Новий ринок електроенергії: хвилі, камені та рифи

02 серпня 2019

Перший місяць функціонування нового ринку закінчився, і можна проаналізувати, що сталося з побоюваннями учасників ринку.

З 1 липня 2019 року в Україні розпочав роботу новий механізм оптового ринку електроенергії, перейшовши від моделі з єдиним покупцем до конкурентного ринку. Перед стартом ринку багато учасників, експертів і політиків просили про відстрочку—на три місяці (експерти, депутати) або на рік (президент). В останній тиждень перед початком ринку Кабмін затвердив необхідну нормативну базу, і ринок почав функціонувати.

Отже, перший місяць роботи нового ринку вже завершився, і ми можемо оцінити, які занепокоєння виявилися обґрунтованими, а які — ні.

Колапсу не сталося

Перед запуском нового ринку багато експертів висловлювали побоювання щодо можливого хаосу та кризи в системі: ці прогнози не справдилися.

“Енергосистема функціонує в штатному режимі, перебоїв в електропостачанні не виникло, споживачі не відчули погіршення якості послуг у зв’язку з переходом до нової моделі ринку електроенергії”, — такі ознаки успіху нового ринку висловила Оксана Кривенко, голова Національної комісії з державного регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Споживачі, котрі користуються електроенергією для побутових потреб, також підтверджують, що не помітили змін у переході до нового ринку. Уряд зобов’язав державні компанії забезпечити населення доступом до недорогої електроенергії до 2020 року, тож тарифи для населення залишились незмінними.

Ціни також намагалися контролювати і для непобутових споживачів: НКРЕКП запровадила цінові обмеження на різні сегменти ринку. Наприклад, тарифи на ринку "на добу наперед" лише кілька разів на добу наближаються до максимально допустимих значень, в той час як найчастіше вони на 1-5% нижчі за встановлені рамки.

Де виник негатив

Однак при цьому реальність для непобутових споживачів не виглядає так optimistically. За словами представника президента в уряді Андрія Геруса, вартість електроенергії для непобутових споживачів (промислових підприємств і бюджетних установ) зросла на 5-30%.

Особливо нервують зміни на ринку АТ “Нікопольський феросплавний завод”. Завод оскаржив одну з ключових постанов НКРЕКП, що стосувалася встановлення нового тарифу для НЕК “Укренерго”. З липня тариф враховує компенсацію для виробників “зеленої” енергії, що підвищує його в шість разів — з 57,4 грн за МВт·год до 347,43 грн/МВт·год. Вартість електроенергії суттєво впливає на собівартість продукції НФЗ, і підвищення тарифу на передачу негативно вплинуло на інтереси заводу.

Цікаво, що боротьба за собівартість феросплавів призвела до затримки виплат за “зелений” тариф для виробників електроенергії з відновлюваних джерел. НЕК “Укренерго” змогло зібрати з ринку лише 454 млн грн із 1,58 млрд грн, які необхідно сплатити “зеленим”.

Деякі державні підприємства, які були клієнтами постачальника "останньої надії", також не отримали суттєвих поліпшень — на жаль, вони продовжують накопичувати борги, і цю проблему поки що не вирішують,” — зазначає Роман Ніцович, експерт Dixi Group.

Чому зросла вартість електроенергії

Щоб “заморозити” ціни на електроенергію для населення, уряд обмежив доступ державних компаній НАЕК “Енергоатом” та ПрАТ “Укргідроенерго” до вільного ринку. Державні компанії повинні продавати 90% та 20% свого виробництва “Гарантованому покупцеві” (ГП) за зниженими цінами.

ГП, в свою чергу, реалізує необхідні обсяги за фіксованими тарифами для населення постачальникам універсальних послуг (ПУП), а також для покриття втрат в мережах операторам системи розподілу (ОСР) та оператору системи передачі (“Укренерго”). Решту ГП вимушений реалізувати на ринку “на добу наперед”.

Однак обсяги зобов’язань, встановлені для “Енергоатома”, виявилися надмірними. “У перші два тижні липня, за даними “Оператора ринку”, ГП контролював близько половини обсягу реалізації на РДН — це "залишкова" електроенергія ГП. Отже, ГП отримує прибуток за рахунок державної генерації,” — підкреслює Ніцович.

Таким чином, “Енергоатом” збільшив доходи від виходу на РДН, але значна частина його потенційних надходжень перейшла до ГП. На думку Ніцовича, така ситуація свідчить про неефективність системи зобов'язань.

Двозначна стабілізація

Вже за перший місяць роботи ринку стало очевидно, що запроваджені НКРЕКП цінові обмеження дійсно стабілізували систему та дозволили уникнути цінових коливань. Однак ці фактори, у поєднанні з обмеженнями доступу до ринку для дешевої електроенергії з “Енергоатома”, призвели до зменшення пропозиції на ринку.

“Більшість теплової генерації йде на ринок двосторонніх договорів, решта реалізує електроенергію на ринках “на добу наперед” і внутрішньодобовому. Але виробники теплової енергії все частіше звертаються до балансуючого ринку, де тарифи вищі,” — розповідає Ніцович.

Вночі споживання електроенергії зменшується до мінімуму, а ціни зазвичай значно нижчі за денні. Нічні цінові обмеження наразі складають 959,12 грн за МВт·год. І за цією ціною теплова генерація не реалізує всі вільні обсяги на ринку “на добу вперед”.

В результаті, небаланси в енергосистемі можуть досягати 1100 МВт. Ця ситуація потребує дій диспетчерів, які за аварійним сигналом призначать завантаження ТЕС чи ГЕС. За це станції отримують +15% до цінових обмежень, а вартість їх електроенергії зростає до 1102,99 грн за МВт·год.

“Якщо обсяги в рамках зобов’язань переглянуть, більше доступної електроенергії може перейти на організовані ринки, і ми ознайомимося з більш цікавою ситуацією, ніж зараз. Це рішення Кабміну, оскільки саме він наклав норми щодо зобов’язань,” — вважає Ніцович.

На ситуацію з небалансами також міг би вплинути регулятор, наприклад, змінивши цінові обмеження для балансуючого ринку.

Що і коли можуть змінити в ринку?

Зміни в роботі нового ринку можуть вносити Верховна Рада (шляхом закону “Про ринок електроенергії”), Кабінет Міністрів (за допомогою постанов щодо зобов’язань та регулювання роботи державних компаній) та НКРЕКП (через свої постанови і кодекси).

“Коли буде сформовано новий склад уряду, мінімум два місяці функціонуватиме новий ринок. Тоді можна буде робити висновки, принаймні щодо механізмів зобов’язань та оплати за “зелений” тариф. Також потрібні політичні рішення стосовно обмежень: як довго функціонуватиме “безпечний” режим роботи ринку, коли можна знімати цінові обмеження,” — коментує Ніцович.

Є надія, що нова політична команда буде більш відкритою до ринкових, а не ручних механізмів управління ринком. Зокрема, це стосується суспільного субсидування низьких цін для населення. Оскільки відстань між тарифами для промисловості та населення компенсується через зростання цін на товари та послуги.

“Якщо ж субсидії будуть покриватися за рахунок генерації з державної власності, це означає недоотримання доходів та недоінвестування,” — підкреслює експерт Dixi.

Ніцович нагадує, що ринок є системою взаємодії та фінансових розрахунків між учасниками. Але наразі виглядає так, що Україна з однієї регульованої системи перейшла в іншу, але більш складну і поки що менш передбачувану.

Теги:Поділитись