Нагальне питання: чи готова енергетика до морозів

07 вересня 2023

До початку опалювального сезону залишилося всього декілька тижнів. Влада, бізнес і звичайні громадяни все більше хвилюються щодо можливостей постачання енергії. Енергетики запевняють, що справляться з ситуацією.

Фото: ДТЕК

Питання підготовленості енергосистеми до зими стало вкрай актуальним за півтора місяця до початку опалювального сезону. Зокрема, цій темі було присвячено чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 6 вересня. Президент Володимир Зеленський заслухав доповіді керівників уряду, енергетичного сектора, Генштабу та обласних військових адміністрацій.

"Іще є багато завдань. Всі учасники отримали конкретні доручення з визначеними термінами виконання. Цій темі буде приділено особливу увагу", – констатував голова держави.

Майже одночасно в українських ЗМІ з'явилася інформація про нібито недостатню підготовку теплових електростанцій до зими. Міністерство енергетики спростувало ці повідомлення. Далі управління найбільших теплових генерацій запевнило, що підготовка до опалювального сезону проходить згідно з планом.

"Українська енергетика" вирішила вивчити, якими темпами проводиться підготовка електростанцій до морозів, чи встигнуть енергетики підготувати об'єкти до початку опалювального сезону, а також оцінила ризики зими 2023-2024 років.

Електрогенерація зазнала втрат через атаки рф

З початку минулого опалювального сезону, широкомасштабна агресія російської федерації призвела до ударів по енергетичній інфраструктурі. З 10 жовтня 2022 року й впродовж наступних шести місяців держава-агресор здійснила 33 масштабні атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури, зокрема було зафіксовано приблизно 270 влучань, повідомляло Міністерство енергетики. За відомостями Ради національної безпеки, загалом ворог випустив близько 1,5 тисячі ракет і безпілотників. На кінець квітня 2023 року в Україні не залишилось жодної ТЕС чи ГЕС, яка б не постраждала в тій чи іншій мірі від російських обстрілів.

Найбільш руйнівні удари ворожі війська нанесли по розподільчим потужностям: з жовтня 2022 по березень 2023 року були атаковані чи принаймні намагалися атакувати практично всі критично важливі підстанції. Деякі з них зазнали три-чотири удари. Станом на кінець квітня було пошкоджено 42 з 94 високовольтних підстанцій. 41 з 94 важливих трансформаторів отримали ушкодження або були знищені ракетами.

"Ракетні атаки знищили всю мережу високовольтної електроенергії 750 кВ, яку використовують для розподілу електроенергії атомних та інших електростанцій по всій Україні. Це значно ускладнило енергозабезпечення споживачів та ускладнило транспортування електроенергії з західних регіонів на схід", – говориться в звіті.

Ракетні атаки знищили всю мережу високовольтної електроенергії 750 кВ, що використовується для розподілу електроенергії

Мета агресора зрозуміла: удари по атомних електростанціях, безперечно, викликали б величезне обурення міжнародного співтовариства, тому ворог прагнув забезпечити, щоб Україна залишалася в темряві, руйнуючи інфраструктуру, що забезпечує постачання електроенергії до мережі, зазначив народний депутат, член Комітету Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк.

Внаслідок масованого обстрілу 23 листопада 2022 року стався блекаут енергетичної системи, що призвело до відключення електропостачання 13,5 млн споживачів. До середини березня споживачі отримували електроенергію за графіками планових та аварійних відключень.

Атомна генерація залишилась єдиною, яка не піддалася цілеспрямованим ударам рф. Її потужність зменшилася на 44,2% у порівнянні з квітнем 2021 року через зупинку енергоблоків Запорізької АЕС, яка була захоплена росіянами 4 березня 2022 року. До повномасштабного вторгнення ЗАЕС була найбільшою атомною станцією в Європі, її потужності складали 43% загальної потужності "Енергоатому" у 2021 році.

Наразі в експлуатації залишилися три з чотирьох атомних електростанцій, що працювали до початку війни: Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька атомні електростанції. Ці станції не зазнали пошкоджень.

На кінець квітня 2023 року в Україні не залишилось жодної ТЕС чи ГЕС, які б не зазнали пошкоджень різного ступеня

На кінець квітня 2023 року не лишилось жодної ТЕС чи ГЕС, яка б не зазнала пошкоджень різного ступеня через бойові дії. Станом на 30 квітня, з 17,1 ГВт доступної потужності теплових електростанцій, 11,1 ГВт були пошкоджені, перебували під тимчасовим військовим контролем російської федерації або не могли бути підключені до об'єднаної енергетичної системи з різних причин. З 77 енергоблоків лише 22 працювали на дев'яти ТЕС. їх загальна потужність становила 4,6 ГВт, що на 68% менше, ніж на кінець 2021 року, за даними звіту ПРООН та Світового банку.

Суттєво постраждали також потужності ТЕЦ. За даними звіту на кінець квітня, з 25 найбільших ТЕЦ не працювали вісім. 48,3% ТЕЦ (1,4 ГВт) зазнали пошкоджень, а 3,4% (0,1 ГВт) залишились на території, яка під тимчасовим контролем рф. Наявна потужність ТЕЦ знизилась з 2,9 ГВт на кінець 2021 року до 1,4 ГВт на кінець квітня 2023 року.

Понад 30 ракет влучили в об'єкти державної компанії "Укргідроенерго" з 31 жовтня минулого року по кінець опалювального сезону

"Укргідроенерго" втратило потужності Каховської гідроелектростанції потужністю 340 МВт. На початку вторгнення російські окупанти замінували станцію, а вночі 6 червня 2023 року підірвали її. Експерти вважають, що з урахуванням масштабів руйнувань, відновлення станції неможливе. Загалом, за словами керівника "Укргідроенерго" Ігоря Сироти, з 31 жовтня на об'єкти держкомпанії влучило понад 30 ракет.

Доступна потужність відновлювальних джерел енергії через атаки рф впала на 24% – до 6,2 ГВт з 8,1 ГВт.

У Міненерго повідомили про ушкодження 24 об'єктів генерації (теплові електростанції, теплоелектроцентралі, гідро-та гідроакумулюючі станції), приблизно половини підстанцій системи передачі, та пошкодження магістральних мереж. Станом на кінець осінньо-зимового періоду енергосистема внаслідок руйнувань та окупації втратила 44% атомної генерації, 78% потужностей ТЕС, 66% блокових ТЕЦ, 12% ГЕС, 75% вітрової генерації та більше 20% сонячної енергії.

На тлі різкого скорочення резервних потужностей, гострої нестачі маневрених потужностей, виробництво електроенергії усіма видами генерації у січні-квітні 2023 року скоротилось на 32,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року та становило 36,5 ТВт-год.

Відновлення генераційних потужностей співпало з підготовкою до сезону

У квітні в Україні розпочалася масштабна кампанія відновлення пошкоджених генерацій, що збіглася з традиційною підготовкою до осінньо-зимового періоду, коли в системі проводяться планові ремонти. Такої широкомасштабної ремонтної кампанії на підприємствах атомної, гідро- та теплової генерації ще не було.

Якщо раніше підготовка до ОЗП в Україні зводилась в основному до забезпечення паливом та проведення планових ремонтів, то нині енергетики стали перед серйознішим викликом: необхідністю відновлення пошкодженої інфраструктури, що потребує значних коштів, підкреслила аналітик Аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

Вона також зазначила, що в умовах військового часу, відстежувати процеси ремонтних кампаній надзвичайно важко через закритість інформації.

"Всі дані про поточний баланс, склад обладнання, рух пального є закритими. Інформацію доводиться збирати по частинах: аналізуючи те, що публічно озвучується представниками уряду, місцевою владою, компаніями-енергетиками, звіти міжнародних організацій про обсяги пошкоджень та наданої міжнародної допомоги", – пояснила експертка.

Атомна генерація завершила планові ремонти 70% своїх потужностей ще в серпні, відремонтувавши шість блоків загальною потужністю понад 5,4 тис. МВт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атомники відремонтували шість енергоблоків, у ремонті ще три

"Важливо розуміти, що стабільна робота атомних блоків забезпечує більше половини попиту, а також стабільну роботу самої енергосистеми. Аварійна зупинка енергоблоку потужністю 1000 МВт завжди становить критичну ситуацію в енергетичній системі, що потенційно загрожує її стабільності", – підкреслила Олена Лапенко.

На її думку, атомна генерація традиційно займає найбільшу частку у структурі генерації: в минулі роки це було більше 50%. Проте в нинішньому підготовчому сезоні, після виходу з ремонту всіх атомних блоків, ця цифра може зрости до 60%.

Станом на 30 серпня на станціях "Укргідроенерго" у ремонті знаходилося 37 з 78 гідроагрегатів

На станціях "Укргідроенерго" станом на 30 серпня у ремонті були 37 з 78 гідроагрегатів, які повинні запрацювати в грудні після завершення ремонтної кампанії. Станом на кінець першого півріччя, "Укргідроенерго" закінчило капітальні ремонти двох гідроагрегатів на ГАЕС, переобладнання двох агрегатів та одного блоку на ГЕС. У середині серпня "Укргідроенерго" запустило в роботу після реконструкції гідроагрегат однієї з українських гідроелектростанцій, що дозволило збільшити можливості видачі потужності ГЕС на 100 МВт. Сумарно видачу електроенергії цієї ГЕС в об'єднану енергосистему України було збільшено на 157 МВт.

Відновлювальні джерела енергії також активно ремонтувались. За словами експерта DiXi Group, один з найбільших учасників ринку – компанія ДТЕК – не тільки активно відновлювала об’єкти вітрової генерації, але й будувала нові. Проте, значної ролі ВДЕ у майбутньому ОЗП очікувати не варто: по-перше, Україна значною мірою залежить від традиційних джерел генерації, а по-друге, в осінньо-зимовий період через об'єктивні кліматичні умови частка ВДЕ традиційно знижується, зазначила вона.

До повномасштабного вторгнення ТЕС задовольняли не менше чверті потреб в електроенергії, тоді як цієї зими їх роль буде ще важливішою

Питання відновлення та готовності теплової генерації, яка разом з гідроенергетикою відіграє ключову роль у балансуванні системи і покритті в пікові години, викликало найбільше запитань і стало найгарячішою темою обговорень у енергетичному секторі.

Якщо до повномасштабного вторгнення теплові генерації покривали не менше чверті потреб в електроенергії, то цієї зими їх роль буде ще більш важливою.

"У разі введення додаткових потужностей на резервному паливі, частка ТЕС може досягати до 30%. Окрім значного внеску в баланс, теплові генерації в даний момент виконують функцію покриття пікових навантажень, що підвищує їх значення для енергетичної системи", – заявила Олена Лапенко.

Яким чином відновлюється і ремонтується теплова генерація

На фоні невтішних даних про значні пошкодження теплової генерації від ПРООН і Міненерго, генеральний директор ключового гравця на ринку теплової генерації "ДТЕК Енерго" (експлуатує шість зі своїх дев'яти ТЕС, які залишаються на неокупованих територіях) Ільдар Салєєв у липні заявляв, що через обстріли енергосистема в цілому втратила приблизно 5 ГВт маневрених потужностей. Втрати теплової генерації ДТЕК на кінець ОЗП сягали 1,4 ГВт.

"Навіть якщо ми встигнемо відновити і запустити все, що запланували до ОЗП, це все ще буде менше, ніж те, з чим енергосистема входила в минулий період", – підкреслив він.

За словами Ільдара Салєєва, в рамках підготовки до ОЗП компанія планує провести 27 планових ремонтів, значно більше, ніж передбачалося до обстрілів рф. Сума витрат на виконання цих ремонтних робіт оцінюється в 3,5 млрд грн до кінця року. Станом на липень ДТЕК інвестував у реалізацію планів 2 млрд грн.

13 енергоблоків відремонтував ДТЕК станом на 6 вересня, ще сім – на стадії ремонту

Станом на 6 вересня енергетики компанії відремонтували 13 енергоблоків, ще сім – в процесі. Два енергоблоки ТЕС, загальною потужністю майже 400 МВт, ДТЕК ввів у роботу наприкінці серпня. Один з блоків було відремонтовано раніше запланованого терміна.

Генеральний директор "ДТЕК" Дмитро Сахарук в ефірі телеканалу підтвердив плани компанії до кінця року відремонтувати 27 енергоблоків, виконавши робіт на 3,5 млрд грн.

Компанія "Центренерго" також заявила про активні ремонтні роботи та наміри пройти майбутній ОЗП на потужностях, які були задіяні в минулому році: вісім енергоблоків загальною потужністю 1190 МВт.

Очікується, що в наступному опалювальному сезоні теплоелектростанціям вистачить традиційних видів пального – газу і вугілля

Теплові електростанції, оцінюючи наявні дані, повинні бути забезпечені традиційними видами пального – газом і вугіллям.

"У моєму розумінні, враховуючи обсяги газу, які вже є у підземних сховищах, та ті, що видобуваються, "блакитного пального" нам точно вистачить у наступному опалювальному сезоні", – прогнозує Сергій Нагорняк, член парламентського енергетичного комітету.

За його словами, навіть якщо під час ОЗП буде імпорт газу, то в незначних обсягах.

Вугілля, основного пального, тепловим станціям має вистачити, вважає Олена Лапенко. Відставання по видобутку власного вугілля не стане критичним для стабільного забезпечення електрикою. За її словами, у цьому році закупівлі вугілля з державних шахт проводяться нижчими темпами.

"Повідомляється, що відставання від минулого року складає 148 тис. тонн (10-15%), адже частина важливих об'єктів потрапила під окупацію. З запланованих запасів 1,8 млн тонн вугілля, на складах вже є 1,5 млн тонн", – підсумувала статистику експертка DiXi Group.

У "Центренерго", яке минулими роками закуповувало вугілля з державних шахт і в "Укрдонінвесту", а також, яке заборгувало 1,4 млрд грн, заявляло про плани імпортувати певні обсяги з Польщі.

Міненерго анонсувало використання на ТЕС резервного пального, зокрема мазуту, зазначила Олена Лапенко. Зокрема, "Центренерго" заявляло про можливість використання цього виду пального на Трипільській ТЕС. Мазут держкомпанія закуповує у "Укрнафті".

Проте загалом мазут не може стати повноцінним замінником традиційних видів пального, адже технічно всі енергоблоки не можуть працювати на ньому, пояснила експертка.

"Крім того, спалювання мазуту супроводжується швидким забиванням форсунок, що призводить до зниження доступної потужності через регулярні зупинки блоків для очищення форсунок", – додала вона.

Серйозні побоювання експертів викликає питання фінансового забезпечення теплової генерації

Однак, окрім забезпечення паливом, є ряд питань, що викликають серйозне занепокоєння в експертів щодо теплової генерації. Зокрема, питання фінансового забезпечення, включаючи відновлення після обстрілів. Ільдар Салєєв у липні наголошував, що ДТЕК "потребують дуже кричуще фінансові можливості", зокрема для завершення ремонтів та проведення відновлювальних робіт.

"Суми витрат на поточні ремонти вже наближаються до 2 млрд грн. Не вистачає коштів на завершення ремонту та проведення відновлювальних робіт, адже частину коштів з планових ремонтів ми вже спрямували на відновлення", – прояснив тоді ситуацію голова "ДТЕК Енерго".

ДТЕК планує залучити близько 5 млрд грн через програму пільгового кредитування, за аналогом урядової "5-7-9%". На також компанія сподівається на погашення боргів з боку НЕК "Укренерго", яка заборгувала їй понад 1,7 млрд грн з розрахунків на балансуючому ринку.

"Таким чином, якщо ресурс з ринку буде доступним, борги будуть погашені, а також працюватиме третє джерело фінансування – кредитна програма, то ми зможемо відновити приблизно 2/3 потужностей, які зараз простоюють", – навів свої доводи Салєєв.

Загалом, на кредити "5-7-9%" для теплової генерації планувалося виділити 7,6 млрд грн, про що інформував заступник міністра енергетики Юрій Власенко на засіданні Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ.

Рішення про те, що теплові генерації можуть скористатись пільговими кредитами, було ухвалено урядом ще у травні. Проте, за словами першого заступника голови парламентського енергетичного комітету Олексія Кучеренка, до теперішнього часу ніхто не зміг скористатись цими кредитами.

"Станом на вересень, я впевнений, що всі енергетичні компанії, діючи професійно та відповідально, вже спланували свої ремонтні кампанії, не покладаючись на "5-7-9%". Все, що можливо, уже робиться", – відповів Андрій Герус, голова енергетичного комітету Ради, на запит "Української енергетики".

Експерти також звертають увагу на те, що важливі рішення, спрямовані на поліпшення фінансового стану, зокрема теплової генерації, затверджувалися із запізненням, включаючи підвищення цін для населення і верхні межі цін.

Залишається також неврегульованим питання боргів і розрахунків між учасниками енергетичного ринку.

Складно прогнозувати, якими можуть бути наслідки роботи теплової генерації на межі можливостей без зупинок, з метою покриття рекордного споживання електроенергії під час ремонтної кампанії "Енергоатому" та в умовах надвисокого споживання в спекотному літньому періоді.

Чи вистачить Україні власної електрогенерації протягом осінньо-зимового періоду?

Слухаючи наведені вище факти, виникає питання, чи готова українська генерація, зокрема теплова, до зимового сезону, і чи зможе вона видавати потрібний обсяг електроенергії для безперебійного постачання протягом холодних місяців. Сьогодні це найгостріша і невизначена тема.

"Неможливо спрогнозувати, як часто взимку відключатимуть електрику, оскільки існує невизначеність щодо можливості агресора атакувати нашу інфраструктуру, а також закритість інформації про реальний стан ремонту, особливо вугільної генерації", – зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко у своїй заяві.

Голова парламентського енергетичного комітету оцінює готовність генерації до зимового сезону на рівні 70%

Проте Андрій Герус оцінив готовність генерації до зимового сезону на 70%. Наприклад, Олена Зеркаль, яка раніше працювала радницею міністра енергетики, в ефірі Business Breakfast від Forbes 6 вересня заявила, що українська електромережа готова до зими на 98%, атомні електростанції – на 70%, теплові електростанції – на близько 30%. Одразу після ефіру Міністерство енергетики повідомило, що Зеркаль "не виконує функції радника міністра енергетики України та її інформація про стан ремонтів енергетичних об'єктів не відповідає дійсності".

У повідомленні ДТЕК зазначалося, що в інформаційному просторі з'явилися непрофесійні коментарі деяких експертів і колишніх радників, які базуються на неперевіреній та недостатньо надійній інформації, часто спекулятивного характеру. В умовах війни такі заяви є неприпустимими.

Зараз немає жодних сумнівів, що роль теплової та атомної генерації під час майбутнього зимового сезону, коли традиційно зменшуються можливості гідро- та ВДЕ, стає критично важливою.

Роль атомної і теплової генерації стає критично важливою

Зрозуміло також, що війна триває, і з настанням холодів ворог, ймовірно, продовжить атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні.

"Ми усвідомлюємо, що ворог серйозно налаштований продовжити атаки на енергетичну інфраструктуру: вони активно накопичують ракети і дрони, які можуть бути використані з холодами. Про це заявляють і СБУ, і ГУР. Вони продовжать бити по підстанціях. Ми бачимо, що росіяни добре розуміють, де у нас сильніші, а де слабші позиції протиповітряної оборони", – підкреслив Сергій Нагорняк.

Згідно з його словами, не можна виключати, що через атаки на генерацію та розподільчі потужності енергосистема може на кілька днів існувати в режимі ізольованих секторів. У певних містах, районах і будинках електропостачання буде, а в деяких, як і минулого року, ніколи не буде. Деякі міста і селища, як у минулому році в Одеській чи Черкаській областях, можуть протягом тижня, а в деяких місцях навіть півтора-два тижні бути в умовах обмеженого електропостачання та відключень.

Альона Манжело, спеціально для "Української енергетики"

Теги: генерація ремонт ГЕС опалювальний сезон АЕС ТЕС ВДЕПоділитись