Наталія Андрусевич: Зелений курс Вінниці має не лише декларацію, але й план дій

04 лютого 2022

Для досягнення заявлених "зелених" цілей до 2030 року, міська рада Вінниці створила дорожню карту, за якою звітуватиме щопівріччя

У січні 2022 року міський голова Вінниці Сергій Моргунов підписав декларацію про Зелений курс міста. Вінниця стала першим містом в Україні, яке висловило таку ініціативу. Експерти та аналітики, які співпрацювали з фахівцями різних департаментів міської ради в процесі розробки стратегій для "зеленого" майбутнього, стверджують, що ця ідея є результатом наполегливих зусиль.

Як міська рада Вінниці спільно з фахівцями створила дорожню карту з конкретними завданнями, які включає декларація Зеленого курсу? Чи зможуть українські міста скористатись інструментами Європейського зеленого курсу? Про ці та інші питання "Українська енергетика" розпитала Наталію Андрусевич, голову правління Ресурсно-аналітичного центру (РАЦ) "Суспільство і Довкілля", яка брала участь у підготовці Зеленого курсу Вінниці.

Що включає декларація Зеленого курсу Вінниці?

Зелений курс Вінниці охоплює багато різних аспектів. Цілі, зазначені в декларації міської ради Вінниці, співпадають із завданнями, які ставить перед собою Європейський зелений курс.

Згідно з декларацією, під час розробки стратегічних та програмних документів департаменти міської ради повинні брати до уваги питання змін клімату та їх адаптації.

Важливо, що окрім декларації, існує детальна дорожня карта, що визначає всіх зацікавлених учасників, перелік заходів, відповідальних осіб та терміни впровадження. Окремо виділено освітній напрямок.

Ця дорожня карта, прийнята для реалізації Зеленого курсу міста, ставить конкретні цілі для підрозділів міської ради до 2030 року.

Яких цілей має досягнути Вінниця до 2030 року?

Наразі немає конкретних кількісних показників, але дорожня карта включає заходи в сферах адаптації до змін клімату, збереження біорізноманіття, мобільності, "зеленій" промисловості, "зеленому" сільському господарстві, енергетиці та енергоефективності.

Більшість з цих заходів можна поділити на два типи. Частина з них спрямована на створення стратегічних чи планувальних документів, що допоможуть Вінниці рухатися у бік "зеленої" трансформації. Також існують практичні заходи, пов’язані зі співпрацею та врахуванням кліматичних аспектів у діяльності.

Кількісні показники ще плануються до розробки і будуть запропоновані в стратегії адаптації до змін клімату, прийняття якої заплановане на 2023 рік. Однак перед цим необхідно провести оцінку вразливості Вінниці до змін клімату, на основі якої стануть відомі конкретні цілі. Далі за цими показниками буде проводитися моніторинг прогресу досягнень "зелених" цілей Вінниці.

Хто відповідатиме за оцінку вразливості міста до змін клімату?

Зараз місто визначає експертів, які допоможуть провести необхідну оцінку до кінця року. В Україні є фахівці, яких можна залучити, і за їх методиками вже проводилися пілотні оцінки вразливості для кількох міст. Також існує методологія Угоди мерів, до якої Вінниця приєдналася. Це дозволить місту оновити План дій сталого енергетичного розвитку і клімату відповідно до прийнятого національно визначеного внеску (НДВ-2).

Цілком ймовірно, що це потребуватиме співпраці експертів і міської адміністрації, адже для такого дослідження необхідна велика кількість даних.

Які плани Вінниці в сфері "зеленої" енергії та клімату?

У сфері енергетики планують досліджувати можливості розвитку відновлювальних джерел енергії у громадах. Намічено переведення лікарень та комунальних закладів на відновлювальну енергію. На першому етапі програми п’ять лікарень мають отримати сонячну енергію до 2023 року. Окрім цього, у діючі програми планують включити заходи з енергоефективності.

Крім того, місто врахувало рекомендації РАЦ щодо зміцнення інституційних компонентів процесу трансформації. У департаменті економіки та інвестицій міської ради планують створити відділ з трьох осіб, який займатиметься лише питаннями клімату.

Це значний крок для міської ради. Вірю, що жодне інше місто в Україні не має такого відділу.

Ми обговорювали майбутній склад відділу і порадили залучити до штатів не лише екологів з практичними знаннями, але й спеціаліста з міжнародного права. Адже питання клімату виходять на міжнародний рівень і приносять нові інціативи, в яких Вінниця може взяти участь.

У департаменті економіки та інвестицій міської ради Вінниці планують створити відділ з трьох осіб, який займатиметься тільки питаннями клімату.

Що спонукало Вінницьку владу задекларувати Зелений курс?

Иснують кілька факторів. Перший – це бажання бути лідером, коли є прагнення бути найпершими і найкращими. Це приємно, що обрано саме "зелену" сферу. Так, про це багато говорять, але коли доходить до практичних дій, ця тема не так популярна, як ціни, війна, COVID-19.

Лідерство стало можливим завдяки "Інституту розвитку міста", який є комунальним підприємством під поняття міської ради, де працюють молоді прогресивні фахівці.

Вони проаналізували наші дослідження (РАЦ "Суспільство і довкілля" - ред.), були присутні на заходах нашого аналітичного центру щодо Європейського зеленого курсу, і їм сподобалася ця ідея. Працівники "Інституту розвитку міста" стали рушійною силою – вони запросили нас провести тренінги для спеціалістів міськради, перевірити документи.

Безумовно, це також пов’язано з лідерськими амбіціями самого міського голови. Цей момент потрібно відчути і здійснити, адже лідерство несе відповідальність, це важка праця.

Другий фактор, який спонукає місто до такої ініціативи, - це продовження поточної політики, яку вже проводить Вінниця. Коли ми аналізували місцеві стратегічні документи, підтвердили, що багато компонентів і принципів, пов’язаних з Європейським зеленим курсом, вже активно впроваджуються.

Це особливо помітно в громадському транспорті, де основна увага зосереджена на електротранспорті: тролейбуси, трамваї. Місто купило нові електробуси, що не забруднюють навколишнє середовище. Також було придбано швейцарські трамваї, які вже експлуатуються. Відзначається також розвиток у сфері енергоефективності та сільського господарства, оскільки це тепер об’єднана територіальна громада, а не тільки місто Вінниця.

Якщо говорити в загальному, ініціативу міста можна порівняти з прийняттям ЄЗК, коли більшість із цих політик вже існували в ЄС до проголошення курсу. Пізніше були визначені амбітніші цілі, показники, нові стратегії та зміни в законодавстві.

Останній фактор – пошук нових можливостей, оскільки з новими "зелени" змінами потрібно враховувати питання клімату. Це актуально не лише для влади, а й для бізнесу.

Отже, місто шукає фінансові можливості для забезпечення конкурентоспроможності та належного рівня життя для мешканців. Очікується, що Європейський зелений курс та нові пріоритети співпраці України з ЄС нададуть фінансові інструменти, які допоможуть містам реформуватися.

Коли міста на такому етапі, плануючи та реалізуючи "зелені" ініціативи, їм буде легше отримати фінансування в майбутньому.

Які інструменти ЄЗК використовують європейські міста?

У рамках ЄЗК можна виділити три основні інструменти для рівня міст. Це Європейський кліматичний пакт, що об’єднує суспільство для досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року, Угода зелених міст та Новий європейський Баугауз.

Відповідно до цих інструментів є європейське фінансування, що підтримує міста у їх зеленій трансформації.

Угода зелених міст має схожість з Угодою мерів, проте вона зосереджена не тільки на енергоефективності та кліматі, а також на екологічних питаннях у містах, таких як зменшення забруднення повітря й води, шуму та розширення зелених зон.

Цю угоду підписали багато мерів європейських міст. Вона досить гнучка, і місто самостійно визначає, що є для нього важливим. Для Вінниці це може співвідноситись з оцінкою вразливості, яку вони планують провести. Це допоможе визначити, які складові є важливими для подальшої роботи.

Ідея Нового європейського Баугаузу полягає у поєднанні красивого з енергоефективністю та максимальним залученням громадян. В ЄС проводять конкурси, в рамках яких люди подають свої ідеї щодо дизайну громадських просторів.

Чи доступні ці програми для українських міст?

Наразі програми доступні лише для міст країн-членів ЄС та Західних Балкан. Хоча фінансування отримати не можемо, можемо брати участь у дискусіях, отримувати ідеї та корисні рекомендації. Це неформальні платформи, які заохочують українські міста долучатися.

У рамках Угоди зелених міст є інструмент "чек-лист" для оцінки різних питань (вода, повітря тощо), що дозволяє місту оцінити власний розвиток у контексті "зеленої" трансформації.

З активним співробітництвом з ЄС можна сподіватися, що, як і країни Західних Балкан, які мають Зелену дорожню карту співпраці з ЄС в рамках ЄЗК, Україна також отримає доступ до європейських інструментів. Адже міста завжди зацікавлені в нових фінансах і можливостях брати участь у цікавих програмах, конкурсах. Ці питання можна обговорювати на засіданнях Ради асоціації з ЄС або на самітах Україна – ЄС, якщо буде відповідна політична воля.

Чи можлива співпраця між містами України та ЄС?

Існує безліч цікавих напрямків для співпраці, які варто просувати, зокрема між містами, адже ці ініціативи можуть мати значний вплив.

Приклад Вінниці також цікавий для ЄС. Під час проголошення Зеленого курсу Вінниці онлайн був присутній Матті Маасікас, представник ЄС в Україні, який висловив захват від ініціативи міста.

Що може зробити уряд для сприяння співпраці наших міст з європейськими програмами?

Є два шляхи. Перший – підіймати ці питання на вищому рівні та пропонувати. На початку, коли було проголошено Європейський зелений курс, Україна діяла досить проактивно, розробивши документ, у якому зазначено напрямки співпраці та флагманські ініціативи.

Проте пізніше підхід став більш прагматичним, і увага зосередилася на промислових альянсах, водні, СВАМ. Цей дискурс звузився, проте ми намагаємось розширити ці питання за допомогою своїх документів і заходів.

Другий шлях – не покладатись на фінанси з ЄС, а створювати власні інструменти й механізми для заохочення міст до "зелених" реформ. Звісно, для цього потрібна політична воля. Поки що ми її не відчуваємо, але труднощі та можливості можуть з’явитись.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Теги:електричний транспорткліматичні зміниEuropean Green Dealзелена угодаекологічно чистіПоділитись