювати можливості," – впевнений голова правління громадської організації "Хмельницький енергетичний кластер" Степан Кушнір.

Попри війну, "зеленій" енергетиці вдалося показати позитивну динаміку. За даними Міністерства енергетики, у 2022 році встановлена потужність сонячних електростанцій приватних домогосподарств зросла на 180 МВт.

Ще однією проблемою, яку державна програма стимулювання має вирішити, є закупівля акумуляторних установок для зберігання електроенергії. Для цього уряд має розробити систему кредитування, але поки що деталі не оголошені.

Системи зберігання енергії будуть особливо необхідні під час наступного опалювального сезону, адже Генеральний штаб ЗСУ вже прогнозує нові масовані удари з боку Росії в цей час, в основному на енергетичну інфраструктуру.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:зелена електроенергіязелений тарифзаконодавствоВДЕПоділитись