Ольга Бабій: мета регулятора – запобігання маніпуляціям з боку монополістів

17 лютого 2022

НКРЕКП часто називають "тарифною комісією", проте її повноваження набагато ширші. Головна роль регулятора – це справедливий арбітраж між споживачами та постачальниками послуг, які мають монопольне становище, зазначила член НКРЕКП.

Згідно з законодавством, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), повинна забезпечити баланс інтересів споживачів, підприємств, які займаються діяльністю в цих сферах, та держави.

Які основні обов’язки НКРЕКП щодо споживачів, як регулятор оцінює ситуацію з генерацією з ВДЕ та які реформи ринку наразі реалізує комісія? Про це та інше "Українська енергетика" запитала члена НКРЕКП Ольгу Бабій.

Яким чином діяльність регулятора впливає на споживачів, що робить НКРЕКП для покращення ситуації?

Звісно, діяльність регулятора насамперед пов'язана зі споживачами комунальних послуг. Ми усвідомлюємо, що всі постачальники цих послуг є локальними монополістами.

Таким чином, першою функцією регулятора є встановлення правил надання послуг. Ці правила формуються регулятором, і всі монополісти зобов'язані надавати послуги якісно, вчасно, безперервно і в повному обсязі відповідно до типових договорів.

Другою функцією НКРЕКП є регулювання правил підключення споживачів до електричних та газових мереж. Постачальники повинні забезпечити правильне підключення відповідно до встановлених норм. При цьому часто виникають питання та скарги на дії учасників.

Остання, і на мій погляд, найважливіша функція – нагляд. Якщо права споживача порушуються, він може звернутися до регулятора, який застосує санкції до винних монополістів.

Нещодавно ми спостерігаємо зростання кількості санкцій, оскільки споживачі стають більш обізнаними про свої права і активно користуються своїм правом на скаргу, а комісія перевіряє виконання правил надання послуг.

Ольга Бабій: наша головна мета – чесний, справедливий арбітраж між постачальниками послуг і споживачами.

Щодо тарифів, регулятор визначає правила їх встановлення у випадках, коли це є необхідним, і контролює їх дотримання.

Також регулятор визначає тарифи для постачальників послуг: операторів газорозподільних мереж, облгазів або обленерго. При цьому регулятор стежить за тим, щоб кошти з тарифу використовувалися за призначенням. Якість послуг і стабільність роботи залежать від того, як раціонально витрачаються кошти на інвестиційні програми, заробітну плату чи ремонти.

Ці функції та завдання належать до сфери регулювання. Я вважаю, що наша основна мета – це чесний, справедливий арбітраж між постачальниками послуг і споживачами.

Чи потрібна Україні посада, що захищає права споживачів енергії?

Фактично арбітраж захисту прав споживачів – це функція регулятора. Наявність омбудсмена або омбудсвумен – це сигнал про незалежність регулятора та якість його роботи.

Якщо регулятор функціонує ефективно, не допускаючи перекосів на користь монополістів, вдосконалює правила для запобігання зловживанням і якісно розглядає скарги, то така посада може бути непотрібною. І навпаки.

Варто зазначити, що омбудсмен не просто одинична посада. Тут важливо наповнити цю роль змістом і функціоналом, надати повноваження для арбітражу і контролю. Це означає, що потрібна структура, адже одна людина не в змозі розглядати десятки тисяч скарг.

Зараз значна частина скарг, що надходять до офісу омбудсмена з прав людини, також надходить і до нас. Ми, як регулятор, розглядаємо ці питання з точки зору регулювання і функціонування, надаємо відповіді.

В Україні НКРЕКП іноді необґрунтовано називають "тарифною комісією" і вважають, що наша роль – лише встановлювати тарифи. Проте, якщо ви ознайомитесь із звітами за 2020 та 2021 роки, вас вразить кількість перевірок за скаргами споживачів, які ми виконали.

На які питання скаржаться громадяни?

Найбільше скарг, що надійшли до нас у 2021 році, стосувалися газопостачання. Літом виникали ситуації з обліком газу, коли компанії з розподілу й постачання не приймали показники та не перераховували платіжки. В результаті розгляду численних скарг ми накладали штрафи на постачальників та зобов'язували їх зробити перерахунки.

На другому місці за кількістю скарг порушення правил підключення до газових мереж. Ми часто проводимо перевірки дотримання процедур підключення та знаходимо рішення на користь споживачів.

Наразі Київська область є лідером за цією проблемою, оскільки вона швидко розвивається і оператори часто не справляються з кількістю заяв споживачів на підключення.

Ми також змінили підхід до моніторингу за підключенням у сфері електроенергетики. Велика кількість скарг стосується несвоєчасності підключення до електромереж, порушення термінів видачі технічних умов, а також затримок у укладенні контрактів з обленерго. Це вже третій за кількістю скарг вид.

Коли споживач детально описує порушення і надає необхідні документи, ми відразу надсилаємо вимогу про вирішення питання та звіт до регулятора. На цьому рівні вирішується близько 40-50% скарг. Якщо документація недостатня, ми проводимо позапланові перевірки.

Про яку кількість скарг йдеться?

Наприклад, минулого року ми розглянули близько 20 тисяч скарг і здійснили понад 300 перевірок. При кожній перевірці одного ліцензіата ми обробляємо від 15 до 20 скарг споживачів. І це лише те, що подається на письмовому рівні. Багато скарг вирішується на місці, і таких може бути до 30-40 тисяч, які не оформлені офіційно.

Раніше регулятор таку статистику не надавав, але ця робота проводиться, хоча і в обмеженому масштабі. НКРЕКП не має функцій у сфері тепло- та водопостачання – ці обов'язки виконує Мінрегіон. Якби ці повноваження були в нас, ми змогли б розглядати й ці скарги.

Водночас, ми не розглядаємо скарги на тих ліцензіатів, які регулюються в регіонах, де обласні органи видають ліцензії. Це стосується, наприклад, малих водо- або теплопостачальників. Якщо нам передадуть ці функції арбітра, ми зможемо їх виконати, адже у нас є досвід. Нам слід лише дещо збільшити кількість співробітників у територіальних підрозділах.

Ми усвідомлюємо, що у монополістів завжди існує спокуса зловживати, шукати шляхи для порушення правил, встановлених регулятором, але споживач повинен знати, куди звернутися для вирішення спірних питань.

Який ваш коментар щодо стану ринку генерації з ВДЕ?

Вважаю, що коли в країні встановили досить високі “зелені” тарифи, то не очікували такого швидкого збільшення потужностей, яке відбулося в 2019-2020 роках.

Ця ситуація продемонструвала важливі аспекти. Структура ринку генерації електричної енергії за останні п’ять років суттєво змінилася. Ринок виробництва електричної енергії, внаслідок значного зростання “зелених” генеруючих потужностей влітку, набув сезонного характеру.

Крім того, дорогі електроенергії з ВДЕ (до 5 грн за 1 кВт-год) повинні покриватися саме в цей період. Через постійний профіцит середньозважена ціна в цей час знижена, тому частка для покриття “зеленого” тарифу, що включається до тарифу на передачу, є досить високою. При цьому “Гарантований покупець” зобов'язаний викуповувати цю енергію та продавати її на певних ринках електроенергії.

Подібна ситуація часто повторювалася в 2021 році. Загальний обсяг енергії, що “Гарантований покупець” продавав на РДН, призводив до профіциту на цьому сегменті ринку і до падіння цін.

Одночасно значний обсяг "зеленої" електричної енергії в літній період створює додаткові технічні труднощі для енергосистеми, що теж потребує додаткових витрат. Все це збіглося з пандемією COVID-19, яка викликала кризу споживання й, внаслідок цього, кризу неплатежів та збільшення боргів перед “Укренерго”.

У 2022 році ми, як регулятор, та Кабінет міністрів повинні переглянути наш підхід та змінити модель відшкодування “зеленого” тарифу.

Безумовно, генерація з ВДЕ – це “зелене” енергія, інвестиції, і вона повинна розвиватися. Але слід підходити до цього обережно. На мою думку, оператору системи передачі енергії (ОСП “Укренерго”) потрібно законодавчо надати можливість регулювати терміни введення в експлуатацію електростанцій з ВДЕ в різних зонах.

У 2022 році ми, як регулятор, і Кабінет міністрів маємо переглянути підхід і змінити модель відшкодування “зеленого” тарифу. І, можливо, доцільно це робити не через тариф “Укренерго”, а аналогічно до Євросоюзу, наприклад, окремими платіжками.

Крім того, в найближчий час варто вивести великих промислових виробників відновлювальної енергії на вільний ринок, звільнивши їх від балансу з “Гарантованим покупцем”, встановивши правила аукціонів. Це дозволить підвищити конкуренцію на РДН і дасть можливість виробникам електричної енергії з ВДЕ самостійно формувати свою торговельну стратегію для своєчасного повернення інвестицій.

Які завдання в сфері розвитку енергоринку перед НКРЕКП?

Наразі ми маємо ключане завдання – внести зміни до правил ринку електричної енергії, які запобігатимуть маніпуляціям.

Наголошую, що ринок має високу концентрацію, з певними монопольними групами. Тому ми вже розробили зміни до правил ринку, які заважають учасникам ринку зловживати.

Наразі ми готуємось ввести поняття маніпулятивних дій та визначити відповідальність за їх вчинення.

Крім того, ми очікуємо прийняття закону про імплементацію REMIT – прозорість та доброчесність на ринках енергії. Важливість цього в тому, що коли ми відкрили ринки електроенергії, майже відразу не було імплементовано Регламент (ЄС) №1227/2011. Тому ми зараз стикаємось із проблемами, адже регулятор у лібералізованому ринку не має можливості оперативно реагувати на порушення, бо не отримує інформацію вчасно. Якби це було реалізовано, ми могли б швидше реагувати на порушення: зупиняти діяльність цих учасників та накладати на них санкції.

Важливо також переглянути розміри санкцій. Коли приймався закон про ринок електричної енергії, санкції для порушень були встановлені на рівні 1,7 млн грн. Проте деякі порушники, з яких ми не можемо оперативно отримати інформацію, можуть за короткий період заробити від 20 до 30 млн грн і залишити ринок. Тобто, система санкцій повинна суттєво змінитися і відповідальність зростати.

Тож, законодавство, яке запобігає зловживанням на оптових ринках електричної енергії, є важливою реформою та після його прийняття ми, як регулятор, введемо ці норми в ринок.

Серед суттєвих змін, що стосуються ринку газу, – перехід на енергетичні одиниці. Закон прийнято, тепер наше завдання на рік – створити нормативну базу.

Ще одним із ключових завдань є синхронізація системного оператора з енергетичною системою ЄС – приведення всіх нормативних актів у відповідність до правил транскордонної торгівлі, а також правил спільних дій.

Після технічної синхронізації потрібно встановлювати нагляд та підвищувати відповідальність операторів систем передачі щодо сертифікації. НАК “Укренерго” вже сертифіковано, тепер нам потрібно контролювати та розширювати наші повноваження та нормативну базу.

Ще одне з ключових завдань у планах на 2022 рік – посилення відповідальності за неякісно надані послуги під час розподілу електричної енергії, розробка стандартів для роботи кол-центрів. Вже в лютому ми почнемо затверджувати ці документи.

Далі ми продовжимо комунікативну роботу зі споживачами, розгляд скарг та їх врегулювання. Як регулятор, ми сподіваємось на дієві правила і санкції, щоб монополісти не мали змоги зловживати. Тоді у нас дійсно буде менше роботи і більше задоволених споживачів.

Чи стикаються члени НКРЕКП зі стороннім тиском у своїй діяльності?

Ми, як регулятор, завжди піддаємося певному тиску: через суспільну думку, наші зобов’язання перед собою та нашими посадовими обов'язками. Це не зовсім те, що можна окреслити як втручання.

Проте, минулого року, коли ми відновлювали стимулююче тарифоутворення, і ситуація на ринку електроенергії була складною, деякі монопольні компанії через свої канали надавали нам тиск. За головою НКРЕКП постійно слідкували журналісти, біля нашого офісу збиралися люди, і ми, як члени комісії, були під неусипним наглядом не тільки журналістів, але й низки невідомих осіб. Після цього групи, зацікавлені в тому, щоб наш склад не продовжував працювати, тиснули на нас через численні судові рішення про нібито незаконне призначення на посади, намагалися скласти протоколи НАЗК про корупцію.

Проте, вони не розрахували на те, що, коли особа обирає таку посаду, вона приймає відповідальність з самого початку. Основними елементами захисту є адвокати та наше командне єднання. Ми підтримуємо одне одного, також є постійна підтримка наших близьких. Так, це призводить до певного дискомфорту, створюючи умови, коли особа повинна боятися та поводити себе неправильно. Однак я змогла адаптуватися до цих обставин за останні два роки.

Які, на вашу думку, заходи може вжити держава для залучення інвестицій в українську енергетику?

Щоб інвестиції приходили в енергетику, сама енергетика повинна мати фінансову стабільність. Потрібні стабільні інституції, стабільна державна політика в енергетичній сфері, стратегія розвитку енергетичної галузі і її ключових напрямків, а також розвиток потужностей, що генерують, балансуючих і акумулюючих енергію. Лише за таких умов інвестиції зможуть надходити в Україну.

На мою думку, у нас в Україні достатньо власних ресурсів. Часто інвестиціями може виступати зважений підхід до стимулюючого тарифоутворення, як демонструє досвід операторів системи розподілу. Треба виробити відповідну стратегію та визначити відповідальність усіх учасників. Тоді інвестори отримають гарантії повернення вкладеного капіталу, і гроші надходитимуть у цю сферу.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:енергетичний омбудсмен, стабілізація енергоринку, тарифи на електроенергію, скарга, зелена генерація, споживачі, відновлювальна енергетика, комунальні послуги, регулятор, тариф, зелений тариф, НКРЕКП, ВДЕПоділитись