Багатоповерхові будинки з сонячними електростанціями: різні підходи – різні переваги

15 вересня 2020Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Досвід кількох українських багатоповерхівок, у яких встановлено сонячні електростанції, може стати прикладом для всієї країни

В Україні було впроваджено першу промислову сонячну електростанцію на даху дев’ятиповерхівки в Києві. Трохи раніше одне з ОСББ вирішило встановити мережеву сонячну електростанцію на своєму 24-поверховому будинку. Також в іншому місті один житель п'ятиповерхівки отримав дозвіл на встановлення приватної побутової СЕС. Ми запитали ініціаторів про їхні проекти та виявили, чи вони виявились вигідними для власників житла.

Сонячна електростанція на даху... промислова установка

Уявіть, площа в 4,5 тисячі квадратних метрів – це приблизно розмір невеличкого футбольного поля. Саме така площа даху київського житлового комплексу на проспекті Романа Шухевича, 30, який наразі зайнятий сонячними панелями. Електростанція незабаром запрацює, а сама історія проєкту розпочалась ще сім років тому.

“У той час я була головою правління ЖБК і почала мріяти про майбутнє нашого ЖБК, – ділиться Ольга Лойченко, керівниця ОСББ “Буревісник-плюс” (Київ). – З того, чого я прагнула, майже все вже реалізовано, включаючи багато заходів з енергомодернізації будинку. Ми змінили вікна у під’їзді, оновили труби в підвалі, встановили теплопункт, утеплили можливі місця. Багато з цих заходів стали можливими завдяки участі у державних програмах, зокрема, у конкурсній програмі співфінансування “70/30”, що діє в столиці з 2014 року. Однак мені не вистачало сонячних панелей на нашому великому даху, адже наш будинок дуже добре освітлюється сонцем.”

Коли керівник почала шукати можливості для встановлення панелей, зрозуміла, що це дуже дорого для ЖБК. Одного разу їй зателефонував директор сервісної компанії, яка обслуговує ОСББ і надає послуги з обслуговування інженерних мереж.

“У 2018 році наша компанія вирішила запропонувати ОСББ цікавий проєкт – встановити сонячну електростанцію на даху їх будинку, – розповідає Юрій Івко, власник компанії-інвестора, якій належить СЕС. – Традиційно вважається, що дах є непридатним для таких цілей, оскільки його потрібно належним чином підготувати.”

Однак ремонт даху є постійною проблемою для мешканців, оскільки він вимагає значних витрат. Пропозиція компанії орендувати дах, взявши на себе відповідальність за його стан, була схвалена мешканцями.

“Ми уважно обговорювали всі переваги та недоліки встановлення СЕС на нашому даху, – зауважує Ольга Лойченко. – Головний позитив у тому, що компанія взяла на себе відповідальність за наш дах, включаючи покриття. Вона зобов’язалась виконувати поточний ремонт та недопускати протікань. Це важливо, оскільки це пов'язані з великими витратами для нас. Додатково ми почали отримувати невелику плату за оренду – наразі 1 гривня за 1 квадратний метр даху. Раніше у нас не було жодних доходів від даху, а якщо б нічого не робили, то грошей не було б. Також працівники компанії закрили доступи до ліфтових шахт, що значно покращило ситуацію, оскільки у нас був випадок крадіжки обладнання з ліфта. У співпраці з компанією ми не виявили жодних явних недоліків, натомість лише переваги. Звичайно, були чутки про можливу радіацію від сонячних панелей, але це безпідставно.”

“Ми виконали поточний ремонт даху (якби він був капітальним, участь у нашому проєкті була б недоцільною), також провели часткові ремонти у двох під’їздах, – наводить приклади Юрій Івко. – А ще довелося виготовити двері, решітки, встановити системи безпеки, охоронну сигналізацію, виконати профілактичну роботу з дренажними системами, щоб не піддавати обладнання ризикам. Також ми активно працювали з мешканцями, адже в нашому ОСББ 500 квартир. Наша мета – здобути підтримку 75% співвласників.”

Сприятливою умовою стало те, що компанія вже тривалий час обслуговувала цей будинок, тому мешканці мали довіру до неї.

Після домовленості з ОСББ, компанія-інвестор отримала технічні умови, провела конкурс на проект і знайшла виконавця. Згодом розпочалась закупівля обладнання та будівництво СЕС. На даний час роботи фактично завершено.

“В Україні вже існують промислові СЕС на даху комерційних об'єктів, але промислова СЕС на даху житлового багатоповерхового будинку за власні кошти компанії – це безпрецедентний проєкт такого масштабу,” – зазначає співрозмовник.

Потужність сонячної електростанції складає 300 кВт. Це потужність, на яку розраховані інвертори – обладнання, що перетворює енергію, вироблену сонячними панелями, з постійного струму на змінний.

“З початку проєкту ми платимо за оренду даху близько 1 гривні за квадратний метр, – зазначає Юрій Івко. – Площа даху складає близько 4,5 тисячі квадратних метрів. Однак після введення об'єкта в експлуатацію плата буде змінюватися за домовленістю. Вона може залежати від генерації та становити, наприклад, до 10% у грошовому еквіваленті, або бути фіксованою, наприклад, 2,5 гривні з квадратного метра.”

ОСББ не може отримувати електроенергію з власного даху, адже “зелена” енергія в нашій країні занадто дорога і невигідна для мешканців. Об’єднання і надалі купуватиме цю енергію за нижчими цінами.

Незважаючи на зниження “зеленого” тарифу в Україні, компанія-власник цієї СЕС, за словами її керівника, планує розширювати діяльність у цій сфері, встановлюючи сонячні електростанції на дахах житлових будинків. Прибуток отримуватиметься за рахунок наявності дахів у містах та часткової співпраці з українськими виробниками. Компанія має на меті зібрати дахові установки потужністю на 5 МВт.

“Приблизно 10% генерації в грошовому еквіваленті ми плануємо віддавати ОСББ та ЖБК, які будуть готові співпрацювати. Але наразі все впирається в питання залучення фінансування для нових проектів, оскільки цей проєкт було реалізовано за власні кошти і коштував нам приблизно 800 доларів за кіловат. Вважаю, що тепер, маючи отриманий досвід, такі роботи можна буде виконати набагато швидше. Чим далі, тим простіше це робити, оскільки ціна на сонячні панелі знижується, а їх потужність зростає,” – додає власник СЕС.

Єдине, що викликає занепокоєння у Юрія Івка – це те, що ніхто не може гарантувати, що після підписання договору оренди і здійснення інвестицій, в будинку, на даху якого розташовано СЕС, не з’явиться група мешканців, які вимагатимуть значно вищу плату, і компанія може опинитися в складній ситуації.

СЕС як частина системи енергетичного забезпечення

В іншому столичному ОСББ – “Оберіг на Позняках”, розташованому на вулиці Миколи Бажана, 16, ситуація зі сонячною електростанцією зовсім інша. Тут СЕС належить самому об’єднанню співвласників і працює на великий будинок (435 квартир). Але вона функціонує в комплексі з багатьма іншими заходами з енергомодернізації. Окрім звичних для інших ОСББ замін вікон, дверей та утеплення стін, в “Оберезі на Позняках” встановлені сонячні панелі, вітрові генератори, теплові насоси тощо. І всі ці системи контролює інтелектуальна система управління. Мета, яку ОСББ ставить, – відмовитися від централізованого гарячого водопостачання та опалення, автономно забезпечуючи себе електроенергією та теплом, і об’єднання успішно рухається до цього крок за кроком.

“Ми практично три роки займалися термомодернізацією будинку, – розповідає Валерій Нікітченко, керівник ОСББ. – Це в нас величезний будинок – понад 40 тисяч квадратних метрів. Це 6 під’їздів, 6 секцій, 24 поверхи. Термомодернізація обходилася в понад 30 мільйонів гривень і тривала близько трьох років. Два роки паралельно ми модернізуємо систему автономного опалення та гарячого водопостачання. Це включає приєднання додаткових потужностей, установку СЕС, монтаж теплових насосів і так далі. Наразі виконано приблизно 70% намічених робіт. Першочергові фінансування містом не відбулися, тому проєкт підвисне до наступного року.

Щодо сонячних панелей, то вони в нашому випадку є частиною системи гарячого водопостачання та енергозабезпечення будинку. Це допоможе оптимізувати і зменшити витрати на енергопостачання для постійних споживачів – насосних груп, ліфтів, загального освітлення. Також за проєктом вони живлять теплові насоси, які забезпечують гарячу воду для мешканців. Завдяки цьому знижується вартість гарячої води для мешканців.

Сьогодні потужність цієї СЕС складає приблизно 150 кВт. Систему розміщено над диспетчерською, над трьома секціями та на фасаді. Плани передбачають встановлення ще над парковкою та над трьома секціями будинку. Загальна потужність СЕС має скласти близько 400 кВт.

Зі слів співрозмовника, ОСББ поставила завдання проектувальникам добитися максимальної дешевизни гарячої води. Для цього, як виявилось, потрібно було придбати теплові насоси, а щоб зменшити витрати, зазначили в проектній організації, важливо, щоб ці теплові насоси живились від сонця чи вітру. Так і було реалізовано. Проєкт став можливим завдяки програмі “70/30”. Свої 30% ОСББ позичило в банку.

“Скільки мешканці внесли у проект СЕС, тобто скільки кожен з них заплатив, визначити важко, оскільки окрім панелей, проведено безліч інших заходів (і ми продовжуємо їх реалізувати) спрямованих на енергоефективність будинку. Йдеться про повну термомодернізацію будівлі, що вимагає значних грошей. Для мешканців нашого будинку це обійдеться в 3,50 грн з 1 кв.м. І платитимемо так приблизно ще 8 років, оскільки кредит планується на 10 років, два з яких ми вже сплатили.

З його слів, виходячи з розрахунків, заощадження, яке вже отримало ОСББ від термомодернізації, перевищує витрати на обслуговування кредиту. І це не враховуючи тієї економії, яку забезпечать сонячна електростанція, автономне гаряче водопостачання та опалення, які нині в процесі монтажу.

Оскільки сонячна електростанція не є окремим елементом, а є частиною реконструкції системи автономного гарячого водопостачання, ОСББ не може продавати свою електрику за кожним “зеленим” тарифом, а має купувати електроенергію для своїх потреб за нижчими цінами. Окрім того, ОСББ є неприбутковим організацією, тому не може продавати отриману електроенергію за “зеленим” тарифом. У той час як приватні власники СЕС можуть продавати “зелений” струм в мережу, з різницею між виробництвом та споживанням.

Приватна сонячна електростанція на даху п’ятиповерхівки

Сонячні електростанції можна зустріти не лише на дахах багатоповерхівок столиці. Одна з них розташована в п’ятиповерховому будинку на вулиці Князів Острозьких у Житомирі. Її власник – мешканець цього будинку, а тепер і голова ОСББ Сергій Кохан.

Інженер за фахом, він завжди заздрив власникам приватних домівок, що мають сонячні панелі. Він ставив собі запитання: “Чим я гірший?” І вирішив будь-якою ціною встановити свою СЕС.

“Спочатку я розглянув усі можливі альтернативи отримання електрики. Зупинився на сонячних панелях. СЕС звичайно ставлять на приватних будинках. Я уважно ознайомився з постановою НКРЕКП, в якій вказано, де і кому можна встановлювати СЕС, і як це робиться. Там зазначено, що сонячні станції можна ставити на будинках, у яких можуть бути один або кілька власників. У моєму випадку – 45 власників. Я звернувся до НКРЕКП з офіційним листом з проханням роз’яснити, чи можу я встановити СЕС на даху свого багатоповерхового будинку. Я хотів мати станцію і вірив, що маю на це право. Чи не маю я таких же прав, як усі? Чи щоб мати СЕС, потрібно спершу побудувати великий приватний дім?,” – розповідає Сергій Кохан.

Процедура тривала півроку: з червня по грудень 2016 року. Справа в тому, що Сергій Кохан був першим потенційним власником приватної СЕС у багатоповерхівці. Він не мав досвіду в оформленні документів та механізмах встановлення станції, тому це було складно. Також в обледенирку не було готових рішень для таких СЕС.

“Їм було легше відмовити, але я звернувся до НКРЕКП. Відповідь була позитивною, вони підтвердили, що я можу встановлювати СЕС на даху, додатково надіславши в обленерго необхідні документи. Тож зрештою, здавалося, жодна перешкода не залишилась. Проте проблем вистачало,” – зазначає співрозмовник.

Для встановлення необхідно отримати згоду сусідів. Це стало найбільшою проблемою. Чоловік мав провести опитування та отримати підтримку двох третин мешканців.

“Я пояснив сусідам, що хочу встановити СЕС на даху і беру на себе зобов’язання по підтримці даху в робочому стані. Це важливо для мешканців, оскільки будинок побудований у 1986 році, а ремонт даху обходиться дорого. Вони погодились. Я зробив поточний ремонт даху (не всього, адже спочатку використав лише третину). Я оплатив заміну руберойду, навів порядок клубками кабелів і організував власників, щоб впорядкувати їх. На даху багато кабелів, вдалося навести лад у цьому. Я добивався, щоб дах залишався “робочим” хоча б протягом 10 років перед установкою станції,” – розповідає Сергій Кохан.

Під час цього процесу сусіди запропонували йому очолити ОСББ, видно, що вони помітили його активність.

Сергій почав будувати свою станцію поступово. Спочатку поставив 50 сонячних панелей, пізніше 20, потім ще 10, і знову 20. За майже чотири роки кількість панелей зросла до 120.

ОСББ сплачує за оренду даху по 1 гривні за квадратний метр.

“Загалом витрати приблизно дорівнюють сумі, яку мешканці кожної квартири платять за обслуговування. Хоч це небагато, але краще мати постійний дохід, ніж нічого,” – коментує він.

Що стосується вигоди, то з огляду на витрати, поки що вона сумнівна. Чоловік вже не платить за електрику. Крім того, він отримує оплату за надлишки, вироблені його станцією. Каже, це небагато, але ці гроші не зайві, особливо зараз, коли він наближається до пенсії. Але чи можна вважати ці вигоди безперечними, зважаючи на кредит, у який він вкладав близько 25 тисяч доларів у проект? Правда, він робив це поступово, протягом трьох років, після чого СЕС досягла потужності 30 кВт.

“На певному етапі я просто перестав рахувати свої витрати. Не чекаю, поки витрати почнуть покриватися. Це не бізнес для мене. Мушу планувати, що кошти повернуться років за шість, але все залежить від того, що буде згодом у нашій країні і наскільки вона буде стабільною. Не можна виключати, що уряд може знизити “зелений” тариф не лише для компаній, а й для фізичних осіб. І ще залежить від моїх споживчих потреб електрики. Сьогодні це близько 200 кВт на місяць, але завтра я можу споживати більше чи менше, адже продаю державі лишки, що може змінюватись. Можливо, взимку мені знадобиться електроопалення. Я стаю дедалі менш довірливим до держави, тож намагаюсь робити все можливе, але це непросто,” – зазначає Сергій Кохан.

Здавалося б, маючи власну СЕС, можна собі дозволити більше споживати, не зменшуючи витрат. Проте Сергій зазначає, що, навпаки, зменшив споживання електроенергії.

“Коли розглядаєш вартість електрики, яку купуєш у держави (сьогодні – 4 грн за 1 кВт•г), і вартість тієї, що в розетці (1,68 грн за 1 кВт•г), разюче видно, як вигідніше економити і більше продавати, ніж витрачати зайві кошти. Краще продавати свою, а на власні потреби купувати дешевшу з розетки.”

Таким чином, три різні історії взаємодії з сонячними електростанціями на багатоквартирних будинках ілюструють, що мешканці мають значний потенціал використання дахів і фасадів своїх будинків. Їх можна здавати в оренду, таким чином вирішуючи проблеми з ремонтом і отримуючи регулярні доходи. Інший варіант – інтеграція СЕС у систему водо- та енергопостачання, що знижує витрати та оплату за комунальні послуги. Головне – це бажання.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Якщо ви також плануєте встановлення СЕС у вашому будинку...

Українці активно встановлюють СЕС на дахах та стінах багатоповерхівок вже кілька років. Головна причина – бажання стати незалежними від енергетичних монополій. ОСББ, як неприбуткові організації, не можуть заробляти на продажу електроенергії за “зеленим” тарифом, тому використовують отриману електрику лише для своїх потреб.

Процедура встановлення СЕС на даху багатоквартирного будинку передбачає оренду даху (для чого необхідна згода 75% сусідів) та збільшення виділеної потужності споживання на квартиру. Зазвичай це також вимагає збільшення виділеної потужності всього будинку. Додатково обленерго має встановити спеціальний вузол обліку – лічильник, який рахуватиме, скільки електроенергії виробила станція та скільки ви спожили. Однак ті, кому вдалося встановити СЕС на дахах багатоквартирних будинків, можуть бути впевнені, що використовують “чисту” електричну енергію, для виробництва якої не потрібно спалювати вугілля чи ядерне паливо.

Фотоелектричні панелі на багатоповерхівках доцільно встановлювати лише після проведення інших заходів з енергоефективності: утеплення фасадів, даху, трубопроводів, заміни вікон та дверей. В таких дахах сонячні панелі, за даними КМДА, можуть окупитися приблизно за 10 років.

(За інформацією Української асоціації відновлюваної енергетики)
 

Теги:Поділитись