Оптимізм виправданий: які перспективи енергетики на 2023 рік з державним бюджетом

03 жовтня 2022

Верховна Рада планує ухвалити проект державного бюджету на наступний рік в найближчі тижні. Влада вважає документ реалістичним; чи виправдані ці побоювання в контексті енергетичних проблем?

Парламент України 21 вересня заслухав проект бюджету на 2023 рік, представлений міністром фінансів Сергієм Марченком, та «взяв до відома». Наразі депутати працюють над своїми пропозиціями. Очікується, що ухвалення бюджету відбудеться в жовтні.

"Українська енергетика" аналізувала, які показники для енергетики передбачає проект держбюджету на 2023 рік, порівняла їх з минулорічними, а також звернулася до експертів за роз’ясненнями про причини таких цифр.

Прибутковий газ

Дохідну частину проекту бюджету-2023 формували з урахуванням рентної плати на природний газ, яка почала діяти з 1 квітня цього року. 95% ренти за експлуатацію надр для видобутку газу, нафти та конденсату буде надіслано до держбюджету, а 5% залишиться на місцевих рівнях за місцем видобутку.

Прогнозується, що в наступному році держбюджет отримає 97 млрд 400,5 млн грн ренти за видобуток природного газу, а місцеві бюджети — 5 млрд 126,3 млн грн. Таким чином, зведений бюджет здобуде 102 млрд 526,9 млн грн.

Нагадаємо, що у 2021 році рента за видобуток природного газу становила 59 млрд 230,6 млн грн, а у 2022 році в плані зі змінами — 49 млрд 275,1 млн грн.

"У проекті бюджету на 2023 рік вказано, що дохід від ренти за видобуток газу становитиме 97,4 млрд грн, що на 97,7% більше порівняно з бюджетом 2022 року. Очікуване збільшення надходжень, безумовно, планується за рахунок підвищення цін на газ", — зазначив аналітик DiXi Group Сергій Євтушок.

У Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute вважають, що очікує підвищення надходжень від ренти на видобуток газу у наступному році удвічі — до 97 млрд грн — це "оптимістичний сценарій", але з певними підставами.

97 млрд грн надходжень від ренти на видобуток газу виглядає оптимістичним сценарієм, вважають в KSE Institute

"По-перше, це пов’язано з підвищенням і збільшенням ставок цього податку (вони були "збільшені" у березні 2022 року), а ціни на природний газ на європейських хабах залишаються високими. По-друге, географія видобутку значною мірою зосереджена у безпечніших регіонах, і видобуток природного газу з 24 лютого 2022 року по вересень 2022 року спостерігається тільки на 12% менше у членів Асоціації газовидобувних компаній", — повідомили в KSE Institute.

Аналітики центру зауважили, що з відновленням економіки зросте попит на енергоресурси, зокрема, й на природний газ.

Зі свого боку, Сергій Євтушок попередив, що реальні надходження від рентної плати можуть бути меншими, ніж ті, що зазначені у проекті бюджету. Оскільки 20 вересня Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, що стосуються нових підходів до обчислення ренти.

"З 1 серпня і до завершення заборони на експорт природного газу з України, рентні ставки будуть визначатися не за європейськими цінами, а за українськими. Таким чином, за новими умовами надходження, ймовірно, зменшаться. Експерти сумніваються, що протягом наступного року відбудеться значне збільшення видобутку, тому зростання надходжень за рахунок видобутку навряд чи стане можливим", — зазначив Сергій Євтушок.

Голова податкового комітету Верховної Ради, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев також прокоментував "Українській енергетиці" високі очікування влади стосовно надходжень від ренти за видобуток газу. Він підкреслив, що прогнозні надходження оцінюються із врахуванням макроекономічного аналізу і ключових показників:

• середньої ціни природного газу;
• середньорічної ціни одного бареля нафти типу Urals, що розраховується шляхом множення прогнозної середньорічної ціни нафти марки Brent і середнього коефіцієнта співвідношення цін;
• коефіцієнту місткості барелів в 1 тонні нафти (7,28);
• прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США;
• прогнозних обсягів видобутку природних ресурсів (газу, нафти, газового конденсату);
• ставок податку (залежно від глибини покладів).

"Станом на вересень Мінфін дійшов до такої суми. Яке буде подальше — моніторитимемо ситуацію, адже бюджет — це не сталий, а динамічний документ, особливо в умовах війни в країні", — зазначив Данило Гетманцев.

Без витрат на 'Нафтогаз'

Проект бюджету на 2023 рік не передбачає жодних витрат на НАК "Нафтогаз України": ані на закупівлю газу, ані на компенсацію тарифу.

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович зазначив, що цього року бюджет також не містив грошей на закупівлю gas в конкретному формулюванні. Експерт нагадав, що в минулі роки "Нафтогаз" був донором бюджету, а не реципієнтом. Це ж може статися і наступного року, але лише за умови фінансової стійкості компанії.

На сьогодні щодо компенсації тарифу в одному з додатків до проекту бюджету зазначено: "Компенсація буде розглядатися в 2023 році на основі фактичного рівня цін на газ для виробництва тепла для населення, а також рівня відшкодування економічно обґрунтованих витрат, понесених суб’єктом ринку газу, що має спеціальні зобов’язання".

Проект бюджету на 2023 рік не передбачає жодних витрат на НАК "Нафтогаз України"

У KSE Institute вважають, що такий підхід виправданий — враховуючи значну невизначеність у секторі, а також бюджетних можливостях, які можуть суттєво змінитися. Тож, вони очікують, що рішення, подібні до цьогорічного, можуть бути прийняті й на наступний рік, щоб оптимізувати ринок газу.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зауважив, що після завершення опалювального сезону будуть розглянуті подальші рішення щодо тарифної політики на міжопалювальний та наступний опалювальний періоди.

Дохід від електроенергії

У 2021 році до держбюджету надійшло 3 млрд 867,8 млн грн акцизного збору з виробленої в Україні електроенергії. Цього року, відповідно до актуальних змін, — 3 млрд 474 млн грн. Очікується, що в наступному році надходження складатимуть 7 млрд 850 млн грн, які підуть у загальний фонд.

Імпорт електроенергії у 2021 році приніс нуль до бюджету, у 2022 році, згідно з прогнозами, — 133 млн грн, у 2023 році очікується 276 млн грн.

Цього року Україна розпочала експорт електроенергії до Європейського Союзу, оскільки з березня 2022 року стала частиною європейської енергетичної системи ENTSO-E.

У бюджеті не можуть бути безпосередньо вказані доходи від експорту електроенергії

Данило Гетманцев наголосив, що в бюджеті неможливо прямо відобразити доходи від експорту електроенергії, адже Україна, як суб'єкт, не експортує електроенергію до ЄС. Натомість це роблять енергетичні компанії, що виробляють або мають у власності електроенергію, які купують у НЕК "Укренерго" пропускну здатність для транспортування електроенергії до сусідніх країн.

Таким чином, доходи від експорту електроенергії формуватимуться за рахунок податків від експортерів, пояснив голова парламентського податкового комітету.

"Хто на сьогодні заробляє на експорті? Переважно оператор системи передачі – "Укренерго", який реалізує пропускну спроможність міждержавних електромереж... І інші компанії-експортери: приватні і державні трейдери", — уточнив Роман Ніцович.

Літр за літром: надходження від пального

Держбюджет наступного року має отримати 971,2 млн грн акцизного збору з виробленого в Україні пального, місцеві бюджети — 150,8 млн грн, а зведений бюджет — 1 млрд 122 млн грн.

У 2021 році фактичні надходження цього податку становили 14 млрд 78,6 млн грн, у 2022 році, за змінами, — 14 млрд 951,5 млн грн. Це в 15 разів більше, ніж заплановано на 2023 рік. Фактичні надходження за сім місяців 2022 року склали 1,95 млрд грн, що вже удвічі перевищує заплановане на наступний рік, відзначили в KSE Institute.

"Це зумовлено закриттям двох найбільших виробників пального в Україні — Кременчуцький НПЗ зазнав суттєвих ушкоджень, а Шебелинський ГПЗ припинив свою діяльність. Інші сучасні міні-НПЗ здебільшого працюють в тіні," — пояснили аналітики KSE Institute.

971,2 млн грн акцизу з виробленого в Україні пального має отримати державний бюджет наступного року

Держбюджет також передбачає блок надходжень від імпортованого пального на суму 33 млрд 550,7 млн грн в порівнянні з плановими цьогорічними надходженнями в сумі 46 млрд 706,9 млн грн та минулорічними 47 млрд 832,7 млн грн. Очікується, що державний бюджет отримає 33 млрд 550,7 млн грн, а місцеві бюджети — 5 млрд 209,3 млн грн, тож зведений бюджет складе 38 млрд 760 млн грн.

"Ці показники враховують нещодавно прийнятий закон про підвищення акцизів, але лише в частині ставок, які діятимуть до 1 липня 2023 року. Після 1 липня запроваджуються повні ставок акцизу на паливо, передбачені Митним кодексом, та повний ПДВ (з 7 до 20%). У частині акцизу оцінюється, що мова йде приблизно про + 9 млрд грн, спричинених відсутністю в проекті бюджету на 2023 рік", — прокоментував Данило Гетманцев.

Голова податкового комітету зазначив, що додаткові ресурси можуть бути спрямовані на відновлення автомобільної інфраструктури.

Ольга Чайка

Теги:бюджетакцизрентаНафтогазВерховна РадаПоділитись