Нові тарифи на електрику: чи змусить це людей економити

20 червня 2023

Через підвищення цін на електроенергію більше за все постраждають власники квартир з електричним обігрівом і плитами — їх рахунки суттєво зростуть.

Хоча українці вже давно прогнозували збільшення вартості електроенергії, підвищення тарифу для населення до 2,64 грн/кВт-год (з ПДВ) з червня 2023 року стало несподіванкою. Це сталося, зокрема, тому, що зростання тарифу відбулося однаково для всіх побутових споживачів, без диференціації в залежності від споживання енергії. Але чи реально це допоможе енергосистемі? Чи змусить людей заощаджувати електроенергію?

Чимало експертів проаналізували, як це рішення позначиться на українцях та ринку — з цим розібралася “Українська енергетика”.

Причини підвищення тарифів на електроенергію

Уряд озвучив необхідність підвищення тарифу відразу після завершення складного опалювального сезону. Однак наступний, за прогнозами фахівців, не буде легшим, отже, для його проходження потрібні кошти.

Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що внаслідок агресії рф пошкоджено, зруйновано або окуповано близько 50% енергетичної інфраструктури, у тому числі генеруючі потужності та мережі.

“Запорізька АЕС, яка була однією з основних джерел пільгових тарифів, окупована. Більше того, ми забезпечуємо електроенергією станцію для підтримки систем безпеки”, — зазначив він.

Також уряд зазначив, що існуючий тариф вже не покриває собівартості виробництва електроенергії. Нагадаємо, що сім'ї, які використовували до 250 кВт-год на місяць, платили 1,44 грн за кВт-год, а ті, що споживали більше, — 1,68 грн за кВт-год.

Національна комісія, яка регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), розглядала кілька варіантів підвищення тарифів, але в підсумку вирішила підняти їх до 5,5 грн за кВт-год, проте поступово — у два етапи. Спочатку до 2,88 грн за кВт-год. Однак Кабінет Міністрів прийняв інше рішення.

“Ми бачимо можливість встановити тариф на рівні 2,64 грн за кВт-год. Це мінімальний тариф, який дозволить підтримувати енергосистему”, — пояснив міністр енергетики Герман Галущенко.

У НКРЕКП зазначили, що підвищення тарифів є необхідним для покращення фінансових показників компаній, як-от НАЕК “Енергоатом” та ПрАТ “Укргідроенерго”, які виконують спеціальні обов'язки покриття різниці між ринковою ціною на електроенергію та тарифами для населення.

“Ми намагалися уникнути підвищення тарифів. Але прийняли це вимушене рішення, аби забезпечити електрикою споживачів і пройти наступну зиму. Завдяки цьому рішенню ми сподіваємося провести ремонти, стабілізувати енергосистему і належно підготуватися до наступного сезону”, — пояснив очільник Міністерства енергетики. — “Якби цього рішення не було, навесні 2024 року нас чекали б серйозні проблеми з електрики”.

Таким чином, уряд скоротив мінімальний тариф, встановлений НКРЕКП, на 24 копійки. Підвищення становитиме 96 копійок по відношенню до попереднього тарифу в 1,68 грн за кВт-год.

“Середнє споживання української родини — 170 кВт-год на місяць, а підвищення — умовно на 1 грн. Це не критично? Ні”, — заявив Олексій Кучеренко, депутат, колишній міністр з житлово-комунальних послуг. — “Але пенсіонерам і малозабезпеченим потрібно допомагати. Для тих же, хто отримує середню заробітну плату в 15-17 тис. грн на місяць, це підвищення є прийнятним. Чи можна було уникнути підвищення? На жаль, ні. Адже серйозна нестача коштів в енергетичному ринку погіршила ситуацію підприємств. Коли залишаються борги, ситуація ускладнюється.”

Наслідки підвищення тарифу на електроенергію для населення

Думки щодо впливу зростання тарифу на населення розділились. В уряді впевнені, що рахунки зростуть незначно, і люди зможуть з цим впоратися. Згідно з твердженнями міністра енергетики, підвищення тарифу призведе до збільшення щомісячних витрат сім'ї на електроенергію в середньому на 250 грн. При цьому міністр нагадав, що споживачі з низькими доходами можуть отримати субсидію.

Експертне середовище також вважає, що підвищення цін на електроенергію не буде надмірно критичним.

“Враховуючи, що до останнього підвищення середня вартість електрики становила приблизно 1,5 грн/кВт-год, це збільшення складає близько 75%”, — підрахував Богдан Серебренніков, експерт аналітичного центру DiXi Group. — “Для більшості домогосподарств це не має бути критично, адже останні дані показують, що близько 80% населення споживає менше 250 кВт-год на місяць. Тобто, якщо раніше максимальний рахунок для таких домогосподарств становив 360 грн, то після підвищення він збільшиться до 660 грн”.

Однак частина експертів зазначає на негативні наслідки збільшення тарифу.

“Підвищення тарифу на електроенергію призведе до зростання боргів за комунальні послуги”, — вважає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. — “Це стосується не тільки боргів за електрику, але й за опалення та гарячу воду, адже йдеться про найбільші витрати для людей. Це — найсерйозніший наслідок рішення уряду.”

Зростання тарифів на електроенергію призведе до розвитку заборгованості за комунальні послуги…

Деякі експерти не погоджуються з тими, хто вважає, що навіть збільшення витрат на 200 грн не вплине на добробут людей.

“Навіть якщо рахунок зросте на 80 грн, для когось це лише горнятко кави, а для когось — три буханці хліба,” — зазначив Ігор Черкашин, голова експертної платформи з енергоефективності. — “Оцінювати ситуацію, сидячи на Грушевського, що таке 80 грн, не маючи відповідного соціального зрізу, — не дуже коректний підхід, адже без незалежної організації важко оцінити, чи зможуть люди впоратися з підвищеннями.”

Крім того, це підвищення може не бути єдиним цього року. За прогнозами, тариф на воду може зрости на 30-40% у найближчий час. Підприємства, які постачають воду, закликають підняти тариф з липня. Наприклад, по тарифу на воду, вартість електроенергії становить 40% витрат.

Отже, якщо до 200 грн за електрику додати посилення тарифу на водопостачання та водовідведення, а також підвищення цін на всі товари через збільшення тарифів для бізнесу, це призведе до серйозного фінансового навантаження на споживачів. Зросте інфляція. А чи зростуть заробітні плати та інші виплати? На жаль, ні — тому припущення, що підвищення на 200 грн — це незначна сума для споживачів, є ілюзією. Люди не мають можливості платити. Війна триває, тому наразі ситуація надзвичайно складна,” — підкреслив Олег Попенко.

Згідно з аналізом Громадянської мережі “Опора”, основними вигодою одержувачами від низьких тарифів на електроенергію є заможні сім'ї, які живуть у великих квартирах або приватних будинках і споживають понад 1 тис. кВт-год за місяць, а також домогосподарства з електричним опаленням.

Отже, внаслідок підвищення тарифу, в першу чергу, постраждають мешканці будинків з електричним опаленням та електроплитами, а також окремі міста.

“Слід підкреслити, що деякі з наших міст повністю перейшли на електричне опалення: Нікополь, Марганець, Покровське та інші. У таких містах, а також у Тернополі, де окремі мікрорайони відмовились від централізованого теплопостачання, виникнуть серйозні проблеми. Рахунки таких людей зростуть не на 200, а на 2000 грн”, — додав експерт.

Наслідки зростання цін на електрику для ринку

На жаль, підвищення тарифу для населення суттєво не поліпшить ситуацію в енергосистемі, зокрема на ринку електроенергії.

“Часткове підняття тарифу для населення має дещо зменшити фінансове навантаження на постачальників, зокрема на компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго”, але не варто очікувати значного покращення конкурентоспроможності ринку, — пояснив Богдан Серебренніков, аналітик DiXi Group. — Навіть після цього підвищення обсяг субсидії для населення залишається величезним — до 80-100 млрд грн на рік. І не варто очікувати значного покращення конкурентності та ліквідності ринку, адже в даний момент значна частина генеруючих потужностей недоступна через фізичні руйнування, укриття, ремонти і так далі.”

Зростання тарифу до 2,64 грн/кВт-год може принести ринку приблизно 28-30 млрд грн додаткових надходжень за рік. Це не багато і не вирішить усіх проблем у секторі, але хоч якось допоможе підготуватись до зими...

За словами експерта, навіть якщо припустити належну платіжну дисципліну споживачів, тобто повну оплату за електроенергію, підвищення тарифу до 2,64 грн за кВт-год може додати ринку близько 28-30 млрд грн на рік.

“Це не багато і не має вирішити всі проблеми, але певною мірою допоможе краще підготуватись до зими: провести ремонти енергетичного обладнання, частково поповнити запаси запчастин тощо,” — зауважив Богдан Серебренніков.

Однак він попереджає, що існує ризик збільшення неплатежів, оскільки населення України значно знежиріло протягом 2022-2023 років. Тож такі кроки з боку уряду мають бути добре спланованими, з поступовим введенням і відповідним інформуванням людей і захистом вразливих споживачів, підкреслив експерт.

Енергоощадність або енергетична бідність

Важливим питанням, пов'язаним із підвищенням тарифів, є чи спонукатиме це українців до енергоощадності.

Внаслідок підйому тарифів можна очікувати поступові зміни в “енергетичній” поведінці споживачів, вважає Богдан Серебренніков. На його думку, люди почнуть більше звертати увагу на енергоефективність у своїх домівках, зокрема, встановлювати LED-лампи, утеплювати приміщення, купувати більш енергоефективну побутову техніку. Загалом, громадяни ставатимуть більш енергоощадними.

“Частина споживачів почне встановлювати “зонні” лічильники, що дозволяють здійснювати диференційований облік споживання електроенергії, — прогнозує експерт. — Це стимулюватиме перенесення частини побутових процесів у “нічну зону” (з 23:00 до 7:00), коли тариф у два рази нижчий. Водночас це допоможе енергосистемі в балансуванні й в простішому проходженні вечірніх піків споживання.”

З подальшими підвищеннями тарифу згадані зміни в поведінці споживачів посиляться, вважає аналітик DiXi Group. Багато домогосподарств інвестуватимуть у свою енергонезалежність через встановлення сонячних панелей та іншого обладнання.

“Однак інтенсивність цього процесу залежатиме від державної політики щодо підтримки виробників енергії, а також моделей їх інтеграції в ринок (“зелений” тариф, нет-білінг, peer-to-peer торгівля тощо),” — додав Богдан Серебренніков.

На переконання Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, питання економії електрики в країні не є пріоритетом, оскільки йдеться лише про можливість сплатити за електроенергію. Саме з цієї причини уряд і збільшив вартість електрики майже вдвічі.

“Ніхто не планує проводити нормальну тарифну політику. Всіх цікавить лише одне — щоб люди платили більше,” — підкреслив експерт.

За даними НКРЕКП, довоєнне середнє споживання електроенергії в Україні становило 165 кВт-год/місяць, що на 83,64% менше, ніж середнє споживання в країнах ЄС (303 кВт-год/місяць). Зрозуміло, що святого споживання значно зменшилось.

Експерт з енергоефективності Ігор Черкашин зазначає, що будь-яке підвищення тарифів прямо або опосередковано збільшує рівень енергетичної бідності.

“Подолання енергетичної бідності є одним із головних завдань Європейського Союзу”, — підкреслив він. — “На переконання європейських фахівців, для цього необхідно покращувати енергоефективність. Проте в Україні вирішено обрати інший шлях: заганяти людей у енергетичну бідність, а потім сподіватись, що вони покращать енергоефективність. Це неправильний підхід, оскільки в нашій країні більшість тих, хто опинився в енергетичній бідності, не можуть дозволити собі інвестувати в енергоефективність і водночас вести нормальне життя.”

Черкашин підкреслив, що в Європі енергія — це не просто благо цивілізації, а необхідна умова для нормального існування, так само як повітря та вода. Тому середнє споживання електрики в Україні на рівні 150-170 кВт-год свідчить про те, що суспільство перебуває в енергетичній та технологічній бідності.

Середнє споживання електроенергії в Україні на рівні 150-170 кВт-год сигналізує про енергетичну бідність суспільства...

“При цьому ми маємо належні засоби енергоспоживання. Люди часто користуються старими приладами з низькою енергоефективністю: старими холодильниками, лампами, прасками, електричними печами. Якби ми могли стверджувати, що люди в середньому споживають 150 кВт-год на місяць, через те, що всі їхні пристрої енергоефективні (класу “А”), це захоплювало б. Правильна економія виникає, коли знижується одиничне споживання. Але у нас зараз інша ситуація,” — зазначив Ігор Черкашин.

За його словами, у особи, що отримує субсидії, немає можливості купити нові енергоефективні електричні прилади. Вони можуть лише економити енергію, наприклад, відмовившись від використання електрики після заходу сонця. Це неправильно.

“Якщо економія відбувається за рахунок здоров'я чи розвитку суспільства, то зростання обсягів енергозабезпечення, енергозабезпечення домогосподарств — це один з показників економічного розвитку і добробуту. Тому це означає, що суспільство деградує. Маємо вжити кардинальних заходів для покращення економіки. Отже, радіти, що українці споживають мало електроенергії, сподіваючись, що вони починають ще більше економити через підвищення тарифів — це поганий шлях для країни, що прагне стати високотехнологічною європейською державою,” — резюмував експерт.

Субсидії не покриють всіх потреб

Ті, хто підтримує підвищення тарифів, наголошують на тому, що малозабезпечені люди в Україні мають можливість отримувати субсидії, отже, не постраждають. Але чи насправді це так?

“Люди не зможуть компенсувати витрати на комунальні послуги, які зростуть, згідно з субсидіями,” — переконаний Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. — "Ми знаємо, що їх надають лише тим, у кого немає боргів. Але борги за комуналку зросли на 60 млрд грн. Тому всі, хто має борги, не отримають субсидії. Тим часом обсяг субсидій впав за останні два роки у 7-8 разів. Раніше для субсидій необхідно було 40-50 млрд грн на рік, а тепер, напевно, 4-5 млрд грн. Тобто гроші на субсидії є, але багато людей сьогодні вже мають борги.”

Багато людей, які виїхали за кордон, також не можуть подати документи на ці субсидії. Їм або їх родичам, які залишились на місці, важко підтвердити свої доходи, оскільки деякі працюють (часто нелегально), а деякі отримують допомогу як біженці. Усі ці обставини ускладнюють отримання субсидії в Україні.

Є також інші проблеми, які заважають людям звертатися по допомогу до держави.

“Далеко не всі люди, які потрапили в скрутні умови, морально готові оформлювати субсидії, оскільки багато хто із сімей зазнав серйозного фінансового утиску з початку війни,” — висловив думку Ігор Черкашин, експерт з енергоефективності. — “Ці люди раніше жили нормально і не звикли просити держави про допомогу. Для них це може бути принизливо — заповнювати документи, потім доводити свою скрутну ситуацію.”

Крім того, одержувачі субсидій, навіть за певних умов, що дозволяють монетизувати їх, не поспішають економити енергію чи вкладати зекономлені гроші в енергоефективність.

“Ми ж мали подібний досвід, — нагадала голова експертної платформи з енергоефективності. — Нагадаю, як людям, які отримували субсидії на картку, казали, що якщо вони будуть економити, то зможуть використати зекономлені гроші на енергоефективні заходи. Де ці заходи, враховуючи? Які можливості при зекономлених 200-400 грн?”

Які повинні бути правильні рішення по тарифах

Експерти вважають, що неефективне рішення про підвищення тарифу вдвічі для всіх соціальних груп можна відкоригувати. В Україні є заможні люди, які споживають великі обсяги електроенергії, і їх можна перевести на триставковий тариф.

“Основна проблема нашої енергосистеми полягає в браку електроенергії під час пікових навантажень,” — вважає Ігор Черкашин. — “Тому “Укренерго” закликає споживачів зменшувати споживання в години пікових навантажень, особливо ввечері. Стимул для цього може надати триставковий тариф, що діє в Україні, який передбачає коефіцієнт 1,8 в години пік, тобто при збільшеному тарифі майже вдвічі. Тож найкращим рішенням буде переведення всіх, у кого діє двоставковий тариф, на триставковий — перепрограмувавши лічильники.”

Якщо ми переходити на триставковий тариф для всіх споживачів, хто споживає найбільше, це покращить енергосистему...

Отже, тим, хто може сплачувати, доведеться вибирати: скоротити споживання електрики в години пікового навантаження (що потрібно для енергосистеми) або платити значно більше.

“Частина таких споживачів могла б перевести споживання на інші години — вдень (коефіцієнт 1) або вночі (коефіцієнт 0,4). Що стосується решти українців, з огляду на їх мале споживання, тарифи могли б залишитися такими самими або загалом зростати поступово,” — размірковував експерт.

Додатково, необхідно запровадити пільгові тарифи на вихідні дні та свята, як це практикується в багатьох європейських країнах.

“Крім того, “зелену” електроенергію варто купувати за тарифами залежно від продуктивності. Якщо ви виробили електроенергію в день, її слід купити за більшою ставкою, а залишок покрити за денною ставкою, — пропонує Ігор Черкашин. — Так споживачі, що мають СЕС, захотіли б встановити акумулятори й продавати електроенергію під час пікових навантажень. Це саме те, що потребує наша енергосистема.”

Отже, якщо у суспільстві є проблема пікового навантаження, необхідно підтримувати тих, хто вже здатен збільшити виробництво електронної енергії в години пікового навантаження. Один з варіантів — переведення великих споживачів на триставковий тариф (як під час закупівлі, так і під час продажу).

“Такі споживачі можуть споживати 10 тис. кВт-год на місяць, тоді як інші лише 150 кВт-год. В результаті, один великий споживач може покрити потреби щонайменше 50 малих домогосподарств,” — зазначив експерт. — “Ось вам і джерело фінансування.”

Проте не варто вважати, що є підвищення тарифу — і всі проблеми вирішено. Це не так. Заявлені результати можуть не бути досягнуті. Реальні кошти можуть надійти до енергетичних компаній лише через довгострокові кредити, які можна буде закласти у тарифну політику.

Насамперед, потрібно чітко розробити плани відновлення, щоб розуміти, скільки коштів потрібно для відновлення енергосистеми та в якому вигляді її слід модернізувати, — додав Ігор Черкашин. Адже, можливо, вона потребує кардинальної реконструкції.

“Якщо так, тоді маємо усвідомити, що потрібні інвестиції на 30-40 років. Лише після цього омине впровадження тарифної політики, що відповідає зростанню економічних показників країни та доходам населення,” — додав експерт з енергоефективності.

Передусім, мають бути оприлюднені плани відновлення, щоб знати, скільки грошей потрібно на відновлення енергосистеми.

Отже, новий тариф для населення буде діяти до кінця цього року. Однак, оскільки відновити пошкоджені та зруйновані ворогом електромережі і обладнання цими засобами не вдасться, людям слід бути готовими до чергового підвищення. Згідно з експертними оцінками, воно може відбутись вже навесні 2024 року. Однак, якщо в країні пройдуть вибори, то його можуть відкласти. Як відомо, такі питання залежать від політичної волі.

На жаль, зростання тарифів не спонукатиме більшість людей до енергоефективності, оскільки їхні доходи через війну значно знизилися. Водночас, держава має мотив зацікавленість в зменшенні обсягів дотацій. Тому вся надія покладається на програми підтримки енергоефективності, які будуть реалізовані державою та місцевими громадами, а також на продуману тарифну політику, яка зможе спонукати до заощадження енергії домогосподарства, що споживають велику кількість електроенергії, та бізнес.

Світлана ОЛІЙНИК спеціально для “Української енергетики”

Теги:тарифи на електроенергіюекономіяЕлектроенергіяенергоефективністьПоділитись