Облік тепла: попри війну встановлення лічильників у будинках прискорилося

25 березня 2024

Після 2018 року кількість житлових будинків, обладнаних теплолічильниками, зростала всього на 1-3%. Проте у 2023 році ситуація змінилася, і деякі регіони наблизилися до встановленого законом порогу у 100%

Фото: Shutterstock

Згідно з законом, до всіх наших будинків шість років тому мав бути впроваджений комерційний облік тепла. Це було першим кроком для переходу на оплату за фактично спожите тепло, а не за встановленими нормами на 1 квадратний метр. Проте, на початку 2024 року будинкові теплолічильники були встановлені лише у 85% житлових будівель країни. І хоча можна було б звинувачувати війну, існуючі зобов’язання і можливості для повного обліку до 2022 року були вже готові.

"Українська енергетика" вирішила дослідити, як змінився процес оснащення будинків лічильниками тепла протягом останніх років і чи лише конфлікт заважає цій тенденції.

Динаміка обліку тепла

Необхідність запровадження повного обліку теплової енергії є незаперечною, особливо у старих багатоквартирних будинках, які споживають у 2-3 рази більше енергії, ніж у країнах Європи. Саме комерційні прилади обліку (лічильники) дозволяють визначити реальне споживання тепла в будинку і спонукають мешканців до зменшення втрат тепла шляхом різних енергоефективних заходів. У свою чергу, постачальники теплової енергії втрачають можливості для зловживань і змушені зменшувати наднормові витрати тепла, що йдуть до споживачів.

"Першим кроком до термомодернізації будинку повинно стати регулювання системи опалення, - зазначає Олексій Корчміт, голова Української асоціації енергосервісних компаній. - Цей підхід базується на рекомендаціях Світового банку щодо досягнення енергоефективності в три обов’язкові етапи: запровадження обліку, регулювання та енергоефективне споживання. Тобто спершу мають бути встановлені сучасні прилади обліку тепла, а потім індивідуальний тепловий пункт для регулювання та споживання тепла в усьому будинку. І лише після цього слід запроваджувати інші енергоефективні заходи, залежно від можливостей мешканців".

Варто зауважити, що наразі підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) часто встановлюють індивідуальні теплові пункти, які вже включають вузли комерційного обліку.

Скільки ж будинків в Україні мають лічильники тепла? За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, станом на 20 лютого 2024 року, 85% житлових будинків (тут мова йде про 78 348 із 92 214, що мають центральне опалення) обладнані вузлами комерційного обліку теплової енергії, такий як теплолічильники. І хоча цей середній показник виглядає високим, далеко не вся ситуація з обліком тепла є завидною.

85% житлових будинків станом на 20 лютого обладнані вузлами комерційного обліку теплової енергії, тобто теплолічильниками...

Згідно з прийнятим у серпні 2017 року Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", підприємства теплокомуненерго (оператори зовнішніх інженерних мереж) зобов’язані були встановити будинкові теплолічильники протягом року з моменту набрання чинності закону.

"Отже, 100-відсотковий облік тепла в нашій країні мав бути запроваджений до 2 серпня 2018 року. Проте парламент переніс цей термін на 1 серпня 2022 року", - зазначила Олена Байда, експертка з енергоефективності, яка брала участь у проєкті USAID "Прозорість енергетичного сектору".

Важливо відзначити, що у 2020 році в Міністерстві розвитку громад і територій констатували, що завдання щодо обліку тепла не виконане.

"В сьогоднішніх житлових будівлях не забезпечено повного обліку комунальних послуг, незважаючи на вимоги Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Споживач оплачує послуги за стандартами, які, в більшості випадків, є завищеними. Таким чином, одним із пріоритетних завдань, які ми повинні вирішити, є облік", - підкреслила Наталія Хоцянівська, заступниця міністра розвитку громад і територій України на той час.

Вона також зазначила, що платіжки, які отримують люди, повинні враховувати лише фактично спожиті обсяги тепла або води, які зафіксовані приладами обліку в будинку.

В уряді вважають, що для забезпечення повного комерційного обліку тепла потрібні додатковий час і фінансові ресурси. Операторів зовнішніх інженерних мереж зобов’язали забезпечити 100-відсотковий облік тепла та води у житлових будинках до 1 серпня 2022 року.

"Відповідальність за встановлення вузлів комерційного обліку закон поклав на операторів зовнішніх мереж, тобто на тих, хто експлуатує мережі, що підходять до будинку, - говорить Дмитро Левицький, юрист у сфері ЖКГ, член правління ОСББ. - Це стосується теплопостачальних підприємств. Водночас власники (співвласники) будинку можуть встановити вузол обліку за власні кошти".

У такому випадку витрати компенсуються оператором зовнішніх інженерних мереж шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з теплопостачання.

"А загалом концепція "адміністративного" покладання відповідальності за встановлення лічильників на операторів не спрацювала. З 2017 року діє закон, який наділяє цей обов’язок операторам і навіть передбачає фінансові санкції та штрафи за його невиконання, але Верховна Рада постійно переносить запровадження норм щодо відповідальності операторів", - додає юрист. 

Щоб спростити процес, уряд затвердив Порядок відшкодування власникам будинків внесків за встановлення цих приладів обліку, якщо оператор зовнішніх мереж їх не встановив. Але це не дало результату - вже знову вичерпали встановлений термін. Звісно, зараз можна звинувачувати повномасштабну війну, яка почалася в лютому 2022 року, але ураховуючи терміни, які все ж таки були, звинувачувати лише війну не випадає.

Також співвласники житла можуть встановити теплолічильник за пакетом "А" (Легкий) програми "Енергодім" від Фонду енергоефективності. Це означає, що люди можуть отримати грант у розмірі 40% від вартості заходів/робіт. Однак для цього в будинку має бути створено ОСББ.

Облік тепла незважаючи на війну

Інфографіка сервісу, створена на основі даних Держенергоефективності, чітко демонструє: протягом усіх цих років підприємства теплокомуненерго не квапилися зі встановленням приладів обліку теплової енергії. 

Особливо неприємна ситуація склалася після 2018 року, коли кількість будинків з теплолічильниками зростала всього на 1-3% на рік, а потім фактично зупинилася і лише в минулому році почала знову йти вгору.

Якщо ми проаналізуємо зміни в обліку тепла у житлових будинках у різних областях за останні шість років, то побачимо таку картину:

Частка будинків з теплолічильниками станом на 20 січня 2024 року

У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Харківській областях дані не змінилися з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну, зазначили в Держенергоефективності.

Що стосується інших областей, то, як видно, цифри варіюються. Тепловики пояснюють це проблемами з фінансуванням. Тож встановлення лічильників тепла зараз залежить від можливостей супутнього бюджету. Також на ситуацію з обліком впливають географічне розташування, зокрема близкість до лінії фронту та частота обстрілів з боку ворога.

"В деяких областях взагалі відсутні програми по встановленню лічильників, - зазначає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. - Тому лише можна похвалити ситуацію у Чернівецькій області, де завершується подібна програма. Проте, з іншого боку, слід усвідомити, що ситуація у них суттєво відрізняється від наприклад Полтавської, Черкаської чи Сумської областей. Не варто забувати також про Харків, Запоріжжя, Миколаїв, де питання лічильників зараз далеко не найактуальніше".

Експерт вважає, що на фоні широкомасштабного вторгнення проблема загострилася, оскільки багато українців виїхали за кордон або в інші регіони. Хоча люди мають власну квартиру в рідному місті, вони вимушені орендувати житло в іншому або ж залишатись у соціальному житлі. 

"Ці люди мають сплачувати за комуналку по суті двічі. До того ж деякі з них отримують неправомірні платіжки, адже їхнє житло знесене чи знищене. Якби в їхньому будинку був лічильник, він хоча б частково вирішив би цю проблему. Без лічильника люди не мають довідок про зруйновані будинки, отож отримують платіжки за тепло, навіть попри відсутність фактичного обліку. За законом, теплопостачальні компанії можуть нараховувати платіжку, яка в середньому становить 40-50 грн за квадратний метр. І тому особа, яка не проживає у власному будинку, наприклад у районі Північної Салтівки у Харкові (де тривають обстріли), може отримувати рахунок на 2,5-4 тис. грн", - зазначає голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Найгірший показник забезпечення лічильниками зафіксовано у Тернополі, лише 32% багатоквартирних будинків мають такі прилади. Проте причина зрозуміла - місто вже давно реалізує програму переходу на індивідуальне опалення, частково фінансовану з місцевого бюджету. 

"Тернополяни отримують гранти на індивідуальне опалення, в результаті чого в місті відключають цілий квартал від централізованого опалення, і вони не зацікавлені в розширенні центрального обслуговування. У зв’язку з цим встановлення теплолічильників їм не є актуальним", - додає Олег Попенко. 

Чому брак фінансування для лічильників тепла

Основна причина затримок у забезпеченні повного обліку тепла - це нестача фінансування, стверджують тепловики.

"Ми з задоволенням обладнати всі багатоквартирні будинки Біла Церква лічильниками, але на реалізацію цього потрібно чимало коштів, яких у нас немає, - повідомили мешканцям, зокрема в КП "Білоцерківтепломережа". - Головне джерело фінансування для підприємства - це плата споживачів за надані послуги за встановленими тарифами. Частина цих коштів відкладається в інвестиційній програмі, за рахунок якої КП здійснює модернізацію обладнання, реконструкцію і ремонт котелень та мереж, встановлення будинкових лічильників, а також реалізацію інших заходів для забезпечення стабільного функціонування теплового господарства. Тобто інвестиційна програма є джерелом фінансування лише за умови, що всі споживачі вчасно платять за комунальні послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання. На жаль, не всі наші абоненти відповідально ставляться до своїх зобов’язань. Тому кошти, заплановані в інвестиційну програму, є значно обмеженими. Через це підприємство не може повністю профінансувати встановлення будинкових лічильників".

У зв’язку з цим представники ТКЕ пропонують населенню встановлювати лічильники тепла на умовах співфінансування або їхнім коштом. І лише 2021 року уряд затвердив порядок відшкодування власникам будинків внесків за встановлення будинкових лічильників тепла та води, якщо оператор зовнішніх мереж їх не встановив.

Лише 2021 року уряд затвердив порядок відшкодування власникам будівель внесків за встановлення будинкових лічильників тепла та води, якщо оператор зовнішніх мереж їх не поставив...

Якою ще є реальна ситуація в підприємствах теплокомуненерго, це повинні аналізувати представники уряду та парламенту. Але очевидно, що серйозні фінансові труднощі почалися в них у 2021 році через мораторій на підвищення тарифів для населення. Тепловики зобов’язалися тримати тарифи на попередньому рівні, а уряд зобов’язався компенсувати різницю між економічно обґрунтованими тарифами та чинними. Як результат, тарифи для побутових споживачів фактично залишалися незмінними протягом трьох опалювальних сезонів (2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 рр.) і компенсації тепловики так і не отримали.

"Попри обіцянки, КП "Житомиртеплокомуненерго" востаннє отримувало компенсацію за різницю тарифів у грудні 2021 року за опалювальний сезон 2020-2021 років, - зазначають представники підприємства. - З того часу загальна сума збитків ЖТКЕ через економічно необґрунтований тариф зросла до 309,8 млн грн. Найбільша частина цієї суми - це різниця в тарифах для населення, що перевищує 291 млн грн. Фактично, щомісяця під час опалювального сезону ця сума тільки зростає на десятки мільйонів гривень".

В результаті всі кошти, які надходять від споживачів, йдуть на оплату газу. Таким чином, підприємство не в змозі закрити необхідні витрати без допомоги місцевого бюджету. Допомога надається також через спільні проєкти і підтримку іноземних донорів в сферах енергозбереження та підвищення енергонезалежності.

"На цей момент тепло постачається до домівок житомирян за тарифом, який існує вже 3 роки. Для населення цей тариф становить 1811,36 грн/Гкал. Він є пільговим. А економічно обгрунтований тариф на сьогодні - 2122,10 грн (без урахування витрат на утримання ЦТП (центральних теплових пунктів) та ІТП (індивідуальних теплових пунктів)). Тож, якщо ви хочете дізнатися наскільки насправді коштує тепло у вашій оселі, помножте суму з будь-якої платіжки на 1,17 (2122,10/1811,36). Тому централізоване опалення коштує приблизно на 17% більше, ніж у платіжках", - зазначили представники "Житомиртеплокомуненерго".

Вартість газу в тарифі становить майже 67%. Інші складові не перевищують 10%. Наприклад, електроенергія - 6,5%, витрати на покриття втрат теплової енергії - 8,1%, витрати на зарплату - 6,2%. Крім того, тепловики Житомира відзначають, що населення заборгувало їм понад 358 млн грн за послуги. 

Для повного забезпечення вузлами обліку потрібно більше фінансування, але в умовах сучасності це важко знайти. Потребуються також спеціалісти для встановлення лічильників...

Все це, звісно, впливає на виконання зобов’язань щодо встановлення будинкових лічильників тепла. Рівень забезпечення лічильниками житлових будинків у Житомирській області станом на 20 січня 2024 року становить 88,6%. У "Житомиртеплокомуненерго" відзначили, що протягом цього опалювального сезону в самої Житомирі планується встановлення 118 лічильників теплової енергії. Оскільки кошти на їх встановлення не передбачені тарифом, вони будуть реалізовані за кошти міського бюджету. Загалом у Житомирі налічується 952 багатоповерхові будинки, з яких у 322 не було теплолічильників перед початком цього опалювального сезону. У 75 будинках облікові пристрої вже були встановлені протягом останніх місяців. 

"За нашими розрахунками, з бюджету вистачить ще на 43 лічильники, які будуть встановлені до кінця року, - поділились у "Житомиртеплоекерго". - Проте для задоволення всіх потреб у вузлах обліку необхідно більше фінансування, але в сучасних умовах це дуже важко знайти. Також не вистачає спеціалістів для встановлення лічильників, оскільки багато працівників зараз займають військову службу". 

Наслідки відсутності 100% обліку тепла

Відсутність 100% обліку тепла означає, що частина людей не має можливості зменшити платіжки, і що мешканці необлікованих будинків фактично оплачує ненормативні витрати тепломереж. Чи не є це насправді обманом з боку монополістів?

"Говорити про обман чи злочин було б некоректно, оскільки формула, за якою нараховуються платіжки за тепло без лічильників, прописана в нормативних документах, зокрема в законі про комерційний облік, - говорить Олег Попенко. - Тобто, якщо вже говорити про шахрайство, то воно виникає на державному рівні. Держава дозволила теплопостачальним компаніям лобіювати особисті інтереси в законодавчій базі. Це дозволяє їм нараховувати оплату на 20-30% більше, ніж є фактичне споживання тепла. Різниця з’являється просто із повітря".

Держава дозволила компаніям, які виробляють і постачають тепло, пролобіювати власні інтереси в законодавчій базі. Це дозволяє їм нараховувати на 20-30% більше ніж становить реальне споживання тепла...

Експерт нагадав, що коли у Верховній Раді обговорювали нововведення, багато захисників такої законодавчої ініціативи повідомляли, що формула для нарахування плати мешканцям будинків без лічильників має змусити людей зібрати кошти та встановити лічильники. Проте цього не трапилося.

"Нормативні документи були розроблені так, щоб угодити теплопостачальникам. І внаслідок цього всі українці, яким рахунки за тепло виставляються на основі формули, переплачують. Якщо в середньому плата за тепло за лічильником складатиме приблизно 30 грн за квадратний метр, то без лічильника люди сплачують 40-50 грн за метр квадратний і навіть більше", - говорить Олег Попенко. 

Це явище зумовлене затримками у забезпеченні повного обліку тепла, внаслідок бездіяльності влади, яка не контролювала виконання зобов’язань теплопостачальників, не застосувала штрафи за невстановлення лічильників. Чому? Можливо, тому, що сама не виконує свої зобов’язання перед ТКЕ, наприклад, щодо компенсацій різниці між економічно обґрунтованими та існуючими тарифами. Тому продовжують встановлювати облікові пристрої у тих областях, де громада виділяє кошти з місцевого бюджету або де громади отримують кошти від іноземних партнерів, таких як Міжнародний банк реконструкції та розвитку або Європейський банк реконструкції та розвитку.

"Державної політики у сфері ЖКГ сьогодні нема, - переконаний Олег Попенко. - Завдання вирішувати всі проблеми, які наразі існують у ЖКГ, держава передала місцевим органам. А місцева влада, яка на сьогодні практично у 99% випадків володіє ТКЕ, зовсім не зацікавлена у зміні ситуації з обліком. Як можна побачити ситуацію, коли собака носить ковбасу на своїй шиї? Якщо можна заробляти кошти з повітря, чому вони мають від цього відмовлятися?" 

На тлі затримки з реалізацією питання повного обліку тепла (з будь-яких причин) несуть великі втрати як громадяни, так і держава. Адже лічильники тепла є першим кроком до термомодернізації будинку. Тільки після цього можна переходити до подальших заходів енергоефективності, що зменшить витрати мешканців і сприятиме енергонезалежності країни. 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:лічильники теплаОблік теплатермомодернізаціялічильникиЖКГенергоефективністьПоділитись