Оксана Майборода: громади повинні створювати плани “зеленого” відновлення

09 листопада 2022

Депутатка Рівненської міської ради та природоохоронниця Оксана Майборода ініціювала звернення до президента та Кабінету Міністрів з проханням надати громадам можливість розробляти місцеві плани “зеленої” відбудови.

Діяльність громадської активістки Оксани Майбороди, яка кілька років займалася питаннями озеленення міста, вийшла на новий рівень, коли вона вирішила балотуватися до Рівненської міської ради, так як “втомилася шукати представників влади для реалізації змін” і здобула цей статус.

В своєму зверненні, яке отримало підтримку більшості в міській раді Рівного, депутатка пропонує дати громадам можливість найближчим часом самостійно та відкрито розробляти місцеві плани зеленої відбудови. Оксана Майборода також підкреслює важливість включення видатків на Фонд енергоефективності у державний бюджет та закликає до якнайшвидшого регулювання законодавчої бази для сприяння розвитку малої генерації від відновлювальних джерел енергії.

Як громади можуть підтримати державну політику зі зменшення викидів? Які проєкти, що протидіють зміні клімату, реалізує місто? На що слід зважати під час “зеленої трансформації”? На ці та інші запитання Оксана Майборода дала відповіді в інтерв’ю для “Української енергетики”.

Як ваші колеги по міськраді відреагували на звернення? 

Під час обговорення я чула в основному позитивні коментарі з залу. Колеги відзначали, що це важливо для “енергоефективності та енергетичної самостійності”, “дуже правильна ініціатива, це нам всім потрібно”. Однак, коли проект було внесено до порядку денного, виникли питання: “Що таке зелене зростання?”

Проте, ще до голосування всі депутати отримали текст звернення та могли з ним ознайомитися. Більшість колег підтримали мою ініціативу, хоча одна з фракцій з якихось причин не проголосувала за звернення.

Якими “зеленими” проектами в місті ви займаєтеся?

Один з найбільш відомих “зелених” проектів, яким я продовжую керувати, це відновлення парку в мікрорайоні Грабник у Рівному, відомий як “Парк на Грабнику”.

Проект розпочався у 2016 році за ініціативи рівненського активіста Олександра Мельничука під час конкурсу громадського бюджету, що стартував у нашому місті. Я була співавторкою цього проекту і відповідала за його реалізацію. Він тоді виграв, але реалізація почалась лише у 2019 році.

Зусиллями мене та інших громадських активістів вдалося об’єднати людей навколо ідеї збереження та відновлення зеленої зони. За ці кілька років активісти провели дослідження простору, створили та обговорили з громадою концепцію розвитку. Ми підготували проектну документацію й отримали фінансування з бюджету.

Зараз триває реалізація концепції, однак її розвиток ускладнений через повномасштабне вторгнення Росії. Але, незважаючи на війну, я продовжую опікуватися парком, виходячи з наявних можливостей та завдяки підтримці спонсорів. Ми додаємо елементи благоустрою та квітники з багаторічними рослинами, доглядаючи за ними на добровільних засадах.

Цього року ми з командою провели кілька толок, на які запрошували мешканців громади та гостей міста.

Крім того, в рамках громадської ініціативи з озеленення “Сад історій у Рівному” ми створили кілька просторів, де з новим підходом підбирали та висаджували дерева й багаторічні насадження, демонструючи приклади якісного озеленення міста.

Наразі ми закликаємо місто відмовитися від безглуздої практики висаджування однорічників та клопотів з частими скошуваннями. Натомість, ми пропонуємо активне використання природоорієнтованих рішень для адаптації міста до зміни клімату.

Наприклад, цього року за участю волонтерів та спонсорів ми створили дощовий сад на місці захаращеного простору в центрі міста, де окрім дренажної ями поліпшилось озеленення, додано кущі та різнотрав’я.

Також планується розбетонування ще однієї ділянки – зняття мощення та створення квітника з багаторічними рослинами. Реалізація навіть невеликих зелених проектів у таких умовах є складною, однак багатообіцяючі ідеї отримують підтримку. Я працюю над покращенням системи управління міським озелененням та запровадженням європейських підходів.

Як можна підвищити ефективність ініціатив?

Необхідно брати участь у владі або допомагати її представникам у громаді! Бажання займатися реформами для покращення довкілля нашої громади привело мене до влади, аби зможу робити більше. Наприклад, минулого року ми провели публічну консультацію щодо концепції розвитку зелених коридорів. Я також стала ініціаторкою зеленого громадського бюджету, який сприяв реалізації проектів для покращення міського середовища.

На жаль, через війну реалізація проектів-переможців була відкладена. Щоб не витрачати час, ми вирішили займатися тим, що можемо.

Наприклад, група спеціалістів підготувала концепцію розвитку ще однієї зеленої зони, яку ми незабаром плануємо презентувати. Також з початку навчального року у школах розпочали інформаційно-просвітницьку кампанію GoZeroWaste, складову дорожньої карти реформи поводження з відходами, яку ми розробили минулого року.

Хоча зараз я більше займаюся іншими темами, я постійно слідкую за процесами у сфері енергетики. Експерти авторитетних організацій, таких як Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, “Екоклуб”, “Екодія” та інші, закликають до більш амбітного планування повоєнного відновлення, враховуючи Європейський зелений курс та “зелену” трансформацію. Це забезпечить енергетичну незалежність країни та обшумить нашу євроінтеграцію.

Я також стежу за процесами міжнародного рівня. Я переконана, що ЄС підтримує ідею відновлення України на “зелених” принципах, оскільки це підтвердили відповіді європейських високопосадовців на конференції під час останньої зустрічі в Німеччині.

Рівне підписало Угоду мерів зі скорочення викидів. Які основні напрями обрані для реалізації в місті, зокрема, в плані “зеленої” енергетики?

Наша громада успішно виконала зобов’язання, які взяла на себе після підписання Угоди мерів: зменшила викиди СО2 до 2020 року на 23,2%.

Щоб продовжити зусилля попередніх років, ми підписали нові зобов’язання Угоди мерів щодо клімату та енергії. Громада Рівного планує знизити викиди СО2 не менше ніж на 30% до 2030 року з підтримкою амбіційних цілей досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Наразі розробляється План дій сталого енергетичного розвитку та клімату, до якого увійдуть не тільки проекти, спрямовані на збільшення частки використання відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності будівель та зменшення споживання енергоносіїв, а й проекти адаптації до зміни клімату. Це дозволить зробити наше місто безпечним, здоровим, зеленим і більш комфортним для життя громадян і гостей.

Завершилася первинна оцінка містом та розроблені заходи, які будуть втілені до 2026 року для досягнення Європейської енергетичної відзнаки: системи управління якістю та сертифікації для муніципалітетів і регіонів, що підтримує місцеві органи влади в реалізації міждисциплінарного планування та ефективних заходів енергетичної та кліматичної політики.

Нещодавно ми ухвалили Стратегію Рівненської міської територіальної громади з раціонального використання енергетичних ресурсів, де прописані пріоритетні напрямки, такі як декарбонізація енергопостачання будівель та адаптація до зміни клімату. Також затверджена програма енергозбереження в громаді на 2022-2025 роки, що передбачає підвищення енергетичної стійкості критичної інфраструктури та впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах та житлових будинках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угода мерів: міста за збереження клімату та енергії

Як вважаєте, чи підтримають в інших громадах ідею розробки місцевих планів “зеленої” відбудови? 

На мою думку, для влади на місцях важливо отримати підтвердження на національному рівні, що всі ми рухаємося в одному напрямку щодо повоєнного відновлення України. Вважаю, що наша місцева стратегія вже втратила свою актуальність і час переосмислити наші плани на майбутнє.

Тому я вирішила підготувати звернення до президента та Кабінету Міністрів, щоб вони надали чіткі відповіді на поставлені питання: чи буде національний план відновлення на “зелених” засадах; чи будуть кошти на енергоефективність у державному бюджеті; чи матимуть громади вплив на рішення щодо місцевих планів розвитку та коли з’являться законодавство та фінансові механізми, що стимулюватимуть енергоефективність та генерацію від відновлювальних джерел.

При підготовці звернення я орієнтувалася на об’єднану позицію багатьох громадських організацій щодо зеленої відбудови України та аналітичні звіти, зокрема документи, що описують візію відновлення України.

Зараз розпочалася конференція ООН зі зміни клімату COP27. Я впевнена, що широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, енергетичні та кліматичні кризи - це взаємопов’язані проблеми, які мають спільну причину: викопне паливо.

На кліматичній конференції буде можливість для міжнародної спільноти переглянути свої плани, оскільки ми наразі платимо велику ціну за відстоювання нашого майбутнього з низьковуглецевою енергетикою та гармонійним довкіллям. 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги:кліматичні змінинизьковуглецева економікакліматична нейтральністьвикиди СО2Європейська зелена угодамісцеві бюджетиПоділитись