Одеський припортовий завод: бізнес на державі. Тінь Кононенка

02 лютого 2018

«Одеський припортовий завод» - одне з найбільших державних підприємств, яке часто стає центром корупційних скандалів.

У грудні 2017 року завод уклав угоду з приватною фірмою – «Всеукраїнською Енерго Компанією», яка зобов'язалася постачати підприємству природний газ, що є основною сировиною для виробництва мінеральних добрив.

Як з'ясували журналісти програми «Схеми», новий постачальник газу може бути непрямо пов'язаний з найближчим соратником президента Ігорем Кононенком.

«Одеський припортовий завод» (ОПЗ) – один з найбільших виробників мінеральних добрив в Україні, зокрема аміаку та карбаміду, що використовуються для вирощування різних сільськогосподарських культур.

Корупційні скандали постійно супроводжують діяльність «Одеського припортового заводу».

ОПЗ – одне з найбільших державних підприємств, яке досі не було продане. Фонд державного майна України понад 20 років безуспішно намагається його продати, однак це завжди викликано певними перешкодами.

Доки завод залишався державним, на ньому знаходили можливості для отримання прибутку ті, хто перебував при владі. Наприклад, за президентства Януковича це був олігарх-спонсор Партії регіонів  Дмитро Фірташ.

Останнім часом державний завод опинився у складній ситуації. Він півроку не працював через борги, зокрема перед Фірташем.

Завод наразі у боргах, що заважає йому самостійно купувати газ.

«Ми маємо борг за поставлений газ у 2013-2014 роках перед підприємствами пана Фірташа. Цей борг становить 193 мільйони доларів, не рахуючи пені та інших витрат», – повідомляв тодішній голова Фонду держмайна України Ігор Білоус під час засідання Кабміну у травні 2016 року.

Крім того, ОПЗ має борги перед державними НАК «Нафтогаз України» та «Укртрансгазом», які транспортують газ до заводу. Перший борг перед «Укртрансгазом» виник ще в червні 2016 року і складає 434 мільйони гривень. А борг перед НАК «Нафтогаз України» за 2016 рік становить 1 мільярд 517 мільйонів гривень, – додав заступник директора комерційного департаменту ПАТ «Укртрансгаз» Віталій Грищенко.

Під тиском боргів ОПЗ більше не може самостійно закуповувати газ – основну сировину для виробництва аміаку та карбаміду. Для відновлення виробництва у грудні 2017 року завод провів тендер для вибору компанії для роботи за давальницькою схемою.

Ця схема передбачає, що приватна компанія постачає газ державному заводу, який переробляє його на добрива та повертає продукцію постачальнику, при цьому завод не платить за газ.

На тендер виявили інтерес 8 компаній: американська IBE TRADE CORP, швейцарська NCTC AG, білоруська «Петротранс Енерджі», а також п’ять українських – «ЕРУ Трейдінг», «Виробничо-комерційне підприємство «Укренергоінвест», «Група УМВБ», «Нотокс» та «Всеукраїнська Енерго Компанія».

Компанії, що виявили інтерес до тендеру для роботи ОПЗ за давальницькою схемою.

Наприкінці грудня завод оголосив переможцем «Всеукраїнську Енерго Компанію». Згідно з умовами конкурсу, ця компанія зобов'язалася надати спочатку 3 мільйони кубометрів газу для запуску заводу, а потім по 60 мільйонів кубометрів щомісячно, що дозволить використовувати половину потужностей підприємства.

Для підтвердження серйозності своїх намірів «Всеукраїнська Енерго Компанія» надала угоди з «Укртрансгазом» на транспортування та зберігання газу, а також зобов'язалася платити заводу 32 долари за виробництво та відвантаження кожної тонни аміаку та 48 доларів – за тонну карбаміду.

Зобов'язання «Всеукраїнської Енерго Компанії» перед ОПЗ.

«Основною умовою конкурсу була розрахована нижня планка собівартості переробки: 28 доларів за аміак і 42 долари за карбамід», – повідомив перший заступник директора ПАТ «Одеський припортовий завод» Микола Щуріков. – Всі компанії, які брали участь, запропонували свої ціни, але «Всеукраїнська Енерго Компанія» виявилася найкращою. 

Фонд державного майна позитивно оцінив цю угоду. «Для нас важливо, що підприємство працює, адже важче продавати те, що не функціонує. Якщо завод працює, він стає конкурентом у великій приватизації», – заявив виконуючий обов’язки голови Фонду державного майна Віталій Трубаров.

Хто новий партнер?

«Всеукраїнська Енерго Компанія», яка виграла тендер ОПЗ, існує з 2010 року. Але раніше вона жодним чином не була задіяна в торгівлі газом, відповідну ліцензію компанія отримала лише у серпні 2017 року, за 3 місяці до оголошення конкурсу.

Журналісти «Схем» вирішили розібратися, хто стоїть за цією новачкою на газовому ринку, яка витіснила компанії з більшим досвідом.

За даними реєстру юридичних осіб, єдиним власником «Всеукраїнської Енерго Компанії» є 26-річний Вадим Колесников. На вебсайті фірми згадується батько Вадима – Віталій Колесников, який також є засновником десятків інших маловідомих компаній.

«Всеукраїнська Енерго Компанія» зареєстрована в бізнес-центрі Київ «Парус». Журналісти «Схем» навідались туди і виявили, що офіс фірми розташований поруч з інвестиційною компанією Concorde Capital, пов'язаною з Ігорем Мазепою. Обидві компанії ділять одне приміщення.

Мазепа – не чужа людина для оточення президента Петра Порошенка; він допомагав продати медіахолдинг UMH молодому олігарху Сергію Курченку.

Уже під час свого президентства Порошенко призначав Мазепу до наглядової ради державного «Укресімбанку».

Журналісти «Схем» неодноразово помічали його у відвідуваннях Адміністрації президента.

Щоб потрапити в офіс компанії, яка має право працювати на потужностях державного «Одеського припортового заводу», спершу проходять через компанію «Новавест», вишкільний бенефіціарний власник якої також Ігор Мазепа.

Однак сам Мазепа запевняє, що його сусідство з новим трейдером на ОПЗ не означає нічого особливого. «У нас ще три або чотири компанії на одному поверсі, включаючи Oracle», – зазначає Ігор Мазепа, генеральний директор Concorde Capital.

Водночас він визнає, що знайомий з власником «Всеукраїнської Енерго Компанії» – Віталієм Колесниковим. «Я знаю Колесникова поверхнево. Він колись керував міськканалами на сході – у Луганську або Донецьку», – сказав Мазепа журналістам «Схем».

Ігор Мазепа запевняє, що сусідство офісу «Новавест» з офісом нового трейдера на ОПЗ ні про що не свідчить

Журналісти «Схем» намагалися отримати коментар від засновника компанії Вадима Колесникова. Однак у квартирі, де він зареєстрований, за даними реєстру прав на нерухомість, господарів не виявилося. Більше того, ця квартира заставлена в банку, що зараз її продає. Консьєрж розповіла журналістам, що давно не бачила ні Вадима, ні його батька Віталія Колесникова.

Де брати газ?

В офісі компанії журналісти «Схем» зустріли фінансового консультанта Віталія Олексієнка. Раніше він працював заступником директора державного підприємства «Укрекоресурси», ліквідованого в 2015 році через корупційні скандали, а також очолював фінансовий департамент Мін’юсту.

Віталій Олексієнко стверджує, що «Всеукраїнська Енерго Компанія» не має власного видобутку природного газу, тому планує купувати його на ринку, як в Україні, так і за кордоном. «Знайти газ українського походження такого обсягу одноразово дуже складно. Тому це буде імпортний і видобуток в Україні. Ми маємо багато постачальників і порівнюємо ціни та якість», – зазначив Віталій Олексієнко.

Однак Віталій Олексієнко запевняє, що компанія змогла потрапити на державний завод без впливових покровителів. «Це чистий бізнес-проект», – сказав він.

Але журналісти «Схем» виявили ще один цікавий момент. Номери телефонів фірми збігаються з контактами «Холдингової компанії «Енергомережа» бізнесмена Дмитра Крючкова. В цій компанії також працював Віталій Колесников. За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, Колесников у 2014 році був головою наглядової ради «Енергомережі».

Дмитро Крючков нині є фігурантом розслідувань Національного антикорупційного бюро про привласнення 346 мільйонів гривень «Запоріжжяобленерго», в якому понад 60% акцій належить державі. Він оголошений у розшук. Але є також його брат – Леонід Крючков. Журналісти «Схем» неодноразово помічали його біля Адміністрації президента. Зокрема, у грудні 2017 року він коментував, що відвідував офіс Порошенка «з особистих справ».

Яку роль відіграють брати Крючкови на енергетичному ринку? В інтерв’ю інтернет-виданню «Економічна правда» голова Національної комісії з регулювання енергетики Дмитро Вовк зазначав, що до Дмитра Крючкова та його брата Леоніда прихильно ставився близький товариш президента Ігор Кононенко. «Він згадував, що Крючкови з «Енергомережі» непогані менеджери», – уточнював Вовк.

Оскільки Дмитро Крючков недоступний, редакція звернулася за коментарем до його брата Леоніда. Він відхрестив свою причетність до компанії-постачальника газу. «Я не знайомий з Віталієм Колесниковим, тому ми не пов'язані. Немаю відношення до «Всеукраїнської Енерго Компанії» та ОПЗ», – зазначив він.

Також він заперечує зв'язки з бізнесом старшого брата, стверджуючи, що давно не спілкується з ним. «У нас немає спільного бізнесу з братом з 2009 року, тому не бачилися вже кілька років», – сказав Леонід Крючков.

Проте, він визнав, що знайомий з Ігорем Кононенком.

Те саме заперечує і сам Кононенко. Він спростував будь-які зв'язки з братами Крючковими та відношення до Одеського припортового заводу та нового постачальника. «Я не маю ніякого зв’язку з діяльністю «Холдингової компанії «Енергомережа» та Дмитром і Леонідом Крючковими. Я не знайомий з Віталієм Колесниковим», – йдеться у письмовій відповіді народного депутата.

ОПЗ – прибуткове підприємство для влади

На «Одеському припортовому заводі» завжди існували дві основні схеми заробітку, зазначає раніше президент Союзу хіміків України Олексій Голубов: «На чому заробляють? Купують газ за цінами, що дозволяють заробити на постачанні ОПЗ. Продають продукцію заводу, що також приносить доходи. Не можуть же вони просто так сидіти. Це єдиний варіант».

Суть першої схеми полягає в тому, що «свої компанії» постачають заводу газ за завищеними цінами, завдаючи йому збитків і часто виводячи прибуток закордон. Оскільки газ – це основа для добрив, то його потрібно регулярно постачати в обсягах. Постачальник газу отримує надприбутки.

За часів Януковича завод отримував газ від олігарха Дмитра Фірташа, який часто продавав його за завищеними цінами. Рішення щодо підписання контракту ухвалювалося в Києві та потім передавалося заводу. Це визнавали навіть самі керівники припортового заводу.

Друга схема – продаж готової продукції, тобто мінеральних добрив, за зниженими цінами конкретним фірмам. Коли державний завод замість того, щоб заробити більше, реалізує продукцію потрібному замовнику за низькими цінами. Такі покупці часів Януковича знову ж таки були структури Фірташа.

Одна зі схем – продаж мінеральних добрив конкретним фірмам за заниженими цінами.

Після зміни уряду розпочалася боротьба за фінансові потоки між бізнесменами, які були найближче до влади. За прем’єрства Арсенія Яценюка та після інавгурації Петра Порошенка в керівництво ОПЗ прийшли нові кадри з оточення тодішнього прем'єра та президента.

Після 2016 року справами ОПЗ зацікавилися детективи Національного антикорупційного бюро України. Обвинувачення стосувалося першої схеми – допомога в закупівлі газу у компанії-посередника за завищеними цінами, що, згідно з НАБУ, завдало збитків державі понад 200 мільйонів гривень. Про це йдеться у попередніх розслідуваннях «Схем».

Схоже, що нові обличчя не разом з новими схемами, а знову запускають старі схеми.

«Одеський припортовий завод» управляється Фондом держмайна, де роботу з цим підприємством курує Володимир Державін, колишній помічник Ігоря Кононенка, який є близьким соратником президента Петра Порошенка. Ще один колишній помічник Кононенка – Олександр Візір наразі є членом наглядової ради ОПЗ.

Колишні помічники Ігоря Кононенка пов'язані з ОПЗ.

І Кононенко свого часу підтримував людей, з якими має зв'язок новий постачальник газу на «Одеському припортовому заводі».

При підготовці цього матеріалу автори з-поміж різних джерел використовували аналітичну систему YouControl, дані з якої були перевірені в офіційних державних реєстрах.

ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»:

Поділитись