Нова законодавча ініціатива щодо НКРЕКП має недостатню ясність у відображенні статусу регулятора — DiXi Group

20 грудня 2019

Чітке визначення взаємодії між Урядом та енергетичним регулятором є важливим для забезпечення незалежної та професійної діяльності НКРЕКП

Закон “Про внесення змін до деяких законів України, що стосуються забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг” не дає чіткої характеристики незалежного статусу Національної комісії, що займається державним регулюванням у зазначених областях (НКРЕКП).

Це зазначено у рекомендаціях аналітичного центру DiXi Group, що пов'язані з новим законом про конституційність НКРЕКП.

"До статті 1 про статус регулятора вноситься зміна, що передбачає, що НКРЕКП не є незалежним державним колегіальним органом, а є центральним органом виконавчої влади (ЦОВВ) зі спеціальним статусом. Відповідно, НКРЕКП зараз підпадає під дію закону “Про центральні органи виконавчої влади”. Проте, зміни до закону стосуються лише включення НКРЕКП до переліку органів із таким статусом та надання Кабміну права призначати його склад через конкурс. Немає чіткого визначення терміна «ЦОВВ зі спеціальним статусом», а також відсутнє чітке регулювання взаємодії Кабміну з такими ЦОВВ (чи окремої статті про взаємодію з НКРЕКП)", - вказує DiXi Group.

Експерти вважають, що також слід врахувати зауваження головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради, що під ЦОВВ зі спеціальним статусом розуміються органи, створення яких прямо чи опосередковано передбачено в Конституції. DiXi Group зазначає, що у новому законі виникає підґрунтя для оскарження конституційності цього статусу регулятора.

"На думку ГНЕУ, зобов'язання уряду створити регулятора “фактично являє собою втручання у конституційні повноваження Кабміну”. Запропонований правовий статус НКРЕКП не кореспондує з конституційною моделлю організації влади в Україні, а “вичерпний перелік органів..., що формально не підпадають під жодну з гілок влади, прямо встановлюється Конституцією України”, - зазначають експерти.

Ще одним ризиком є те, що Уряд зможе повністю або частково скасовувати акти НКРЕКП. Також зберігається можливість впливу на НКРЕКП через зміни до інших законів.

"Практика закону не скасовує і не передбачає винятків для права уряду скасовувати акти такого ЦОВВ. Також, відповідно до пункту 9 статті 116 Конституції, до компетенції Кабміну належить спрямування і координація роботи органів виконавчої влади. Пропонується також змінити формулювання статті 5 з «Гарантії незалежності Регулятора» на «Гарантії здійснення повноважень Регулятора». Визначено, що “Регулятор у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України", - пояснили в DiXi Group.

Окрім того, законопроект надає Кабінету Міністрів широкі повноваження щодо встановлення фактів порушення закону, що суперечить принципам розподілу влади, закріпленим у Конституції.

"Законопроект визначає право Кабміну достроково припиняти повноваження члена Регулятора, при тому, що до умов такого рішення входить "встановлення факту порушення… вимог законодавства, що регулює діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг". Проте, не уточнюється, які саме порушення можуть призвести до такого рішення, та не прописано процедуру, за якою встановлюється факт порушення", - йдеться у повідомленні DiXi Group.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг" з 265 голосами.

Після ухвалення закону регулятор втрачає статус незалежного державного колегіального органу, який був закріплений у попередній версії закону про НКРЕКП. Тепер комісія діє як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворюється Кабінетом Міністрів України. 

Теги:DiXi GroupНКРЕКПзаконодавствоПоділитись