Центральне опалення з соломи: бажане, але не в усіх випадках реальне

11 листопада 2022

Фахівці прогнозують, що українські ТЕЦ почнуть широко використовувати біомасу для централізованого опалення близько 2030 року

Зима ще не настала, але громади українських міст вже усвідомлюють, що цей опалювальний сезон легше переживуть ті, де є ТЕЦ на біомасі. Це дозволить значно зекономити на споживанні природного газу та фінансах. Як швидко можна реалізувати такий досвід?

Колишній керівник "Нафтогазу" Юрій Вітренко на початку жовтня заявив, що Україна має шанси практично повністю перейти з природного газу на біоенергію, зокрема, з деревних відходів. Актуальність такого переходу була проаналізована в "Українській енергетиці".

Альтернативне тепло як засіб виживання

До війни в Україні було небагато міст, які активно працювали над переходом від природного газу до інших джерел енергії для централізованого опалення. Серед них, наприклад, Рівне, Житомир, Жовква й Кам’янець-Подільський, які обрали виробництво тепла з місцевих видів пального, зокрема, дров та тріски.

Сьогодні потреба в заміні природного газу є дуже актуальною через війну, але багато міст мають фінансові труднощі для впровадження таких проектів. Вони реалізуються здебільшого за рахунок західних інвесторів, зокрема, у Житомирі, Львові та Охтирці.

У Житомирі планується запуск трьох ТЕЦ, які працюватимуть на твердих побутових відходах (RDF) та трісці. Загальна потужність цих ТЕЦ складе 50 МВт. Мер Житомира Сергій Сухомлин зазначив, що у 2015 році місто використовувало 93 млн куб. м газу, а цього року планує скоротити споживання до 45 млн куб. м, наміривши зменшити споживання на 10% у наступному році, тобто до приблизно 9 млн куб. м.

Львівська ТЕЦ на біопаливі має бути здана в експлуатацію у першому кварталі 2023 року, тоді як житомирські ТЕЦ заплановані на четвертий квартал наступного року. "Нафтогаз" обіцяє підтримати й інші міста, плануючи побудувати як мінімум дев’ять ТЕЦ та біокотелень у восьми регіонах України. Загальна потужність цих проектів може досягти 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.

"Досвід Житомира свідчить, що до наступного опалювального сезону є можливість перейти від природного газу до біомаси або відходів, – заявив Юрій Вітренко. – Ми аналізуємо цей позитивний досвід та співпрацюємо з Житомиром над трьома проектами, які дозволять виробляти тепло та електроенергію з біомаси та RDF".

Чи зможе Україна за рік практично повністю відмовитися від природного газу для централізованого опалення?

Ресурси біомаси

За даними Біоенергетичної асоціації України, енергетичний потенціал біомаси у країні може досягати понад 20 млн тонн нафтового еквіваленту, що дозволяє замістити понад 20 млрд куб. м природного газу, якщо весь потенціал буде використано.

"Отже, якщо до війни Україні потрібно було 30 млрд куб. м природного газу і 20 млрд куб. м видобутку, що дозволило б імпортувати лише 10 млрд куб. м, це означає, що ми можемо замістити весь імпорт та половину нашого видобутку, залишаючи ресурси для експорту," — підсумував Георгій Гелетуха, керівник асоціації.

Ми можемо замістити весь імпорт, та частину нашого видобутку газу можна буде експортувати

Давайте розглянемо, з чого складається біомаса, доступна в Україні.

За відомостями асоціації, найбільша частина біомаси (біля 40%) складається з аграрних відходів, таких як солома та стебла кукурудзи й соняшника. Варто зазначити, що експерти залишили 70% соломи для традиційного використання, тобто для удобрення ґрунту, та для підстилання худоби, і лише 30% розглядають для енергетики.

Другу за обсягом частину біомаси складають енергетичні культури, які можна вирощувати в Україні.

"На сьогодні в Україні лише 42 млн гектарів сільськогосподарських земель, з яких до 4 млн гектарів не використовуються. Ці менш продуктивні землі можна відвести під енергетичні культури, що забезпечить заміщення близько 10 млрд куб. м газу," — говорить Гелетуха.

Також важливими є деревні відходи, хоча в Україні їх не так багато.

Згідно з останнім енергетичним балансом (за 2020 рік), біопаливо та відходи склали 4,5% загального споживання енергії.

"В Україні вже заміщено 5,2 млрд куб. м природного газу біомасою в основному деревними відходами, також частина биомаси складається з лушпиння соняшника," — підтвердив голова БАУ.

Отже, ресурси біомаси в Україні є.

"До тих 5 млрд куб. м газу, які вже заміщені, можна додати ще понад 20 млрд кубів природного газу, і більшість цього обсягу можна отримати за рахунок аграрної біомаси," — додав Гелетуха.

Коли біомаса може замінити природний газ

На відміну від Юрія Вітренка, експерти дотримуються думки, що українці ще довго не зможуть отримувати тепло, здебільшого вироблене з біомаси.

"Перехід на тепло з біомаси до наступного опалювального сезону за умов війни є малореальним. В Україні приблизно 85% систем теплопостачання зараз працює на природному газі," — підкреслив Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації "Укртеплоенерго".

Також є міста, які не мають ресурсів для встановлення нових котелень. Наприклад, у Житомирі нові біомасові котли покриють лише три чверті потреб міста, тому газові котли залишаться у випадках пікових навантажень.

Складнощі з переходом також не оминають Київ, де відсутнє необхідне обладнання.

Декларації про можливість переходу на біомасу вже наступного року експерт Леонід Уніговський вважає нереалістичними.

Коли ж може відбутись такий перехід?

"Можливість заміщення газу біомасою може реалізуватись приблизно до 2030 року, — вважає Георгій Гелетуха. — Однак для цього необхідно збудувати велику кількість біомасових котлів. В Україні є підприємства, які їх виробляють, але вони не встигнуть задовольнити попит за короткий термін. Крім того, "Нафтогаз" планує будувати ТЕЦ на місцевих видах пального, що є правильним кроком для одночасного виробництва тепла та енергії. Але ТЕЦ будуються не менше двох років, тому замінити старі газові котли наступного року не буде можливості, навіть при наявності фінансування. Заява Вітренка була більше політичною, вона показує курс, у якому рухаться "Нафтогаз".

Чи справді біомаса є дешевою?

За даними БАУ, вартість біомаси за рік зросла втричі, що пояснюється підвищенням цін на природний газ. На початку 2022 року деревна тріска коштувала 2500 грн/т, а гранули з лушпиння соняшника – 6500 грн/т. Для заміщення 1 тис. куб. м природного газу необхідно 3 тонни деревної тріски або 2 тонни гранул.

Сьогодні ціна деревних пелет на ринку коливається від 7 до 15 тис. грн за тонну, а в деяких місцях, наприклад на Київщині, їх вартість може перевищувати 20 тис. грн за тонну.

Формування цін на біомасу відбувається через попит і пропозицію. Пропозицію на деревину формують лісгоспи, а на аграрні відходи – приватні підприємства.

"Попит на деревину походить від бізнесу, який заміщує дорогий газ, оскільки ціни на природний газ для підприємств є дуже високими — приблизно 40 тис. грн за 1000 куб. м, тому вони готові платити більше," — пояснив Георгій Гелетуха.

Бюджетні установи також зацікавлені у заміні, однак вони платять за газ значно менше, ніж комерційні установи.

"Населення платить десь 8 тис. грн за 1000 куб. м газу, фактично у п’ять разів менше ніж бізнес, але для споживачів пропозиція на біомасу орієнтується на комерційний сегмент, який готовий платити більше. Це призвело до зростання цін на біомасу, вона вже не є конкурентною для населення," — додав експерт.

З і питань комерційних організацій змінюється і ціна на біомасу.

Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України", зазначив, що ситуація залишатиметься незмінною, поки уряд не почне підтримувати тепло в цілому, а не лише один вид пального.

"Політика держави в питаннях ціноутворення у виробництві теплової енергії не змінювалась з 2015-2016 років," — сказав Сергій Дунайло.

Таким чином, ціна на тепло з біомаси повинна становити не більше 90% вартості тепла з газу. Проте сьогодні вартість, наприклад, пелет перевищує пільгову ціну на природний газ, тому деякі біопаливні котельні залишаються закритими. Держава не компенсує різницю у тарифах для виробництва теплової енергії з альтернативних видів пального.

Гроші, які раніше витрачались на здешевлення газу, можна направити на підтримку населення.

Георгій Гелетуха вважає, що Україні важливо переглянути ціни на газ, адже існує можливість надати адресні субсидії для населення через додаток "ДіЯ". Таким чином 200 млрд грн, які витрачаються на "Нафтогаз", можна було б спрямувати безпосередньо населенню.

"Це дозволить знижувати вартість енергії, підвищить ефективність енергоефективності, і населення почне активно вкладати в утеплення своїх будинків," — завершив думку голова БАУ.

Необхідний цивілізований ринок біопального

Експерти зазначають, що для успішної заміщення природного газу біомасою потрібно вирішити багато питань, зокрема, важливим є створення ринку альтернативних видів біопального, аби уникнути спекуляцій цін.

"В Україні немає організованої біржі, щоб продавати різні види біопального, що ускладнює ситуацію. Лісгоспи та компанії, що заготовляють тверде паливо, виставляють ціни, які бажають," — вважає Святослав Павлюк.

Щоб ціни стали прийнятними, біомасу слід продавати лише на електронних біржах. Законопроекти, що передбачають створення таких бірж, досі не прийняті.

Експерти вважають, що ці законопроекти допоможуть створити ринкові умови для торгівлі біопальним, підвищивши прозорість цін. Також такі біржі сприятиме встановленню якості пального.

"Ми позитивно ставимось до цих ініціатив, але потрібно усунути технічні труднощі," — підсумував Гелетуха. Багато уваги слід приділити правом термінації для твердих видів біопального, аби уникнути непорозумінь у торгівлі.

В Україні є великі перспективи для виробництва теплової енергії з біомаси, особливо з аграрних відходів.

Насамкінець, з огляду на потенціал, експерти вважають, що стимул для переходу на альтернативне тепло з’явиться, коли в Україні буде єдина ціна на природний газ.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для  "Української енергетики"

Теги:Green Dealбіоенергетикабіомасаальтернативна енергетикаПоділитись