Опалювальний сезон: чи зірвався процес підготовки?

29 вересня 2021

Головними питаннями вересня у сфері житлово-комунального господарства стали підготовка до нового опалювального сезону та заплановані витрати Держбюджету на наступний рік.

Однією з основних тем, що цікавлять споживачів житлово-комунальних послуг у вересні, стала підготовка до опалювального сезону, а також можливі терміни його старту. Іншою актуальною темою стали заплановані витрати в проєкті Держбюджету-2022 на сферу ЖКГ, енергоефективність, субсидії та підтримку місцевого самоврядування.

Детальніше про зміні вересня, які вплинуть на рахунки за комунальні послуги, читайте в огляді “Української енергетики”.

Коли розпочнеться опалювальний сезон

Оскільки вересень виявився холодним, питання дати початку опалювального сезону стало актуальним для українців. Її встановлюють місцеві органи влади, враховуючи середньодобову температуру (протягом трьох днів вона повинна бути не нижче 8 градусів) та готовність підприємств, що постачають тепло споживачам.

Керівник Міністерства розвитку громад і територій України Олексій Чернишов заявив, що технічна готовність регіонів України до початку опалювального сезону становить 99%.

Згідно з повідомленням голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка, в багатьох громадах опалювальний сезон почнеться з затримкою, оскільки в більшості областей не вдалося вирішити питання з боргами теплокомуненерго і ремонтом мереж. Тому старт опалювального сезону може відбутися в середині листопада або навіть у грудні, вважає громадський активіст.

Такий розвиток подій видається ймовірним, враховуючи заяви виробників тепла про готовність влаштувати акції протесту, якщо проблема не буде вирішена до початку опалювального сезону. Тепловики зазначили, що ситуація з підготовкою до зими є найгіршою. Основними причинами є значне подорожчання газу, невигідні умови договору з “Нафтогаз Трейдингом”, накопичені з вини держави борги, а також розпорядження Президента про збереження тарифів на тепло на рівні минулого року, що призведе до нової порції боргів підприємств ТКЕ, вважає віцепрезидент “Укртеплокомуненерго” Сергій Дунайло. За підрахунками асоціації, тепловики змушені будуть підвищити тарифи на тепло для населення на 40-70%, в залежності від міста.

Щоб вийти з цієї кризи, підприємства ТКЕ звернулися до “Укргазвидобування” з проханням укласти прямі контракти на постачання відносно дешевого вітчизняного газу, щоб знизити ціну на тепло для населення. Проте їм відмовили. Деякі з них через це подали позови до суду. Перший судовий розгляд позову від “Київтеплоенерго” відбувся 2 вересня. Суд доручив підготувати додаткові матеріали “Укргазвидобуванню” та “Київтеплоенерго”.

Київська міська адміністрація також намагається шукати інші можливості отримання дешевшого за імпортний газ для ТКЕ. Наразі вона опрацьовує можливість інвестувати у видобуток українського газу, який буде використаний для виробництва теплової енергії для населення.

За словами “Нафтогазу”, 50 великих підприємств теплокомуненерго, що надають послуги централізованого опалення у найбільших містах, досі не уклали контракти на газ.

Щоб вирішити кризу на ринку теплопостачання, уряд у вересні затвердив методику визначення заборгованості з різниці в тарифах, яка є необхідною для виконання закону про врегулювання боргів за спожиті енергоносії підприємствами тепло-, водопостачання й водовідведення. Зі слів міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, завдяки цій методиці можна розпочати процес верифікації обсягу заборгованості з різниці в тарифах для кожного підприємства окремо, а згодом - отримати компенсацію з держбюджету. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що підприємства ТКЕ отримають 30 млрд грн на компенсацію різниці в тарифах.

Одночасно Держенергонагляд заявив про низький рівень підписання актів готовності теплових господарств до роботи в опалювальний сезон. Погана ситуація спостерігається у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій областях. Загалом було виявлено 2184 порушення у сфері теплопостачання.

Зміни в договорах на постачання тепла та гарячої води

У вересні Кабмін вніс зміни до правил і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Зокрема, для споживачів, які не вибрали жодну форму договору з виконавцем послуг, запроваджено публічний договір приєднання (замість письмового договору). Це означає, що такі споживачі зможуть отримувати послуги безперервно.

Публічні договори приєднання з індивідуальними споживачами у багатоквартирному будинку вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з моменту їх публікації на сайті органу місцевого самоврядування чи виконавця послуг співвласники не укладають інший договір. З власником індивідуального будинку такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з моменту публікації тексту договору він не відмовився від послуги.

Серед інших змін до правил та типових договорів - плата за послугу повинна сплачуватись одним платежем, незалежно від кількості складових.

Крім того, при укладанні індивідуальних договорів споживачі будуть платити за абонентське обслуговування, яке додається до плати за послуги, що розраховуються на основі затверджених цін/тарифів. Плата за абонентське обслуговування - це компенсація витрат, пов'язаних з укладанням договору, розподілом обсягу спожитих послуг, нарахуванням і стягненням плати, обслуговуванням і заміною комерційних вузлів обліку, а також виконанням інших функцій. Плата за абонентське обслуговування не повинна перевищувати граничного розміру, встановленого урядом. Граничний розмір плати в розрахунку на одного абонента у 2021 році становить: з 01.07.2021 р. - 33,74 грн, з 01.12.2021 р. - 35,19 грн.

Проєкт держбюджету: чи отримає допомогу споживач ЖКП?

За останніми даними Держстату, опублікованими у вересні, заборгованість населення за ЖКП (на кінець липня) склала 64,3 млрд грн. Зокрема, заборгованість за постачання та розподіл газу становить 23,7 млрд грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 20,3 млрд грн, за електричну енергію – 7,1 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 6,5 млрд грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,5 млрд грн, за вивезення побутових відходів – 1,2 млрд грн.

Для зупинки накопичення боргів, особливо вразливих споживачів, можуть допомогти субсидії на житлово-комунальні послуги. Але чи вистачить їх на всіх?

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд проситиме Верховну Раду передбачити в бюджеті на 2021 рік додаткові 12 млрд грн на житлові субсидії, адже з 35,2 млрд грн, вже виділених у цьому році, використано більше 33 млрд.

Чи отримає населення більше субсидій наступного року – стане зрозуміло 15 вересня, коли уряд схвалив проєкт Держбюджету на 2022 рік, зміни до Бюджетного кодексу та направив їх до парламенту.

У проєкті Держбюджету закладено 9,749 млрд грн на енергетичну сферу. 67,6 млрд грн планують направити на сферу ЖКГ та енергоефективність. 5,3 млрд грн з цієї суми має піти у Фонд енергоефективності.

Щодо видатків на пільги та житлові субсидії, то вони повинні скласти 38,4 млрд грн, що менше за близько 47,2 млрд грн у поточному році (з урахуванням додаткових 12 млрд грн).

Зі слів голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка, на початку року кількість субсидіантів становила 3 млн осіб, а на кінець року її планували скоротити до 2,6 млн. Проте у бюджеті на 2022 рік зазначена кількість субсидіантів - 4,2 млн. Виходить, якщо на 2,6 млн осіб потрібно 47 млрд грн, то на 4,2 млн необхідно буде 75 млрд грн. Тобто фактично, на субсидії (за існуючих тарифів) у бюджет-2022 слід закласти на 37 млрд грн більше, підрахував Попенко. На його думку, значна частина українців може залишитися без субсидій наступного року.

В Асоціації міст України (АМУ) запропонували врахувати в бюджеті на новий рік 7 млрд грн на виплату енергопостачальним підприємствам штрафів за рішеннями суду, що виникли через несвоєчасний розрахунок місцевих бюджетів на пільги та субсидії.

Загалом, проєкт Держбюджету не припускає жодної підтримки органам місцевого самоврядування для проходження опалювального сезону 2021/2022 років, зазначив виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан. З його слів, у проєкті не передбачено ні субвенцій на стале проходження опалювального сезону (фінансова потреба 16 млрд грн), ні субвенцій на погашення заборгованості за різницею в тарифах (фінансова потреба 37 млрд грн). Ситуацію з нестачею коштів можна поліпшити, якщо не вилучати залишки освітньої субвенції, які можуть бути використані для фінансування опалення. Слобожан вважає, що це дозволить пережити складний опалювальний сезон, що наближається.

Таким чином, згідно з новинами за минулий місяць, найбільш хвилюючим питанням в Україні стало початок опалювального сезону. Вочевидь, що наступного місяця воно залишиться не менш актуальним. Оскільки на міжнародних ринках спостерігається тенденція до зростання цін на газ, а в Україні уповільнюється вирішення фінансових проблем теплопостачальників. У зв'язку з цим питання виходу з кризи підприємств ТКЕ та можливого підвищення тарифів на тепло лише загострюються.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:ЖКПсубсидіїПоділитись