Черги на АЗС зникнуть, але ціни зростуть – прогнози

18 травня 2022

Уряд зняв контроль над цінами на пальне. Очікується, що черги на АЗС зникнуть, адже не всі українці зможуть дозволити собі платити ринкову ціну, згідно з думкою експертів.

Щоб наситити ринок пальним, Кабінет Міністрів вирішив скасувати обмеження цін. В уряді сподіваються, що вартість бензину не перевищить 52 грн, а дизельне пальне – 58 грн. Це рішення, разом з додатковими 350 тисячами тонн пального, які планують отримати через нові логістичні маршрути, має задовольнити попит на нафтові продукти в найближчі тижні.

Однак експерти вважають, що це не повністю вирішить проблему, і "Українська енергетика" розглянула причини.

Пальне було, але за високою ціною

З квітня по середину травня українці могли заправити автомобілі на АЗС лише у кількості 10-20 літрів бензину чи дизелю, але лише в разі удачі. Причина полягає в тому, що уряд, через нестачу пального на ринку, запровадив обмеження на торговельну надбавку до середньої вартості реалізації. Для бензину надбавка не могла перевищувати 6,5 грн/літр, для дизеля – 7 грн/літр. З врахуванням цих націнок, максимальна ціна на бензин в середньому не перевищувала 39,86 грн/літр, а на дизель – 42,31 грн/літр. Проте на оптовому ринку обмежень не було, тому ціни на пальне для великого обсягу сягали 60-70 грн за літр.

Зрозуміло, що операторам було невигідно продавати свою продукцію за регульованими цінами. Багато заправок залишилось без пального, на деяких пальне було доступне лише в обмежений час або за талонами, тому утворивались великі черги.

“АЗС обслуговували, в основному, певних споживачів: за талонами, картками та інші такі записи, в основному пальне отримували комунальні служби, ДСНС, військові, "швидкі" тощо”, – пояснив аналітик UPECO Олександр Сіренко.

Це призвело до спекуляцій на ринку, які широко обговорювались у медіа та соцмережах. Один з користувачів описав ситуацію на АЗС відомого бренду.

“Переді мною у черзі стояв військовий, який просив заправити хоча б 10 літрів за готівку, – розповідає один з користувачів. – На всі прохання касир відповідав: “Немає, чекайте, коли з'явиться”. Через 10 хвилин якийсь чоловік заправив чотири каністри, а через ще 10 хвилин якийсь інший хлопець, за знайомствами, спокійно заправив повний бак за готівку.”

Автор посту зазначив, що лише через 10 хвилин заправка відкрилась на кілька годин, завдяки чому деяким людям в черзі пощастило отримати по 10 літрів. Чоловік вирішив дізнатись причини такої ситуації і зателефонував кільком знайомим ділкам, які всі підтвердили наявність бензину на АЗС, відзначивши проте, що продавати його готові лише за високою ціною.

“Купити мільйон літрів можна за ціною від 55 до 70 грн за літр, – зазначив. – Це пояснюється тим, що на роздрібну ціну діє обмеження, тому за такою ціною АЗС не хоче продавати продукцію. На опті ж обмежень немає, тому можна купити стільки, скільки потрібно, але за ціною, яка вигідна АЗС.”

Щодо кількох годин продажу пального за регульованими державою цінами, автор посту вважає це “годинними акціями для звичайних споживачів”, вважаючи їх імітацією дій трейдерів та уряду.

“Я ніколи не повірю, що така схема з'явилася з централізованого управління на всіх АЗС одночасно. Це, навіть, якщо так, є монопольною змовою, яку державі не слід допустити. Але ставити обмеження націнки на роздріб і не ставити обмежень на опт – це геніальна ідея корупційної змови. І, як бачимо, ця схема чудово працює.” – підсумував один з коментаторів.

Хто винен у ажіотажі: держрегулювання чи споживачі?

У медіа почали висловлюватись думки, що причиною такої ситуації стало держрегулювання цін на пальне.

“На мою думку, відбулася спеціальна медійна кампанія, можливо профінансована зовнішніми силами, яка мала закріпити думку про те, що у нас із пальним все погано, що “держрегулювання = дефіцит пального”, – вважає аналітик UPECO Олександр Сіренко. – Однак я регулярно спілкуюсь з учасниками ринку, і згідно з їх інформацією, пальне в країні було та є.”

Усі ці заяви про негативний вплив держрегулювання викликали ажіотаж. Навіть ті, хто не мав автомобілів, почали масово купувати паливо у каністри про всяк випадок. Насправді, в цьому не було потреби.

Сіренко сказав, що Україна постійно отримує достатні обсяги імпортного пального для ліквідації черг на АЗС. Пройшли весняні польові роботи, наразі спостерігається відносна пауза з попитом на дизель від аграріїв перед початком збору врожаю. Проте пальне продається дуже швидко на будь-якій АЗС.

Обсяг одного бензовозу (скажімо, 30 кубів) розпродається приблизно за шість годин, хоча раніше реалізовувалися за два-три дні. Отже, нарікання на черги в АЗС в основному йдуть від самих споживачів, вважає аналітик UPECO. Він стверджує, що черги на АЗС можна скоротити вдвічі, якщо запитати водія, куди він прямує.

“У Києві є багато таких, хто їде зробити манікюр, на зустріч у кафе тощо,” – зауважив Олександр Сіренко. Він вважає, що під час війни це неприпустимо, заправлятися повинні лише бензовози та співробітники критичних служб.

Проте директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що не варто звинувачувати споживачів у виникненні ажіотажу. Їх дії – лише наслідок відсутності достатньої кількості пального.

“Існують причиново-наслідкові зв’язки, – говорить він. – Черги з’явилися через обмеження в обсягах реалізації пального в 5-10 літрів. Чому обмежили? Тому що пального не було на ринку. Чому не було? Тому що не було запасів. Чому? Тому що наші НПЗ зупинились і частково були знищені ракетними обстрілами, плюс було знищено понад 20 нафтобаз, де зберігалось пальне. Чому не були створені відповідні резервні постачання? Тому, що трейдери не спланували це через відсутність стимулів від держави.”

Кому вигідне скасування держрегулювання цін на пальне?

17 травня уряд обговорив ситуацію з учасниками ринку і вирішив скасувати державне регулювання цін на пальне.

“Ми провели дискусію з операторами ринку... і за результатами прийняли рішення про призупинення цінового регулювання, щоб учасники ринку мали можливість наситити ринок необхідним ресурсом і транспортувати всі доступні ресурси з європейського ринку в Україну”, – підкреслила перший віце-прем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко.

Вона також зазначила, що уряд сподівається, що ціни на дизель не перевищать 58 грн за літр, а на бензин – 52 грн за літр.

Однак ринкові експерти не розділяють оптимістичних прогнозів. Фахівець з енергоефективності вважає, що протягом двох-чотирьох тижнів ціни на пальне будуть перевищувати 70-80 грн за літр. Економіст також не виключає, що ціни можуть становити 80-90 грн. На думку першого віце-президента концерну “Галнафтогаз”, спочатку ціни можуть піднятись до гуртових, що нині діють для великих корпоративних клієнтів, орієнтовно до 58-59 грн/літр за дизель та 51-52 грн/літр за бензин. Проте, з часом, в міру насичення ринку, ціни, на його думку, знижуватимуться.

Наш уряд завжди дуже довіряє учасникам ринку нафтопродуктів. Усі обіцянки, які вони надавали, завжди сприймались на “ура”...

Чому уряд вирішив скасувати державне регулювання, виконуючи вимоги операторів?

“Наш уряд завжди дуже довіряє учасникам ринку нафтопродуктів, – каже Геннадій Рябцев. – Усі обіцянки, які вони дали, завжди сприймались позитивно.

Експерт пояснив, що ще на початку війни учасники ринку запевняли Кабмін, що все буде добре. Навіть якщо не вдасться постачати російське та білоруське пальне, вони привезуть інше, але попрохали скасувати акциз і ПДВ. Уряд це схвалив. Пізніше ухвалив скасування перевірок, контроль якості нафтопродуктів, дозволив ввозити та продавати пальне не лише Євро-5, а й Євро-4 і Євро-3. Потім попросили збільшити частку логістичних витрат у формулі регулювання цін на пальне. І далі прохання про підвищення граничних націнок до цін.

Однак пального і далі не стало, – відзначив Геннадій Рябцев. – Тепер учасники ринку знову захотіли повністю усунути цінове регулювання. Мовляв, нехай ринок сам встановлює ціну. Але як він може це зробити в умовах війни? Коли уряд спочатку сказав, що не буде прибирати цінове регулювання, трейдери вирішили не збільшувати обсяги постачання. Саме це і призвело до ажіотажного попиту та черг.”

Отже, тепер уряд знову поступився операторам. Чи зможе це вирішити проблему та звідки виникне паливо і за якими цінами?

Скільки потрібно бензину та дизельного пального?

 Війна, яку розпочала росія, кардинально змінила ситуацію на ринку нафтопродуктів.

“До війни Україна споживала 12 млн тонн нафтопродуктів на рік, – розповів один з представників бізнесу. – З них 2 млн тонн виробляли українські НПЗ, а 9,5 млн тонн Україна імпортувала. З цих 9,5 млн тонн 7 млн тонн складали дизель, 43% з яких йшло з Білорусі, 30% з Росії, 10% з Литви, 17% з середземноморських постачальників, який завозився через морські порти. 100% 92-го бензину надходило з Білорусі. 95-й: 60% з Білорусі, 29% з Литви і невеликі партії з Румунії та Угорщини. Скраплений газ – з Росії, Казахстану, Білорусі.”

Зараз зазначений фахівець вказує, що імпорт з цих країн призупинено. Таким чином, ринок суттєво зменшився.

“Якщо до війни ми споживали близько 1 млн тонн на місяць усіх нафтопродуктів, то зараз, за деякими підрахунками, споживання зменшилось на третину. За іншими оцінками, які я також підтримую, споживання впало наполовину”, – вважає Олександр Сіренко, аналітик UPECO.

Споживання пального в Україні знизилось через військові дії, окупацію певних територій, закриття багатьох підприємств та виїзд населення.

Зі слів міністра енергетики Германа Галущенка, споживання нафтопродуктів з початку війни впало на 72%. Він зазначив, що у травні країна потребуватиме приблизно 100 тисяч тонн бензину і 250 тисяч тонн дизельного пального. За прогнозом Мінекономіки, в останній місяць весни очікується споживання на рівні 300 тисяч тонн дизельного пального і 120 тисяч тонн бензину.

Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев зауважив, що наведені міністром цифри не узгоджуються.

“У лютому споживання бензину й дизельного пального (без скрапленого газу) становило приблизно 500 тисяч тонн, – наводить статистику він. – У травні (у мирний час) приблизно 570 тис. тонн (згідно з даними Держстату). Якщо зараз потреба становить 350 тисяч тонн, то попит зменшився на 39% порівняно з травнем минулого року і на 30% з початку війни, а не на 72%."

Єдиний шлях постачання – через кордон із ЄС

Де взяти необхідне пальне, якщо постачання з Росії та Білорусі та морськими портами України припинено?

“Ми можемо отримувати пальне лише через західний кордон – імпортне, а також внутрішнього виробництва, – пояснює аналітик UPECO Олександр Сіренко. – Проте найбільший у країні Кременчуцький НПЗ зруйновано.”

Щодо постачання через західні кордони, необхіден час для їх налагодження. Оскільки всі українські покупці ринули до європейських трейдерів, це також спричинило дефіцит пального в ЄС. Ціни на нафту зросли на 15-20% в деяких країнах, зазначив представник "Галнафтогазу."

“Українські трейдери почали з нуля будувати нові логістичні ланцюги постачання в Україну, – говорить один з експертів. – Через це в Європі розпочались збої. Вона не була готовою до такої величезної кількості паливних цистерн.”

Зі слів фахівця, автомобільним транспортом в Україну постачається невелика частина пального, оскільки бензовозів не вистачає., А тим більше, що в Європі використовуються бензовози з так званим нижнім наливом, яких в Україні небагато.

“Зараз ми можемо відправити лише 100-200 автомобілів на день”, – зазначив експерт.

У зв’язку з цим більшість пального імпортується залізницею, проте це викликає низку нюансів через різну ширину колії в Європі та Україні, різні типи вагонів та системи передачі пального. Усе це ускладнює логістику та сповільнює доставку пального в Україну.

Націнки на пальне – справа рук трейдерів та операторів

Попри високі ціни на пальне, воно доступне не на всіх заправках і продовжує дорожчати.

“Зараз ми спостерігаємо класичний приклад спекуляцій, – констатував Олександр Сіренко. – Пальне привозять насамперед ті оператори, які самі купують його в Європі, або ті, хто продає бензин та дизель на внутрішньому ринку за цінами 60-70 грн за літр, а реалізують по 65-75 грн, отримуючи 10% націнки.”

Зараз ми бачимо класичний приклад спекуляції...

За словами аналітика UPECO, у Європі ціна з доставкою в Україну складає приблизно 1400 доларів за тонну. Додайте вартість розмитнення, переведення в гривню, ПДВ. Акцизів наразі немає. Логістичні витрати також збільшуються через ланцюгову реакцію: пальне часто продають по 60-70 грн за літр, але для того, щоб довезти його до АЗС, потрібно заправити бензовоз пальним за тими ж ринковими цінами 60-70 грн за літр.

“Логістика дорожчає на очах. Лише за перші два тижні травня оптова ціна на дизель зросла з 40 до 65 грн за літр. Такого ще не було. Це також впливає на те, що трейдери не можуть постачати пальне,” – додав Сіренко.

Однак, усі ці процеси потребують контролю.

“Держава має всі можливості, щоб оцінити ситуацію в кожного учасника ринку, – вважає аналітик UPECO. – Достатньо взяти одного з великих гравців ринку та розглянути причини їх націнки. Інакше, якщо висока ціна затягнеться, уявити важко, що буде в липні-серпні, коли потрібно буде збирати урожай. Ми не витримаємо ціну на рівні 70 грн за літр. І, як видно, це ще не межа, тому що той, хто купує по 70, має збувати по 75.”

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів НТЦ "Психея", також виступає за контроль з боку держави, підкреслюючи, що колишнє регулювання цін на пальне без контролю не мало сенсу.

“Що означає заява операторів “ми не можемо продавати пальне за рекомендованою ціною”? Вона може бути тільки в мирний час, а для воєнного часу існують інші правила. І тому, якщо компанія не може забезпечити доступність пального, уряд має право запровадити управління такою компанією.”

Водночас експерт не вважає зростання цін на бензин і дизель наслідком спекуляцій. Він пояснює це прагненням бізнесу відшкодувати збитки, понесені через знищення нафтобаз. Крім того, до нових цін закладаються ризики воєнного часу.

“Метою бізнесу є отримання прибутку. Приказка говорить, що не існує злочину, на який би бізнес не пішов заради 300% прибутку. Тому їх не варто звинувачувати,” – вважає представник НТЦ "Психея".

Він переконаний, що дефіциту пального не було б, якби з боку уряду приділили увагу проблемам ринку комплексно, а не точково.

Запізнілі дії уряду

Щоб забезпечити споживачів пальним, уряд у березні-квітні скасував дозволи на в’їзд автоцистерн до України. З’явилася можливість приймати пальне в портах Дунаю. Операції оформлювались позачергово.

Крім того, Кабмін змінив механізм регулювання цін на паливо, збільшивши торговельну надбавку на дизель до 7 грн (з ПДВ) та для бензину до 6,50 грн (з ПДВ).

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зміни до державного регулювання цін мали за тиждень вирішити проблему дефіциту на АЗС. Загалом усі заходи, відповідно до очікувань Мінекономіки, мали збільшити обсяги імпорту з ЄС з 4 до 12 тонн на добу. Проте дефіцит не зник.

Тепер уряд скасував регулювання цін на пальне, але це може призвести до соціального вибуху, оскільки не всі мають можливість купувати паливо по 80-90 грн за літр, хоча у них залишається потреба в автомобілях. Держава повинна допомогти цим людям, створивши механізм компенсування.

Однак Кабмін поки не переймається проблемою виживання звичайних людей. У нього є свої плани щодо ринку нафтопродуктів. Зокрема, уряд сподівається на згоду портів країн ЄС на прийом танкерів з пальним для українського ринку. Планують завантажити дизелем трубопровід з Угорщини. Разом з цим, розраховують на системні закупівлі НАК "Нафтогаз України", щоб мати ритмічні поставки і довгострокові контракти.

Чого не вистачає для подолання кризи на ринку пального?

Запроваджених і запланованих дій уряду недостатньо, щоб вирішити проблему з пальним, вважають експерти.

Економіст Олексій Кущ попередив, що після скасування цінового регулювання країна може потрапити у дуже складну ситуацію, оскільки АЗС продаватимуть бензин по 80-90 грн за літр, водночас не сплачуючи податки, адже мають пільговий податковий режим щодо ПДВ та не сплачують акцизи.

“Вони отримуватимуть надприбутки, компенсуючи свої збитки, понесені внаслідок знищення нафтобаз. Проте наразі не можна переносити особисті збитки на плечі споживача. Це стане можливим лише після війни за допомогою інших механізмів,” – додав економіст.

Не можна компенсувати особисті збитки за рахунок споживача. Це можна буде робити після війни і за допомогою інших механізмів...

“Крім того, Кабмін повинен мати баланс, знати, скільки потрібно пального, які види, а також доповісти споживачам у яких регіонах. Також потрібен прогнозний баланс: скільки, кому, та якого пального потрібно завтра, через тиждень, місяць, рік,” – вважає Геннадій Рябцев.

Важливо також знати, скільки у нас пунктів пропуску для бензовозів, яка пропускна здатність “Укрзалізниці” через західний кордон, скільки вагоноцистерн може пропустити кожен з пунктів пропуску. Якщо недостатньо, то слід або збільшити пропускну здатність, або розглянути заводи малої продуктивності, які переробляють вітчизняну сировину і можуть постачати нафтопродукти на внутрішній ринок. Таких компаній у нас близько 100, 20-30 з яких зараз не працюють з різних причин, але інші можуть.

“Щодо нафтотрейдерів, важливо дізнатись, який обсяг пального вони можуть везти і через які пункти пропуску, – пропонує директор спеціальних проектів НТЦ "Психея". – Якщо все пальне йде через один пункт, тоді фахівці мають доповнити інші пункти, тобто збалансувати зобов'язання компаній для перетину кордону між усіма пунктами пропуску.”

Якщо нафтотрейдер чи оператор недопостачає паливо, то Держрезерв має включитись у ситуацію, вважає експерт. Через державні банківські установи можна надавати кредити трейдерам на закупівлі пального та доставку його.

“Є й компанії з державною часткою, тому є можливість самостійно закуповувати пальне замість того, щоб чекати, поки його привезе хтось із трейдерів,” – нагадав Рябцев.

Всі ці рекомендації були надіслані уряду від Інституту стратегічних досліджень ще на початку квітня, коли ще не було такої патової ситуації з пальним. Однак ніхто не дослухався до порад експертів.

Схоже, уряд і далі намагатиметься поліпшити ситуацію на ринку пального окремими заходами. Проте, як вважають експерти, такі кроки є несистемними та запізнілими. Як результат, значна частина українців, серед яких багато волонтерів, не зможуть купувати пальне за існуючими ринковими цінами. Водночас оператори отримуватимуть надприбутки, а бізнес закладатиме високі ціни на пальне у вартості своїх товарів. Це призведе до ще більшого зубожіння населення в умовах війни.

Світлана Олійник, спеціально для "Української енергетики"

Теги:ціни на нафтопродуктидефіцитдизпаливобензинпальнеПоділитись