Конференція СОР26, “зелені” гази, декарбонізація - аналіз останніх подій

04 листопада 2021

Серед найпопулярніших тем місяця в сфері “зеленої” енергетики та охорони довкілля були підготовка України до кліматичної конференції в Глазго, саміт Україна – ЄС, а також питання, пов’язані з низьковуглецевою енергетикою.

Перед кліматичною конференцією ООН з питань зміни клімату COP26 експертне середовище приділяло велику увагу підготовці українських документів та очікуванням від цієї ключової кліматичної події року.

Окрім того, у жовтні відбувся саміт Україна-ЄС, на якому учасники обговорили питання співпраці з ЄС у галузі енергетики. У медіа активно розглядали теми декарбонізації та перехід на відновлювані гази, які планується замінити на викопний природний газ.

Більше про події, що формували інформаційний контекст місяця в області клімату, ВДЕ та екології можна дізнатися в огляді “Української енергетики”.

Наші сподівання з приводу СОР26

Перед COP26 українське експертне середовище активно дискутувало про те, чого можна очікувати від заходу і яку офіційну позицію представить делегація України на конференції в Глазго з 31 жовтня до 12 листопада 2021 року.

COP – це англійська абревіатура, що означає “конференція сторін”. З 1994 року ООН проводить щорічні глобальні кліматичні саміти.

У Глазго проходить 26-та конференція участників, що підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату і зобов’язалися стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері. Цей міжнародний договір підписали 197 держав.

На етапі підготовки в Міндовкіллі повідомили, що на конференції Україна представить оновлений Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди, який формуватиме політику декарбонізації української економіки на наступні 10 років.

Про наміри й пріоритети України перед поїздкою на СОР26 розповіла заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук 22 жовтня на круглому столі з міжнародними партнерами.

Вона повідомила, що наступними пріоритетами після НВВ є формування планів заходів, розробка фінансової стратегії, системи моніторингу і реалізації на державному рівні.

Більш детальну інформацію просять повідомити тепер уже колишній міністр Роман Абрамовський. Він зазначив, що українська делегація під головуванням віцепрем'єр-міністерки Ольги Стефанішиної вирушає до Глазго з метою вести переговори про фінансування для досягнення кліматичних цілей України.

Окрім того, за його словами, Україна приєднається до міжнародних програм: "Зелені мережі – одне сонце, один світ", ініціатив переходу від вугілля до чистої енергії та щодо лідерства в індустріальній трансформації.

Також, перед СОР26, уряд ухвалив рішення про приєднання України до Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану.

Мета ініціативи – скоротити глобальні викиди метану в атмосферу на 30% до 2030 року від рівня 2020 року, що стосується викидів в агроторговельному секторі, секторі відходів та енергетики.

Якими були активності України в перші дні СОР26

На першому пленарному засіданні СОР26 1 листопада виступили лідери держав. Про оцінку кліматичної ситуації висловив свою думку президент Володимир Зеленський у промові, в якій підтвердив цілі оновленого НВВ та наголосив на тому, що виконання кліматичних зобов’язань залежить від доступу до надійного фінансування клімату, у тому числі в рамках Зеленого кліматичного фонду.

Питання кліматичної політики президент також опублікував у власній колонці. Основний акцент Володимир Зеленський робить на тому, що зупинити катастрофічні зміни клімату ще можливо, і подальша доля людства залежить від дій держав і бізнесу в цьому десятилітті.

Члени офіційної делегації також діляться коментарями про хід зустрічей на конференції. Кліматичну політику України вони оцінюють як частину загальноєвропейської політики зеленої трансформації.

Про досягнення, які Україна представляє на кліматичному саміті, повідомив член делегації, керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він нагадав про запуск системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, ухвалення законодавства у сфері обігу озоноруйнівних речовин, та про стратегію екологічної безпеки й адаптації до зміни клімату в Україні до 2030 року.

На початку конференції 1 листопада відбулися заходи, присвячені кліматичній політиці України. Для всіх зацікавлених осіб була організована конференція “Україна 2030: шлях до зеленого переходу”, на якій обговорювали кліматичну політику та стратегії для декарбонізації в Україні.

Учасники позитивно оцінили прогрес у енергетичному переході України, проте зазначили, що він все ще відстає від світових стандартів екологічної стійкості. Відзначили, що українська декарбонізація потребує узгодженої стратегії між приватним сектором, державою та недержавними суб’єктами.

Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що оновлений НВВ України до Паризької угоди є збалансованим політичним рішенням. Вона уточнила, що недостатня амбітність НВВ пов'язана з низьким рівнем розвитку промисловості.

Українська експертна спільнота активно коментувала дискусії, що мали місце на зустрічі.

Так, аналітик Андрій Андрусевич відзначив зважені позиції, що звучали від представників українського бізнесу.

Керівниця відділу клімату ГО “Екодія” Євгенія Засядько зазначила, що від президента України хотілося б почути більше конкретики, зокрема, про терміни відмови від вугілля, підтримку відновлювальної енергетики, забезпечення енергоефективності та виділення коштів на реалізацію кліматичної політики, а також пошук внутрішніх ресурсів для досягнення недостатньо амбітних цілей.

Представники української делегації повідомили, що на СОР26 Володимир Зеленський провів понад 20 зустрічей із лідерами іноземних держав. Обговорювалися питання співпраці щодо протидії змінам клімату та європейські перспективи України.

Кулуари Конференції ООН з питань змін клімату COP26. Джерело - ФБ Андрій Єрмак

На СОР26 планують провести Саміт з декарбонізації “Забезпечення переходу до нульових викидів вуглецю”. Організатори дводенного заходу, який відбудеться в Глазго, запланували дискусії на ключові теми зеленого майбутнього.

Організатори запрошують всі зацікавлені сторони. 9 та 10 листопада в режимі онлайн учасники саміту обговорюватимуть питання переходу до ВДЕ, зниження викидів парникових газів у сільському господарстві, декарбонізацію будівель, забезпечення нульових викидів у транспортному секторі, об’єднання всіх рівнів влади для швидкої декарбонізації, а також питання гендеру, модну індустрію, освіту та науку.

На саміті Україна - ЄС обговорювалися питання декарбонізації та CBAM

У спільній заяві за підсумками жовтневого саміту Україна – ЄС сторони підкреслили необхідність посилення зусиль у боротьбі зі змінами клімату, що передбачено Угодою про асоціацію та відповідно до Паризької угоди.

Серед інших обговорень Україна представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). У відповідь високі представники ЄС підтвердили свою підтримку України в аспекті “зеленого” переходу.

Результати зустрічі активно коментують енергетичні експерти та виробники. Фахівці підкреслюють, що українській владі варто скористатися пропозицією ЄС щодо підтримки у розробці політики вуглецевого ціноутворення в контексті механізму CBAM, який запроваджує Євросоюз з 2023 року.

Біометан в Європі нині дешевше за природний газ

Експерти з протидії змінам клімату відзначають важливу роль відновлювальних газів для досягнення вуглецевої нейтральності економіки та збереження природи, зокрема, біометану.

Прогноз, що “біометан з часом зможе конкурувати з природним газом”, підтвердився раніше, ніж очікувалося. Це пришвидшення зумовлене рекордним зростанням цін на природний газ.

Міжнародна асоціація природного газу CEDIGAZ інформує, що в третьому кварталі 2021 року спотові ціни на газ у Європі зросли в 2.5 рази, а в Азії – в 2.3 рази, а за дев’ять місяців року ціни в Європі і Азії показали рекордне зростання на 357% і 107% відповідно.

Аналітики вважають, що короткострокові перспективи залишаються незрозумілими, зокрема, через ситуацію з постачанням російського газу. Вони зазначають, що можливе зниження цін у листопаді залежить не тільки від Росії, а й від зимових температур в Європі та постачань від інших постачальників, таких як Норвегія. Прогнозують, що зростання цін триватиме до квітня 2022 року.

На даний момент виробництво біометану є вигіднішим у порівнянні з нинішніми цінами на природний газ. Проте уточнити, як довго це триватиме, нелегко. Наразі така тенденція виглядає оптимістично, - так прокоментувала президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко на Сьомому газовому форумі, що проходив у Києві.

Експертка уточнила, що Міжнародне енергетичне агентство очікує зниження собівартості виробництва біометану на 25% до 2040 року в порівнянні з поточними витратами. Вона вважає, що країни-імпортери природного газу зацікавляться виробництвом біометану через його сталість. При цьому кількість біометанових установок в Європі зросла в 1.5 рази за два останні роки, а ряд країн починає включати біометан до магістральних газопроводів.

Собівартість виробництва біометану зменшується, в той час як природний газ досягає цінових максимумів, - зазначила Олена Павленко.

Експерт з біоенергетики Георгій Гелетуха також відзначив, що біометан може замінити природний газ у мережах, оскільки має ті ж фізико-хімічні властивості і не потребує значних змін в технічних регламентах експлуатації.

Проте еволюційний процес законодавчих змін на підтримку біометану також прискорюється.

21 жовтня 2021 року було ухвалено Закон про внесення змін до Закону України “Про альтернативні види пального”, що сприятиме розвитку виробництва біометану.

Документ вводить визначення терміна “біометан” як біогазу, що відповідає нормативам на природний газ для подачі до газотранспортної і газорозподільної системи або як моторного пального.

Закон також передбачає створення реєстру біометану для обліку в системі та встановлює порядок формування гарантій походження біометану.

В Біоенергетичній асоціації України вказують на важливість цього документа у розвитку галузі, зокрема з двох причин: біометан суттєво сприятиме декарбонізації газового сектора як відновлюваний газ і може використовуватися для виробництва теплової та електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировина для хімічної промисловості.

Можливості майбутнього – "зелений" водень

Водночас НАК “Нафтогаз України” спільно з німецькою компанією RWE Supply & Trading працює над пілотним проектом вартістю приблизно 500 млн євро для виробництва “зеленого” аміаку.

Про це в жовтні наголосив голова правління компанії Юрій Вітренко. Він зазначив, що терміни реалізації проекту залежать від варіантів його впровадження. “Ми опрацьовуємо численні варіанти, у найкращому випадку - рік, але це може затягнутися на 2-3 роки,” - додав Ю. Вітренко.

Раніше у RWE Supply & Trading повідомили, що обидві компанії вивчатимуть можливості співпраці в усіх аспектах виробництва та зберігання екологічно чистого водню і аміаку в Україні, а також його імпорту в Німеччину в межах ініціативи H2Global.

У спільному меморандумі йшлося про те, що “Нафтогаз” і RWE обговорюють комерційні перспективи для продажу українського “зеленого” водню на європейських ринках, зосереджуючи особливу увагу на ключових ринках RWE.

“Водень стане ключом до декарбонізації промисловості, оскільки деякі сектори не можуть бути електрифіковані за допомогою відновлюваних джерел енергії. Як партнер в галузі RWE є частиною цього рішення,” - підкреслив Ульф Керстин, член правління RWE Supply & Trading, підтверджуючи наміри разом з “Нафтогазом” вивчити потенціал постачання “зеленого” водню з України.

Проте голова правління “Нафтогазу” зазначив, що цей великий пілотний проект залежить від регуляторних норм, як на європейському ринку, так і в Німеччині.

“Сфера “зеленого” водню є новою. Наразі навіть немає остаточного рішення німецького уряду щодо розвитку водневої енергетики в Німеччині, а від цього залежить фінансова доцільність цього проекту,” - підкреслив голова правління “Нафтогазу”.

У свою чергу посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен прогнозує, що майбутнє України полягає не лише в транзиті газу, а в відновлюваному водні.

Цю думку розділяє енергетичний експерт Станіслав Казда, директор з розвитку РГК. Проте він вважає, що Україна, як держава, що підтримала вуглецеву нейтральність, повинна спершу забезпечити свої потреби у “зеленому” водні, а вже потім експортувати його до країн ЄС.

Крім того, С. Казда зазначає, що в Німеччині усвідомлюють потенціал водню з України, проте можливі партнери розуміють необхідність значних інвестицій, які потрібно захищати. Тому Україні слід подбати про гарантії для захисту прав інвесторів.

Новини з сектору ВДЕ

Попри невисоку активність інвесторів у відновлюваній енергетиці цього року, у компанії Nordex повідомили про підписання угоди на постачання 14 вітротурбін потужністю 67,2 МВт для проекту ВЕС “Сколе” — першої інвестиції компанії Eksim Holding в Україні. Встановлення турбін на Львівщині планується розпочати в березні 2022 року.

Крім того, у сфері відновлювальної енергетики було оголошено про дві нові ініціативи, які мають покращити її роботу.

У Міненерго анонсували новий законопроект для ВДЕ-генерації, в тому числі для установок домогосподарств-просьюмерів. Виробники “зеленої” електроенергії отримають можливість працювати за механізмом Feed-in-Premium, запроваджуючи систему контрактів на різницю для виробників з альтернативних джерел, натомість фіксованих платежів за “зеленим” тарифом.

Згідно з повідомленнями Міненерго, цей механізм, що успішно функціонує в більшості європейських країн, забезпечить українським виробникам можливість стати незалежними учасниками ринку.

Друга новина стосується підприємства “Гарантований покупець”, яке закуповує у виробників відновлювану електроенергію. З 1 жовтня підприємство в тестовому режимі надає свої прогнози виробникам з ВДЕ, які отримуються завдяки новій системі прогнозування від Enercast.

Відомо, що відхилення прогнозів від фактичного виробництва стало вдвічі точнішим і становить до 5%. Система почала працювати з червня 2021 року, і наразі дані публікуються в інформаційних цілях.

Активності Міндовкілля у жовтні

Окрім масштабної підготовки до кліматичної конференції в Глазго, у міністерстві працювали над реєстром забруднювачів та організовували висадку дерев.

Автоматизований реєстр викидів (РВПЗ), що містить дані про 4 тисячі підприємств-забруднювачів, є онлайн-сервісом, завдяки якому Україна відкриває доступ до інформації про стан довкілля, відповідно до Орхуської конвенції.

Крім того, в Україні реалізували глобальний проект Greening of the Planet, що має на меті відновлення екосистеми планети та протидію змінам клімату. Наприкінці місяця по всій країні пройшла наймасштабніша акція висадки дерев – українці висадили приблизно 3 мільйони дерев за один день. Ця подія була організована Благодійним фондом "Озеленення України" за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Державного агентства лісових ресурсів України.
 

Кліматичний саміт у Глазго, декарбонізація та поступова заміна природного газу на відновлювані гази залишаються актуальними темами на листопад, адже кліматична конференція тільки розпочала свою діяльність, а за оцінками експертів, тенденція до подорожчання викопних енергоносіїв зберігається.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги: COP26 European Green DealПоділитись