Неймовірна енергомодернізація: багатоповерхівка-“термос” з сонячними батареями та вітрогенераторами
Неперевершена енергомодернізація: житловий комплекс-“термос” із сонячними панелями та вітряками
22 грудня 2020
Завдяки енергомодернізації столичний житловий будинок піднявся з класу енергоефективності F до В і має намір досягти класу А.

Житловий комплекс на проспекті Бажана, 16 став першим будинком, де мешканці провели масштабні заходи з енергомодернізації в Україні. Тут встановили не лише індивідуальний тепловий пункт (їх у будинку три!), а й терморегулятори на кожній батареї, сонячні панелі на фасаді та даху, а також вітряки. Незабаром має з'явитися і власне гаряче водопостачання. Проте мешканці не зупиняються на цьому. У їхніх планах - система рекуперації та нові енергоефективні склопакети. В результаті – максимальна економія енергоресурсів та, відповідно, зменшення витрат на комунальні послуги.
“Українська енергетика” досліджує, які роботи були виконані в будинку, їх вартість та отриманий результат, а також чи підходить цей досвід для інших багатоповерхівок.
Від енергоаудиту до терморегуляторів
Будинок на проспекті Бажана, 16 у Києві був зведений у 2003 році. Він відрізняється від стандартних дев’ятиповерхівок, адже складається з шести секцій з різною кількістю поверхів – від 17 до 24. Крім того, будівля велика: її площа дорівнює 10-ти "хрущівкам" - понад 40 тисяч квадратних метрів опалювальної площі, 422 квартири, а також нежитлові приміщення.
Минуло приблизно 10 років після введення будинку в експлуатацію, і його мешканці почали скаржитися на незручну температуру в квартирах і високі рахунки. Стіни покрилися тріщинами, через які втрачається тепло. В результаті вони вирішили вжити заходів. Першим кроком стало створення ОСББ “Оберіг на Позняках”.
Головою обрали юриста Валерія Никитченка.

Голова ОСББ “Оберіг на Позняках”
“Оскільки в мене кілька освіти, але не інженерна, я вирішив залучити фахівців, – розповідає Валерій. – У 2014 році ми провели технічний і енергоаудит будинку. Це сталося після аналізу витрат на утримання. Висновок був: незважаючи на те, що будинок новий, фактично він належав до класу енергоефективності F, тобто до найнижчого (лише клас G є гіршим). Причини - суттєві помилки та дефекти під час будівництва, такі як відсутність балансувальних клапанів у системі опалення, недостатня кількість цементу в розчині, на якому укладалася цегла,” - додає він.
Після аудиту мешканці спланували необхідні заходи, які можна було виконати в рамках місцевої програми енергоефективності “70/30”. Основні заходи були направлені на зменшення витрат на електроенергію та опалення. У будинку замінили всі лампи на енергозберігаючі, встановили датчики руху, щоб зменшити витрати на освітлення у загальних приміщеннях. Також у цих приміщеннях замінили вікна та двері. Далі провели модернізацію індивідуальних теплових пунктів (ІТП), які вже були встановлені, регулюючи їх роботу та встановлюючи балансувальні клапани. Всі труби, теплообмінники та запірна арматура були теплоізольовані.
“Ми зменшили ймовірні тепловтрати до мінімуму, – зазначає Валерій Никитченко. – Окремо працювали над насосною групою, яка забезпечує тиск у системі постачання. Ми оптимізували роботу насосів, запровадивши потрібне електронне обладнання, щоб насоси працювали не одночасно, а в залежності від потреби. Це допомогло знизити споживання електроенергії та продовжити термін служби насосів.”
Після цього розпочали утеплення фасаду будинку (використовуючи мінеральну вату). Це зайняло два етапи: будинок був занадто великим, і підрядники не встигали виконати всю роботу за один сезон. Утеплення затягнулося на більше ніж два роки. Як результат, цоколь і фасад першого поверху утеплили тільки на третій рік. Також провели реконструкцію даху, і він став теплим. “Ми впровадили всі необхідні заходи, щоб перетворити будинок на “термос”,” – додає Валерій.
Останнім кроком було встановлення терморегуляторів і розподілювачів тепла (алокаторів) на всіх батареях. Розподілювачі можуть викликати плутанину з лічильниками, адже вони просто вимірюють температуру в батареї та кімнаті, передаючи цю інформацію дистанційно для обліку споживаного тепла.

Розподілювач тепла дає можливість платити лише за фактично спожите тепло
“Наш будинок має традиційну горизонтальну систему опалення, яка не дозволяє встановити лічильник на вході в квартиру, як це виконується в нових будинках, – зауважує Валерій Никитченко. – Але більшість мешканців прагнуть зберігати тепло, і тому ми встановили регулятори температури, щоб люди могли встановлювати комфортну температуру в кожній кімнаті і платити лише за спожите тепло.”
Зі слів Валерія, лише близько 10% мешканців змінили радіатори в квартирах, адже в будинку встановлені якісні чавунні батареї, які виконують свою функцію.
Отримані результати від термомодернізації та подальші кроки
Завдяки всім вжитим заходам мешканці змогли знизити споживання тепла майже на 2,5 рази. До термомодернізації будинок споживав за найхолодніший місяць понад 1 тисячу Гкал, з урахуванням постійної складової на гарячу воду. Якщо виключити цей компонент, то споживання становило 850 Гкал. Наприклад, в січні 2019 року будинок споживав вже близько 350 Гкал, що у 2,4 рази менше.
Щодо електроенергії, то витрати на освітлення помітно скоротились, але, досягнувши такого результату, ОСББ змогло збільшити кількість приладів освітлення. Раніше в будинку було дуже мало звичайних ламп, тепер переважно стоять енергоефективні – світлодіодні, і їх багато. Вони встановлені не лише в самій будівлі, але і на її території.
“Ми фактично реалізували всі заходи по енергомодернізації будинку,” – говорить Валерій Никитченко. – Згідно з останнім звітом енергоаудиторів, будинок піднявся з класу енергоефективності F до класу B.”

Однак співвласники будинку вже ставлять перед собою мету досягти класу енергоефективності А.
“Враховуючи рік введення в експлуатацію, він стане першим, який відповідатиме класу А. Але для цього нам ще потрібно встановити систему рекуперації та оновити склопакети у старих пластикових вікнах, які, на жаль, не відповідають сучасним вимогам. Це планується зробити. Це дозволить нам додатково зменшити тепловтрати.”
Як це працюватиме? Голова ОСББ пояснює, що зараз у мешканців є теплий будинок, фактично “термос”, але навіть узимку вони провітрюють квартири, відкриваючи вікна. Це призводить до втрати тепла, за яке вже було сплачено. Крім того, Валерій Никитченко зазначає, що в столиці повітря дуже забруднене. Станом на середину грудня Київ був на 13-му місці у світовому рейтингу найбільш забруднених міст і в жовтні займав 2-ге місце. Для отримання чистого та свіжого повітря мешканці погодилися на встановлення системи рекуперації.
“Рекуператор інтегрується в стіну, програмується (може бути пов'язаний із системою опалення та кондиціонування) та провітрює приміщення, не випускаючи тепло з будинку за допомогою теплообмінника. Він акумулює тепло і потім здійснює рекуперацію, тобто замінює повітря з житлового на вуличне, передаючи свіжому повітрю тепло. Таким чином, система нагріває повітря та очищає його,” – пояснює співрозмовник.
Сонце та вітер для автономних систем опалення та гарячого водопостачання

У будинку на Бажана, 16 поступово впроваджуються заходи не лише для економії централізованого тепла, але й для забезпечення автономного опалення та гарячого водопостачання. Досягти цього планується шляхом проектування та встановлення автономних систем, що використовують відновлювані джерела енергії, насамперед сонце та вітер.
Сонячні панелі вже встановлено на даху над диспетчерською, трьома секціями будинку та на його фасаді. Потужність будинкової СЕС становить близько 150 кВт. Проте за проектом передбачено встановлення сонячних панелей також над автомобільною парковкою та ще над трьома секціями будинку. У результаті загальна потужність СЕС має скласти близько 400 кВт. Ця енергія необхідна переважно для живлення теплових насосів.
“Ми вже встановили сонячну електростанцію і плануємо встановити теплові насоси, щоб збирати тепло з вентиляційних каналів і перетворювати його на гарячу воду. Також сонячні концентратори та колектори на даху будинку повинні працювати на нагрівання гарячої води та мінімізувати витрати на гарячу воду протягом року. А обігрів здійснюватиметься за допомогою теплових насосів "повітря-вода," - пояснює Валерій Никитченко.
Крім того, стратегія передбачає встановлення дев'яти вертикальних вітрогенераторів на даху будинку. Вони мають принципово новий дизайн, відмінний від традиційних вітрячків із довгими лопатями, що сприймаються більшістю людей. Нові вітрогенератори не такі потужні, як звичайні, але безшумні. Їхнє призначення – генерувати електроенергію для теплових насосів, коли погода погана, а сонця немає, але є вітер. Наразі вітряки встановлено, але їх потрібно підключити до частково встановлених теплових насосів. Таким чином, ОСББ має завершити встановлення необхідного обладнання, включаючи сонячні концентратори та насоси, після чого систему можна буде активувати.

Сучасний вертикальний вітрогенератор
“Тоді ми зможемо говорити про повну автономність у постачанні як гарячої води, так і опалення, – додає Валерій Никитченко. – Проте це не означає, що ми не будемо споживати електроенергію від постачальників, так само, як інші будинки. Адже сонце генерує енергію лише вдень, а ми не маємо акумуляторів, бо їх вартість висока. Додатково термін їх окупності дуже тривалий, і вони потребують обслуговування. За нашими підрахунками, вартість гарячого водопостачання не має перевищувати в середньому 50 грн за кубометр (зараз ця вартість близько 100 грн за кубічний метр), і це з урахуванням запасу. Планується, що влітку підігрів буде практично безкоштовним, і мешканці платитимуть лише за амортизацію та обслуговування системи.”
На даний момент проект ще не завершений, тому сонячні панелі виконують лише частину своїх функцій. Усі заплановані роботи мали бути закінчені впродовж двох років, тобто до кінця цього року, але місцева програма “70/30” стала причиною фінансування другого рівня, а через пандемію не отримала коштів від міста.
“Сподіваємося, що наш проект, який реалізований на 70% у частині автоматизації, диспетчеризації та підготовки до запуску, буде завершено наступного року, – ділиться голова ОСББ. – У 2021 році ми плануємо завершити проект у рамках програми “70/30” у частині автономного опалення та гарячого водопостачання, а рекуперацію та заміну склопакетів плануємо здійснити в рамках програми “Енергодім”. Наразі вона підходить нам більше, оскільки має фінансування, а у програмі “70/30” немає гарантій.”
Витрати на масштабну термомодернізацію

Розпочати термомодернізацію – це виклик для будь-якого будинку, передусім через те, що не всі мешканці готові витрачати власні кошти на ці цілі. Зазвичай головам ОСББ доводиться проходити довгий шлях, щоб домовитися з усіма мешканцями. У випадку “Оберега на Позняках” це виявилося особливо складним завданням, оскільки мова йде про великий будинок. Як вони змогли вирішити ці фінансові питання в рамках проекту?
Загальна вартість проекту складає приблизно 30 млн грн. Він реалізується за рахунок київської міської програми “70/30”. Міська казна покриває 70% витрат на проект, а 30% – ОСББ. На жаль, оскільки мешканці не мали коштів для оплати цієї частки, ОСББ було змушене позичити їх у банку.
“Якби наші мешканці спочатку знали, що для виконання всіх робіт нам знадобиться кредит на суму 10 млн грн на 10 років, то ніхто б на це не погодився, – ділиться Валерій Никитченко. – Проте оскільки ми рухаємося поступово, і кожен крок підтверджувався планами проекту, люди сприймають це позитивно. Всі побоювання щодо того, що квартира впаде під заставу банку, розвіялися. Мешканці побачили, що все відбувається без проблем, що зобов’язання перед банком виконуються вчасно, і ми фактично досягли мети.”
Щодо фінансових витрат кожної квартири, то, за словами голови ОСББ, в об'єднанні було створено фонд енергоефективності, у який мешканці платять щомісяця 3,50 грн за квадратний метр загальної площі. За розрахунками, це менше, ніж мешканці вже заощаджують на витратах на опалення взимку.
“Я вже не кажу про комфорт і економію влітку на кондиціюванні. Середня вартість опалення зараз становить від 7 до 11 грн за квадратно метр залежно від споживання. Попередні витрати перевищували 20 грн за квадратний метр. Тобто якщо б ми нічого не робили, витрати на опалення були б більш суттєвими, ніж те, що ми сплачували зараз у фонд енергоефективності. Окрім того, ми вже вжили ряд заходів, які зменшать вартість опалення та гарячої води у два рази після запуску проекту.,” – зазначає він.
Щодо мешканців, які мають заборгованість по оплати житлово-комунальних послуг і не сплачують внески до фонду енергоефективності, ОСББ розглядає питання індивідуально. Рішення громади залежить від їхньої готовності платити, а також можливостей. З неплатниками, які не хочуть погашати заборгованість, ситуація вирішується в судовому порядку. Якщо ж людина хоче сплачувати, але не має можливості, вона може домовитися про реструктуризацію або попрацювати (ОСББ також має таку можливість).
“Бери косметичні або прибиральні засоби – й працюй. А якщо є заборгованість, є можливість її погасити, але людина не прагне цього, тоді ми будемо змушені подати до суду. На жаль, приходилось вдаватися до таких градусів. За статистикою, залежно від будинку, 5-20% жителів у Києві платять за ЖКП із затримкою або зовсім не оплачують” – говорить Валерій Никитченко.
Що заважає масштабній енергомодернізації в ОСББ?
ОСББ “Оберіг на Позняках” отримало безцінний досвід. Однак було й без помилок.
“Я вважаю, що для того, аби проект був досить якісним, необхідно, щоб ним займались одні й ті ж люди. Повинен бути, скажімо, один висококваліфікований менеджер, який супроводжуватиме проект від технічного аудиту до проектування та контролю якості виконаних робіт, тобто до повного завершення проекту. Якщо одна особа виконує аудит, інша займається проектуванням, третя його коригує, а четверта виконує – виникає багато запитань, і велика ймовірність того, що кожен буде скидувати відповідальність на іншого. Тому важливо, щоб проект був керований однією людиною,” - переконаний голова ОСББ.
Валерій додає, що ОСББ “Оберіг на Позняках” пройшло великий шлях, набиваючи ґулі, і зрозуміло, як важко реалізувати проект, “вибити” фінансування. Щоб спростити собі роботу, об'єднання активно долучилось до створення районної асоціації ОСББ у Києві. Але цього виявилось недостатньо для впливу на районних депутатів, тому було ухвалено рішення про створення міської асоціації ОСББ через формування районних асоціацій по всіх районах міста і об'єднання їх в одну.
“З їхньою допомогою ми впливаємо на різні процеси, що стосуються ОСББ, та захищаємо спільні інтереси учасників. Це важливо, бо один у полі не воїн. Ми об’єднались, щоб ділитися досвідом, підрядниками та результатами. Це дозволяє реалізовувати інші проекти від початку до кінця.,” – підсумовує співрозмовник.

Інша проблема, що перешкоджає енергомодернізації будинку, на думку Валерія Никитченка, - це брак фінансів у населення. Протягом усіх років участі у проекті ОСББ працювало за програмою “70/30”, оскільки голова об’єднання знав, де взяти свої 30%. “Однак, коли проект є великим, як наш, і заходи дуже дорогоцінні (як, наприклад, утеплення будинку), ОСББ просто не має можливості знайти свої 30%,” - зазначає він.
Наприклад, утеплення коштувало 10 млн грн. Місто готове надати 7 млн грн. Але де ОСББ взяти 3 мільйони? Раніше воно отримувало кредити від державного банку за програмою “теплих кредитів”. Зараз така програма більше не є доступною для ОСББ, оскільки для них не передбачено фінансування. Щоб вирішити питання фінансування проектів енергоефективності, ОСББ Києва створили “револьверний” фонд у Асоціації ОСББ м. Київ. Валерій Никитченко вважає, що лише цей фонд допоможе закрити нестачу фінансування та забезпечити ресурси для частини ОСББ у програмах з енергомодернізації житлових будинків.
“Ми сподіваємося, що в бюджеті міста відведуть необхідну суму, аби ми могли надавати ОСББ безвідсоткову фінансову допомогу за принципом “револьверного” фонду. Це передбачає, що ОСББ отримало допомогу, а згодом повертає кошти, і тогда Асоціація ОСББ зможе використовувати ці кошти знову, щоб допомагати іншим ОСББ. Це вигідно і для жителів, і для міста. Долучивши одну гривню з міського бюджету, ми можемо залучити ще одну з Європи або міжнародних структур. Проте для цього спочатку потрібно прийняти відповідне рішення,” – завершує Валерій Никитченко.
Чи доцільно переймати досвід ОСББ?
“Цей проект цікавий з точки зору демонстрації можливих варіантів реалізації. – вважає Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. – Щодо енергонезалежності мешканців цього будинку важко щось сказати, бо проект ще не завершено. Проте очевидно, що він може бути показовим для відпрацювання технологій. ОСББ “Оберіг на Позняках” здобуло цікавий досвід у мінімізації втрат тепла, адже це дуже великий будинок. Зараз воно спробувало альтернативні джерела. Даючи можливість збирати фактичні дані про споживання енергії в цьому будинку, було б корисно для аналізу, щоб інші ОСББ могли оцінити доцільність здійснення подібних проектів. Отже, важливо мати зворотний зв'язок про результати,” – зазначає експерт.
Експерт додає, що найвищі споживання електроенергії та тепла зазвичай спостерігаються взимку, але зими в нас дуже мінливі. Якщо, скажімо, електроенергія буде надійно надходити з відновлювальних джерел, то важливим є питання зберігання, адже це коштує дорого, оскільки акумульована енергія є дорожчою, ніж та, що надходить споживачу за діючими тарифами.
Експерт упевнений, що застосування цього досвіду іншими будинками залежатиме від економічної доцільності. Вона визначається вартістю енергоефективних заходів та їх окупності для мешканців, а також можливістю використання кредитних програм і грантів з державного та місцевого бюджетів.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”
Теги: термомодернізація енергозбереження СЕС ВЕС енергоефективністьПоділитись