На карантині: яким чином енергетична інфраструктура справляється з викликами COVID-19

30 березня 2020

“Українська енергетика” аналізує роботу енергетичного сектору під час карантину

Глобальна пандемія коронавірусу призвела не лише до стрімкого поширення цієї небезпечної хвороби, а й до серйозної економічної кризи, яка фактично “зупинила” майже всю світову діяльність.

Багато підприємств, які не є критично важливими, змушені були закритися, зазнавши великих втрат. Проте є й такі сектори, від існування яких залежить безпечне майбутнє України, серед них, звичайно, і енергетика.

Які перспективи чекають на галузь під час і після карантину? Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович вважає, що, крім очевидних кризових моментів, енергетика також отримує своє “вікно можливостей”.

“На фоні інших держав, де йде боротьба з пандемією, обмеження в Україні поки що є менш жорсткими, хоча уряд і запровадив надзвичайний стан. Переведення більшості співробітників на дистанційну роботу та зменшення контролю створюють ризики для роботи окремих підприємств, але енергосистема функціонує стабільно. Тому такий пріоритет, як захист працівників та підтримка управлінської стабільності, залишається на порядку денному для уряду і компаній-операторів критичної інфраструктури.

Набагато серйознішими наслідками для галузі стане економічний спад. Хоча низькі ціни на енергоносії можуть принести вигоду споживачам у вигляді знижених рахунків, зниження ділової активності призведе до зменшення доходів бізнесу та зниження податкових надходжень, не говорячи вже про вплив на валютний курс та виникнення додаткових боргів. Уряд повинен розглянути економічні стимули – наприклад, як підтримати державні та комунальні енергокомпанії, адже не всі вони здатні витримати цей спад.

З іншого боку, будь-яка криза може стати і шансом. Енергетичний сектор України має можливість переходити до сучасних електронних сервісів, найперше у відносинах споживачів з постачальниками (газ, електроенергія, тепло, комунальні послуги). Для бізнесу також є “вікно можливостей” – перехід на онлайн-комунікацію з державними регуляторами. Головне – закріпити найефективніші практики вже після закінчення карантину.

В огляді “Української енергетики” – як галузь пережила карантин в Україні та з якими труднощами їй сталося зіштовхнутися.

Нафтогазовий сектор

НАК “Нафтогаз України” став ядром української енергетики під час карантину, запровадивши дистанційну роботу для своїх співробітників ще до офіційного введення обмежень. Компанія також активно веде інформаційну кампанію, де ділиться порадами, як уникнути захворювання, а також підготувала підбірку фільмів для карантину від топ-менеджерів. “Нафтогаз” є одним з найбільших роботодавців країни з 70-тисячним колективом, тож їх дії в рамках запобігання поширення коронавірусу вважаються справедливо соціально відповідальними.

11 березня керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв повідомив:

“Київська влада оголосила про намір закрити школи і дитячі садки до кінця березня. Уряд також розглядає можливість введення карантину терміном до трьох тижнів.

Що робити працівникам, якщо школа чи дитячий садок закриті, а залишати малолітніх дітей немає з ким?

Ми в “Нафтогазі” вирішили, що у таких випадках, за узгодженням з вашим безпосереднім керівником і якщо ви не берете участь у безперервному виробничому процесі, ви маєте право працювати на віддаленій основі. Ваше робоче місце буде визначено вдома до закінчення карантину або до змін обставин. Наш HR-відділ надасть детальні вказівки для оформлення цього процесу.”

13 березня головний менеджер компанії доповів:

“Ми посилили санітарні заходи в підприємствах Групи Нафтогаз у зв’язку з поширенням коронавірусу.

Багато наших співробітників зможуть працювати дистанційно. Всі закордонні відрядження скасовані до закінчення карантину. Якщо працівники вже перебувають у відрядженні чи відпустці в країнах з понад 300 підтвердженими випадками, їм потрібно провести два тижні на дистанційній роботі після повернення до України.

Ми також збираємо та розповсюджуємо прості рекомендації ВОЗ серед працівників для захисту від вірусу (включаючи CoVID-19). Швидкість поширення хвороби залежить від нас.”

На підприємствах, які забезпечують безперервний процес, не всі можуть працювати дистанційно. Як компанія забезпечила безпеку працівників на місцях, розповідаємо на прикладі однієї з філій – АТ “Укртрансгаз”:

“Приміщення компанії щодня дезінфікуються (дверні ручки, поручні, кнопки ліфтів, поверхні, підлога) та регулярно провітрюються.

На вході в офиси розміщені антисептики. Кожен працівник або відвідувач може знезаразити руки або мобільні пристрої.

В офіс допускаються лише особи без ознак захворювання.

Додатково кожному проводять температурний скринінг. Якщо температура перевищує 36,9 градусів, така особа не допускається в офіс.

Для працівників, які змушені добиратися до роботи, забезпечено транспортне сполучення. Для співробітників головного офісу у Києві розроблений графік курсування від ключових транспортних зупинок. Після кожного рейсу салон автобусів підлягає дезінфекції.

Регулярно оновлюємо інформацію на внутрішніх ресурсах та стендах. Важливо знати рекомендації від Міністерства охорони здоров’я “Як убезпечити себе від коронавірусу” та дотримуватись етичних норм, аби не наражати на небезпеку колег і співвітчизників.”

Компанії нафтогазового сектору також активно долучилися до флешмобу підприємств, що закликають українців залишатися вдома під час карантину для зменшення ризиків поширення коронавірусу.

В “Ассоциації газовидобувних компаній” висловили побоювання, що більш жорсткі карантинні заходи до надзвичайного стану можуть негативно позначитися на галузі.

Газовидобувники звертаються до президента, уряду і парламенту, у разі введення надзвичайного стану, включити видобуток нафти і газу до об’єктів критичної інфраструктури, а також надати можливість компаніям і їх підрядникам продовжувати роботу безперервно.

Газовидобувники зауважують, що зупинка видобутку природного газу та припинення постачання може призвести до перебоїв із газопостачанням для населення та підприємств, зменшить податкові надходження до бюджету, а тисячі українців залишаться без робочих місць.

Крім цього, якщо газові свердловини будуть консервація, їх відновлення до попереднього стану буде неможливим з технічних причин.”

Асоціація наголошує, що заборона на переміщення транспорту та контроль над видобувними процесами може мати негативні наслідки, які позначаться на економіці України та можуть викликати надзвичайні ситуації.

Оскільки такі об’єкти повинні продовжувати свою діяльність і бути включеними в об’єкти критичної інфраструктури в разі надзвичайного стану.

Електроенергетичний сектор

Енергогенеруючі компанії також перевели працівників на дистанційну роботу.

“Є співробітники, які можуть виконувати свої обов’язки вдома. Ми закликаємо їх – працювати дистанційно. Зробити це просто – напишіть заяву і погодьте з керівником. Перебування вдома наразі – найефективніший спосіб захистити своє здоров’я та здоров’я оточуючих. Є й такі, хто безпосередньо необхідний для роботи гідроелектростанцій – це охорона та операційний персонал.”

Сектор альтернативної енергетики працює в стандартному режимі вихідних днів – одна особа на об’єкті, всі обов’язки виконує начальник зміни.

“Всі операційні процеси продовжують виконуватись головами змін СЕС і ВЕС (одна людина на об’єкті). Цей режим роботи є стандартним для ДТЕК ВДЕ – його раніше застосовували на вихідних. Тепер він використовується протягом тижня з посиленням безпекових заходів для мінімізації контактів з зовнішнім середовищем. Інші співробітники станцій переведені на дистанційну роботу.”

Однак коронавірус поглибив кризу в електроенергетиці, яка вже кілька місяців стрімко розвивалася через запуск нового ринку та збільшення частки енергії з альтернативних джерел.

ПрАТ “НЕК “Укренерго” повідомило, що електроспоживання в березні у зв’язку з карантином може знизитися на 8,2%.

“У березні очікується зменшення загального обсягу споживання на 8,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.”

Компанія вже зафіксувала зниження добового споживання з 20,1 тис. МВт у березні 2019 року до 18,3 МВт у березні 2020 року.

“З моменту впровадження карантину з 12 березня споживання електричної енергії в Україні зменшилося майже на 4%: з 411 млн кВт-год. до 395,6 кВт-год. на 19 березня.”

У зв’язку з цим компанія припинила імпорт електроенергії з Білорусі, Росії та Молдови.

Крім того, “Укренерго” також зіткнулося з проблемами в організації робочих процесів на місцях.

“Як тільки ми вирішили перевести людей на дистанційну роботу, перше завдання, з яким ми зіткнулися, полягало у організації цього процесу. У перший же день на таку роботу вийшло майже 60% співробітників компанії. Працівники відповідально ставляться до своїх обов’язків, тому приходили в офіси, щоб підготуватися до роботи в онлайн-форматі. Проте наша мета полягала в тому, щоб убезпечити співробітників від використання громадського транспорту.”

Ми щодня збираємо дані з системи контролю доступу, щоб дізнатися, скільки працівників вийшло на роботу. Керівники підрозділів визначають, чи дійсно необхідна така кількість робочих місць. Якщо для когось немає критичної потреби, такій персонал намагаються перевести на віддалену роботу.

20 березня на робочих місцях залишилося менше 30% загальної чисельності персоналу. Це переважно диспетчерсько-оперативний персонал, працівники підстанцій, охоронці, водії, а також частина IT-служби, безпеки та кадровий персонал. Очікуємо, що наступного тижня кількість працівників на місцях ще зменшиться на 5-10%.

Всі співробітники, які працюють поза межами офісу, отримують у повному обсязі зарплату. Наші профспілки слідкують за тим, щоб працівникам роз’яснювали, як правильно захистити себе та близьких від розповсюдження коронавірусу.

Також ми помітили, що наші працівники не сприймають працю на дистанційно як відпустку – навпаки, нагальна ситуація об’єднує колектив. На даний момент жоден важливий бізнес-процес для компанії не уповільнився. Належна організація дозволяє проводити ефективні онлайн-зустрічі та контролювати виконання завдань.”

Ще серйозніші виклики існують для атомної енергетики, оскільки обмежена кількість ліцензованих працівників та загроза масового захворювання означає можливу зупинку атомної генерації в Україні. На АЕС застосовані жорсткі заходи:

“В умовах складної епідеміологічної ситуації у світі та дії карантину на всій території України, “Енергоатом” вживає заходи для мінімізації ризиків розповсюдження коронавірусу.

ДП “НАЕК “Енергоатом” перевів на спеціальний графік роботи критично важливий персонал для стабільної роботи об’єктів. Протягом карантину оперативний персонал українських АЕС ізольований, а критично важливі групи розміщені у окремих приміщеннях готельних комплексів у містах-супутниках АЕС.

Для цієї категорії персоналу прийнято оптимізований графік роботи та ізольований вхід до робочих місць без контактів з іншими працівниками.

Оперативники АЕС забезпечені засобами індивідуального захисту, організовано регулярний медичний моніторинг їх здоров’я на робочих місцях і в місцях ізоляції.

Працівники, які не беруть участі у технологічних процесах, працюють дистанційно.

Крім цього, з 26 березня по 24 квітня 2020 року уряд обмежив в’їзд та виїзд на територію міст-супутників АЕС.

Міністерство енергетики та захисту довкілля

Міністерство енергетики під час карантину отримало можливість “стати ближче до людей” – подібно до НАК “Нафтогаз України”. Проте його реакція була більше формальною:

“Прийом громадян у Міністерстві енергетики та захисту довкілля призупинено до особливого розпорядження щодо проведення особистих прийомів. Запрошуємо звертатися письмово або телефоном.”

Минуло кілька днів, і міністерство захопилося вирішенням термінових проблем підлеглих підприємств.

“Організовано вимірювання температури при вході на роботу, закупівля дезінфікуючих засобів, вирішення питань транспортування працівників тощо.”

В.о. міністра Віталій Шубін наголосив на важливості превентивних заходів для захисту здоров’я працівників та на необхідності посилення пропускного контролю.

Заступник міністра Олексій Рябчин зазначив, що міністерство розробило різні сценарії розвитку подій:

“Наше завдання зменшити присутність непрофільного персоналу на робочих місцях. Також ми маємо розглянути різні сценарії реагування у разі захворювання ключових функціональних працівників.”

Однак міністерство було змушене припинити ряд планових процесів, що забезпечують безпеку діяльності підприємств.

“Громадські слухання щодо звітів з оцінки впливу на довкілля скасовано. Після подання звіту можна надавати письмові зауваження.”

Регулятори

Регуляторна діяльність зупинилася не лише у Мінекоенерго, але й у контролюючих органах сфери надрокористування та ядерної енергетики.

Наприклад, Державна служба геології та надр виключила з плану перевірок частину заходів для суб’єктів з низьким та середнім ризиком до завершення карантину.

У період з 4 квітня по 31 травня служба перевірятиме лише суб’єкти з високим ступенем ризику, відповідно до внесених змін до Податкового кодексу.

Також планові перевірки ядерної безпеки зупинила Державна інспекція ядерного регулювання.

“Планові перевірки у сфері одиниць з ядерної енергетики не проводяться. Персонал, який має обов’язки реагування на аварійні ситуації, повинен діяти відповідно до планів, з урахуванням медико-біологічної надзвичайної ситуації.”

Агентство продовжить держконтроль у питаннях перевезення радіоактивних матеріалів та аварійного оповіщення.

Карантин спонукає регуляторів активізувати роботу електронних сервісів.

Держгеонадра відтепер проводитимуть дистанційні консультації.

“Розуміємо, що безпека й здоров’я громадян понад усе, тому вживаємо заходів для зменшення ризиків. Консультації проходитимуть за звичним графіком, але лише за попереднім записом.”

А Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, перевела у онлайн режим прийом заяв про ліцензії.

“У зв’язку з карантином у Києві, НКРЕКП приймає заяви виключно через Єдиний державний портал адміністративних послуг.”

Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики

Теги:електронні сервісикоронавірусмінекоенергоПоділитись