Олександр Слобожан: “Необхідно звільнити комунальних працівників від сплати ПДВ на рік”

17 травня 2022

Спільноти, які надають житлово-комунальні послуги, повинні бути звільнені від податків, а їх борги анульовані та фінансово підтримані, стверджують у Асоціації міст України.

В умовах війни багато компаній, які займаються постачанням води, тепла, електричних та газових послуг, зіткнулися з серйозними змінами. Інфраструктура численних міст була знищена або пошкоджена, і вони постійно зазнають обстрілів. Кількість біженців, які переїхали у відносно спокійні регіони, збільшила навантаження на збройні силові структури. Водночас ціни на енергоносії зросли, а платежі населення за комунальні послуги зменшились, внаслідок чого комунальні підприємства зазнають нестачі кадрів, фінансування та ресурсів. 

Яким чином існуючі підприємства адаптуються до ситуації та що потрібно, щоб українці не залишились без необхідних послуг? Про це ми запитали Олександра Слобожана, виконавчого директора Асоціації міст України (АМУ).

– В яких умовах комунальні підприємства надають послуги сьогодні?

– Через агресію з боку росії одні населені пункти опинилися у зоні активних бойових дій або під окупацією, інші – у відносно мирних районах. Наразі ми в асоціації виділяємо чотири категорії територій: зону активних бойових дій; тимчасово окуповані території; прифронтові області і глибокий тил. У зв'язку з цим, ситуація та система наданні послуг в цих громадах різняться. 

 Говорячи про зону бойових дій, то там, по-перше, через обстріли неможливо надавати житлово-комунальні послуги. По-друге, у населення немає коштів або, навіть маючи їх, воно не може сплачувати за послуги, адже багато людей змушені були залишити свої домівки. 

 На тимчасово окупованих територіях ситуація з житлово-комунальними послугами трохи краща, ніж у зонах бойових дій. Послуги забезпечуються, але часто виникають труднощі з оплатою. Рівень платежів варіюється від 47 до 80%, залежно від конкретної територіальної громади. 

 Попри те, що в прифронтових зонах та глибокому тилу ситуація доволі спокійна, іноді відбуваються обстріли. Через значну кількість переселенців у цих муніципалітетах виникають свої проблеми. Вони повинні забезпечити всіх людей основними послугами, що стає надзвичайно складним через суттєве зменшення доходів до місцевих бюджетів (бізнес частково призупинив свою діяльність – хтось пішов на фронт, а інші – виїхали).

– Які проблеми сьогодні є найгострішими для комунальних підприємств? 

– Щоб підприємства могли забезпечити житлово-комунальні послуги на усіх зазначених територіях, їм потрібні кошти для закупівлі енергоносіїв і виплати зарплати своїм працівникам, а також можливість здійснювати виплати та постачати необхідні ресурси.

 Ще одною з головних проблем на окупованих територіях є не нестача фізичних послуг (тому що бригади працюють, системи функціонують, люди платять), а проблема виплати зарплат працівникам. Тому ми ініціювали декілька змін до відповідних постанов Кабміну за підтримки Міністерства фінансів та Держказначейства. зараз плануємо внести зміни до постанови №590, оскільки території Херсонської області перебувають під окупацією. Військова адміністрація, що працює в цих областях, мусить брати участь у погодженні необхідних виплат, адже органи казначейства евакуйовані. Це критично для забезпечення безперервності сплачування. 

Основна проблема на окупованих територіях – це не надання послуг, а питання з виплатою зарплат працівникам...

Крім того, всі комунальні підприємства мусять сплачувати податки, а також потребують закупівлі запчастин та матеріалів, але через війну логістичні ланцюги зруйновані, і це стосується не лише фронтових зон. На окупованих та прифронтових територіях, та навіть в тих, що вважаються відносно мирними, доставки стають складними через брак пального. 

 Ураховуючи сигнали від сільських, селищних та міських голів, Асоціація міст України 4 квітня 2022 року звернулась до податкового комітету парламенту з пропозицією звільнити всі комунальні підприємства від сплати ПДВ. Особливо тому, що бізнес в Україні був звільнений від багатьох податків (внесені зміни до Податкового кодексу), оскільки комунальні підприємства не створюють додаткову вартість. Вони набувають витратні енергоносії і надають послуги, а збільшення вартості цих послуг, як це очевидно, лягає на шию споживача. 

Сподіваюсь, що нас почують, і комунальні підприємства будуть звільнені від сплати ПДВ на рік, а не тільки під час активних бойових дій, що дозволить їм нормально функціонувати.

– Як комунальні підприємства виживають, особливо в містах, де люди не можуть платити за комунальні послуги?  

– Міські адміністрації допомагають їм, адже комунальні підприємства є важливою складовою місцевої влади. Наприклад, обговорюючи роботу Миколаєва, можна відзначити внесок мера, його заступників і керівників комунальних підприємств. В умовах складної ситуації, коли внаслідок ракетних атак були знищені водогони, мешканці отримують воду, а завдяки знаходженню фінансування та допомоги можуть справлятись.

 Ця підтримка приходить з інших міст (Київ, Кропивницький, Оdesa та інші), а також через Міністерство інфраструктури, яке безкоштовно забезпечує спеціальне обладнання, необхідне для надання питної води мешканцям. 

Загалом позиція АМУ чітка: щоб міста могли фінансово підтримати свої комунальні підприємства, держава повинна надати спеціальну підтримку. Адже щомісяця витрати місцевої влади на захищені статті (більшу частину яких складає зарплата в бюджетній сфері та енергоносії) становлять 32 млрд гривень. Водночас, питання поповнення місцевих бюджетів залишається складним, оскільки надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який є основним надходженням до бюджету, значно зменшились, адже багато українців втратили роботу та залишили свої місця праці, що призвело до закриття багатьох бізнесів.

Ще один момент: малому і середньому бізнесу дозволили не платити податки. Це рішення не є доцільним, оскільки у тій місцевості, де відсутні бойові дії, бізнес повинен сплачувати податки не лише до місцевого бюджету, а й до державного. Адже із цих податків фінансуються не тільки витрати Міністерства фінансів на потреби армії (в цьому аспекті все в порядку), але й державні соціальні виплати.

– Як можна підтримати комунальних робітників сьогодні?

– Цим підприємствам терміново потрібна фінансова допомога. Муніципальна влада не впорається з цим завданням самостійно через зменшення податків і надходжень до бюджетів. 

 Держава повинна виділити частину ресурсів з резервного фонду на підтримку житлово-комунального господарства, оскільки якість надання послуг суспільству не може залежати тільки від можливостей конкретного муніципалітету. У одного є кошти, а в іншого, через складну від ситуацію, їх немає. 

 Ці комунальні підприємства також накопичили значні борги. Ми піднімаємо питання про їх анулювання, повне скасування боргів державі та перед іншими кредиторами. 

– Обстріли російських сил викликають серйозні аварії на водогонних, газових і електричних мережах. Чи не справедливо було б зменшити рахунки у таких ситуаціях?

 – Розглянемо, наприклад, Київ. Якщо в якійсь частині міста впала ракета і пошкодила водопровід або газову трубу, аварійні бригади трудяться, щоб відновити постачання, то навіть не варто вести мову про можливість несплати за послугу через її недоступність. Це може призвести до ситуації, коли у комунального підприємства не вистачить ресурсів для надання допомоги в іншому районі, якщо туди теж влучить ракета. Саме в оплату послуг закладені ці кошти. Навіть у мирний час ми говорили про необхідність збільшення так званої інвестиційної складової, оскільки вона повинна йти саме на такі потреби. Проте приклад Києва демонструє, що громада усвідомлює важливість оплати за ці послуги, тому рівень платежів відповідно високий. Відтак, комунальні служби досить ефективно справляються з ліквідацією аварійних ситуацій.

Після 16 днів життя без комфорту ми почали цінувати роботу тих, хто забезпечує нас послугами...

Додам приклад з власного досвіду. Зазвичай ми не звертаємо уваги на елементарні речі: наявність світла, води, газу, опалення. Але коли під час окупації моя родина була в Бучі, російські війська знищили водогін, електричні та газові мережі. Після 16 днів без комфортного життя, я почав цінувати працю комунальників, які надають ці послуги. У мене навіть не виникало запитання, чи платити за комунальні послуги (хоч ми і були в евакуації). Я усвідомлював, що бригади працювали під обстрілами, по них стріляли. Ці люди ризикують своїм життям, і їм необхідно мати можливість купити хліб. Ми повинні підтримати їх.

– Чи реагує уряд на потреби міст і комунальних служб?

– Асоціація міст України ініціює багато важливих рішень для громад. Проте не завжди отримуємо розуміння з боку влади. Так, коли ми зверталися з ініціативою внести зміни до постанови №590 (яка розширила перелік пріоритетних витрат, що можуть покриватися з місцевих бюджетів в умовах воєнного стану) з приводу фінансування вивезення сміття і поховання померлих, спочатку не багатьом було зрозуміло, чому муніципалітетам у такий час слід оплачувати ці послуги. Але коли в Бучі комунальники займалися похованням загиблих, питання відпало.

Також, коли мешканці Харкова спостерігають, як комунальні підприємства швидко прибирають місто та озеленюють його, у людей змінюється сприйняття дійсності.

– Які джерела фінансування використовують комунальні підприємства нині?

– По-перше, кошти, що надходять від населення за житлово-комунальні послуги. Тож важливо, щоб люди усвідомлювали, у яких умовах працюють комунальники. По-друге, фінансова підтримка з держави. Окрім того, у нас з’явилося ще одне джерело – міжнародна допомога. Наприклад, ми звернулися до донорів, зокрема до USAID, щоб вони надали нам генератори для постачання електрики. Це дало можливість забезпечити електрикою мешканців Чернігова, де не було електрики, і неможливо було полагодити електромережі. Щоб забезпечити електрику лікарням та окремим районам, були встановлені генератори, а також закуплені паливно-мастильні матеріали. Це дозволило продовжити постачання електроенергії. Систему фінансова підтримка житлово-комунального сектору потрібно реформувати. Без державної допомоги місцевим громадам не обійтися.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика відбудова: житло нашвидкуруч не пропонувати, Житлово-комунальні послуги під час війни: хто і скільки платитиме, SOS: комунальники просять сплатити за комірне.

Теги:комунальні послугиЖКПЖКГГромадаПоділитись