Відокремлення оператора ГТС: переваги для "Нафтогазу" та процес, що триває 15 років

25 вересня 2019

На переговорах з росіянами представили не тільки майбутнього оператора ГТС, але й надали їм план дій для завершення анбандлінгу

Перед тристоронніми газовими переговорами Кабмін ухвалив нове рішення щодо анбандлінгу - відокремлення транспортування природного газу від видобутку та постачання. І хоча переговори 19 вересня не дали результатів у вигляді підписаних угод, учасники зазначили їх конструктивний характер та готовність перейти до європейських стандартів у транспортуванні російського газу.

Важливим фактором, що підсилив позицію України на переговорах, стало рішення про анбандлінг. "Газпром" неодноразово вказував, що невизначеність у цьому питанні заважає досягненню угоди, оскільки незрозуміло, хто стане оператором ГТС з 1 січня 2020 року і з ким вести далі переговори. Цього разу росіянам представили не тільки майбутнього оператора ГТС, а й розписали план дій для завершення анбандлінгу.

Таким чином важливо оглянути, які рішення прийняв уряд, які вигоди та ризики вони можуть нести.

Гібридна модель

У Законі "Про ринок природного газу" визначені дві можливі моделі: OU (ownership unbundling) та ISO (independent system operator). Спочатку уряд і "Нафтогаз" погоджувалися на модель OU, але з певними відмінностями. Ще в 2016 році аналітичний центр DiXi Group провів SWOT-аналіз запропонованих моделей та надав рекомендації. Модель OU також отримала підтримку від експертів у спільному дослідженні Світового банку та Єврокомісії.

Проте з часом, після арбітражних слухань, "Нафтогаз" змінив своє ставлення - від підтримки моделі OU до моделі ISO. Протягом усіх останніх років саме питання відокремлення було в центрі протистояння між урядом і "Нафтогазом", і це призвело до затягування процесу та критики з боку європейських партнерів.

Нове рішення уряду вирішує це протистояння. Постанова чітко вказує на статтю 27 Закону "Про ринок природного газу", яка регламентує анбандлінг за моделлю ISO – таку ж, яку захищав "Нафтогаз".

Класична модель ISO передбачає, що активи залишаються у власності вертикально інтегрованої компанії, а управління цими активами, технічні та комерційні питання покладаються на незалежного оператора. При цьому оператор ГТС повинен мати достатні фінансові, технічні, людські та інші ресурси для виконання своїх функцій. Він повинен бути незалежним від інтересів у видобутку та постачанні газу і відповідати усім вимогам до юридичного та функціонального відокремлення від "Нафтогазу". Виконання цих вимог є передумовою для сертифікації.

Таке відокремлення планується здійснити 1 січня 2020 року, коли оператор (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", "ОГТСУ") вийде зі структури "Нафтогазу" та перейде у власність АТ "Магістральні газопроводи України" ("МГУ") – повністю відокремленої від "Нафтогазу" структури, управління якою передано Мінфіну. Саму ГТС як державну власність мають передати "ОГТСУ" на праві господарського відання, а уповноваженим органом управління має стати Мінфін.

Таким чином, після завершення перехідного періоду модель ISO перетворюється в модель OU, коли оператор ГТС повністю відокремлений від "Нафтогазу" як вертикально інтегрованої компанії, яка не матиме навіть прав власності. Це підтвердив і міністр Олексій Оржель, який у коментарі в соцмережах охарактеризував модель як "тимчасовий ISO, що переходить у OU". Унікальність української моделі OU-анбандлінгу полягає в тому, що реальним власником ГТС стане не оператор, а держава через Мінфін.

Що стосується сертифікації, то вона відбудеться в умовах специфіки. НКРЕКП ще у серпні внесла зміни до відповідного порядку, які дозволятимуть ухвалювати попереднє рішення про сертифікацію. Остаточна сертифікація відбудеться після того, як оператор підтвердить виконання умов, визначених регулятором, а також отримання позитивного висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

На момент подання запиту "ОГТСУ" ще залишатиметься у структурі "Нафтогазу", юридичне відокремлення стане чинним 1 січня 2020 року. Водночас, відповідно до нового плану анбандлінгу, того ж дня "ОГТСУ" отримає державні газотранспортні активи, а також права та зобов'язання за договорами "Укртрансгазу" про закупівлю товарів, робіт та послуг. До цього моменту необхідно ухвалити закон щодо анбандлінгу та окремий порядок передачі державного майна від "Укртрансгазу" до "ОГТСУ", провести інвентаризацію та оцінку цього майна.

"Відкупні" для "Нафтогазу"

Другою значною новацією, закріпленою в рішенні уряду, є спосіб юридичного відокремлення оператора ГТС від "Нафтогазу".

Раніше планувалося, що "МГУ" отримає відповідні активи безкоштовно з 1 січня 2020 року. Тепер же ці активи передбачено передати на умовах купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі "ОГТСУ", із набуттям відповідних прав з 1 січня 2020 року, однак за плату, що буде розстрочена на 15 років.

Це означає, що одна державна компанія купує активи в іншої державної компанії, з платежем, що розподіляється на 15 років, фінансуючи його з доходів від діяльності. Цю схему можна розглядати як квазіконцесію ГТС на 15 років, а з іншого боку - як приховану дотацію для "Нафтогазу" за рахунок доходів від діяльності, яка повинна бути відокремлена.

Інтерес "Нафтогазу" зрозумілий: за даними річного звіту, транзит, зберігання та внутрішнє транспортування газу становлять 40% грошового потоку всієї групи і близько 40% доходів. Втратити актив, що приносить стабільний прибуток, загрожує фінансовій стабільності компанії - особливо з огляду на зростаючі борги в сегменті постачання газу населенню та теплопостачальним підприємствам.

Проте у цій схемі існує ризик. Він полягає в тому, що обсяги загальних платежів та щорічних "відкупних" за цей час поки що невідомі.

Відповідно до плану анбандлінгу, "Укртрансгаз" спершу має передати "ОГТСУ" активи, що використовуються для транспортування газу. Попередня оцінка їх вартості складає більше 95 млрд гривень. Після цього необхідно провести інвентаризацію та оцінку цих активів, а також оцінку статутного капіталу "ОГТСУ". Про ціну, яку має сплатити "МГУ" за купівлю "ОГТСУ", урядовий документ говорить лише те, що вона повинна бути динамічною та враховувати результати діяльності оператора ГТС "за погодженою формулою".

Якщо платежі на користь "Укртрансгазу" (фактично, на користь "Нафтогазу") будуть значними, існує ризик, що "МГУ" і його майбутня "дочка" "ОГТСУ" не отримають достатніх фінансових ресурсів для виконання своїх обов'язків. Це також знизить привабливість для західних компаній, яких планувалося залучити для створення справжнього незалежного оператора ГТС, який надає якісні послуги.

За умов, коли частину прибутку оператора отримуватиме "Нафтогаз", надзвичайно важливо забезпечити належний рівень інвестицій у функцію ГТС та її модернізацію. В іншому випадку "Газпром" отримає підґрунтя для розповсюдження чергової дезінформації про ненадійність української ГТС.

Питання сховищ газу

Ця зміна може бути непомітною, однак вона є суттєвою. В порівнянні з попередньою редакцією плану анбандлінгу, сховища газу повністю виключені з переліку активів, які будуть передані "МГУ". Контроль за сховищами залишиться у "Нафтогазу", наразі ними оперує філія "Укртрансгазу" - "Оператор газосховищ України".

З одного боку, наявність функції зберігання газу в структурі вертикально інтегрованої компанії значно підвищує ринкову владу "Нафтогазу". З іншого боку, продовжують діяти зобов'язання "Нафтогазу" відповідати вимогам закону щодо відокремлення та незалежності оператора газосховищ. Не виключено, що уряд ухвалить рішення про анбандлінг оператора сховищ, яке буде проаналізовано за результатами комплексного дослідження, що проводиться за підтримки ЄС.

Робота лише починається

Варто зазначити, що обрана модель у фінальному варіанті в цілому відповідає вимогам Третього енергетичного пакету, хоча і має певні особливості. Україні дано всього 3 місяці для юридичних процедур щодо анбандлінгу. Це значна обсяг роботи, яку необхідно виконати всім зацікавленим сторонам – уряду, "Нафтогазу", "Укртрансгазу", "ОГТСУ", "МГУ" – в стислі терміни.

Водночас, втрачені три роки на конфлікти значно затримали процес – за цей час можна було б реалізувати складніші моделі анбандлінгу та завершити реформу газового ринку, щоб "Нафтогаз" став фінансово стійким підприємством і без "відкупних" за газотранспортні активи. Відповідальність за затягування процесу лежить як на попередніх урядах, так і на менеджменті "Нафтогазу".

Проте юридичні дії не завершують питання анбандлінгу. Як випливає з рішення уряду, фактично процес завершиться через 15 років, після закінчення розстрочення платежів на користь "Укртрансгазу".

Крім того, робота нового оператора ГТС вимагатиме жорсткого регулювання та постійного моніторингу з боку НКРЕКП, яка повинна мати належні компетенції для аналізу та ухвалення інвестиційних рішень, розрахунку та визначення тарифів на транспортування газу. Після рішення Конституційного суду регулятор знаходиться у непевному становищі, необхідне врегулювання його статусу в Конституції та процедури призначення членів НКРЕКП у відповідному законодавстві - що також має відповідати вимогам Третього енергетичного пакету.

Роман Ніцович (DiXi Group), спеціально для «Української енергетики»

Автор: Роман НіцовичПоділитись