Низькі ціни на електроенергію для споживачів - чи призведе це до підвищення цін на продукти?

27 вересня 2021

З жовтня тарифи на електроенергію знизяться на 14% для 80% домогосподарств, проте ціни на продукти можуть зрости.

Незважаючи на заплановане підвищення тарифів на електроенергію для споживачів, уряд несподівано вирішив з жовтня знизити їх до 1,44 грн за кВт-год для домогосподарств, які споживають до 250 кВт-год на місяць. Це при тому, що населення платило за електроенергію приблизно вдвічі менше, ніж мало б при вільному ринку. Зниження тарифів для більшості побутових споживачів стало можливим завдяки новому механізму покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на ринку електроенергії.

Які зміни слід очікувати споживачам у зв'язку з його впровадженням і які наслідки це матиме для них у короткостроковій та довгостроковій перспективах – проаналізувала “Українська енергетика”.

Постепенний перехід до вільного ринку електроенергії

Хоча в Україні з 2019 року відкрито конкурентний оптовий ринок електроенергії, насправді він не функціонує належним чином. Найбільше на ринку впливає збереження механізму ПСО, який встановлює пільгову фіксовану ціну на електроенергію для побутових споживачів. Ця нижча за ринкову ціна утримується завдяки спеціальним обов'язкам, покладеним урядом на державні енергогенеруючі компанії (НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”), ДП “Гарантований покупець” та постачальників універсальних послуг (ПУП).

В результаті ціни на електроенергію для населення в Україні на 40-50% нижчі, ніж для промисловості. Це зазначають автори дослідження аналітичного центру DiXi Group.

“Ціна мала б бути значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів, проте утримується на пільговому рівні за рахунок механізму покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку,” – повідомили в Міністерстві енергетики, коментуючи ситуацію з ПСО для “Української енергетики”. “У разі скасування механізму покладання спеціальних обов'язків, ціна на електроенергію для побутових споживачів формувалась би на ринкових умовах, що призвело б до її різкого, більш ніж у 2,5 рази, зростання.”

Щоб ринок став справді вільним, необхідно поступово вирівнювати тарифи на електроенергію для споживачів і промисловості. Про це зокрема заявив голова НКРЕКП Валерій Тарасюк. Але вирішити цю проблему одномоментно, скасувавши ПСО, неможливо. Це могло б призвести до різкого подорожчання електроенергії, зменшення розрахунків населення за електроенергію, а отже – до зростання соціальної напруженості.

Відтак, дію ПСО продовжили. Кабмін прийняв рішення, що забезпечує недопущення зростання тарифів на електроенергію для населення. “Така необхідність у продовженні підтримки населення, особливо у період осінньо-зимового сезону 2021/2022 років, зумовлена ситуацією з COVID-19,” – пояснили в Міненергетики.

Уряд затвердив постанову про перехід з 1 жовтня від товарної до фінансової моделі ПСО та посилення захисту певних груп побутових споживачів електроенергії.

“Ця модель в Україні запроваджується вперше і передбачає, що державні генеруючі компанії, зокрема, Укргідроенерго та Енергоатом стають ключовими учасниками її реалізації,” – зазначив очільник Міненерго Герман Галущенко.

“Перевага фінансового ПСО, на відміну від товарного, в тому, що він є більш ринковим. Фінансова модель ПСО дозволяє виробникам продавати електричну енергію на тих умовах, які для них є прийнятними, обираючи конкурентну стратегію. За фінансової моделі постачальники також можуть купувати електричну енергію, аналогічно малим непобутовим споживачам,” – пояснив радник Міністра енергетики Олександр Гавва.

Крім того, він зауважив, що фінансова модель ПСО унеможливлює маніпуляції, що існували за товарної моделі.

З метою підготовки до вільного ринку електроенергії уряд планує рухатися поступово. Однак план цього переходу до економічно обґрунтованої ціни на електричну енергію (затверджений за дорученням президента) досі не оприлюднено.

Варто зазначити, що Кабмін виключив операторів системи розподілу (ОСР) з нової моделі фінансування ПСО. Ймовірно, це сталося після критики, висловленої “ДТЕК Мережі”, яка контролює близько половини обсягів розподілу електроенергії в Україні. Коментарі представників ДТЕК для “Української енергетики” не були надані.

Як зміняться тарифи на електроенергію для споживачів

Згідно з новою моделлю ПСО, з 1 жовтня 2021 року до 30 квітня 2022 року тариф на електроенергію для населення буде знижено з 1,68 до 1,44 грн за кВт-год. Але цей тариф буде актуальний не для всіх побутових споживачів.

“З 1 жовтня для домогосподарств, які споживають до 250 кВт-год на місяць, тариф знизиться до 1,44 гривні за 1 кВт-год. Для тих, хто споживає понад 250 кВт-год, ціна не змінюється – 1,68 гривні за 1 кВт-год,” – повідомили в Міненерго.

До цієї останньої групи належать колективні побутові споживачі, мешканці гуртожитків, а також ті, хто використовує електроенергію для технічних цілей у житлових будинках, освітлення дворів, сходів, номерних знаків. Та ж ціна розміром 1,68 грн за кВт-год також чинитиме для дачно-будівельних кооперативів, юридичних осіб, які є власниками майна, що використовується для компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, релігійних організацій, а також споживачів з комунально-побутовими потребами.

За даними НКРЕКП, загалом в Україні налічується 16,8 млн побутових споживачів (домогосподарств).

“Для більшості сімей з’явилась реальна можливість і стимул заощаджувати на електроенергії, адже, згідно з статистикою, до 80% домогосподарств споживають електроенергію на рівні 250 кВт-год на місяць або менше,” – зазначили в Міненерго.

Якщо для розрахунків використовуються диференційовані (тарифні) лічильники, всі коефіцієнти диференціації залишаються без змін.

Щодо споживачів, які використовують електроопалення, то наразі немає новин про зменшення тарифу для них.

Протягом багатьох років тарифна система для населення стимулювала впровадження електроопалення в домогосподарствах, вважає Оксана Гентіш, заступниця директора ТОВ “Волиньелектрозбут”.

“Раніше таким споживачам надавалась можливість під час опалювального сезону сплачувати за нижчою ставкою при споживанні до 3 тис. кВт-год. Але з 1 січня 2021 року тариф на електроенергію для всіх побутових споживачів став однаковим. Внаслідок цього уряд ухвалив нормативно-правові акти про персональну цільову компенсацію за електроопалення. Відзначимо, що у частині таких домогосподарств газопостачання взагалі відсутнє. Але ця компенсація надається лише під час опалювальних місяців на початку року,” – зазначає Оксана Гентіш.

Наслідки зниження тарифів на електроенергію

Чи можна однозначно стверджувати, що рішення уряду про зниження тарифів на електроенергію є позитивним? Адже, як відомо, у будь-якого рішення є обидві сторони.

“У короткостроковій перспективі зменшення тарифу, безумовно, допоможе домогосподарствам заощаджувати кошти,” – відзначає експерт DiXi Group Богдан Серебренніков. “Загальна економія населення в річному вимірі може становити близько 7 млрд грн.”

Крім того, є надія, що споживачі стануть більш дисциплінованими у розрахунках за електроенергію, завдяки чому зменшаться їх борги.

Згідно з інформацією, надісланою “Українській енергетиці” Міненерго, у 2020 році постачальниками універсальних послуг було надано споживачам електричну енергію в обсязі 48,444 млрд кВт-год на суму 75,9 млрд грн. Рівень оплати становив 98,3%. У тому числі населення отримало електричну енергію в обсязі 34,02 млрд кВт-год на суму 41,8 млрд грн. Рівень оплати становив 98,1%.

“За 8 місяців 2021 року постачальники універсальних послуг надали споживачам України електричну енергію на суму 53,935 млрд грн. Рівень оплати становить 98,6%.

Зокрема, населення отримало електричну енергію на суму 37,78 млрд грн, а рівень оплати становить 98%,” – повідомили в профільному міністерстві.

“Після повернення пільгового тарифу з 1 жовтня можна очікувати покращення платіжної дисципліни,” – вважає Богдан Серебренніков. “Проте це, звісно, також залежатиме від багатьох інших факторів, наприклад, тарифів на тепло і гаряче водопостачання. Вартість цих послуг суттєво перевищує витрати населення на електроенергію.”

З другого боку, вважає експерт, заощаджені населенням кошти (близько 7 млрд на рік) недоотримають учасники ринку – постачальники та виробники.

“Отже, за інших умов, тобто якщо не буде адекватних компенсаторів, це може ще більше загострити фінансові дисбаланси і заборгованість на ринку,” – зазначає Богдан Серебренніков.

За словами експерта, якщо таким компенсатором стануть непобутові споживачі, для яких ціни на електроенергію можуть злетіти, то населення, в будь-якому випадку, відчує негативні наслідки. Адже ціни на товари та послуги, в собівартості яких закладені витрати на електроенергію, зростуть.

“Тому найкращим шляхом може стати поступове приведення тарифи для населення до ринкового рівня. Паралельно, вразливим споживачам має надаватися ефективна адресна державна підтримка,” – додає експерт.

Зниження тарифів викликає стурбованість у Світовому банку (СБ), оскільки це збільшує ризик аварійності. Показник тривалості перерв в електропостачанні (SAIDI) з вини компаній зріс за 2020 рік на 20%, а внаслідок запланованих перерв – на 2%. В даний час SAIDI основних операторів системи розподілу (ОСР) коливається від 149 до 1900 хвилин для міської місцевості і від 13 до 3117 хвилин для сільської місцевості. Очевидно, що якщо оператори отримуватимуть менше коштів від населення, то ситуація з якістю електропостачання погіршиться.

Чи вплинуть нові тарифи на споживання електроенергії?

Споживання електроенергії може зазнати змін внаслідок впровадження нової моделі ПСО та зниження тарифів. Це, своєю чергою, вплине на ринок електроенергії. Які результати ми отримаємо?

На думку Міністерства енергетики, споживачі можуть почати більше економити електроенергії, щоб вписуватися в ліміт у 250 кВт-год на місяць.

“Оскільки з 1 жовтня для індивідуальних побутових споживачів, які споживають до 250 кВт год на місяць, ціна за електричну енергію становитиме 1,44 грн за кВт-год, це стимулюватиме населення затрачати кошти раціонально та ефективно у тривалість осінньо-зимового періоду,” – зазначили в Міністерстві енергетики.

Втім, ситуація є неоднозначною, адже у світі спостерігається тенденція до збільшення споживання електроенергії.

“Загальний обсяг споживання електроенергії населенням за останні два роки показує тенденцію до зростання,” – зауважує Богдан Серебренніков. “У 2019 році домогосподарства всього спожили 35,2 млрд кВт-год, у 2020 році – вже 36,6 млрд кВт∙год, що на 4% більше. А за січень-лютий 2021 року населення спожило 22,8 млрд кВт-год, що на 6% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Враховуючи постійне зростання кількості електроприладів у домогосподарствах, а також невелике зниження середнього тарифу з 1 жовтня, можна очікувати подальше помірне зростання споживання електроенергії населенням. Цьому можуть також сприяти можливі карантинні заходи”, – додає експерт.

На переконання експерта, цей тренд лише ускладнить роботу енергосистеми України в контексті добового балансування попиту та пропозиції електроенергії. Це пов'язано з тим, що споживання електроенергії населенням є нерівномірним. Найбільше електроенергії українські домогосподарства використовують у ранкові та вечірні години.

“Відповідно, для забезпечення нормальної роботи енергосистеми необхідно мати у складі достатній обсяг маневрених генеруючих потужностей, які можуть гнучко реагувати на зміни попиту. Їх в Україні насправді не вистачає,” – додає Богдан Серебренніков.

Водночас для швидкої реакції на зміни попиту потрібна більш детальна статистика щодо споживання електроенергії.

“Запровадження профілювання, бодай для категорії побутових споживачів – це одне з проблемних питань, яке з'являється з моменту запровадження реформи на ринку електричної енергії, але яке наразі нормативно не врегульоване,” – зазначає Оксана Гентіш. “Постачальнику важко розробити коректний профіль, який би максимально відображав реальне споживання населеннями і задовольняв усі зацікавлені сторони. Проте він потрібний. Постачальник не має жодного впливу на небаланси, які об’єктивно можуть виникнути у нього під час постачання електроенергії населенню, як би точно він не прогнозував споживання електроенергії побутовими споживачами. Коефіцієнти небалансів, які враховуються під час розрахунку цін на універсальні послуги, враховують лише невелику частину небалансів, що виникають у постачальників універсальних послуг (ПУП). Запровадження профілів електроспоживання для побутових споживачів дозволить постачальнику мінімізувати ці небаланси.”

Нова модель ПСО не вирішує всі проблеми

Запровадження нового механізму ПСО, безперечно, є кроком уперед у напрямку до вільного ринку. Проте він не усуває всіх проблем, з якими стикаються учасники ринку.

“Коли впроваджується нова модель (будь-яка), взаємовідносини її учасників мають бути чітко відпрацьовані, усі дії повинні бути послідовними та узгодженими, а відповідальність – симетричною. Якщо учасник ринку має зобов’язання виконання певних функцій, він несе за це відповідальність, то він повинен мати можливість якісно виконати ці функції,” – зазначає Оксана Гентіш, заступниця директора ТОВ “Волиньелектрозбут”.

Вона вважає, що кожен учасник ринку повинен мати можливість озвучити і донести проблемні питання, що можуть виникнути під час виконання покладених на нього зобов’язань. Як зазначила, на даний момент ведеться активна робота в цьому напрямку. Міністерство енергетики проводить робочі наради (зустрічі) в офлайн та онлайн-форматах за участю всіх учасників ринку електричної енергії, для яких покладені функції спеціальних обов’язків.

“Ми бачимо, що є розуміння, і сподіваємось, що у тих проблемних питаннях, які належать до компетенції міністерства, будуть знайдені оптимальні рішення. Також ми сподіваємось, що міністерство ініціює відповідні зміни до Положення про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку. Йдеться про зняття залежності отримання ПУПами вартості послуг від розрахунків операторів системи розподілу (ОСРів) з НАЕК “Енергоатом,” – пояснила співрозмовниця.

Вона повідомила, що НКРЕКП вже внесла зміни до Порядку формування цін на універсальні послуги. Відповідно до цих змін, розраховується вартість послуг за виконання спеціальних обов’язків і проводиться відшкодування ПУПам.

“У результаті цього рішення лише частково зменшується касовий розрив, який виникатиме у ПУП. Оскільки з 1 жовтня ми купуватимемо електроенергію для побутових споживачів за ринковими цінами. Відповідно до затвердженого порядку, ПУП отримає компенсацію різниці між реальною ринковою ціною РДН (ринок на добу наперед) та ціною, яка врахована в тарифах на універсальну послугу, лише через три місяці. Час відшкодування використовувався раніше лише для малих непобутових споживачів, але це стосувалося лише 10-15% обсягу продажів електроенергії на універсальному ринку. Коли цей порядок став загальним і для населення, касовий розрив стає суттєвим, оскільки сума ненадійно отриманих коштів зростає в рази. Важливо розуміти, що чим більшими є коливання на ринку на добу наперед, тим більшим буде касовий розрив, який виникатиме не тільки у ПУП. Якщо на ринку спостерігається зниження цін, то так само виникають касові розриви у ДП “Гарантований покупець”, – пояснює Оксана Гентіш.

Вона додає, що всі постачальники надали детальні розрахунки щодо фінансового дефіциту в Міністерство енергетики. Відповідно, ці підприємства очікують фахового аналізу та відповідних рішень чи змін до законодавства.

“Вважаю, що у кожного учасника моделі виникають проблемні питання, проте важливо слухати один одного, розуміти проблеми, що озвучуються, і працювати над їхнім вирішенням. Таким чином, весь механізм може бути вдосконалений. Щодо покладених обов’язків, ми докладаємо максимум зусиль, щоб нашим споживачам було комфортно користуватися нашими послугами та вчасно розраховуватись за них,” – зазначила заступниця директора ТОВ “Волиньелектрозбут”.

Аналіз ситуації з тарифами свідчить, що уряд дотримується свого Плану пріоритетних дій на 2021 рік, у якому передбачено захист вразливих споживачів електричної енергії. Проте зменшення тарифів може негативно вплинути на добробут населення, оскільки буде компенсовано підвищенням тарифів для непобутових споживачів. А ті у свою чергу закладуть це підвищення в ціни на свої товари. Крім того, зниження тарифів для окремих груп побутових споживачів ризикує не призвести до економії електроенергії, а навпаки – збільшити її споживання.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги: тариф на електроенергію ціна на електроенергію ЕлектроенергіяПоділитись