Оновлені регуляції ЄС стосовно критично важливих сировин: як Україні отримати доступ до ринку
Нові правила ЄС щодо критичних сировин: шлях України до ринку
17 квітня 2023
Для того, щоб стати частиною ланцюгів постачання критичних сировин ЄС, Україні необхідно гармонізувати свої зусилля в напрямку поліпшення трудових прав, екологічної безпеки та регіональної стабільності.

Єврокомісія 16 березня 2023 року представила проект Регламенту (European Critical Raw Materials Act) та заяву щодо безпечного і сталого постачання критично важливих сировин, які необхідні для «зеленого» та цифрового переходу, а також для оборонної і аерокосмічної промисловості.
Цей документ має на меті забезпечити надійне та стабільне постачання критичних сировин для ЄС до 2030 року шляхом:
• диверсифікації джерел постачання критичних сировин з такими цілями: не менше 10% річного споживання ЄС для внутрішнього видобутку, мінімум 40% - для переробки, не менше 15% для переробки з метою повторного використання. При цьому, не більше 65% річного споживання ЄС для кожної категорії критичних сировин повинно надходити з одного зовнішнього джерела, за винятком країн стратегічного партнерства (Канада, Україна, Казахстан, Намібія; тривають переговори з Норвегією та Гренландією);
• покращення можливості ЄС здійснювати постійний моніторинг і аналіз ринків для уникнення ризиків переривання постачання стратегічних сировин;
• гарантування вільного руху стратегічних сировин та продуктів, що їх містять, на ринку ЄС з дотриманням високих екологічних стандартів відповідно до принципів сталого розвитку та моделі циркулярної економіки.
Держгеонадр вже оцінила кроки, заплановані Єврокомісією для вирішення цих питань:
• надання необхідних функцій національному компетентному органу, який повинен діяти за принципом «єдиного вікна», щоб зменшити адміністративне навантаження та спростити отримання дозволів для реалізації проектів видобутку критичних сировин в країнах ЄС. Стратегічні проекти загальноєвропейського масштабу повинні отримати підтримку у вигляді доступу до пільгового фінансування з прискореним отриманням дозволів онлайн (24 місяці - для видобутку, 12 місяців - для будівництва комбінатів збагачення або повторної переробки). Також національний орган має забезпечити видачу висновку ОВД для стратегічних проектів протягом трьох місяців;
• затвердження переліку стратегічної сировини (16 видів, що використовуються в технологіях «зеленого» і цифрового переходу, а також в оборонній і аерокосмічній промисловості) та переліку критичної сировини (34 види, що мають значення для економіки ЄС і високий ризик переривання постачання), без включення до нього корисних копалин для енергетичного та аграрного секторів;
• публікація онлайн-доступу до інформації про родовища та прояви мінеральних корисних копалин, що містять критичну сировину. Такі дані повинні включати оцінку запасів і ресурсів відповідно до міжнародної класифікації ООН, якщо така інформація є;
• розробка національних програм для вивчення геологічних ресурсів, що охоплюватимуть картування територій, обробку та інтерпретацію нової та вже існуючої геологічної інформації, проведення геофізичних досліджень, геохімічний аналіз зразків;
• встановлення системи оцінки впливу на довкілля при видобутку та переробці критичних сировин із публічним доступом до даних.
Міжнародна співпраця
ЄС не має самодостатніх запасів критичних сировин, тому розраховує на міжнародних партнерів. Передбачено розвиток співпраці з країнами та ринками, що розвиваються, зокрема, в межах стратегії Global Gateway.
У рамках зовнішньої діяльності Єврокомісія:
• пропонує створити клуб критичних сировин для зміцнення ланцюгів постачання та диверсифікації джерел;
• продовжуватиме зусилля щодо підтримки Світової організації торгівлі (СОТ), включаючи багатосторонню угоду про «Сприяння інвестиціям для розвитку»;
• використовуватиме мережу угод про сприяння сталому інвестуванню і угоди про вільну торгівлю для розвитку переробних потужностей і взаємовигідних партнерств з торговими партнерами ЄС;
• пильно слідкуватиме за впливом митних тарифів на імпорт критичних сировин і розглядатиме запити на спрощення митних процедур;
• намагатиметься розширити мережу стратегічних партнерських відносин з ресурсно багатими країнами;
• працюватиме в рамках Організації Економічного Співробітництва та Розвитку для поліпшення співпраці в створенні механізму експортного кредитування ЄС.
Роль і місце України
13 липня 2021 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері стратегічного партнерства між Україною та ЄС у секторі сировини та відповідну Дорожню карту заходів.
Голова Держгеонадр Роман Опімах вказав, що на українській території є 21 з 30 корисних копалин, які входять до критичного переліку для ЄС, серед яких: літій, кобальт, скандій, графіт, тантал, ніобій та інші.
У 2022 році була створена бета-версія інтерактивної онлайн-карти стратегічних корисних копалин в Україні, а державні органи, українські компанії, організації та наукові установи вже долучилися до промислових альянсів European Raw Materials Alliance і European Battery Alliance.
Листопад 2022 року запам'ятався першим бізнес-форумом Україна-ЄС, на якому чотири українські компанії, що займаються видобутком літію, графіту, рідкоземельних мінералів і берилію, представили свої проекти для інвестицій.
Проте, для інтеграції України до ланцюгів постачання критичних сировин ЄС, потрібно враховувати зусилля щодо поліпшення трудових прав, прав людини, охорони довкілля, уникнення конфліктів та забезпечення регіональної стабільності.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проекту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проект реалізується консорціумом громадських організацій: «DiXi Group» (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація «Енергоефективні міста України», Українська академія лідерства, Жіночий енергетичний клуб України, «ДЗИГА», «ПЛАТО».
Її зміст є виключною відповідальністю ГО «ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин не може вважатись таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
Теги:РегламентнадрокористуваннянадраЄврокомісіяЄСУкраїнаПоділитись